Справа № 761/3075/25
Провадження № 1-кс/761/2760/2025
29 січня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на тимчасово вилучене 17 січня 2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- Блокнот без обгортки - 1 шт.
- Блокнот із обгортко сірого кольору на якому міститься напис «Oxford»;
- Блокнот із обгортко чорного кольору на якому міститься напис «Inter Cerama»;
- Мобільний телефон Galaxy S23 Ultra, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_6 .
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що речі та предмети, які мають важливе доказове значення для досудового розслідування (інформаційні (автоматизовані) системи, електронні комунікаційні системи, магнітні носії інформації, мобільні термінали систем зв'язку, документи та інші предмети та речі), що знаходяться за адресою тимчасового проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути умисно пошкоджені чи знищені фігурантами провадження, з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення та з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Так, 17.01.2025 у зв'язку з невідкладним випадком з метою врятування (збереження) майна, окремих речей, предметів та документів, у вказаному кримінальному провадженні, слідчим ГСУ СБ України, керуючись ч. 3 ст. 233 КПК України, проведено обшук квартири розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено зазначене вище майно.
Враховуючи, що вказані вище речі відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчим 17.01.2025 винесено постанову про визнання даних предметів речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 року.
Таким чином, з метою забезпечення схоронності вказаних вище речових доказів, враховуючи, що з матеріалів досудового розслідування вбачається наявність достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.
Прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також просив долучити ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Кивав ді 21.01.2025, якою легалізовано проведений 17.01.2025 за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , обшук.
Власниця майна або її представник, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у засідання не з'явилися. Жодних клопотань, у тому числі й про відкладення, на адресу суду не надходило.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи, що учасники провадження були повідомлені завчасно та належним чином, жодних клопотань, у тому числі й по відкладення на адресу суду не скеровували, слідча суддя прийшла до висновку про можливість розгляду клопотання про арешт майна без участі власниці майна або її представника.
Вислухавши позицію прокурора ОСОБА_3 , ретельно вивчивши клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, а також надані у судовому засіданні прокурором документи, слідча суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Так, у ході судового розгляду клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна встановлено, що Головним слідчим управлінням СБ України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В рамках даного провадження 17.01.2025 слідчими ГСУ СБ України проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.
Враховуючи, що такий обшук проведено на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.01.2025 надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання майна, предметів, речей та документів, щодо обставин, які досліджуються у кримінальному провадженні, а саме:
- Блокнот без обгортки - 1 шт.
- Блокнот із обгортко сірого кольору на якому міститься напис «Oxford»;
- Блокнот із обгортко чорного кольору на якому міститься напис «Inter Cerama»;
- Мобільний телефон Galaxy S23 Ultra, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_6 .
Так, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, слідчий, прокурор проводять обшук.
У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Разом з тим, ч. 2 ст. 168 КПК України передбачає, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Таким чином, враховуючи, що вилучення вказаних речей змістом ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 19.12.2024 про надання дозволу на проведення обшуку не охоплюється, таке майно має статус тимчасово вилученого.
У свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Враховуючи, що слідчим суддею ухвалою від 21.01.2025 не надано дозволу на вилучення такого майна, наведене свідчить про наявність у вилученого 17.01.2025 у ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , майна статусу тимчасово вилученого.
У свою чергу, в силу приписів ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається зі змісту протоколу обшуку від 17.01.2025 та долученого до клопотання протоколу огляду від 17.01.2025, на виявленому в ході проведення обшуку мобільному телефоні міститься інформація, яка має значення для кримінального провадження, а відтак, слідчими прийнято рішення про вилучення такого пристрою.
У свою чергу, постановою слідчого старшого слідчого в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_7 від 17.01.2025 вилучені у ході проведення обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 року.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Так, ч. 3 ст. 170 КПК України закріплено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України встановлює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Слідчою суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучені 17.01.2025 у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому, накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів та проведення судових експертиз.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
При цьому, слідча суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
Таким чином, слідча суддя прийшла до висновку, що клопотання прокурора третього відділу першого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000886 від 18.07.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 22, 26, 98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 234, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 17 січня 2025 року у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- Блокнот без обгортки - 1 шт.
- Блокнот із обгортко сірого кольору на якому міститься напис «Oxford»;
- Блокнот із обгортко чорного кольору на якому міститься напис «Inter Cerama»;
- Мобільний телефон Galaxy S23 Ultra, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 із сім картами НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_6 ;
із забороною користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 03 лютого 2025 року о 13 год. 20 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1