Справа № 692/1347/24
Провадження № 2/692/55/25
17.03.25
17 березня 2025 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді - Чепурного О.П., при секретарі - Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача з позовом про стягнення кредитної заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що 01.08.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту та страхування №Z75.00604.004160043, який є змішаним договором кредиту та страхування. Відповідно до кредитного договору банк надав позичальнику кредит в розмірі 49999,00 грн. для власних потреб, процентна ставка 10,00% річних. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи їх не в повному обсязі, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС») було укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передає фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №01.02-31/23 від 25.07.2023 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту (станом на дату відступлення права вимоги) складала 110541,45 грн., з яких
-38697,29 грн. - заборгованість за основним боргом;
-12760,33 грн. - заборгованість за відсотками;
-59083,83 грн. - заборгованість за іншими процентними платежами.
Сторони в судове засідання не з'явилися, позивач просив суд в позовній заяві провести розгляд без його участі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.
Судом встановлено, що 01.08.2018 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту та страхування №Z75.00604.004160043, за умовами якого банк відкриває рахунок та надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: тип кредиту: простий, сума кредиту: 49999,00 грн., процентна ставка та тип % річних 9,99% змінювана, строк кредиту: 60 місяців.
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №Z75.00604.004160043 від 01.08.2018 року станом на 25.07.2023 року складала 110541,45 грн., з яких
-38697,29 грн. - заборгованість за основним боргом;
-12760,33 грн. - заборгованість за відсотками;
-59083,83 грн. - заборгованість за іншими процентними платежами.
25.07.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» (після перейменування ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відповідно до рішення №1 від 25.03.2024) було укладено договір факторингу №01.02-31/23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» передає фактору, а фактор набуває права вимоги клієнта за договорами та сплачує клієнту за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу від 25.07.2023 №01.02-31/23 під №2618 значиться ОСОБА_1 боржник за договором №Z75.00604.004160043 від 01.08.2018 року.
Позивач вказує, що відповідач, всупереч умовам договору кредиту, свої зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст.628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Позивач крім вищевказаної довідки розрахунку заборгованості надав виписку по рахунку відповідача. Проте, суд вважає, що заборгованість за щомісячною комісією у сумі 59083,83 грн. не підлягає стягненню так як кредитний договір в цій частині є нікчемним з огляду на те, що в ньому не вказано детальний перелік послуг, за які повинна стягуватися вказана сума, а той перелік який вказаний у п.1.10 щодо надання інформації про стан рахунку згідно Закону України «Про споживче кредитування» (ч.1,2 ст.11) надається безкоштовно. При цьому суд враховує судову практику з даних відносин, викладену в постанові ВП ВС від 13.07.2022 № 496/3134/19.
Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по договору, а право вимоги по ньому перейшло до позивача.
У відповідності з ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якого ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати пропорційно до задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за договором №Z75.00604.004160043 від 01.08.2018 року в розмірі 51457 гривень 62 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» судові витрати у розмірі 1127 гривень 44 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Головуючий