Справа № 570/6650/23
Номер провадження 2/570/98/2025
07 березня 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
представника позивача адвоката Лук'янчук В.С.
представника відповідача адвоката Рудики С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною частковою власністю, -
У грудні 2023 р. представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Курись О.П. звернувся в Рівненський районний суд Рівненської області і з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог вх. 10509 від 13.06.2024 р. представника позивача адвоката В. Лук'янчук просить здійснити поділ об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2392376656246, що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з цегляного будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м. - А-1, сарай, літня кухня - Б, сарай, літня кухня - С, гараж - Д, сарай - Е, вбиральня - Г, вбиральня - Ж, огорожа - №1, огорожа - №2 з припиненням права спільної часткової власності.
Виділивши в окремий об'єкт нерухомого майна ОСОБА_1 відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №185, що складений Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки ФОП ОСОБА_3 в натурі, як власнику ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м., а саме приміщення житлового будинку загальною площею 52,1 кв.м., та житловою площею 41,1 кв.м., а саме:
2-1 - коридор - 3,0 кв.м. (прибудова - а1);
2-2 - санвузол - 2,1 кв.м. (прибудова - а1);
2-3 - кухня - 5,9 кв.м. (прибудова - а1);
2-4 - вітальня - 13,8 кв.м. ;
2-5 - житлова - 10,7 кв.м.;
2-6 - житлова - 16,6 кв.м.;
та надвірні будівлі і споруди: Пг/а1 - погріб; а3 - ганок; В- сарай - літня кухня; Е - сарай; Ж - вбиральня; №2 - огорожа.
Виділивши в окремий об'єкт нерухомого майна ОСОБА_2 відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №185, що складений Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки ФОП ОСОБА_3 в натурі, як власнику ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м., а саме приміщення житлового будинку загальною площею 64,7 кв.м., та житловою площею 41,2 кв.м., а саме:
1-1 - коридор - 6,9 кв.м. (прибудова - а2);
1-2 - житлова - 13,9 кв.м.;
1-3 - житлова - 16,2 кв.м.;
1-4 - житлова - 11,1 кв.м. ;
1-5 - санвузол (прибудова - а2) - 2,7 кв.м.;
1-6 - кухня (прибудова а2) - 13,9 кв.м.;
та надвірні будівлі і споруди: Пг/а2 - погріб; Б - сарай - літня кухня; Д - гараж; Г - вбиральня; №1 огорожа.
В обґрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право спадщини за законом, зареєстроване в реєстрі за №538, видане 23.06.2021 р. приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Шпинтою А.Є. на праві власності належить частина житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на частини вказаного об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2392376656246 зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2021 р.
Об'єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 складається з цегляного будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м. - А-1, сарай, літня кухня - Б, сарай, літня кухня - С, гараж- Д, сарай - Е, вбиральня - Г, вбиральня - Ж, огорожа №1, огорожа №2.
Іншим співвласником об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2392376656246 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , право власності якої на житлового будинку з надвірними будівлями виникло на підставі договору дарування від 17.09.2004 р. реєстровий номер №862, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є.
У фактичному користуванні ОСОБА_1 та членів її родини перебувають наступні складові об'єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2392376656246, а саме: 2-1 - коридор - 3,0 кв.м. (прибудова - а1); 2-2 - санвузол - 2,1 кв.м. (прибудова - а1); 2-3 - кухня - 5,9 кв.м. (прибудова - а1); 2-4 - вітальня - 13,8 кв.м. ; 2-5 - житлова - 10,7 кв.м.; 2-6 - житлова - 16,6 кв.м.; Пг/а1 - погріб; а3 - ганок; В- сарай - літня кухня; Е - сарай; Ж - вбиральня; №2 - огорожа.
У фактичному користуванні ОСОБА_2 та членів її родини перебувають наступні складові об'єкти нерухомого майна з реєстраційним номером 2392376656246, а саме: 1-1 - коридор - 6,9 кв.м. (прибудова - а2); 1-2 - житлова - 13,9 кв.м.; 1-3 - житлова - 16,2 кв.м.; 1-4 - житлова - 11,1 кв.м. ; 1-5 - санвузол (прибудова - а2) - 2,7 кв.м.; 1-6 - кухня (прибудова а2) - 13,9 кв.м.; Пг/а2 - погріб; Б - сарай - літня кухня; Д - гараж; Г - вбиральня; №1 огорожа.
Частина житлового будинку з надвірними будівлями, які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 0,0343 га, к.н. 5623655300:01002:0230, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право спадщини за законом, зареєстроване в реєстрі за №539, що видане 23.06.2021 р. приватним нотаріусом Рівненського нотаріального округу Шпинтою А.Є. Право власності на даний об'єкт нерухомого майна з реєстровим номером 2392433356246 зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.06.2021 р.
Частина житлового будинку з надвірними будівлями, які перебувають у фактичному користуванні ОСОБА_2 , розташовані на земельній ділянці, що перебуває у власності ОСОБА_2 .
Об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 239237665624 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розташований на двох земельних ділянках, які не є об'єктами спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Наводить положення ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 316, ч.1 ст.317, ч.1 ст. 319, ч.1 ст.356, ч.1 ст.358, ч.1 ст.361, ч.1 ст.364, ч.1 ст.367 ЦК України.
Ухвалою суду від 19.01.2024 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 13.05.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 29.10.2024 р. клопотання представника позивача адвоката Лук'янчук В.С. вх.11484 від 01.07.2024 р. про повернення на стадію підготовчого провадження задоволено та ухвалено повернутися до стадії підготовчого провадження у цивільній справі №570/6650/23.
Ухвалою суду від 26.11.2024 р. прийнято заяву представника позивача адвоката Лук'янчук В.С. про уточнення позовних вимог вх. №10509 від 13.06.2024 р.; у подальшому ухвалено розглядати цивільну справу з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог №10509 від 13.06.2024 року; поновлено строк для подання доказів та долучено до матеріалів справи докази згідно з клопотанням представника позивача адвоката Лук'янчук В.С. №10509 від 13.06.2024 р. та згідно з клопотанням представника відповідача адвоката Рудики С.Ю. вх. 18441 від 29.10.2024 р.
Ухвалою суду від 31.01.2025 р. задоволено клопотання представників сторін про долучення та приєднання доказів до матеріалів справи; долучено подані представниками сторін докази до матеріалів справи; закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Лук'янчук В.С. підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та пояснює, що ганок а3 ніяким чином не є самочинним будівництвом.
У судовому засіданні представник відповідача адвокат Рудика С.Ю. позовні вимоги не визнала та просить відмовити у задоволенні позову, оскільки вхідні сходи а3, що належать до будинковолодіння ОСОБА_1 на земельній ділянці позивачки, частково знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_2 к.н. 5624655300:01:002:0267 та є самочинним будівництвом, а тому спірна нерухомість не може бути поділена.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову.
Вимоги ст.264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 на підставі договору дарування р №862, від 17.09.2004 р., посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є. є власником житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку 27.01.2008 р., виданого на підставі рішення Квасилівської селищної ради Рівненського району №263 від 19.07.2007 р. є власником земельної ділянки площею 0,0386 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.06.2021 р., зареєстрованого в реєстрі за №539, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є., є власником земельної ділянки площею 0,0343 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 :01:002:0230, цільового призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №214335, виданого Квасилівською селищною радою Рівненського району Рівненської області 22.02.2008 р. згідно рішення Квасилівської селищної ради Рівненського району Рівненської області №218 від 31.07.1997 р. (Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65298350, виданий 23.06.2021 р. приватним нотаріусом Шпинтою А.Є. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ІНВ 262870179 від 23.06.2021 р.).
Позивач ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.06.2021 р., зареєстрованого в реєстрі за №538, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Шпинтою А.Є., є власником частки житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок (цегла) має житлову площу 82,3 кв.м., загальну площу 116,8 кв.м., позначений на плані літерою А-1 та надвірні будівлі та споруди: Б - сарай, літня кухня; В - сарай, літня кухня; Д - Гараж; Е - сарай; Г- Вбиральня; Ж - Вбиральня; №1 - Огорожа; №2 - Огорожа. (Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 65295620, виданий 23.06.2021 р. приватним нотаріусом Шпинтою А.Є. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ІНВ 262859132 від 23.06.2021 р.).
02.07.2021 р. та 04.08.2021 р. позивач ОСОБА_1 у заявах до приватного нотаріуса Рівненського РНО Рівненської області Шпинти А.Є. просила передати ОСОБА_2 про намір продати належну їй на праві приватної спільної часткової власності частку вказаних житлового будинку та земельної ділянки.
28.07.2021 р. та 30.08.2021 р. відповідач ОСОБА_2 у заявах до приватних нотаріусів Рівненського РНО Рівненської області Чумак Т.В. та ОСОБА_4 виявляла бажання купити вказану нерухомість, однак вважала запропоновану позивачем ціну завищеною та вказувала прийнятну ціну.
15.11.2023 р. КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації на замовлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виготовило Технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . Із вказаного Технічного паспорту на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями вбачається, що інвентаризація проведена станом на 05.04.2021 р.
Як убачається з розпорядження Рівненського міського голови №1376-р від 06.12.2023 р., рекомендовано ОСОБА_1 провести розподіл будинку АДРЕСА_1 з присвоєнням поштової адреси.
Як убачається з Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 №185 від 04.06.2024 р., виданого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 має окремі входи, окремі під'їзди до будинку, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельних норм та правил є можливість поділити даний житловий будинок на окремі об'єкти нерухомого майна (житлові будинки) з присвоєнням їм окремих поштових адрес. Склад новоутворених об'єктів нерухомого майна: ОСОБА_1 : 2-1 - коридор, 2-2 - санвузол, 2-3 - кухня, 2-4 - вітальня, 2-5 - житлова, 2-6 - житлова Sзаг. = 52,1 м.кв. S жит. = 41,1 м.кв., а також Пг/а1 - погріб; а3 - ганок; В- сарай - літня кухня; Е - сарай S = 16,5 м.кв., Ж - вбиральня; №2 - огорожа та розташований на земельній ділянці к.н. 562455300:01:002:0230 ;
ОСОБА_2 : 1-1 - коридор, 1-2 - житлова, 1-3 - житлова, 1-4 - житлова, 1-5 - санвузол, 1-6 - кухня. S заг. = 64,7 м.кв. S жит. = 41,2 м.кв., а також Пг/а2 - погріб; Б - сарай - літня кухня; Д - гараж; Е - сарай S= 16,5 м.кв., Г - вбиральня; №1 огорожа та розташований на земельній ділянці к.н. 562455300:01:002:0267.
Як убачається з листа ФОП ОСОБА_5 «За місцем вимоги» від 25.07.2024 р. №23, на замовлення ОСОБА_2 22.07.2024 р. ФОП ОСОБА_5 , сертифікованим інженером-геодезистом, було проведено в натурі (на місцевості) кадастрове знімання та обстеження земельної ділянки з к.н. . 5624655300:01:002:0267, яка розташована на АДРЕСА_1 , та складено схему використання даної земельної ділянки. За результатами знімання встановлено, що згідно координат поворотних точок меж земельних ділянок частина вхідних сходів, що належать до будинковолодіння ОСОБА_1 , розташовані на земельній ділянці ОСОБА_2 к.н. 5624655300:01:002:0267.
Отже, учасниками справи не заперечується, що кожен із співвласників вказаної нерухомості отримав у власність відокремлені частини будинку з окремими входами та користується виділеними приміщеннями та окремими земельними ділянками.
Добровільної згоди про поділ спірної нерухомості між співвласниками не досягнуто.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, гарантується право кожного на володіння, користування і розпорядження своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Стаття 15 ЦК України, передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із частиною другою цієї статті суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
У постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі №310/7011/17 (провадження № 61-7153св20) визначено, що спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об'єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Відповідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Право власності належить до таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути лише при наявності визначеного юридичного факту або їх сукупності. Юридичний факт це обставини реального життя, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення права власності. Юридичними фактами можуть бути правомірні дії, наслідки яких є підставами виникнення права власності.
Частиною першою статті 356 ЦК України встановлено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Згідно із частинами першою-третьою статті358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними; у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється; договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».
Статтею 367 ЦК України встановлено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна.
Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов: поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами; виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом; наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.
Згідно висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна, житловий будинок має окремі входи, окремі під'їзди до будинку, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельних норм та правил є можливість поділити даний житловий будинок на окремі об'єкти нерухомого майна (житлові будинки) з присвоєнням їм окремих поштових адрес.
Судом на виконання вимог ч.1 ст. 241 ЦПК України після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами було надано представникам сторін можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи, та можливість заявити клопотання. Вказаним правом учасники справи не скористалися.
Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасники справи клопотання про призначення судово-будівельної експертизи по справі для можливості визначення варіантів поділу спірного домоволодіння не заявляли.
У постанові Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».
Висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна ФОП ОСОБА_3 №185 від 04.06.2024 р., виданий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , - житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1 інформації щодо самочинно збудованих об'єктів нерухомого майна не містить, натомість встановлено, що він має окремі входи, окремі під'їзди до будинку, відокремлені інженерні мережі, тому не порушуючи будівельних норм та правил є можливість поділити даний житловий будинок на окремі об'єкти нерухомого майна (житлові будинки) з присвоєнням їм окремих поштових адрес.
Пунктом 6 Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, який затверджений Постановою КМУ №406 від 07.06.2017 р. «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію» визначено зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.
Разом з тим, статтями 12, 77, 81 ЦК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У зв'язку з цим суд не бере до уваги заперечення представника відповідача щодо неможливості поділу вказаного спірного домоволодіння через самочинно збудований позивачем - ганок а3, яка належних та допустимих доказів на спростування доводів та доказів позивача до суду не подала. Крім того, суд зауважує, що на час виготовлення документації та набуття у власність земельних ділянок сторонами, спору чи претензій щодо вказаного ганку а3 у співвласників нерухомості не було, так само межа земельної ділянки позивача к.н. 5624655300:01:002:0230, яка позначена ФОП ОСОБА_5 зеленим кольором на додатку Плані меж та конфігурації фактичного користування земельною ділянкою, з нанесенням будівель та споруд, які розташовані на даній земельній ділянці, - є суцільною, та замкненою.
Згідно ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року №475/97-ВР ,,Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст.ст.316, 317, 319, 321 ЦК України, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріпляє право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Протокол № 1 стаття 1 «Захист власності» говорить «Кожна фізична або юридична особа має право на повагу своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися. Тим самим у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод чітко встановлено: право власності кожної фізичної і юридичної особи, неурядової організації й групи приватних осіб, повинне поважатися.
За статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і використання практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду є джерелом права у національній правовій системі.
З погляду Європейського Суду повага власності основний метод права, міжнародного й внутрішнього дотримання. У Конвенції говориться, що держава зобов'язана дотримувати, виконувати, зміцнювати, захищати й забезпечувати права власності фізичних і юридичних осіб. Порушення Конвенції й Протоколів будуть тоді, коли піде недотримання, невиконання й не забезпечення державою зазначених норм.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», Високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною частковою власністю - задоволити повністю.
Здійснити поділ об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2392376656246, що є спільною частковою власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з цегляного будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м. - А-1, сарай, літня кухня - Б, сарай, літня кухня - В, гараж - Д, сарай - Е, вбиральня - Г, вбиральня - Ж, огорожа - №1, огорожа - №2 з припиненням права спільної часткової власності.
Виділивши в окремий об'єкт нерухомого майна ОСОБА_1 відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №185, що складений Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки ФОП ОСОБА_3 в натурі, як власнику ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м., а саме приміщення житлового будинку загальною площею 52,1 кв.м., та житловою площею 41,1 кв.м., а саме:
2-1 - коридор - 3,0 кв.м. (прибудова - а1);
2-2 - санвузол - 2,1 кв.м. (прибудова - а1);
2-3 - кухня - 5,9 кв.м. (прибудова - а1);
2-4 - вітальня - 13,8 кв.м. ;
2-5 - житлова - 10,7 кв.м.;
2-6 - житлова - 16,6 кв.м.;
та надвірні будівлі і споруди: Пг/а1 - погріб; а3 - ганок; В- сарай - літня кухня; Е - сарай; Ж - вбиральня; №2 - огорожа.
Виділивши в окремий об'єкт нерухомого майна ОСОБА_2 відповідно до Висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №185, що складений Бюро технічної інвентаризації та незалежної оцінки ФОП ОСОБА_3 в натурі, як власнику ідеальної частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 в житловому будинку загальною площею 116,8 кв.м., житловою площею 82,3 кв.м., а саме приміщення житлового будинку загальною площею 64,7 кв.м., та житловою площею 41,2 кв.м., а саме:
1-1 - коридор - 6,9 кв.м. (прибудова - а2);
1-2 - житлова - 13,9 кв.м.;
1-3 - житлова - 16,2 кв.м.;
1-4 - житлова - 11,1 кв.м. ;
1-5 - санвузол (прибудова - а2) - 2,7 кв.м.;
1-6 - кухня (прибудова а2) - 13,9 кв.м.;
та надвірні будівлі і споруди: Пг/а2 - погріб; Б - сарай - літня кухня; Д - гараж; Г - вбиральня; №1 огорожа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Сторони справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 12.03.2025 р.
Суддя Гнатущенко Ю.В.