Рішення від 17.03.2025 по справі 569/2171/25

Справа № 569/2171/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2025 року Рівненський міський суд

Рівненської області

в особі судді - Ковальова І.М.

при секретарі - Білецькій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

В Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей звернулась ОСОБА_1 . Вказана позовна заява подана та підписана представником позивача адвокатом Рудикою С.Ю.

В судовому засіданні представник позивачки заявлені позовні вимоги повністю підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить суд їх задоволити та змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на користь позивачки ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей, а саме з твердої грошової суми в розмірі по 2000,00 грн. на 1/3 частку заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дітьми повноліття.

В судовому засіданні відповідач заявлені позовні вимоги позивачки не визнав та просить суд відмовити у їх задоволенні. Суду пояснив, що на його думку, розмір аліментів, які вже з нього стягуються є достатніми для утримання неповнолітніх дітей, а тому необхідності у зміні способу стягнення аліментів немає.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України § 23).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).

Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 листопада 2014 року, від якого мають двох неповнолітніх дітей - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дана обставина підтверджується дослідженими в судовому засіданні:

свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 18 вересня 2018 року Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з якого вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Рівне Рівненська область Україна, про що складено відповідний актовий запис №2338. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ;

свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 виданим 03 червня 2020 року Рівненським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) з якого вбачається, що ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Рівне Рівненська область Україна, про що складено відповідний актовий запис №1080. Батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року по цивільній справі №569/6183/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відновлення дівочого прізвища позови задоволено; шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвано; після розірвання шлюбу ОСОБА_8 вирішено змінити прізвище на « ОСОБА_9 ».

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року по цивільній справі №569/7276/23 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 2000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 24 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 20 травня 2024 року по цивільній справі №569/13580/23 за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради про визначення місця проживання дітей первісний позов ОСОБА_6 задоволено та визначено місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 разом з їхньою матір'ю - ОСОБА_6 . У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно ч.5 ст.183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч 3 ст.181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, яка є обов'язковою для виконання в силу ст.360-7 ЦПК України, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дітей, рівню життя неповнолітніх доньок сторін, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, покращать матеріальне становище і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону, тому заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки при подачі позову до суду позивач звільнена від сплати судового збору, рішення прийнято на користь позивача, тому судові витрати слід стягнути з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на утримання дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2000 грн. щомісячно, на кожну дитину, починаючи з 24 квітня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, згідно рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2023 року по цивільній справі №569/7276/23.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаюча АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_3 судовий збір в розмірі 1211,20 грн. та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаюча АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_3

Суддя Рівненського

міського суду І.М.Ковальов

Попередній документ
125878807
Наступний документ
125878809
Інформація про рішення:
№ рішення: 125878808
№ справи: 569/2171/25
Дата рішення: 17.03.2025
Дата публікації: 19.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (17.03.2025)
Дата надходження: 31.01.2025
Предмет позову: зміна способу стягнення аліментів
Розклад засідань:
17.03.2025 15:30 Рівненський міський суд Рівненської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КОВАЛЬОВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КОВАЛЬОВ ІГОР МИКОЛАЙОВИЧ
відповідач:
Лосік Віталій Валерійович
позивач:
Панфілова Дар'я Юріївна
представник позивача:
Рудика Світлана Юхимівна