Справа № 567/62/25
Провадження №3/567/93/25
11 березня 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., при секретарі Дем'янчук Н.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила
03.01.2025 близько 14:11 год. в с.Вельбівно по вул.Нова, 10 Рівненського району Острозької МТГ Рівненської області ОСОБА_1 керував автомобілем "Peugeot", реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження огляду для визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, вважає, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що його вина в судовому засіданні не доведена, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить ряд недоліків, а матеріали справи не містять достатньо доказів наявності його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Вказує, що працівники поліції безпідставно склали відносно нього протокол за фактом відмови від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
За вказаних обставин, приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, з урахуванням положень ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини (Рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 у справі "Пономарьов проти України") відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності, на підставі письмових доказів наявних в матеріалах справи, для дотримання передбачених КУпАП процесуальних строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, надавши оцінку всім доказам в їх сукупності та взаємозв'язку, суд доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення від 03.01.2025 серії ААД №820884 в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння наявні в ОСОБА_1 (виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, які не реагують на світло) та зафіксовано факт його відмови від проходження огляду для визначення стану сп'яніння, а також іншими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що 03.01.2025 ОСОБА_1 було видано направлення на огляд водія з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого щодо ОСОБА_1 встановлено, що 03.01.2025 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Водночас, з відеозапису з нагрудної відеокамери (відеореєстраторів) працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , вбачається, що 03.01.2025 ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції на проходження огляду для визначення наркотичного в медичному закладі відмовлявся, відмовився щодо його доставлення у визначений медичний заклад для проходження вказаного огляду.
ОСОБА_1 не наведено суду будь-яких обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, встановлені поліцейськими та зафіксовані у процесуальних документах, зібраних у матеріалах справи, які було досліджено судом.
Пояснення ОСОБА_1 захисту не спростовують встановлених обставин і підстав піддавати сумніву зміст даних доказів немає, а суд сприймає їх як такі, які спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності.
Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні у судовому засіданні, відповідають вимогам достатності, допустимості та належності та підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР України.
Таким чином, факт скоєння вищевказаного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується зібраними у справі доказами, які повністю узгоджуються між собою. Підстав вважати їх недопустимими суд не вбачає.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 було належним чином забезпечено проходження огляду для визначення стану сп'яніння та в законному порядку було надано можливість реалізації його обов'язків, встановлених Правилами дорожнього руху, однак останній їх не використав.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 №1452/735, згідно яких огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В судовому засіданні встановлено, що стосовно водія ОСОБА_1 зазначені вимоги закону поліцейськими було виконано.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак ОСОБА_1 таких дій не вчинив, а тому в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, відповідно до ст. 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до довідки ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області встановлено, що ОСОБА_1 протягом року притягався до адміністративної відповідальності: за ст.183, ч.1 ст.126 КУпАП. Згідно електронної бази даних ОСОБА_1 01.03.2012 отримав посвідчення водія.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України"), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
За загальним визначенням транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, а тому на водія покладається відповідальність не тільки за своє життя, а й за життя пішоходів та цілісність майна інших громадян.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілем є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Так, згідно правового поля України (п.2.9 «а» ПДР України, ст. 16 Закону України "Про дорожній рух") водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, та згідно ст. 130 КУпАП у разі порушення встановлених заборон - водій несе встановлену відповідальність.
Застосовуючи вид адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
При накладенні адміністративного стягнення береться до уваги особа правопорушника, який є працездатним, ступінь його вини, а також те, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності. Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення не встановлено.
Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, приходжу до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції, визначеної ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка є безальтернативною.
Одночасно, застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпеку, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для його учасників.
Крім того, на підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст.8, 24, 36, 40-1, 221, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"
постановила
визнати ОСОБА_1 таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
У разі несплати штрафу в 15-ти денний термін, штраф підлягає примусовому стягненню з ОСОБА_1 в порядку ст. 308 КУпАП у подвійному розмірі, а саме: в сумі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 17 березня 2025 року.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.