Ухвала від 13.03.2025 по справі 243/3737/23

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єд. унік. № 243/3737/23

№1-кс/243/63/2025

13 березня 2025 року м. Слов'янськ

Слідчий суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 11.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12022052510000806 від 19.08.2022 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшла скарга ОСОБА_5 на постанову слідчого від 11.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12022052510000806. Заявник мотивує свої вимоги тим, що він є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю дитини є ОСОБА_8 . Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28.04.2016 ОСОБА_8 зобов'язали не перешкоджати спілкуванню батька з сином. Однак, з червня 2019 року ОСОБА_8 систематично порушувала це рішення, що призвело до встановлення Слов'янським міськрайонним судом Донецької області 04.02.2021 нового порядку спілкування, який ОСОБА_8 також не виконувала. З початку воєнного стану ОСОБА_8 виїхала з дитиною в невідомому напрямку, місцезнаходження сина досі не встановлено. 14.11.2024 слідчий суддя скасував постанову про закриття кримінального провадження від 10.10.2024 року, зобов'язавши провести досудове розслідування. Однак, через два місяці слідчий знову закрив провадження, не виконавши вимоги ухвали суду щодо встановлення місця проживання дитини. Заявник вважає постанову слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 11.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12022052510000806 від 19.08.2022 незаконною, стверджуючи, що розслідування було неповним та неефективним і просить її скасувати.

Адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, посиаючись на обставин, що викладені у скарзі.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на здійснення органом досудового розслідування вичерпних дій для встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, а також на відсутність по справі складу кримінального правопорушення. Просила відмовити у задоволенні вимог заявника.

Слідчий суддя, дослідивши скаргу та додані до неї документи, копії матеріалів кримінального провадження № 12022052510000806 від 19.08.2022, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.110 КПК України рішення слідчого приймається виключно у формі постанови. Постанова слідчого, прокурора складається з обов'язкових частин, передбачених ч. 4 ст. 110 КПК України, зокрема, з мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

В судовому засіданні встановлено, що СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області здійснювалося досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до ЄРДР за № 12022052510000806 від 19.08.2022.

В межах даного кримінального провадження було здійснено ряд слідчих дій, а саме: допитано потерпілого ОСОБА_5 , допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , здійснювались запити до Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України, УСЗН Слов'янської міської ВА, а також інші слідчі та розшукові дії.

Постановою слідчого СВ ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 від 11.12.2024 року закрито кримінальне провадження, внесене за ЄРДР за № 12022052510000806 від 19.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що до ЧЧ ВП №4 Краматорського РУП ГНП в Донецькій області надійшла заява ІНФОРМАЦІЯ_2 про те, що з початку війни ОСОБА_8 скористалась військовими діями на території України та зникла разом з сином ОСОБА_7 у невідомому для нього напрямку.

Допитана в якості свідка ОСОБА_8 пояснила, що мешкає із сином - ОСОБА_7 та чоловіком ОСОБА_13 . Стосунки з колишнім цивільним чоловіком - ОСОБА_5 не підтримує вже приблизно 6 років, оскільки останній не бажає бачитись із дитиною, а лише порушує судові справи проти неї. Востаннє дитина бачилась із батьком в липні 2019 року у м. Слов'янську. Щодо побачень сина з батьком вона не заперечує. У дитини є все необхідне для навчання та забезпечені гідні умови проживання.

Як вбачається з тексту постанови, що оскаржується, малолітній ОСОБА_7 постійно на законних підставах мешкає разом з матір'ю ОСОБА_8 та вітчимом ОСОБА_13 за відповідною адресою по АДРЕСА_1 . Відносно малолітнього ОСОБА_7 кримінальні правопорушення не вчинялись. До матеріалів провадження долучено фотознімок дитини. З урахуванням того, що малолітня дитина ОСОБА_7 на законних підставах проживає спільно з рідною матір'ю ОСОБА_8 , слідує, що остання на законних підставах евакуювала дитину із території можливих бойових дій (м. Слов'янська Донецької області, де з початку збройної агресії РФ оголошено евакуацію населення), що спростовує факт викрадення або незаконного позбавлення волі дитини.

У зв'язку з цими обставинами, постановою слідчого №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області кримінальне провадження було закрито у зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення.

Об'єктивна сторона злочину передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, має дві форми: незаконне позбавлення волі, яке полягає в протиправному перешкоджанні людині обирати за своєю волею власне місцезнаходження. Таке позбавлення може мати свій прояв у затриманні потерпілого та його утриманні в тому місці, де він знаходитись не бажає та яке він не може вільно залишити. Незаконне позбавлення волі може бути здійснене шляхом застосування насильства або примусу (фізичного або психічного), чи шляхом обману; викрадення людини, яке характеризується таємним або відкритим захопленням людини, переміщенням її до певного місця, яке потерпілий не може залишити з власної волі, та подальшим утриманням його в цьому місці. Викрадення людини, в силу особливостей свого об'єктивного прояву, завжди супроводжується насильством, навіть в тому випадку, коли діяння розпочате в формі обману.

Згідно з ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 93 КПК України встановлено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.

Положенням ч. 1 ст. 92 КПК України встановлено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

В ході судового розгляду слідчим суддею не встановлено даних, які б вказували на неповноту, неправильність чи неефективність досудового розслідування, а в скарзі не наведено належних доводів, які б слугували підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Так, з матеріалів кримінального провадження, зокрема з протоколу допиту ОСОБА_8 , видно, що малолітній ОСОБА_7 постійно проживає разом з матір'ю ОСОБА_8 та вітчимом ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідками від 08.04.2022, згідно з якими ОСОБА_8 та її малолітній син ОСОБА_7 є внутрішньо переміщеними особами за вказаною адресою.

Крім того, ні скарга, ні матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що мати ОСОБА_8 була позбавлена батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_14 чи вказана дитина на законних підставах була відібрана в неї.

Відповідно до норм СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Слідчий суддя визнає право батька знати місцезнаходження сина, але вважає, що це питання слід вирішувати поза межами кримінального провадження.

На думку слідчого судді, у цій справі відсутні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України, зокрема незаконне позбавлення волі або викрадення, про що слідчим було зроблено обґрунтований та законний висновок.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до переконання про те, що досудове розслідування проведено повно та об'єктивно, всебічно досліджені всі обставини справи, оскільки слідчим проведено всі необхідні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення.

Доводи скарги щодо невиконання слідчим вказівок ухвали слідчого судді, не приймаються до уваги, як такі, що є зайво формальними та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Аналізуючи зміст постанови, що оскаржується, у сукупністю з матеріалами кримінального провадження, звертаючи окрему увагу на зміст протоколу допиту свідка ОСОБА_8 , слідчий суддя набуває висновку, що слідчим у повному обсязі виконав вказівки ухвали від 14 листопада 2024 року, а саме, в постанові слідчим наведено висновки щодо встановлення міста мешкання дитини, надано правовий аналіз законності факту проживання дитини з матір'ю, тощо.

Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ ВП № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 від 11.12.2024 року про закриття кримінального провадження № 12022052510000806 від 19.08.2022 року, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Повний текст ухвали буде виготовлений та проголошений протягом п'яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
125878450
Наступний документ
125878452
Інформація про рішення:
№ рішення: 125878451
№ справи: 243/3737/23
Дата рішення: 13.03.2025
Дата публікації: 19.03.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (18.05.2025)
Дата надходження: 29.01.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
09.08.2023 08:50 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
18.02.2025 11:30 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
13.03.2025 14:00 Слов'янський міськрайонний суд Донецької області
15.04.2025 15:30 Дніпровський апеляційний суд
22.04.2025 14:45 Дніпровський апеляційний суд