Провадження № 2/537/88/2025
Справа № 537/3482/24
04.03.2025 Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області у складі головуючого судді Дядечка І.І., за участі секретаря судового засідання Бобровської К.Д., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Л.В., представника третьої особи Адміністрації Державної прикордонної служби України - Філіпової Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременчука в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до фізичної особи ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та Адміністрації Державної прикордонної служби про позбавлення батьківських прав,
установив :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд ухвалити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 від шлюбно-сімейних відносин з ОСОБА_2 має неповнолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Остання проживає разом з позивачем та повністю перебуває на його утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, здоров?ям та розвитком дитини не цікавиться. Позивач зазначив, що з початку 2023 року відповідач припинила будь-які стосунки, як з ним так і зі своєю дочкою. З того часу ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків, зокрема обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття не виконує та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання. Будь-яких перешкод для виконання відповідачем своїх обов?язків позивач не чинив. Зокрема, останній неодноразово пропонував ОСОБА_2 спілкуватися з донькою, купувати їй одяг, харчі, брати іншу участь у її вихованні та утриманні, але відповідач не бажає цього робити, свідомо ухиляючись від виконання своїх батьківських обов?язків. Також, ОСОБА_1 зазначив, що відповідач зовсім не цікавиться розвитком, станом здоров'я доньки та не дбає про її інтереси.Піклування про доньку - ОСОБА_4 виявляє тільки позивач. Нехтування ОСОБА_2 своїми батьківськими обов'язками та відсутність будь-якого піклування та бажання поспілкуватись з власною дитиною впродовж семи років, тобто впродовж вже більшої частини життя дитини порушує права та інтереси доньки, принижує її гідність.Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками. Враховуючи те, що ОСОБА_2 самоусунулась від виконання своїх батьківських обов?язків, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою про позбавлення її батьківських прав відносно неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.07.2024 провадження у справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання.
02.09.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_3 , Міністерство оборони України та Адміністрацію Державної прикордонної служби. Продовжено строк підготовчого судового провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання.
10.09.2024 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 подані до суду письмові пояснення відповідно до яких останній зазначив, що у позові міститься не достатня аргументація підстав позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Вказав, що відповідно до постанови Верховного Суду від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 в ході слухання справи є необхідність встановити винну поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи та розглянути справу й можливо відмовити у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
27.09.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області продовжено строк підготовчого судового провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.11.2024 продовжено строк підготовчого судового провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання, у зв'язку необхідністю в наданні доказів у справі, а саме висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
06.12.2024 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_20 подані до суду письмові пояснення відповідно до яких останній вказав, що він не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Зазначив, що позовна заява та документи додані до неї не містять відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками. Оскільки позивачем не надано належних, обґрунтованих та достатніх доказів, які б свідчили про свідоме нехтування відповідачем своїми обов'язками, представник прийшов до всиновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав.
18.12.2024 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області продовжено строк підготовчого судового провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання, у зв'язку необхідністю в наданні доказів у справі, а саме висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
14.01.2025 ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області закрито підготовче судове засідання, призначено справу до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В судовому засідання, яке відбулось 19.02.2025 року пояснив, що відповідачка не виходить контакт, тому дізнатись причину по якій вона не спілкується з дитиною він не має можливості. Також, останній вказав, що він не звертався до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання їх спільної дитини, так як особисто може заробити кошти на утримання останньої.
Представник позивача ОСОБА_6 - адвокат Шевцова Л.В. у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав підтримала в повному обсязі, позов просила задовольнити. Зауважила, що висновок органу опіки носить консультаційних характер і не є обов'язковим для прийняття до уваги під час ухвалення судом рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, завчасно подала до суду заяву відповідно до якої просить судові засідання проводити без її участі, враховуючи висновок органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, завчасно подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просив відмовити, враховуючи письмові пояснення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 у судовому засіданні поросила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із врахуванням висновку органу опіки та піклування. Зазначила, що за результатами даної справи встановлено, що мати малолітньої ОСОБА_3 перебуває за кордоном, але при розгляді справи щодо позбавлення батьківських прав обов'язок доведення винної поведінки в даному випадку матері, покладається на позивача. Матеріали справи не містять достатніх доказів, що мати дитини перебуваючи за кордоном не надає фінансову допомогу на утримання дитини, окрім того після перетину відповідачем кордону позивач не звертався до суду щодо стягнення з неї аліментів, якщо допустити, що вона не надає фінансову допомогу. Вказала, що винна поведінка по щодо дитини, яка передбачена положеннями СК України полягає у тому, що батьки зобов'язані виховувати та утримувати дитини, тобто для позбавлення батьківських прав потрібно щоб були дві складові винної поведінки, а саме ухилення мати від виховання дитини, а також ухиленні від утриманні дитини.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_21. у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, завчасно подав заяву про розгляд справи за його відсутності, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просив відмовити, враховуючи письмові пояснення.
Відзиву на позов, заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв'язку з чим суд, відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причини або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи викладене, а також те, що одночасно існують умови, які передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у відсутність відповідача.
Суд, заслухавши представника позивача та представника третьої особи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08 лютого 2017 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Як достовірно встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на даний час проживає разом з позивачем ОСОБА_1 в будинку АДРЕСА_1 , який на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки від 20.03.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Веселовським А.Г., зареєстрованого в реєстрі за №843, належить позивачу по справі.
Відповідно до довідки, наданої директором Кременчуцьої гімназії №24 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Шутовим Д. 15.04.2024 за вих. №01-34/154, ОСОБА_8 є ученицею 1 класу та навчається в Кременчуцькій гімназії з 1 вересня 2023 року. Батько, ОСОБА_1 , підтримує зв'язок із класним керівником, приводить та забирає ОСОБА_4 із навчального закладу, цікавиться навчанням доньки.
З письмової характеристики, наданої ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на ім'я ОСОБА_1 22.05.2024 вбачається, що останній проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своєю дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час проживання зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. В спілкування з сусідами ввічливий, тактовний, завжди готовий прийти на допомогу. Конфліктних ситуацій із сусідами не було. Бере активну участь у громадському житті вулиці, суботниках.
Як вбачається з матеріалів справи та, зокрема, підтверджується довідкою про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричного огляду, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №4375, виданою 27.07.2023 МСЧ ПРАТ «Полтавський ГЗК», довідкою, виданою за менеджером з кадрових питань ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» Валковим С. 28.05.2024 за вих. №1089/05-24, довідкою про доходи, виданої ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» 19.04.2024 за вих. №137/04-24, ОСОБА_1 з 16.12.2019 працює на посаді слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів в ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат».
Згідно характеристики, наданої начальником ЦРГО Шпак О. , ОСОБА_1 за час роботи зарекомендував себе як талановитий співробітник. Дисциплінований і відповідальний на робочому місці. Має багато позитивних якостей, а саме: комунікабельність та професійну грамотність. Перебуває в хороших відносинах з колегами по дільниці та цеху. Сумлінно ставиться до виконання покладених на нього обов'язків. Неодноразово був нагороджений грамотами та порядками. У процесі трудової діяльності на підприємстві підвищує рівень своєї кваліфікації. У спілкуванні з колегами - чемний. Порушень правил хорони праці та промислової безпеки за період роботи не мав.
Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він є сусідом позивача ОСОБА_1 , який самостійно займається вихованням доньки. Зазначив, що мати дитини не бачив вже третій рік, а саме, як почалась війна вона поїхала. Свідок вказав, що жодного разу не бачив ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння. Дитина завжди охайна та доглянута.
Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні пояснив, що він з 2015 року товаришує з ОСОБА_1 й вже більше двох років останній проживає сам й самостійно виховує дитину. Мати дитини - ОСОБА_2 знає, як цивільну дружину ОСОБА_15 й вже років два її не бачив. Зазначив, що дівчинка завжди охайна та доглянута. У стані алкогольного сп'яніння позивача жодного разу не бачив.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім'я дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 11 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно з ст. 150 СК України, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки зобов'язані виховувати свою дитини, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток дитини, забезпечити одержання нею повної загальної середньої освіти, готувати дитину до самостійного життя.
Відповідно до ч. 2 та 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.
Зокрема пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.10.2017 заява № 2091/13, Суд наголосив, що на сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
У пунктах 47-49 справи "Савіни проти України" (заява N 39948/06 від 18.12.2008), Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.
Як зазначено в рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006, заява N 31111/04 у справі "Хант проти України", § 54, § 58 вирішення питання про позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно правового змісту положень ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про недоцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 19.12.2024 за №2975, орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області вважає за недоцільне позбавляти батьківських прав гр. ОСОБА_2 відносно малолітнього доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як вбачається з вищезазначеного висновку, спеціалістами служби у справах дітей Крюківської районної адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було обстежено умови проживання дитини за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що за цією адресою проживає ОСОБА_1 разом з малолітньою донькою ОСОБА_3 . Вказане житло перебуває у власності ОСОБА_1 . Приватний будинок з комунальними зручностями має 2 кімнати, передпокій, санвузол. Окремої кімнати відведеної під кухню немає, вона добудовується додатковим приміщенням біля основної будівлі. В будинку наявні меблі та побутова техніка придатні для використання. Для малолітньої дитини відведене місце для відпочинку, навчання, зберігання речей. В будинку умови проживання задовільні.
Відповідно до інформації комунального підприємства «Кам?янопотоківський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 186 від 16.09.2024 малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно відвідує лікаря-педіатра. На візит до лікаря дитину приводить батько ОСОБА_1 , останній займається супроводом лікування дитини.
Як вбачається з інформації Кременчуцької гімназії № 24 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 01-34/336 від 12.09.2024 ОСОБА_8 учениця 2 класу навчається у Кременчуцькій гімназії №24 з 01.09.2023 року. Освітній процес у закладі освіти в 2024/2025 навчальному році організовано в змішаному режимі із використанням технологій дистанційного навчання. Заняття в закладі освіти ОСОБА_4 відвідує, старанно виконує завдання, систематично працює на уроках. Без поважних причин пропусків уроків не було. Учениця забезпечена усім необхідним шкільним приладдям. Дівчинка не скаржилася на недостатній догляд з боку батьків, завжди охайна. Про проблеми у родині остання не розповідала. Дівчинка товариська, відповідальна, є лідером у дружньому спілкуванні. Класним керівником, ОСОБА_16 родині надаються консультації щодо організації освітнього процесу. Мати, ОСОБА_2 підтримує зв?язок з класним керівником засобами телефонного зв?язку, цікавиться навчанням дитини. Батько, ОСОБА_1 підтримує зв?язок з класним керівником, приводить та забирає з закладу ОСОБА_4 та цікавиться навчанням дівчинки.
В ході опрацювання даного питання було з'ясовано, що ОСОБА_2 наразі перебуває в республіці Польща. Засобами «Вайбер» останню було повідомлено про порушене питання щодо позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки, наголошено на можливості взяти участь у засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області в режимі відеозв?язку.
В ході листування у застосунку «Вайбер» ОСОБА_2 повідомила, що наразі проживає і працює в Польщі, вихованням та здоров?ям дитини займається батько ОСОБА_1 . Жінка зауважила, що любить свою дитину, цікавиться її життям, але не має змоги бути фізично поруч, або забрати її з собою в іншу країну. На питання чи згодна ОСОБА_18 з тим, що її позбавлять батьківських прав відносно малолітньої доньки відповіла «напевно, що так». Пояснити свою позицію не змогла.
Додатково ОСОБА_2 31.10.2024 надала письмове пояснення стосовно порушеного ОСОБА_1 питання, в якому зазначила, що в зв?язку з її місцезнаходженням в іншій країні вихованням та матеріальним утриманням малолітньої ОСОБА_3 займається її батько ОСОБА_1 . Позиції щодо позбавлення її батьківських прав ОСОБА_18 не висловила.
Питання щодо доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської Кременчуцького району Полтавської області 06.11.2024 на якому був присутній батько ОСОБА_1 .
Батько, ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 з 2023 року не проживає з родиною, з донькою не спілкується, не бере участі в житі та вихованні дитини. Зі слів батька всі питання щодо організації належних умов проживання, виховання, утримання малолітньої доньки він вирішує одноосібно, оскільки мати дитини самоусунулася від виконання батьківських обов?язків та не має намірів виконувати їх у подальшому. Додатково він зазначив, що напередодні засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області мав телефонну розмову з матір?ю дитини, яка повідомила, що донька та її майбутнє не хвилюють жінку так як та має нову сім?ю і не збирається опікуватися минулими родинними зв?язками.
ОСОБА_2 не брала участі у засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області. Напередодні засідання комісії повідомила спеціалістам, що не зможе приєднатися до засідання оскільки працює та не має часу.
У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20) зазначено, що "ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками./…/ Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав не є обов'язковим для суду, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом".
Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23).
Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.
Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (провадження №61-19984ск21), від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).
Судом не встановлено обставин, які б свідчили, що відповідач злісно та свідомо ухиляється від виконання свої батьківських обов'язків, не бажає спілкуватися з малолітньою дитиною ОСОБА_3 та брати участь у її вихованні, остаточно і свідомо самоусунулась від виконання своїх обов'язків з виховання дитини, яка залишилася проживати з батьком ОСОБА_1 .
Також, у справі відсутні жодні докази застосування до відповідача будь-яких заходів впливу з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
Та обставина, що на час розгляду справи вихованням дитини займається батько, не свідчить безумовно про те, що мати дитини не бажає брати участь у її вихованні, тобто свідомо та умисно нехтує батьківськими обов'язками.
Суд приймає до уваги те, що відповідач на даний час проживає в Республіці Польща, що позбавляє останню можливості в повній мірі займатися вихованням, лікуванням та розвитком ОСОБА_3 .
Показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_14 не вказують на винні дії чи поведінку відповідачки щодо своєї доньки, оскільки ними не було надано негативної характеристики ОСОБА_19 , не зазначено її негативні сторони чи будь-які конкретні обставин чи події, які б стверджували про систематичне ухилення матір'ю від виконання батьківських обов'язків. Вказані показання лише свідчать про те, що ОСОБА_1 , як батько, виконує покладені на нього законом обов'язки.
Також, позивачем не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов'язків відносно дитини.
Окрім того, позивачем на наведено доводів, яким чином позбавлення відповідачки батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_3 покращить життя останньої, зокрема в моральному та емоційному аспектах.
Надані позивачем докази тільки підтверджують характер та спосіб його участі у вихованні дитини, проте, не доводять факт злісного нехтування матір'ю своїми батьківськими обов'язками щодо малолітньої доньки, тобто що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов'язки.
З огляду на необхідність забезпечення якнайкращих інтересів дитини, зокрема в частині її права на спілкування з матір'ю та збереження зв'язків із нею, суд вважає, що відсутні підстави для застосування до відповідачки такого крайнього (виняткового) заходу впливу, як позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею.
Враховуючи вищенаведене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності та враховуючи обґрунтованість висновку органу опіки та піклування, суд приходить до висновку про те, що позивач не надав достатніх доказів, які б підтверджували ухилення відповідача від здійснення батьківських обов'язків та, які об'єктивно характеризують відповідача як особу, яка не здійснює своїх батьківських обов'язків, а відтак не довів обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків, що свідчить про відсутність правових підстав для застосування до відповідача крайнього заходу - позбавлення батьківських прав, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Водночас, аналізовані в ході судового розгляду докази та відповідні встановлені обставини вказують на наявність підстав для попередження ОСОБА_2 про необхідність зміни її ставлення до виконання батьківських обов'язків, налагодження контакту з дитиною, участі у її вихованні, розвитку та піклуванні, та попередження останньої, що у разі неналежної поведінки вона буде позбавлена батьківських прав.
Покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов'язків.
Керуючись ст. 3, 4, 5, 10, 12, 258, 259, 263 - 268, 280-283 ЦПК України, ст. 19, 164-166, 180, 181, 182,183,184 СК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: органу опіки та піклування виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та Адміністрації Державної прикордонної служби про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 14.03.2025.
Суддя І.І. Дядечко