Справа № 536/385/25
17 березня 2025 року м. Кременчук
Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Кременчуці матеріали кримінального провадження № 12025170540000029, які надійшли з Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області з обвинувальним актом за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 04 лютого 2025 року вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільненого від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,
02.12.2024 року у ранковий час доби, ОСОБА_4 з метою викрадення чужого майна, прибув до приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», строк дії якого у подальшому неодноразово продовжувався на підставі нормативно правових актів, ОСОБА_4 знаходячись на території вказаного вище домоволодіння, впевнившись, що за його незаконними діями ніхто не спостерігає та на території домоволодіння нікого немає, сторонні особи поруч відсутні, шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні двері, зайшов до будинку, звідки таємно викрав зварювальний напівавтомат Machtz MWM-315-1M MIG/MAG/MMA, вартість якого, відповідно до висновку експерта № 279 від 30.01.2025. складає 8374 грн. 17 коп.
Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 8374 грн. 17 коп.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, визнав себе винуватим, щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз'яснивши зміст ч. 3 ст. 349 КПК України та оскільки проти такого розгляду сторони кримінального провадження не заперечували, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи пояснення обвинуваченого, суд вважає, що його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачений давав чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб його вчинення. Надані обвинуваченим пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.
Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини справи, оскільки ОСОБА_4 таємно викрав чуже майно (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, в умовах воєнного стану, то суд вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання, думку потерпілої, яка просила суд не застосовувати до обвинуваченого покарання, пов'язаного з реальним позбавленням волі, збитки пов'язані з пошкодженням майна обвинуваченим їй відшкодовано в повному обсязі.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, відповідно до характеристики за місцем реєстрації характеризується посередньо.
Відповідно до довідки з КНМП «Кременчуцька міська лікарня планового лікування» ОСОБА_4 на обліку лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває.
Пом'якшуюча покарання обставина обвинуваченого - щире каяття, повне відшкодування завданих збитків.
Обтяжуючих покарання обставин обвинуваченого судом не встановлено.
З урахуванням викладеного у сукупності з відомостями про обвинуваченого ставлення до скоєного, наявності пом'якшуючих покарання обставин, а також того, що в ході судового розгляду обвинувачений сприяв у з'ясуванні обставин справи, суд приходить висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 69, ч. 4 ст. 70, 75, 76 КК України.
Підставою застосування ст. 69 КК України у відношенні обвинуваченого є наявність низки пом'якшуючих обставин, а саме: повне визнання вини у скоєному злочину, відсутність тяжких наслідків від скоєного, повне відшкодування завданих збитків потерпілій, що підтверджується відповідною заявою потерпілої.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Також судом встановлено, що згідно ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.02.2025 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, строком на 2 місяця.
Враховуючи, що строк запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 спливає, суд вважає за доцільне продовжити його до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 370, 374, 377 КПК України, ст.ст. 69, 70, 75, 76, ч. 4 ст. 185, КК України, суд,
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 10 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком Кременчуцького районного суду Полтавської області від 04.02.2025 року остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 3 роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації до цього органу.
Продовжити строк дії обов'язків покладених на ОСОБА_4 , при застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, згідно ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.02.2025 року - до набрання вироку законної сили, зокрема:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися з населеного пункту в якому він зареєстрований та проживає;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Речові докази:
- зварювальний напівавтомат Machtz MWM-315-1M MIG/MAG/MMA - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляція в Полтавський апеляційний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1