Справа № 369/17108/23
Провадження № 2/369/1096/25
Іменем України
13.02.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.
при секретарі Липченко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Винник Світлана Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,
У жовтні 2023 року Позивач звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Винник Світлана Миколаївна, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позов обґрунтовується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У день його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить транспортний засіб марки Chevrolet моделі Lacetti NF19B, 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого РВ ДДАІ МВС України 13.04.2010 року.
Від шлюбу з померлим у Позивачки є донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вона та донька ОСОБА_3 є спадкоємцями першої черги за законом. Оскільки ОСОБА_3 заяву про прийняття спадщини не подавала та подавати не бажає, отже, відмовилася від неї. Інших спадкоємців після смерті спадкодавця немає. 12 вересня 2023 року Позивачка звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Винник Світлани Миколаївни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, втім у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, про що видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.09.2023. З огляду на те, що позивачка в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому звертається та суду з цим позовом.
Просила суд визначити їй, ОСОБА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19 жовтня 2021 року виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, строк у два місяці з дня набрання рішення законної сили.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2023 року відкрито провадження у цивільній справі №369/17108/23 за позовом ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Винник Світлана Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 848 від 17.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/17108/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 17.07.2024 року у зв'язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.10.2023 року прийнято справу до провадження, визначено розгляд проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження.
13 листопада 2024 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області закрито підготовче провадження у цивільній справі №369/17108/23 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 13 лютого 2025 року на 11 год. 15 хв., встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.
13 лютого 2025 року представник позивача, адвокат Кононенко О.В., через канцелярію суду звернулася до суду із заявою про розгляд цивільної справи №369/17108/23 без участі позивача і її представника, позов підтримувала та просила його задовольнити у повному обсязі.
Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області була належним чином сповіщена про дату та час призначеного судового засідання, протягом всього часу розгляду цивільної справи №369/17108/23 заяв по суті та інших процесуальних документів до суду не подавала.
Суд вважає за можливе розглянути цивільну справу №369/17108/23 без участі сторін за наявними матеріалами.
У зв'язку з неявкою сторін, в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ст. 80 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
При розгляді справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . Це підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , видане 19.10.2021 року виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області.
У день його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить транспортний засіб марки Chevrolet моделі Lacetti NF19B, 2009 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова рами) НОМЕР_2 , що належав померлому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого РВ ДДАІ МВС України 13.04.2010 року.
ОСОБА_1 була дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , видане 17 червня 1983 року відділом РАЦС Ленінградського району міста Києва та спадкоємцем першої черги за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України. Іншим спадкоємцем за законом є рідна донька позивачки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, заяву про прийняття спадщини не подавала, на спадщину вона не претендує.
20 липня 2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у м. Києві Гуцевич Олени Олександрівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, втім у видачі свідоцтва нотаріусом було відмовлено у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, про що видано постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.09.2023, що стало наслідком звернення позивача до суду.
З матеріалів справи вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась. Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 79907356 від 31 січня 2025 року за параметрами пошуку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , інформація відсутня.
Померлий ОСОБА_2 був зареєстрований в АДРЕСА_1 ; на момент смерті зареєстрований один.
ОСОБА_2 заповіту нікому не залишив, відповідно, спадкування здійснюється по закону. Інших спадкоємців, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли, судом не встановлено.
Відповідно до ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Статтею 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
За приписами ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені уст. 1261-1265 цього Кодексу.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч. 1ст. 1272 ЦК України).
Як роз'яснено Верховним Судом України у п. 26 постанови Пленуму від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суди відкривають провадження у справі за позовом особи про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачем у цій справі є територіальна громада в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини Білогородська сільська рада
Бучанського району Київської області.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Виходячи з рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979 року, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У постанові від 13 березня 2020 року у справі №314/2550/17 Верховний Суд зазначив, що, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Дослідивши надані Позивачкою докази, виходячи із встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність об'єктивних труднощів для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини у межах передбаченого законодавством шестимісячного строку, зокрема те, що введено в Україні режиму воєнного стану 24 лютого 2022 року на підставі Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та подальше продовження режиму воєнного стану об'єктивною спричинило наступні перешкоди.
Надалі, Указами Президента України, введеними в дію відповідними Законами України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» неодноразово продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні, який діє і до теперішнього часу.
Враховуючи наявну загрозу для життя та здоров'я, яка виникла у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, та активні бойові дії у Київській області, позивачка була вимушена виїхати з Київської області з 01 березня 2022 року на територію західної України.
При цьому, на момент виїзду позивачка виїхала без будь-яких документів, що необхідні для прийняття спадщини, а лише взяла з собою особисті документи та першочергові речі.
Позивачка після повернення додому мала намір звернутись до нотаріальної контори по питанню оформлення спадщини після смерті чоловіка. Але цьому завадили хвороби та нестабільний фізичний стан, враховуючи її похилий вік.
Відповідно до матеріалів справи, судом встановлено, що позивачка мала встановлений діагноз - гастродуоденіт (запальне захворювання пілоричної (прибрамної) зони шлунка та дванадцятипалої кишки) у фазі загострення, гіпертонічна хвороба II ступеня, вегето-судинна дисфункція, в стадії декомпенсації.
Надалі позивачка у 2022 - 2023 роках проходила клінічні обстеження та лікування, що також підтверджується матеріалами справи.
Зазначені обставини, на думку суду, об'єктивно ускладнювали можливість реалізації позивачем права звернутися в установлений законом строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті померлого чоловіка. Суд вважає, що зазначені обставини є об'єктивними, не залежать від волі позивача та є поважними причинами пропуску строку для подання нею заяви для прийняття спадщини.
Позивачка вчинила всі необхідні дії, які свідчать про прийняття спадщини, оскільки від неї вона в установленому порядку не відмовлялася. Таким чином, інших спадкоємців на майно не існує та у випадку задоволення позову, права, свободи та інтереси інших осіб не будуть порушені.
Враховуючи, що позивачка в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, а також той факт, що у відповідача відсутні заперечення з приводу заявлених позивачкою позовних вимог, тому суд дійшов висновку, про можливість надати позивачці додатковий строк для прийняття спадщини.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява від 10 лютого 2010 року № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.), серія A,303-A, п. 29).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15,16, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1261-1265, 1269, 1270, 1272, ст.11,81,141,200,206,247,263-265,268,280 ЦПК,ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 13 Конвенції з основоположних прав та свобод людини України, суд
Позов ОСОБА_1 до Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області, третя особа: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Винник Світлана Миколаївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом задоволити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Інформація про позивача:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ,
місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2025 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ