Справа № 369/14756/21
Провадження № 2/369/281/25
(про залишення позову без розгляду)
03.02.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І. О.,
при секретарі Херенковій К.К.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/14756/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Братушко Анастасія Віталіївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -
Позивач ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного суду Київської області до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Братушко Анастасія Віталіївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивач та його представник неодноразово викликалися судом.
В судове засідання позивач та його представник повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином,заяви про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Причина неявки суду не відома.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що систематична неявка до суду є зловживанням процесуальним правом з боку сторони позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається із матеріалів справи позивач та його представник не з'являються в призначені судові засідання, будучи належним чином повідомленим про місце, дату, час проведення судових засідань, а саме: 28 листопада 2024 року (причини неявки не повідомили), що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлення на номер телефону позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_1 ) від 02 жовтня 2024 року та на номер телефону представника позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_2 ) від 02 жовтня 2024 року; 22 січня 2025 року (причини неявки не повідомили, кореспонденція, направлена на адресу позивача, повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання»), що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлення на номер телефону позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_1 ) від 29 листопада 2024 року та на номер телефону представника позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_2 ) від 29 листопада 2024 року; 03 лютого 2025 року (причини неявки не повідомили, кореспонденція, направлена на адресу позивача, а також представника позивача, повернулась з відміткою «за закінченням терміну зберігання»), що підтверджується довідками про доставку смс-повідомлення на номер телефону позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_1 ) від 29 листопада 2024 року та на номер телефону представника позивача, зазначений у позовній заяві ( НОМЕР_2 ) від 29 листопада 2024 року.
Належність повідомлення судом позивача та його представника про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Про судові засідання позивач та його представник були повідомлені завчасно. Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, повідомлення причини неявки, заяв про розгляд справи за відсутності позивача та його представника ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду не надходило.
Також суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей про припинення повноважень адвоката Данко Юрія Миколайовича як представника позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду № 759/14068/19 від 30 листопада 2022 року, Верховний Суд виходить із того, якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Єврорпейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відтак, вказавши у позовній заяві номер мобільного телефону та адресу електронної пошти, сторона позивача погодилася та принаймні не заперечувала, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом, що в свою чергу, покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення позивачем та його представником своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, який належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, повторно не з'явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, із заявами про розгляд справи за його відсутності не звертався, його нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 223, ст. 257, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Братушко Анастасія Віталіївна, про витребування майна з чужого незаконного володіння, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА