Справа № 367/2101/25
Провадження по справі № 1-кп/367/720/2025
Іменем України
25 лютого 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
з боку захисту:
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Ірпінського міського суду Київської області обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12024111040001293, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2024 року, та клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Семиполки Броварського району Київської області, громадянин України, зареєстроване та фактичне місце проживаня за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Ірпінського міського суду Київської області в порядку ст. 293 КПК України від прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12024111040001293 від 25.11.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
24.02.2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області було призначено підготовче судове засідання на 25.02.2025 року.
24.02.2024 року до початку підготовчого судового засідання від прокурора до суду надійшло клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно обвинуваченого строком на 60 (шістдесят) днів.
Прокурор, потерпіла, обвинувачений та захисник не заперечували проти можливості проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду за відсутності потерпілої.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності, угоди, передбачені ст. 468 КПК України, учасниками кримінального провадження не укладались, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокуророві не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявлено.
Учасники судового провадження вважали за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Підстав для проведення судового розгляду в закритому провадженні немає.
Визначено склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Всі питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені.
З огляду на викладене, враховуючи думку учасників провадження, суд дійшов висновку про можливість призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістдесят) днів убачається, що воно мотивоване тим, що:
в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024111040001293 від 25.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, яке згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років;
до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 27.02.2025 включно;
до 27.02.2025 закінчити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні неможливо, строк дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу спливає, а ризики, які заявлялись прокурором при його застосуванні та наданий час не зменшились і продовжують існувати, підставою для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_6 є згідно з ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України наявність обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
обгрунтовуючи ризик переховування обвинуваченого в клопотанні зазначено, що Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24.02.2022, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час. Отже, ОСОБА_6 , користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України. Необхідно врахувати те, що в обвинуваченого ОСОБА_6 відсутні стійки соціальні зв'язки, зокрема, останній не працевлаштований, офіційних джерел для існування не має, не одружений, дітей та осіб похилого віку на утриманні немає, отже фактично у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, які могли б його утримати від переховування від органу досудового розслідування та суду. Вказане свідчить, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 задля уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому останній обвинувачується, може переховуватись від органу досудового розслідування та від суду;
обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки свідок є його колишньою співмешканкою, у зв'язку з чим обвинувачений може шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування впливати на цих осіб з метою зміни їх показань на свою користь та які можуть піддатися незаконному впливу з боку обвинуваченого, що в подальшому призведе до спотворення їх показань, які вони даватимуть під час судового розгляду даного кримінального провадження. Про можливість незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні свідчить також і насильницький характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ;
приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від семи до десяти років, до обвинуваченого ОСОБА_6 , може бути застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту;
застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання прокурора, зазначивши про відсутність доказів про існування вказаних ризиків.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника, та підтвердив, що має необхідність працювати та заробляти кошти, щоб утримувати себе, при цьому зазначив, що офіційно не працевлаштований.
Потерпіа підтримала клопотання прокурора та зауважила, що сторона захисту не доводить, що ризики зменшилися.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання, обвинувальний акт та додатки до нього, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявністю клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Стаття 176 КПК України визначає, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Як убачається з наданих суду документів, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, яке згідно ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
До обвинуваченого ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 02.12.2024 року застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 27.01.2025 включно. У подальшому ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 24.01.2025 року строк застосування міри зхапобіжного заходу у виді домашнього арешту стосовно обвинуваченого продовжено на строк до 27.02.2025 року.
До 27.02.2025 закінчити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не убачається за можливе.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
Одночасно з цим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім ризиків встановлених у судовому засіданні, суд повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного (ст. 178 КПК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
У відповідності до ч. ч. 3, 4, 5 ст. 181 КПК України ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Оцінюючи ризики, судом встановлено, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Судом встановлено, що обвинувачений не працевлаштований, офіційних джерел для існування не має, не одружений, дітей та осіб похилого віку на утриманні не має, а тому убачається відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків у місці його проживання, відсутність офіційного місця роботи. Кожна окремо з вищезазначених обставин не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, однак у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дає підстави стверджувати про наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Вказане свідчить, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 задля уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення в якому останній обвинувачується, може переховуватись від органу досудового розслідування та від суду.
Обвинувачений ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки свідок є його колишньою співмешканкою, у зв'язку з чим обвинувачений може шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування впливати на цих осіб з метою зміни їх показань на свою користь та які можуть піддатися незаконному впливу з боку обвинуваченого, що в подальшому призведе до спотворення їх показань, які вони даватимуть під час судового розгляду даного кримінального провадження.Про можливість незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні свідчить також і насильницький характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .
Встановлені під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам (ч. 3 ст. 176 КПК України).
З огляду на викладене вважаю, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту буде достатнім та дієвим для забезпечення зазначених вище ризиків та виконання обвинуваченим своїх обов'язків.
Питання доведеності вини обвинуваченого у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій судом не вирішувалися, оскільки це є предметом судового розгляду справи по суті.
Враховуючи наявність обвинувачення, продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання цим ризикам, з урахуванням особи обвинуваченого, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_9 обвинувачується, наявна необхідність у продовженні застосування цілодобового домашнього арешту, а відтак, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити. У зв'язку з доведеністю наявності ризику впливу на потерпілу та свідків продовжити покладені на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: - не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодня, в період часу з 22 год 00 хв вечора до 07 год 00 хв ранку наступного дня, без дозволу прокурора або суду, крім необхідності у випадку повітряної тривоги прослідувати до укриття та перебувати в укритті на час повітряної тривоги та/або у випадках необхідності отримання невідкладної медичної допомоги; - утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим по даному кримінальному провадженню; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; - з'являтись до суду,прокурора на першу вимогу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 314-316, 331, 369-372, 376 КПК України,
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040001293 від 25.11.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, о 09 годині 30 хвилин 04.03.2025 року в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області за адресою: вулиця Мінеральна, 7, м. Ірпінь, Київська обл.
Справу розглядати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання викликати прокурора, потерпілу, обвинуваченого, його захисника.
Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду не пізніше, ніж за п'ять днів до початку судового розгляду.
Клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111040001293 від 25.11.2024, про продовження строком на 60 днів запобіжного заходу у домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченому у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 (шістдесят) днів, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . до 25 квітня 2025 року включно.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_6 виконувати обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , щодня, в період часу з 22 год 00 хв вечора до 07 год 00 хв ранку наступного дня, без дозволу прокурора або суду, крім необхідності у випадку повітряної тривоги прослідувати до укриття та перебувати в укритті на час повітряної тривоги та/або у випадках необхідності отримання невідкладної медичної допомоги;
- утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим по даному кримінальному провадженню;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади у разі наявності свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
- з'являтись до суду,прокурора на першу вимогу.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали в частині продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначити до 25 квітня 2025 року включно.
Направити копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби для виконання та контролю органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.
Повний текст ухвали виготовлено у межах встановленого ч. 2 ст. 376 КПК України 03 березня 2025 року.
Суддя: ОСОБА_1