"17" березня 2025 р. Справа № 363/948/25
17 березня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали які надійшли від Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
07.02.2025 року о 20 годині 30 хвилин в с. Лютіж по вул. Центральна, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «AUDI 80» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я у Вишгородській ЦРЛ водій відмовився.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся в установлений законом порядку.
Відповідно до вимог ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області.
Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, за таких обставин суд визнав можливим слухати справу у його відсутності за наявними матеріалами справи.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне та повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Частино 1 статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.130 КУпАП - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, узгоджується та підтверджується зібраними матеріалами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241233 від 07.02.2025 року, яким зафіксовано подію, яка сталась 07.02.2025 року о 20 годині 30 хвилин в с. Лютіж по вул. Центральна; копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №241248 складеного 07.02.2025 року згідно якого, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 07.02.2025 року, згідно якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння; актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 07.02.2025 року, а саме автомобіля «AUDI 80» д.н.з. НОМЕР_1 ; копією постанови Печерського районного суду міста Києві від 23.09.2024 року згідно якої, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а також відеозаписом з місця події згідно якого, ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, а також відмовився від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення, та отримання його.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив повторно тяжке правопорушення, а саме відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Крім того, суд приходить до висновку, що автомобіль «AUDI 80» д.н.з. НОМЕР_1 не підлягає оплатному вилученню, оскільки матеріали справи не містять доказів, що вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 23, 33, ч.2 ст.130, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів, що становить 34 000,00 грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення автомобіля.
На підставі ч.3 ст.30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбутого стягнення накладеного на ОСОБА_1 , постановою Печерського районного суду міста Києва від 23.09.2024 року, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів, що становить 34 000,00 грн. у дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки вісім місяців п'ятнадцять днів, без оплатного вилучення автомобіля.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя О.Д.Рудюк