Справа № 283/377/25
Провадження №3/283/147/2025
14 березня 2025 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Тимошенко А.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли від відділення поліції № 1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого
- за ч. 3 статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
17 лютого 2025 року о 21 годині 50 хвилин ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме: намагався вчинити бійку, ображав її, висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди її психічному здоров'ю.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки смс-повідомленням на контактний номер телефону особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило та про причини неявки не повідомлялось.
Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , оскільки він належним чином повідомлений про розгляд справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 1732 КУпАП за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши подані до суду матеріали, з'ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом статей 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. ст.1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно диспозиції ч.1 ст.1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (в редакції станом на 17.02.2025).
Диспозицією ч.3 ст.1732 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 4 статті 1 вказаного Закону передбачено, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пунктом 17 статті 1 вказаного Закону передбачено, що фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Тобто, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному, економічному або психічному здоров'ю потерпілого.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.3 ст.1732 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повторно протягом року вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема: психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання не формують собою домашнє насильство, і утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
На обґрунтування вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 1732 КУпАП, матеріали справи містять: письмові пояснення ОСОБА_3 , із вказаних пояснень вбачається, що між нею та сином ОСОБА_1 стався конфлікт в ході якого він ображав її словами нецензурної лайки, штовхав та душив, але будь-яких тілесних ушкоджень не завдав, а також копію постанови Малинського районного суду Житомирської області від 08.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції станом на 06.03.2024) з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, на основі яких складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому, ні пояснення, ні інші матеріали провадження не містять доказів заподіяння такими діями шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої, що мало б наслідком побоювання за свою безпеку, невпевненість чи нездатність захистити себе; відсутні свідки чи поняті, у присутності яких складався протокол, а також будь-які засоби фіксації події.
Отже, обставини, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.1732 КУпАП, оскільки відсутні наслідки домашнього насильства - завдання шкоди психічному чи фізичному здоров'ю потерпілої, адже в даному випадку це є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 17.02.2025 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.1732 КУпАП, за обставин викладених у протоколі, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 1732 КУпАП ( в редакції станом на 17.02.2025) є сумнівною та недоведеною, що є неприйнятним, оскільки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 1732 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу правопорушення.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 3 статті 1732, п. 1 ч. 1 статті 247 та статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 статті 1732 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову Малинського районного суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: А. О. Тимошенко