279/4245/21
1-кс/279/373/25
13 березня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021060490000392 (справа №279/4245/21) по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст.391 КК України,
У провадженні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області в складі судді ОСОБА_5 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст.391 КК України.
Захисником ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_4 заявлено відвід головуючому судді.
Згідно поданої заяви відвід ґрунтується на наступних доводах:
Вказує, що ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 06.10.2021 року, у зв'язку із здійснення судового розгляду кримінального провадження № 12021060490000392, вирішено перевести ОСОБА_6 , який відбував покарання в ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» до слідчого ізолятора ДУ «Житомирська виправна колонія (№8)». Оскільки обвинувачений ОСОБА_6 більше не має бажання брати участь в судовому засіданні безпосередньо в залі судових засідань, погоджується на свою участь при розгляді кримінального провадження №12021060490000392 в режимі відео конференції, було подано клопотання про переведення ОСОБА_6 , який відбуває покарання в ДУ «Житомирська виправна колонія (№8)», назад до ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)». Дане клопотання обґрунтовується тим, що припинили існувати обставини, які були підставою для тимчасового переведення засудженого ОСОБА_6 з колонії до слідчого ізолятора. На розгляді даного питання про переведення ОСОБА_6 назад до ДУ «Коростенська виправна колонія (№71)» наполягав і сам обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні 05.03.2025 року. Головуюча суддя ОСОБА_5 відмовилась розглядати дане клопотання, вказавши що це питання не в компетенції суду. Натомість поза увагою суду залишилось те, що стороною захисту ставилось перед судом питання, яке стосується виконання вироку Дарницького районного суду міста Києва від 14.12.2018 року в справі № 753/21880/17, і яке відповідно до п.4 ч.2 ст.539 КПК України мало бути розглянуто саме судом, який здійснює судовий розгляд у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_6 за ч. 391 КК України.
Крім того, ухвала місцевого суду прийнята в порядку статті 537 КПК, відповідно до якої суд вирішує питання, зокрема, про тимчасове переведення засудженого з колонії до слідчого ізолятора для проведення відповідних процесуальних дій під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених іншою особою або цією самою особою, за які вона не була засуджена, чи у зв'язку з розглядом справи в суді (пункт 12 статті 537 КПК), а так само і питання припинення такого тимчасового переведення, а відповідно до частини 6 статті 539 КПК ухвала, постановлена за наслідками розгляду такого клопотання (подання), може бути оскаржена в апеляційному порядку. Таким чином, головуючою суддею ОСОБА_5 не дотримано вимог кримінального процесуального закону України, що призвело до безпідставного обмеження учасника кримінального провадження у доступі до суду, у даному випадку - апеляційного. Така поведінка головуючої судді ОСОБА_5 , а також інші процесуальні рішення, ухвалені нею під час судового розгляду в даному кримінальному провадженні викликають у сторони захисту обґрунтовані сумніви у її неупередженості.
У судовому засіданні захисник заяву підтримав, пояснив, що свої доводи про обставини відвода виклав у поданій заяві. Додатково зазначив про те, що зі слів підзахисного ОСОБА_6 його було відсторонено від участі у судовому розгляді, однак відповідне рішення про це відсутнє. Вважає, що право його підзахисного на справедливий суд та захист порушено, оскільки судовий розгляд з певної дати проводиться у відсутність обвинуваченого.
Прокурор зазначив про безпідставність заявленого відводу, оскільки його доводи зводяться лише до незгоди з прийнятим судом рішенням. Стороною захисту було подано клопотання про повернення ОСОБА_6 до установи виконання покарання, з якої його було переведено до слідчого ізолятора, на яке головуючий суддя надала роз'яснення, що вирішення такого питання до компетенції даного суду не належить. Що стосується проведення розгляду без участі обвинуваченого, то таке рішення головуючим суддею прийнято за допущені ОСОБА_6 порушення порядку судового засідання, а оскільки у нього був відсутній захисник, то захисника було призначено. На даний час провадження перебуває на стадії підготовки до дебатів, зазначене ж у заяві про відвід може бути предметом апеляційного перегляду судового рішення у справі.
Порядок вирішення питання про відвід регулюється положеннями ст.81 КПК України, відповідно частини 3 якої при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини, заявлені підставою відводу, висловлені під час судового розгляду вказаної заяви думки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд виходить з наступного:
Підстави, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, зазначені у ст.75 КПК України.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справи є основним обов'язком судді.
Заявником вказано як обставини, які створили в нього сумнів в неупередженості головуючого судді, прийняття чи неприйняття ним процесуальних рішень у провадженні, яке перебуває на розгляді з 2021 року.
Однак суд зауважує, що правильність чи правомірність прийнятих або не прийнятих судом рішень не може бути предметом перевірки та аналізу в даному судовому процесі, оскільки суддя, який розглядає заяву про відвід, такими повноваженнями не наділений.
Незгода сторони з прийнятим (неприйнятим) судом рішенням, вчиненими чи не вчиненими ним процесуальними діями не свідчить про незаконність чи упередженість дій судді, тому не може розцінюватись як підстава для його відводу.
Всі судові рішення, які приймаються під час судового розгляду, дії суду, які вчиняються чи не вчиняються ним, можуть стати предметом перевірки під час як апеляційного, так і касаційного перегляду прийнятого судом за результатами судового розгляду рішення.
Доводи про можливу упередженість судді є лише суб'єктивним припущенням заявника, жодними об'єктивними даними не підтверджені.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що заявником не представлено доказів існування підстав, передбачених ст.75,76 КПК України, які виключають участь головуючого судді в кримінальному провадженні, а зазначені заявником обставини, не є підставою для його відводу, оскільки не свідчать про упередженість головуючого судді, а тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.81 КПК України,
Заяву захисника ОСОБА_4 про відвід головуючого судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021060490000392 (справа №279/4245/21) по обвинуваченню ОСОБА_6 за ст.391 КК України залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1