17 березня 2025 року
м. Київ
справа № 461/9116/24
провадження № 51-966 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова та Львівського апеляційного суду, ухвалених у кримінальному провадженні № 22023140000000195,
установила:
На адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд) надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 , у котрій, як убачається з її змісту, йдеться про перегляд згаданих судових рішень у порядку касаційної процедури.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано пунктів 3-5 ч. 2, частин 3, 5 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути чітко зазначено, яке конкретне судове рішення оспорюється (засвідчена належним чином копія якого додається до скарги); правове обґрунтування заявлених вимог із відображенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість цього рішення, адже в силу ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права і не ревізує фактичних обставин кримінального провадження. Крім того, заявлена скаржницею вимога повинна бути сформульована із додержанням статей 436, 438 КПК, тобто з урахуванням того, яке рішення вправі прийняти Суд за наслідками розгляду поданої касаційної скарги.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом, зважаючи на ч. 2 ст. 433 КПК, насамперед у межах позиції скаржниці та її правового обґрунтування, що впливає на остаточне рішення за результатами касаційного провадження. У зв'язку з цим у ст. 427 вказаного Кодексу законодавець установив до змісту скарги конкретні вимоги, наслідком недодержання яких є залишення поданої скарги без руху.
Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Так, у поданій касаційній скарзі чітко не зазначено судових рішень, які оспорюються й не додано їх копій. Натомість міститься теза про скасування всіх ухвал у судових справах № 461/8522/24-к, № 461/1916/24-к та № 461/1019/25-к. Наведене перешкоджає визначити чи належать рішення, з якими не згодна авторка скарги, до предмета перевірки в порядку касаційної процедури відповідно до ст. 424 КПК, установити межі перегляду, а іншим учасникам провадження реалізувати своє право, передбачене ст. 431 цього Кодексу.
Крім того, у прохальній частині скарги ОСОБА_4 не сформульовано конкретної вимоги щодо рішення, яке відповідно до ст. 436 КПК має право ухвалити Суд за наслідками касаційного розгляду. Водночас викладене прохання про скасування всіх ухвал у різних справах суперечить приписам вказаної статті й принципу юридичної визначеності. Також не корелюються зі ст. 436 КПК й інші заявлені вимоги щодо витребування мобільного телефону, матеріалів службових розслідувань, перевірок за особистими прийомами, зобов'язання виконавчу службу вчинити певні дії.
Заразом, не погоджуючись із судовими рішеннями скаржниця не наводить з огляду на статті 370, 399, 412 КПК обґрунтування незаконності ухвал та необхідності їх скасування чи зміни на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу.Замість цього мотиви незгоди з постановленими ухвалами зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування тексту законодавчих положень і тверджень про їх порушення.
Згідно з ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі в касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Усупереч ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано оформлених належним чином копій оспорюваних ухвал, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814, або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Недолучення засвідчених копій судових рішень стає на заваді реалізації положень ст. 428 вказаного Кодексу.
Недодержання при зверненні ст. 427 КПК перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим згаданою нормою процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити її без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала звернення.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Галицького районного суду м. Львова та Львівського апеляційного суду, ухвалених у кримінальному провадженні № 22023140000000195 залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3