17 березня 2025 року
м. Київ
справа № 697/1653/24
провадження № 51-707 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши підписану захисником ОСОБА_4 касаційну скаргу на вирок Черкаського апеляційного суду від 4 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_5 ,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано положень п. 4 ч. 2, частин 4-6 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути зазначено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права, а не факту, уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Також за правилами ст. 433 цього Кодексу Суд здійснює касаційний перегляд у межах поданої скарги. Тому, заперечуючи законність вироку та заявляючи вимогу про його скасування, у скарзі належить конкретно вказати, у чому полягають допущені істотні порушення норм права, які відповідно до законодавчих приписів зумовлюють прийняття такого рішення. Крім того, касаційна скарга підписується особою, яка її подає; до скарги додається копія оспорюваного рішення, засвідчена належним чином, та копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання учасникам судового провадження.
Зазначене залишено поза увагою при зверненні до Верховного Суду.
Як відображено у поданій скарзі (перша сторінка), скаржником є засуджений ОСОБА_5 , однак замість нього скаргу підписано електронним підписом ОСОБА_4 , котра її подала. Такі розбіжності перешкоджають безспірно визначити конкретну особу учасника кримінального провадження, який оскаржує вирок, а отже, і додержанню ст. 436 КПК при прийнятті рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.
Водночас у поданій скарзі її автор просить скасувати вирок суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді. Однак, не погоджуючись із висновками згаданого суду, скаржник не викладає доводів, які би свідчили про допущення під час здійснення апеляційного провадження таких порушень норм права, котрі з огляду на положення статей 370, 404, 405, 412, 420 КПК є істотними і тягнуть за собою обов'язкове скасування оспорюваного рішення.
Разом із цим, як убачається зі змісту скарги, у ній суть позиції зводиться до того, що призначене засудженому покарання, яке належить відбувати реально, є надмірно суворим і таке, на думку скаржника, слугує підставою для скасування ухваленого вироку. Між тим, згідно з приписами ч. 2 ст. 437 КПК обвинувальний вирок може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіший захід примусу.
Отже, стороною захисту в правовому аспекті не обґрунтовано заявленої вимоги.
Також відповідно до ч. 1 ст. 50 КПК, правового висновку, викладеного в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 листопада 2019 року (справа № 648/3629/17), ч. 5 ст. 427 цього Кодексу, у випадку звернення захисником зі скаргою, окрім доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги, він має надати документ, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 50 КПК, та належно оформлену копію вироку. Цього не було виконано.
При скеруванні скарги через підсистему «Електронний кабінет» було залишено поза увагою, що її функціонування у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду здійснюється з урахуванням вимог процесуального законодавства. Згідно зі ст. 35 КПК, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам провадження копій наданих документів.
Частиною 6 ст. 427 КПК передбачено, що до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
Тому, якщо зі скаргою звертається захисник, він зобов'язаний надати докази надсилання відповідних копій касаційної скарги з додатками іншим учасникам провадження, чого не було враховано.
Захисник також просить проводити касаційний розгляд за участю ОСОБА_5 . Однак у розумінні ч. 2 ст. 336, ч. 4 ст. 430 КПК таке клопотання має заявити засуджений, котрий є самостійним учасником.
Недодержання ст. 427 вказаного Кодексу перешкоджає відкриттю касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Що стосується зупинення виконання вироку, то за правилами ст. 430 КПК це питання вирішується після відкриття касаційного провадження.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу, підписану захисником ОСОБА_4 , на вирок Черкаського апеляційного суду від 4 лютого 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3