Справа № 161/2057/25
Провадження № 3/161/1081/25
м.Луцьк 13 березня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., за участю: секретаря судового засідання Дручок О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з Луцького районного управління поліції у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
15.01.2025 року приблизно о 11 год. 22 хв. гр. ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: в телефонному режимі погрожував фізичною розправою, принижував, ображав, нецензурно лаявся, внаслідок чого була завдана шкода психологічного характеру останньої.
Такі дії ОСОБА_1 , кваліфіковані, як порушення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність.
15.01.2025 року приблизно о 11 год. 22 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Луцьк, вул. Вишнівецька, 19, порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА 645046, який був винесений 15.01.2025 року за п.п. 2.3 строком на 5 діб, відносно потерпілої ОСОБА_2 .
Такі дії ОСОБА_1 , кваліфіковані, як порушення ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Постановою суду, справу про адміністративне правопорушення №161/2057/25 (провадження 3/161/1081/25) відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП об'єднано в одне провадження з адміністративною справою № 161/2067/25, (провадження № 3/161/1086/25) відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.
Враховуючи, що положеннями ст. 268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою і справи за ч.1 ст.173-2 ч. 2 ст. 173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відносяться, розгляд справи здійснюється за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Така позиція суду узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в рішенні від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України» (Заява N 36655/02), відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року №2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства (п.16 ч.1 ст.1 цього Закону).
Відповідно до ч. 2 ст. 173-8 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, які досліджені в судовому засіданні, а саме:
-протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАД № 598696 від 15.01.2025, ВАД № 598698 від 15.01.2025.
-заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , від 15.01.2025 року.
-рапортами поліцейського;
-формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складеними 15.01.2025;
-фотокартками з перепискою між особою, яка притягається до відповідальності та потерпілою.
Суд, виходячи з наведеного, з дотриманням ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, дослідив письмові докази та дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 , міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.173-2, ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.
Згідно із ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
А тому, приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає доцільним застосувати до ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вказана міра адміністративного стягнення буде необхідною і достатньою для попередження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в скоєнні нових адміністративних правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому ОСОБА_3 , необхідно стягнути 605,60 грн судового збору.
Керуючись ст.ст.36,40-1,283,284,287 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2, ч. 2 ст. 173-8КУпАП та на підставі ст. 36 КупАП остаточно накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
(Реквізити сплати: Рахунок отримувача: UA428999980313010106000003550; Назва отримувача коштів: ГУК у Волинській обл./м.Луцьк/21081100; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38009371; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
(Реквізити сплати: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 , підлягає стягненню подвійний розмір штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур