17.03.2025м.ХарківСправа № 922/785/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
без участі представників учасників справи
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про стягнення 10327,38 грн,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надала через систему "Електронний суд" заяву про видачу судового наказу, в якій просить суд видати судовий наказ про стягнення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) заборгованості з послуг з суборенди у розмірі 1399,00 грн, пені у розмірі 344,95 грн за період з 03.06.2022 по 03.12.2022, 3 % річних у розмірі 124,30 грн за період з 06.02.2022 по 21.01.2025, інфляційних втрат в сумі 659,13 грн за період з лютого 2022 року по грудень 2024 року та заборгованості за користування приміщення у сумі 7800,00 грн за травень - липень 2023 р. Разом 10327,38 грн. Судові витрати покласти на боржника.
Заяву обґрунтовано невиконанням боржником зобов'язань за договором суборенди №11 від 01.02.2021 щодо оплати орендованого приміщення.
Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, наказного провадження (ч. 1, 2, 4 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Підстави та порядок видачі судового наказу врегульовано положеннями розділу ІІ ГПК України.
Так, статтею 147 ГПК України унормовано, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці.
Виходячи з загальних засад наказного провадження та встановленого порядку розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 ГПК України).
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій статті 148 ГПК України, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму заборгованості та 3% річних є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні втрати та 3% річних не є заборгованістю та не передбачені договором суборенди №11 від 01.02.2021.
Таким чином, передбачене законом право кредитора вимагати сплати інфляційних витрат та процентів річних є додатковими способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних затрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору, що ґрунтується на вимогах закону, а не договору.
Заявник у наданій заяві просить стягнути з боржника на свою користь не тільки заборгованість за договором, а ще й штрафні санкції - пеню, інфляційні втрати та 3% річних.
Вимоги заявника про стягнення з боржника пені, 3% річних та інфляційних втрат не відповідають приписам ст. 148 ГПК України, оскільки не відносяться до заборгованості, з якими він має право звернутися до суду в наказному провадженні.
Згідно з п. 3 ч. 1, 2 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до частини 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 12, 147, 148, 150, 152, 153, 154, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 пені у сумі 344,95 грн, 3% річних в сумі 124,30 грн та інфляційних втрат у сумі 659,13 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Порядок і строк її оскарження передбачено ст. 255 - 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено та підписано 17.03.2025.
СуддяОльшанченко В.І.