Справа № 515/7/25
Провадження № 2/515/125/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
17 березня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Луцюка В.О.,
при секретарі судового засідання Комерзан Л.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Татарбунари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Давиденко Костянтин Вікторович, до Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,
03 січня 2025 року позивач через свого представника - адвоката Давиденка К.В. звернулася до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтувала таким.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області померла її матір ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі і на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач як спадкоємець першої черги за законом звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через ненадання правовстановлюючого документу, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно, та відсутність реєстрації цього права.
При цьому, позивач зазначає, що згідно з рішенням Татарбунарської міської Ради народних депутатів № 6 від 10 січня 1979 року було вирішено про переоформлення домоволодіння АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_3 (бабусі позивача).
Згідно з довідкою приналежності домоволодіння, нерухоме майно належало матері позивачки на підставі Свідоцтва про право особистої власності, виданого відповідно до зазначеного рішення. Однак, правовстановлюючий документ нею не знайдено.
Крім того, про належність спадкодавцю спадкового майна свідчить рішення Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради від 27 листопада 1997 року № 483 про передачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибної ділянки), площею 0,10 га, за адресою: АДРЕСА_1 (право власності на земельну ділянку не зареєстровано).
У зазначеному житловому будинку позивач зареєстрована разом із матір'ю з 1992 року по теперішній час.
Враховуючи викладене, позивач просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 ; судові витрати просила з відповідача не стягувати.
В підготовче засідання сторони не з'явилися.
Позивач про відкладення розгляду клопотання не подала. Представник позивача подав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення (вх. № 1339//25-Вх 17.03.2025).
Представник відповідача Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області Логінов О.Г. надав суду відзив, у якому просив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав повністю (вх №ЕП-293/25/25-Вх 17.03.2025).
Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області померла ОСОБА_2 , про що 20 березня 2009 року в Книзі реєстрації смертей Відділу реєстрації актів цивільного стану Татарбунарського районного управління юстиції Одеської області вчинено актовий запис № 46 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Після її смерті відкрилася спадщина на житловий будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями за адресою: АДРЕСА_1 .
Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є донька та позивач у справі ОСОБА_1 . На підтвердження факту родинних відносин, як між матір'ю та донькою, позивачем надано: копію свідоцтва про своє народження серії НОМЕР_2 , видане 11 травня 1976 року на підставі актового запису № 174 Татарбунарським відділом ЗАГСу Одеської області, згідно з яким ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Татарбунари одеської області народилася ОСОБА_4 , батьки: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 8); копію Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00050087230 від 17 березня 2025 року, на підтвердження зміни прізвища з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 .
Згідно з копією спадкової справи до майна померлого №62/2024, заведеної 27 червня 2024 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П., з заявою про прийняття спадщини звернулася донька спадкодавця ОСОБА_1 . Інші спадкоємці відсутні.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст. 1217 ЦК України.
В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Місцем відкриття спадщини, за нормою ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст. 1222 ЦК України.
Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
По положенню ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.
Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
28 червня 2024 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Монастирліу О.П. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок, який підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно та реєстрації на нерухоме майно (а.с. 14).
За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. За ч. 2 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Татарбунарської міської Ради народних депутатів від 10 січня 1979 року № 6, вирішено переоформити домоволодіння по АДРЕСА_2 на гр. ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_3 , як на таку, що пережила члена колгоспного двору (а.с. 12).
З довідки про належність будинку (домоволодіння) АДРЕСА_2 , зареєстрованого у реєстровій книзі за № 5 за реєстровим № 55, вбачається, що домоволодіння належало спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право особистої власності, виданого на підставі рішення міськвиконкому № 6 від 10 січня 1979 року (а.с. 13).
За даними технічного паспорту, виготовленого позивачем ОСОБА_1 11 липня 2024 року, будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлової будівлі - А, площею основи забудови 108,7 кв.м, загальною площею 127,4 кв.м, житловою площею 48,7 кв.м; прибудови - А1, площею основи забудови 60,5 кв.м; навісу - а2, площею основи забудови 17,7 кв.м; душової-вбиральні - Б, площею основи забудови 4,8 кв.м; воріт - 1, площею основи забудови 7,3 кв.м; огорожи - 2, площею основи забудови 1,9 кв.м; огорожи - 3, площею основи забудови - 9,4 кв.м, рік будівництва 1960-1990 роки (а.с. 17-22).
Крім того, з виписки із рішення виконкому Татарбунарської міської ради Татарбунарського району Одеської області № 483 від 27 листопада 1997 року вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_2 у приватну власність передано земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та площею 0,05 га для ведення особистого підсобного господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Ринкова вартість житлового будинку з будівлями та спорудами станом на 04 липня 2024 року становить 251 481,40 грн, що підтверджено довідкою про оціночну вартість об'єкта нерухомості (а.с. 15).
За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта, станом на 17 березня 2025 року відомості про право власності, заборону відчуження, іпотеку вказаного будинку та земельної ділянки відсутні.
За інформацією ТОВ "Татарбунарське РБТІ та РОН" від 17 березня 2025 року вих. №2036, згідно з архівними даними БТІ станом на 31 грудня 2012 року право власності на будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності від 10 січня 1979 року.
Остільки позивачка довела наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.
На прохання позивача суд не стягує з відповідача судовий збір.
Керуючись ст.ст. 4, 13, 81, 141, 200, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м.Татарбунари Одеської області, РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на будинок садибного типу з господарськими та побутовими будівлями та спорудженнями за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з: житлової будівлі - А, площею основи забудови 108,7 кв.м, загальною площею 127,4 кв.м, житловою площею 48,7 кв.м; прибудови - А1, площею основи забудови 60,5 кв.м; навісу - а2, площею основи забудови 17,7 кв.м; душової-вбиральні - Б, площею основи забудови 4,8 кв.м; воріт - 1, площею основи забудови 7,3 кв.м; огорожи - 2, площею основи забудови 1,9 кв.м; огорожи - 3, площею основи забудови - 9,4 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 17.03.2025.
Суддя В.О. Луцюк