Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/190/25
Номер провадження: 1-кп/511/161/25
17.03.2025 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Роздільна Одеської області клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024162390000737 від 24.10.2024 року стосовно обвинуваченого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівське Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, офіційно не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України,
Зміст пред'явленого обвинувачення.
ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 23.10.2024 у період часу приблизно з 15:00 години по 16:00 годину він, перебуваючи у дворі домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 на грунті раптово виниклих неприязних стосунків умисно наніс ОСОБА_6 один удар у праву половину лобної ділянки голови, після вказаного удару ОСОБА_6 впав на землю обличчям догори, а ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні злочинні дії почав наносити лежачому ОСОБА_6 чисельні удари кулаками та ногами в голову та тулуб останнього. Надалі , на грунті неприязних відносин до ОСОБА_6 виник злочинний умисел на його умисне вбивство, в зв'язку з чим того ж дня, 23.10.2024 біля 21:00 години ОСОБА_4 , з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вбивство ОСОБА_6 , повернувся до території вище вказаного домоволодіння, де реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки у вигляді смерті та бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс ОСОБА_6 декілька ударів руками в область обличчя, в наслідок чого останній вратив рівновагу та впав на землю. Після чого почав наносити чисельні удари взутими ногами в область голови, шиї та тулубу ОСОБА_6 продовжуючи свої дії поки ОСОБА_6 не припинив подавати ознаки життя.
Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, кваліфікованому, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Зміст клопотання прокурора.
Прокурором Роздільнянської окружної прокуратури в судовому засіданні подано клопотання про продовження на період судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Дане клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, йому пред'явлено обґрунтовану підозру та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_4 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Обвинувачений підозрюється у вчинені навмисного злочину, спрямованого на заподіяння смерті іншої людини, не має стійких соціальних зв'язків, утриманців не має, також не працює.
Позиції учасників судового засідання .
Прокурор Роздільнянської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 , та його захисник адвокат ОСОБА_5 просили розглянути клопотання прокурора на розсуд суду.
3. Норми законодавства, на підставі яких суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком понад п'ять років.
4. Висновки суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, давши оцінку обгрунтованості заявленого клопотання прокурора, прийшов до висновку про задовлення клопотання про з наступних підстав.
4.1. Обставини , що свідчать про наявність (відсутність) ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.
Так суд, вирішуючи доцільність обрання обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Так ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а тому суд має право на підставі п.4 ч.2 ст.183 КПК України обрати відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що дії, що ставляться ОСОБА_4 у провину носять суспільно-небезпечний характер і обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, який незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 до затримання офіційно не працював, не задіяний на військовій службі, не підтверджено доказами міцність його соціальних зв'язків в Україні.
Відтак, аналізуючи дані обставини, суд приходить до висновку, що на даній стадії процесу саме запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, і зокрема під час слухання справи у суді не надасть можливості перешкоджати обвинуваченому інтересам правосуддя шляхом ухилення від явки до суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться також і з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)). По справі проводить підготовче судове засідання, не досліджено матеріали справи, не допитані свідки.
Крім цього, суд вважає, що у зв'язку з військовою агресією збройних сил РФ та впровадження на території України воєнного стану, відповідно до рішення Верховного головнокомандувача №62/2022 вказані ризики лише збільшились, так як повсякденний уклад цивільного способу життя порушено.
4.2. Вирішення питання можливості застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_4 , звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, в результаті якого настала смерть людини, суд приходить до переконання про необхідність обрання для обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора Роздільнянської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , - задовольнити.
Подовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Григорівське Оріхівського району Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.115 КК України , - запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції на строк 60 (шістдесят) днів - з 17 березня 2025 року до 15 травня 2025 року включно.
Копію ухвали направити до Державної установи "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання, прокурору, ОСОБА_4 - для відома.
Ухвала підлягає оскарженню протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду, відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України
Головуючий суддя ОСОБА_1