Справа № 505/655/25
№ 2-а/505/91/2025
12 березня 2025 року м. Подільськ
суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15387 від 02 вересня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закриття провадження по справі.
ОСОБА_1 в обґрунтування позову зазначив, що 02 вересня 2024 року близько 12 години прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення документів щодо відстрочки від мобілізації як інвалід третьої групи. Після перевірки його документів, працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомили, що він порушив, оскільки протягом 60 днів тобто до 16 липня 2024 року не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти та інші персональні дані.
Крім того, ОСОБА_1 просив поновити йому строку звернення до суду. Клопотання обґрунтоване тим, що про винесення постанови про адміністративне правопорушення, як стверджує ОСОБА_1 , дізнався після блокування рахунків, у тому числі банківського рахунку на який отримує пенсію, що є його єдиним доходом. Зазначає, що моментом отримання постанови не є датою її складання, тобто 02 вересня 2024 року, оскільки на думку позивача в день складання постанови працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 розуміючи, що він має статус особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання, і копію оскаржуваної постанови не надали. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_1 вважає що пропущений строк для звернення до суду з адміністративним позовом з метою оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності може бути судом поновлено.
Також ОСОБА_1 в позовній заяві зазначив і клопотання про звільнення його як позивача від сплати судового збору на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з тим, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Дослідивши матеріали позову та додані до нього документи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч. 1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Частиною першою ст.122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із положеннями частини 2 зазначеної статті КАС України встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.
Водночас ч. 3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частиною 6 ст.161 КАС України встановлено обов'язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
З огляду на викладене право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року по справі № 380/14985/21 зазначив, що «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
З позовної заяви та доданих до неї копій документів не відомо коли саме позивач отримав постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15387 від 02 вересня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
З огляду на викладене, позивачем жодних обґрунтувань та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду надано не було.
Таким чином, ОСОБА_1 пропустив десятиденний строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Доказів існування об'єктивних причин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з цими позовними вимогами, позивач не надав.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).
Частинами 2 та 3 ст.123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Крім того, позивач просив звільнити його від сплати судового збору за подання вказаного позову, оскільки він є малозабезпеченою особою, і перебуває у скрутному матеріальному становищі.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. При зверненні до суду з адміністративним позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, позивачем не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або клопотання про звільнення від його сплати чи відстрочення сплати судового збору. У справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року (опублікована 28.04.2020 року) у справі№543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час становить 605,60 грн. Свою позицію суд мотивує таким чином: по-перше, тепер за подання до суду заяв та скарг сплачується судовий збір, а не державне мито, а по-друге, Закон України «Про судовий збір» не передбачає винятків для позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Зважаючи на те, що позивачем не сплачено судовий збір, то йому слід сплатити 605,60 грн. судового збору на користь держави або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Відповідно до постанови Верховного Суду у справі №686/114/16-ц від 04.07.2018 року, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.
На підтвердження того факту, що позивач є малозабезпеченим надав довідку про доходи №6821868320272882 відомості про пенсію за період з січня 2024 року по лютий 2025 року. Так згідно зазначеної довідки ОСОБА_1 за 2024 рік отримав 31714,38 грн., а тому сума судового збору за подання позовної заяви складає 1,91% суми річного доходу.
Всупереч положенням наведених норм права позивач не надав суду належних доказів на підтвердження того, що він дійсно позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання позову у встановленому законом розмірі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявника на доступ до правосуддя (справа «Креуз проти Польщі» рішення від 19 червня 2001 року), оскільки формування справедливих принципів оплати судового збору характеризує рівень доступності до правосуддя у країні.
Згідно із частиною 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення з цим позовом до суду із належним обґрунтуванням причин поважності пропуску такого строку та надати суду підтверджуючі відповідні обставини докази, а також для надання доказів сплати судового збору, у зв'язку з чим позовну заяву належить залишити без руху.
Керуючись ст. 2, 122, 123, 160,161, 286 КАС України, суд,
постановила:
У задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків протягом 10 (десяти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що він має право протягом 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала у частині відмови у поновленні пропущеного строку може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Ващук