Справа № 504/11/25
Номер провадження 1-кп/504/500/25
17.03.2025 рокус-ще Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області:
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 розглянувши в залі суду в селищі Доброслав обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за № 62024150020000143 від 30.01.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красний Луч Луганської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
у порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 05.12.2023 близько 21:00 год. солдат військової служби за контрактом ОСОБА_4 діючи з прямим умислом, із особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від виконання обов'язків військової служби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану самовільно залишив розташування підрозділу та не з'явився на шикування особового складу військової частини НОМЕР_1 із дислокацією у АДРЕСА_2 , чим самовільно залишив вказану військову частину та направився до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де проводив вільний час не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби по 27.11.2024, коли був затриманий на підставі ухвали слідчого судді.
За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат військової служби за контрактом ОСОБА_6 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами вказаної військової частини правоохоронні органи або органи військового управління про свою належність до військової служби, а також учинене ним самовільне залишення військової частини, не повідомляв та проводив час на власний розсуд.
В судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, визнав повністю, надав показання, щодо обставин залишення військової частини.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з'ясувавши думку учасників судового засідання, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім показань обвинуваченого та характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого. Обвинуваченому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені.
На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, тобто самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, є доведеною повністю, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 407 КК України.
При призначенні покарання, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України є тяжким злочином.
ОСОБА_4 є громадянином України, не одруженим, має середню освіту, визнав свою вину у вчиненому злочині, відомості про перебування на обліку в лікаря нарколога та психіатра відсутні, посередньо характеризується за місцем проживання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановлені.
Таким чином, необхідне й достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, буде покарання у виді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України.
Крім того, відповідно до вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.03.2025 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Злочини у даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 вчинив до постановлення вироку Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.03.2025, а тому остаточне покарання слід призначити за правилами ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складення призначених покарань.
Правові приписи ст. ст. 69, 75 КК України у цьому кримінальному провадженні застосовані бути не можуть, з огляду на імперативну заборону у застосуванні цих норм до осіб, які вчинили кримінальні правопорушення передбачені ст. 407 КК України, у період дії воєнного стану, після набрання чинності законом 2839-IX від 13.12.2022 року.
Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою, слід залишити незмінним до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речові докази до кримінального провадження не долучались.
Враховуючи наведене, на підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складення призначених покарань, до покарання за цим вироком частково приєднати, покаранням за вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 06.03.2025 у виді 5 років позбавлення волі, та остаточно визначити ОСОБА_4 , 12.10.2000 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (років) років та 2 (два) місяці.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою залишити без змін до моменту набрання вироком суду законної сили, у разі розгляду в суді апеляційної інстанції - до вирішення питання про зміну або скасування запобіжного заходу судом апеляційної інстанції.
Строк покарання обчислювати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк відбуття призначеного покарання строк тримання під вартою під час досудового слідства та судового розгляду кримінального провадження з 24.11.2024 року до дня набрання вироком законної сили включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення відповідає одному дню позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляції через Комінтернівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з урахуванням особливостей ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1