Справа № 766/15393/24
н/п 2/766/2675/25
(заочне)
17.03.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Федоровій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), треті особи: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), Хмельницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ЄДРПОУ 33332270, місцезнаходження: 29013, м. Хмельницький, вул. Староміська, б.2) про визнання батьківства,-
Позивач звернувся до суду із даним позовом в якому просить:
1.Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Миколаїв, Миколаївської області, актовий запис про народження № 122 від 12 березня 2024 року.
2. Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 №122 від 12 березня 2024 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
3. Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Миколаїв, Миколаївської області, актовий запис про народження № 122 від 12 березня 2024 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ». Змінити підставу внесення відомостей про батька, вказавши дане рішення суду. Видати нове свідоцтво про народження.
Позов мотивований наступним. 26 грудня 2003 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не проживають разом. До 2021 року ОСОБА_9 проживала з спільними з ОСОБА_7 дітьми. З 2021 року ОСОБА_9 почала проживати разом з ОСОБА_1 . Після початку повномасштабного вторгнення рф ОСОБА_3 разом з дітьми ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а також Позивачем знаходились в окупації. В 2023 році, після звільнення ЗСУ, виїхали до м. Миколаєва. ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_4 в місті Миколаїв Миколаївської області. Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 12 березня 2024 року в графі батьки записано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_3 . Оскільки на той час ОСОБА_3 перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 , то батьком дитини, на підставі ч. 1 ст. 122, ст. 133 Сімейного кодексу України був записаний ОСОБА_2 . Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на сьогодні не розірваний. Отже, з 2021 р. ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_3 та її дітьми однією сім'єю та вони знаходяться у фактичних шлюбних відносинах і в подальшому планують зареєструвати шлюб. З метою підтвердження батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_4 було проведено тест ДНК. Відповідно до результату висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження №44136 Медико-генетичного центру «Мама Папа» від 30.08.2024 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999 %.Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2024 року відкрито загальне провадження у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 09.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в позовній заяві, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явися, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Представник третьої особи Хмельницького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення розгляду у його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_12 , зареєстрували шлюб 26.12.2003 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 », що вбачається з свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_5 (видане повторно).
ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьком зазначено - ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 , що вбачається з свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 .
Відомості про батька під час реєстрації народження у Відділі реєстрації актів цивільного стану вносились, виходячи з факту перебування ОСОБА_3 у шлюбі.
Відповідно до висновку молекулярно-генетичного експертного дослідження від 30.08.2024 року, ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 складає 99,99 %.
Крім того, позивач ОСОБА_1 визнає своє батьківство в позовній заяві.
Вказане свідчить про походження дитини від ОСОБА_1 , доказів на спростування даного факту не надано.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 399/1029/15-ц вказано, що експертиза ДНК, або молекулярно-генетична експертиза, призначається у цивільних справах для формування доказової бази. Водночас, висновки судово-генетичної експертизи суд оцінює з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 760/3977/15-ц зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
До вказаних правовідносин застосовуються норми права, визначені Сімейним кодексом України. Зокрема, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя (ст. 122 СК України).
При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до ст.129 Сімейного Кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Частиною 2 ст. 136 Сімейного кодексу України встановлено, що у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Відповідно до п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про: визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Пунктами 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір'ю дитини (статті126, 127 СК). Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Враховуючи зазначений висновок експерта, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт того, що позивач є біологічним батьком дитини.
З огляду на встановлення судом, що між відповідачем ОСОБА_14 та дитиною ОСОБА_15 , відсутнє кровне споріднення, і у суду не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин біологічного батьківства позивача щодо дитини, тому суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 12, 13, 78, 79, 89, 259, 263, 264, 265, 352, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. ст. 122, 124, 126, 127, 133, 136 Сімейного Кодексу України, суд -
Позовні вимоги - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Миколаїв, Миколаївської області, актовий запис про народження № 122 від 12 березня 2024 року.
Виключити з актового запису про народження ОСОБА_4 №122 від 12 березня 2024 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відомості про батька дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Миколаїв, Миколаївської області, актовий запис про народження № 122 від 12 березня 2024 року, складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши батьком дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, змінити прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 », змінити підставу внесення відомостей про батька, вказавши дане рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяІ. Ю. Зуб