вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" березня 2025 р. Справа № 918/126/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,
за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради
до фізичної особи-підприємця Тимощук Тамари Володимирівни
про звільнення нежитлового приміщення,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Андрієвська Н.Р. (самопредставництво);
від відповідача - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
У судовому засіданні 10 березня 2025 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
В лютому 2025 року Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Управління, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Тимощук Тамари Володимирівни (далі - ФОП Тимощук Т.В., відповідач) про звільнення нежитлового приміщення, в якій просить зобов'язати фізичну особу-підприємця Тимощук Тамару Володимирівну звільнити нежитлові приміщення загальною площею 113,2 м2 (на технічному плані № 1 - 25,9 кв.м.; № 6 - 31 кв.м.; № 7 - 34,7 кв.м.; № 14 - 1,4 кв.м.; № 15 - 1 кв.м.; № 16 - 6,2 кв.м.; № 17 - 6,7 кв.м.; № 18 - 6,3 кв.м.) розташовані на 1 поверсі будівлі на вул. Ніла Хасевича, 21 у м. Рівне, шляхом виселення та передати по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.
Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. В позовній заяві позивачем зазначено, що судові витрати складаються з судового збору.
До позовної заяви Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради долучено платіжну інструкцію від 29 січня 2025 року № 1 (внутрішній номер 401364698) про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 3 028 грн 00 коп.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 квітня 2006 року між Житлово-комунальним підприємством "Центральне" та приватним підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4, згідно якого в користування передавалося нежитлове приміщення загальною площею 113,2 м2 розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Ніла Хасевича, 21, та яке знаходиться на балансі Житлово-комунального підприємства "Центральне".
З 1 листопада 2012 року орендодавцем зазначеного вище нежитлового приміщення стало Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі укладення з фізичною особою-підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною додаткового договору № 95-б до договору оренди нежитлового приміщення від 14.04.2006 року № 4 шляхом викладення такого договору в новій редакції.
Договір оренди нежитлового приміщення від 14.04.2006 року № 4 припинив свою дію 07.05.2021 року у зв'язку з закінченням терміну дії договору.
Позивачем на адресу ФОП Тимощук Тамари Володимирівни було направлено лист від 01.06.2021 року № 08-443 з інформацією про закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна та про необхідність повернути 28.06.2021 року майно Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради .
В той час, орендоване приміщення не було передано Управлінню, оскільки відповідач в зазначений в листі час не з'явився, про що було складено відповідний акт від 29.06.2021 року № 693.
Таким чином, оскільки відповідач не виконав свого зобов'язання, закріпленого в договорі оренди та чинному законодавстві, не звільнив нежитлове приміщення і не передав його за відповідним актом приймання-передачі після закінчення терміну дії договору оренди, позивач змушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву Управління прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи призначено на 10 березня 2025 року.
У судовому засіданні 10 березня 2025 року представник Управління підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання 10 березня 2024 року не з'явився, про дату, час і місце даного засідання повідомлявся належним чином.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 17 лютого 2024 року, відправлена відповідачу на адресу, зазначену позивачем у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , повернулася до суду із відміткою на конверті про невручення: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 25-27).
За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Тимощук Тамари Володимирівни є: АДРЕСА_1 .
Згідно із п. п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За вказаних обставин, у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Управління, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
14 квітня 2006 року між Житлово-комунальним підприємством "Центральне" (далі - Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 4 (далі - Договір).
Згідно пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення для надання побут. послуг населенню по вул. Н. Хасевича, 21, загальною площею 113,2 м2, яке знаходиться на балансі ЖКП "Центральне", експертна оцінка якого становить 109 600 грн. станом на 28 лютого 2006 р.
Відповідно до п. 1.3. Договору, приміщення передається від Орендодавця Орендарю, а потім повертається від Орендаря до Орендодавця на підставі акту прийому-передачі, що готується Орендодавцем.
В пункті 2.1. Договору погоджено, що строк дії договору оренди встановлюється з 14 квітня 2006 року по 1 березня 2007 року.
У відповідності до п. 2.2. Договору, при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий строк і на тих же самих умовах, які були передбачені договором.
З 1 листопада 2012 року Орендодавцем зазначеного вище нежитлового приміщення стало Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради на підставі укладення з фізичною особою-підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною додаткового договору № 95-б до договору оренди нежитлового приміщення від 14.04.2006 року № 4 (далі - Додатковий договір) шляхом викладення такого договору в новій редакції.
Згідно пункту 1.1. Додаткового договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 113,2 кв.м., розміщене у будівлі за адресою: м. Рівне, вул. Ніла Хасевича, 21, що перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31 серпня 2012 року і складає 296 910,00 грн.
Відповідно до пункту 1.2. Додаткового договору, майно передається в оренду з метою розміщення ательє з ремонту та пошиття одягу.
На момент укладення даного додаткового договору Орендар користується майном на підставі договору оренди від 14.04.2006 № 4 (пункт 2.1. Додаткового договору).
Згідно пункту 5.7. Додаткового договору, у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язується повернути Орендодавцеві або за його вказівкою - Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
Договір діє з 1 листопада 2012 року до 2 травня 2013 року включно (пункт 10.1. Додаткового договору).
У відповідності до пункту 10.3. Додаткового договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення договору або зміну його умов договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця після договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором за умови згоди Балансоутримувача.
Чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; смерті Орендаря - фізичної особи; відмови Орендодавця від договору відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України (пункт 10.5. Додаткового договору).
У разі припинення або розірвання договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю або за його вказівкою - Балансоутримувачу. У разі якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження (пункт 10.7. Додаткового договору).
Згідно п. 10.8. Додаткового договору, майно вважається поверненим Орендодавцю (або за вказівкою Орендодавця - Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі. Обов'язок щодо складання акта прийому-передачі про повернення майна покладається на Орендодавця.
30 квітня 2013 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною укладено додатковий договір, відповідно до якого продовжено дію договору оренди від 14.04.2006 № 4 (зі змінами, внесеними додатковим договором від 01.11.2012 № 95-б) строком на 2 роки з 3 травня 2013 року до 2 травня 2015 року.
29 травня 2015 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною укладено додатковий договір, відповідно до якого пункти 1.1., 1.2., 3.1. договору оренди від 14.04.2006 № 4 (зі змінами, внесеними додатковим договором від 01.11.2012 № 95-б, від 30.04.2013) викладено в наступній редакції:
"1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 113,2 кв.м. (на технічному плані № 1 - 25,9 кв.м.; № 6 - 31 кв.м.; № 7 - 34,7 кв.м.; № 14 - 1,4 кв.м.; № 15 - 1 кв.м.; № 16 - 6,2 кв.м.; № 17 - 6,7 кв.м.; № 18 - 6,3 кв.м.) розташовані на 1 поверсі будівлі на вул. Ніла Хасевича, 21 у м. Рівне, що перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 31 березня 2015 року і складає 310 995,00 грн.
1.2. Майно передається в оренду з метою розміщення майстерні з виготовлення та ремонту швейних, шкіряних, хутрових, трикотажних, текстильних виробів та головних уборів.
3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного (далі - методика розрахунку) і становить без ПДВ за місяць оренди - 2 291,26 грн. (розрахунок додається).".
2 листопада 2018 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою-підприємцем Тимощук Тамарою Володимирівною укладено додатковий договір, відповідно до якого пункти 1.1. та 3.1. договору оренди від 14.04.2006 № 4 (зі змінами, внесеними додатковим договором від 01.11.2012 № 95-б, від 30.04.2013, від 29.05.2015) викладено в наступній редакції:
"1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 113,2 кв.м. (на технічному плані № 1 - 25,9 кв.м.; № 6 - 31 кв.м.; № 7 - 34,7 кв.м.; № 14 - 1,4 кв.м.; № 15 - 1 кв.м.; № 16 - 6,2 кв.м.; № 17 - 6,7 кв.м.; № 18 - 6,3 кв.м.) розташовані на 1 поверсі будівлі на вул. Ніла Хасевича, 21 у м. Рівне, що перебуває на балансі управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - Балансоутримувач). Вартість майна визначена згідно зі звітом про оцінку майна станом на 30 вересня 2018 року і складає 336 300,00 грн.
3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади міста Рівного (далі - методика розрахунку) і становить без ПДВ за місяць оренди - 1 992,02 грн. (розрахунок додається).".
Як зазначає позивач, договір оренди був укладений терміном до 2 травня 2015 року (згідно з умовами додаткового договору від 30.04.2013 року) та його дія автоматично продовжувалася на той самий строк у зв'язку з відсутністю заяви однієї із сторін про його припинення (пункт 10.3. договору в редакції від 01.11.2012 року). Востаннє на підставі автоматичної пролонгації договір було продовжено до 7 травня 2021 року. Також позивач зазначає, що після вказаної дати договір оренди не міг підлягати автоматичній наступній пролонгації з тих підстав, що відбулися зміни в законодавстві щодо регулювання оренди державного та комунального майна.
Управління листом від 01.06.2021 року № 08-443 повідомило Орендаря про припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії та про необхідність повернути орендоване майно з оренди 28.06.2021 року об 11:00 год.
В той час Орендар в зазначений в листі час не з'явився, про що було складено відповідний акт прийому-передачі від 29 червня 2021 року № 693.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі укладеного договору оренди в силу статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору оренди.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справ застосовуються норми як Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так і норми Цивільного та Господарського кодексів України.
Частинами 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або єдиний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ч. 3 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України).
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 4 ст. 284 ГК України).
Згідно пункту 1 ч. 2. ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Управління листом від 01.06.2021 року № 08-443 повідомило орендаря про припинення дії договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії та про необхідність повернути орендоване майно з оренди 28.06.2021 року об 11:00 год. Орендар в зазначений в листі час не з'явився, про що було складено відповідний акт прийому-передачі від 29 червня 2021 року № 693.
Частиною 1 статті 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Згідно із ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Стаття 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) також зазначає, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як було встановлено судом, відповідач використовував спірні приміщення на праві оренди на підставі укладеного між сторонами договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права звернутися до відповідача щодо повернення приміщень і, відповідно, право на звернення з цим позовом.
Крім того, суд зазначає, що за умовами договору та згідно положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" саме позивачу має бути повернуто приміщення з оренди по акту приймання-передачі, а отже, у випадку невиконання такої умови відповідачем після припинення договору, саме позивач має право пред'явити вимогу про виконання даної умови договору (повернення майна по акту приймання-передачі). Застосування ж такого засобу захисту прав за заявленою вимогою як "виселення" суд вважає належним засобом захисту, оскільки відповідач добровільно приміщення не звільняє, натомість, виселення за своєю суттю є засобом захисту прав у випадку необхідності примусового звільнення приміщення, яке мало бути звільнено добровільно, але звільнено не було.
Враховуючи вищезазначене, обов'язок орендаря повернути майно з орендного користування після припинення договору оренди передбачений нормами чинного законодавства, а також умовами договору оренди.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, судом встановлено про припинення договору оренди нежитлового приміщення від 14.04.2006 року № 4 у зв'язку із закінченням строку його дії, що є підставою для повернення орендарем наймодавцеві майна у порядку, визначеному договором. За таких обставин, за відсутності доказів повернення наймодавцеві майна, яке згідно договору оренди було передано в користування відповідачу, позовні вимоги про звільнення приміщень та повернення майна шляхом виселення судом визнаються обґрунтованими.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. В позовній заяві позивачем зазначено, що судові витрати складаються з судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до Господарського суду Рівненської області Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради було сплачено 3 028 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 29 січня 2025 року № 1 (внутрішній номер 401364698).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 3 028 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Фізичній особі-підприємцю Тимощук Тамарі Володимирівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити нежитлові приміщення загальною площею 113,2 м2 (на технічному плані № 1 - 25,9 кв.м.; № 6 - 31 кв.м.; № 7 - 34,7 кв.м.; № 14 - 1,4 кв.м.; № 15 - 1 кв.м.; № 16 - 6,2 кв.м.; № 17 - 6,7 кв.м.; № 18 - 6,3 кв.м.) розташовані на 1 поверсі будівлі на вул. Ніла Хасевича, 21 у м. Рівне, шляхом виселення та передати по акту прийому-передачі Управлінню комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12А, код ЄДРПОУ 26259563).
Стягнути з фізичної особи-підприємця Тимощук Тамари Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна, 12 А, код ЄДРПОУ 26259563) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 17 березня 2025 року.
Суддя Політика Н.А.