вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/72/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи
за позовом заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Антонівської сільської ради
до відповідача Дочірнього лісогосподарського підприємства «Звіробій»
про усунення перешкод у користуванні комунальним майном та поверненням гідротехнічних споруд,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
від прокуратури: І.Котяй, посв. від 07.06.2024 № 079551,
У січні 2025 року заступник керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Антонівської сільської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Дочірнього лісогосподарського підприємства «Звіробій» про усунення перешкод у користуванні комунальним майном - гідротехнічними спорудами водного об'єкта шляхом їх повернення Антонівській територіальній громаді в особі Антонівської сільської ради Рівненської області та виключення з балансу Дочірнього лісогосподарського підприємства «Звіробій».
Стислий виклад позиції прокуратури, позивача, заперечень відповідача.
Згідно із позовною заявою, рішенням Володимирецької районної ради від 25.09.2003 №142 передано внутрішньогосподарські меліоративні системи району у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ. Комісією з питань передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем у комунальну власність сільських та селищних рад проведено оцінку внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора», що на той час знаходилась на території Великоцепцевицької сільської ради, шляхом підписання акту приймання-передачі передано її від СВК ім. Шевченка у власність Великоцепцевицької сільської ради. У зв'язку з реорганізацією Великоцепцевицької сільської ради, на підставі передавального акту, затвердженого рішенням Антонівської сільської ради від 23.03.2021 № 98, внутрішньогосподарська меліоративна система «Дубова гора», до складу якої входять гідротехнічні споруди, а саме: ґрунтові греблі загальною довжиною 1,35 км, шириною по верху 4 м, висотою до 1,7 м водного об'єкта, розташованого за межами с. Нетреба Вараського району Рівненської області, була передана у власність Антонівської сільської ради. Заразом 30.07.2010 СВК ім. Шевченка за відсутності будь-яких на те повноважень, шляхом підписання акту приймання-передачі об'єктів нерухомості передало вказані гідротехнічні споруди у власність відповідачу. Ураховуючи, що перебування на балансі відповідача гідротехнічних споруд ставкового господарства та фактичне безоплатне використання комунального майна підприємством у своїй господарській діяльності створює перешкоди власнику Антонівській територіальній громаді у здійсненні права користування комунальним майном, тому вказані гідротехнічні споруди підлягають поверненню позивачу шляхом підписання акту прийому-передачі та виключення їх з балансу відповідача.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 316, 321, 327, 391 ЦК України, підп. 4 п.6-1 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників, результат їх розгляду.
Ухвалою суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 17.02.2025.
17.02.2025 від відповідача у справі надійшла заява про визнання позову та про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні 17.02.2025 оголошено перерву на 03.03.2025.
26.02.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
03.03.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності судді О. Андрійчук.
Ухвалою суду від 11.03.2025 розгляд справи призначено на 17.03.2025.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, заслухавши пояснення присутніх представників учасників, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
На виконання рішення загальних зборів КСП ім. Шевченка від 18.12.1999 №2 проведено реорганізацію останнього шляхом перетворення в СВК ім. Шевченка. На базі майнових паїв та земельних часток (паїв) колишніх членів КСП ім. Шевченка сформовано пайовий фонд новоствореного кооперативу.
На виконання вимог Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», а також Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 №1253, Володимирецькою районною радою прийнято рішення №142 від 25.09.2003 щодо передання внутрішньогосподарської меліоративної системи району у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ.
З метою забезпечення виконання вказаного рішення районної ради розпорядженням Володимирецької районної державної адміністрації від 20.10.2003 № 372 створено та затверджено склад комісії з питань передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем у комунальну власність сільських та селищних рад.
У подальшому вказаною комісією проведено оцінку внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора», що на той час знаходилась на території Великоцепцевицької сільської ради, та шляхом підписання акту приймання-передачі передано її від СВК ім. Шевченка у власність Великоцепцевицької сільської ради.
У зв'язку з реорганізацією Великоцепцевицької сільської ради, на підставі передавального акту, затвердженого рішенням Антонівської сільської ради від 23.03.2021 № 98, внутрішньогосподарська меліоративна система «Дубова гора» передана у власність Антонівської сільської ради.
Згідно з листом Північного міжрайонного управління водного господарства від 14.03.2024 №201 до складу внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора» входять гідротехнічні споруди, а саме: ґрунтові греблі загальною довжиною 1,35 км, шириною по верху 4 м, висотою до 1,7 м водного об'єкта, розташованого за межами с. Нетреба Вараського району Рівненської області.
Заразом СВК ім. Шевченка, після підписання акту приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора», не було виключено з балансу підприємства частину вказаної меліоративної системи, а саме гідротехнічні споруди ставкового господарства, що розташована за межами с. Нетреба.
30.07.2010 СВК ім. Шевченка шляхом підписання акту приймання-передачі об'єктів нерухомості передало вказані гідротехнічні споруди у власність відповідачу, в результаті чого гідротехнічні споруди перебувають на балансі відповідача, який здійснює їх постійне використання.
31.08.2010 відповідач звернувся до Володимирецької районної державної адміністрації із заявою щодо укладення договору оренди земельної ділянки водного фонду загальною площею 50 га, яка знаходиться на території Великоцепцевицької сільської ради.
На підтвердження наявності у відповідача права на укладення вказаного договору на позаконкурентних засадах підприємством надано бухгалтерську довідку щодо перебування спірних гідротехнічних споруд станом на 01.01.2007 на балансі СВК ім. Шевченка, акт приймання-передачі об'єктів нерухомості від 30.07.2010 та довідку від 01.09.2010 щодо перебування спірних споруд на балансі вказаного підприємства.
16.11.2011 між Володимирецькою районною державною адміністрацією та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки площею 50 га, яка знаходиться на території Великоцепцевицької сільської ради строком на 25 років на позаконкурентних засадах.
З огляду на викладене, як стверджує прокуратура, перебування на балансі відповідача гідротехнічних споруд ставкового господарства, розташованих за межами с. Нетреба, та фактичне безоплатне використання комунального майна підприємством у своїй господарській діяльності, створює перешкоди власнику Антонівській територіальній громаді у здійсненні права користування комунальним майном.
За таких обставин прокурор просить суд усунути перешкоди у користуванні комунальним майном та повернути Антонівській сільській раді (як правонаступнику Великоцепцевицької сільської ради) шляхом підписання акту прийому-передачі та виключення їх з балансу відповідача.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли спірні правовідносини, пов'язані із включенням до балансу та користування державним підприємством комунальним майном - гідротехнічними спорудами ставкового господарства, регулювання яких здійснюється ЦК України, Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Порядком безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств правонаступників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 №1253.
Щодо представництва прокурором інтересів держави суді.
Вараською окружною прокуратурою на адресу Антонівської сільської ради скеровано лист від 11.12.2024 № 52- 2616вих-24, у якому повідомлено уповноважений орган про порушення вимог чинного законодавства та наявність підстав для захисту інтересів держави.
У відповідь Антонівська сільська рада листом від 20.12.32024 №1172/02-24/24 повідомила, що не заперечує щодо вжиття заходів на захист інтересів держави органами прокуратури.
Суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Предметом спору у цій справі є гідротехнічні споруди.
Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507, під спорудами розуміються будівельні системи, пов'язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
Згідно із п. 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд системи гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затверджених наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 №252, гідротехнічні споруди - це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом води: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення; тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувані промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладна ння, призначене для нормального функціонування споруд.
Гідроспоруда забезпечує функціонування водного об'єкта та не може існувати окремо від нього (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.08.2023 у справі № 911/30/22 (пункт 42), від 17.07.2024 у справі № 918/791/23).
Як установлено судом із фактичних обставин справи, спірні гідротехнічні споруди перебували на балансі КСП ім. Шевченка до його реорганізації.
Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначено Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство».
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація колективних сільськогосподарських підприємств проводиться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду.
Згідно з ч. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств правонаступників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253 (Порядок).
Рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів (п. 3 Порядку).
Пунктом 5 Порядку встановлено, що передача здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність (далі - комісія). Утворює комісію і призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради, а стосовно передачі внутрішньогосподарських меліоративних систем - відповідно районна або обласна державна адміністрація.
Відповідно до п. 7 Порядку передача у комунальну власність об'єктів, у тому числі внутрішньогосподарської меліоративної мережі з об'єктами інженерної інфраструктури, оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Акт складається у чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акту приймання-передачі.
Орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня підписання акту приймання-передачі повідомляє про приймання-передачу об'єктів органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи. У цей же строк орган місцевого самоврядування зобов'язаний закріпити своїм рішенням зазначені об'єкти за відповідним підприємством (організацією) на праві повного господарського відання (оперативного управління) (п. 9 Порядку).
Отже, з моменту підписання акту приймання-передачі внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора» від СВК ім. «Шевченка» до Великоцепцевицької сільської ради, остання набула право комунальної власності на спірні гідротехнічні споруди.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.
Майно комунальної власності не може перебувати на балансі підприємств, установ, організацій, які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не знаходяться в його підпорядкуванні (відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №910/1224/17).
Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За змістом ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. Такий захист не пов'язаний із захистом від порушень, які пов'язані із позбавленням володіння майном. Предметом негаторного позову є вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
У розумінні приписів наведеної норми позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю (аналогічні висновки зазначені в постановах Верховного Суду у справах від 15.06.2018 № 916/933/17, від 27.03.2018 № 916/939/17, від 19.04.2018 №926/2230/17).
Тобто, однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову (постанова Верховного Суду від 29.08.2019 у справі № 910/551/18).
Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень щодо розпорядження або (та) користування належним йому майном. Об'єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що зберіглося до моменту подання позову до суду (постановА Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 924/623/18).
Також необхідною умовою для застосування такого способу захисту порушених прав є те, що між позивачем та відповідачем не повинно бути договірних відносин, адже в разі наявності таких відносин належним є захист прав власника зобов'язально-правовими засобами (постанова Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №916/1657/18).
Як установлено судом, ні Великоцепцевицька сільська рада, ні Антонівська сільська рада будь - яких рішень чи правочинів щодо передання комунального майна внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора» у користування СВК ім. «Шевченка» чи відповідача не приймали та не вчиняли.
Відтак передача СВК ім. Шевченка на баланс відповідача спірних гідротехнічних споруд, а також їх використання підприємством є незаконним, оскільки здійснено за відсутності будь-яких передбачених законом підстав.
Щодо перебування спірного майна на балансі підприємства, то останній є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату, він не визначає підстав знаходження майна у власності підприємства (такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постановах від 24.04.2018 у справі №911/2531/17 та від 26.09.2019 у справі №911/2531/17).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (близькі за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц).
З огляду на викладене, фактичне перебування на балансі відповідача спірних гідротехнічних споруд не позбавляє власника Антонівську територіальну громаду права володіння майном, не створює перешкод у розпорядженні цим майном, але створює перешкоди в користуванні цим майном. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту порушеного права власника майна є усунення перешкод у користуванні належним йому майно, тобто негаторний позов.
За наявного підходу до фізичного зайняття майна як до триваючого порушення, на вимоги про припинення якого не поширюється позовна давність, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця.
Обраний спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння, у зв'язку з чим, на відміну від віндикаційного позову, негаторний може бути заявлений упродовж усього часу тривання порушення прав на гідротехнічні споруди, а не з часу, коли держава в особі відповідного органу довідалась чи могла довідатись про відповідні порушення (Аналогічні висновки щодо регулювання подібних правовідносин містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц).
Отже, фактичне перебування на балансі та використання відповідачем комунального майна - гідротехнічних споруд, створює перешкоди власнику Антонівській територіальній територіальній громаді у здійсненні права власності таким майном, а тому такі перешкоди підлягають усуненню шляхом зобов'язання відповідача повернути комунальне майно територіальній громаді в особі Антонівської сільської ради (як правонаступнику Великоцепцевицької сільської ради) шляхом підписання акту прийому-передачі та виключення його з балансу підприємства.
Щодо позивача у справі, то відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» визначено, що Великоцепцевицька сільська рада входить до складу Антонівської територіальної громади.
За п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України закінчення повноважень сільських рад, їхніх виконавчих органів, а також реорганізація сільських рад, їхніх виконавчих органів як юридичних осіб у зв'язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України здійснюються з урахуванням таких положень, зокрема у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади).
При цьому, згідно з підп. 4 п. 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов'язків розформованої територіальної громади.
Враховуючи, що Антонівська сільська рада, як правонаступник Великоцепцевицької сільської ради, є власником спірної гідротехічної споруди, остання має бути повернута Антонівській територіальній громаді у особі Антонівської сільської ради.
Зважаючи на викладене, вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві прокурором зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
При цьому, як установлено судом, прокуратурою позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач за подання позовної заяви, становить 3 028,00 грн, а з урахуванням понижуючого коефіцієнту - 2 422,40 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов задоволено, відтак судовий збір покладається на відповідача.
Також судом установлено, що відповідач визнав позов.
Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Зважаючи, що відповідач визнав позов до початку розгляду по суті, відтак на нього покладається судовий збір в розмірі 1 211,40 грн, решта суми судового збору піддягає поверненню прокуратурі з Державного бюджету України.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов заступника керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Антонівської сільської ради до Дочірнього лісогосподарського підприємства «Звіробій» про усунення перешкод у користуванні комунальним майном та повернення гідротехнічних споруд задовольнити.
Усунути перешкоди власнику Антонівській територіальній громаді в особі Антонівської сільської ради Рівненської області (вул. Хмельницького Богдана, буд. 14, с. Антонівка Вараський район Рівненська область, 34380, ідентифікаційний код 04388136) у здійсненні права користування комунальним майном - гідротехнічними спорудами водного об'єкта, розташованого за межами села Нетреба Вараського району Рівненської області, що входять до складу внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора», шляхом їх повернення Дочірнім лісогосподарським підприємством «Звіробій» (вул. Лесі Українки, 27, с. Великі Цепцевичі, Вараський район, Рівненська область, 34341, ідентифікаційний код 30956855) Антонівській сільській раді Рівненської області та виключення гідротехнічних споруд водного об'єкта, розташованого за межами села Нетреба Вараського району Рівненської області, що входять до складу внутрішньогосподарської меліоративної системи «Дубова гора», з балансу Дочірнього лісогосподарського підприємства «Звіробій».
Стягнути з Дочірнього лісогосподарського підприємства «Звіробій» (вул. Лесі Українки, 27, с. Великі Цепцевичі, Вараський район, Рівненська область, 34341, ідентифікаційний код 30956855) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077) 1 211,40 грн судового збору.
Повернути Рівненській обласній прокуратурі (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 211,40 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 23.01.2025 № 47.
Позивач: Антонівська територіальна громада в особі Антонівської сільської ради Рівненської області (вул. Хмельницького Богдана, буд. 14, с. Антонівка Вараський район Рівненська область, 34380, ідентифікаційний код 04388136).
Відповідач: Дочірнє лісогосподарське підприємство «Звіробій» (вул. Лесі Українки, 27, с. Великі Цепцевичі, Вараський район, Рівненська область, 34341, ідентифікаційний код 30956855).
Стягувач за судовим збором: Рівненська обласна прокуратура (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 52, ідентифікаційний код 02910077).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне рішення складене та підписане 17.03.2025.
Суддя О.Андрійчук