вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.03.2025 Справа № 917/119/25
м. Полтава
Господарським судом Полтавської області у складі судді Пушка І.І., при секретарі судового засідання Голик В.М., розглядаються матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ М ГРУП», вул. Пушкінська, 36, офіс 306, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 43008296
до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДРАЙВ», вул. Овочева, 7А, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 40467576
про стягнення 1 309 796,15 грн
Представники сторін в судове засідання не викликались, справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку спрощеного провадження відповідно до cт. 247 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ М ГРУП» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДРАЙВ» про стягнення заборгованості по договору поставки №1803-21/2 від 18.03.2021 у розмірі 1 309 796,15 грн, в тому числі: 1 163 506,08 грн основного боргу, 85 945,08 грн пені, 60 344,99 грн втрат від інфляційних процесів, 26 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань зі своєчасної оплати поставленого йому товару, згідно умов договору поставки №1803-21/2 від 18.03.2021.
Ухвалою від 20.01.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи. Зокрема, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, відповідно ухвала суду від 20.01.2025 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін о 19:20 20.01.2025, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи (а.с. 27-29).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається, що відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі від 20.09.2024 у той же день.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позову не надав.
Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки необхідних для вирішення спору доказів у справі достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
18.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ М ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДРАЙВ» укладено договір поставки №1803-21/2 від 18.03.2021 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця товари (горіхи, цукати, сухофрукти, крупи та інше), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного Договору.
При виконанні Договору сторони належним чином оформлюють документи на Товар згідно вимог чинного законодавства. Право підпису видаткових накладних від імені Покупця надається особі, яка уповноважена Підприємством, що підтверджується належним чином оформленою довіреністю (п.3.4 Договору).
Розрахунки згідно даного Договору здійснюються у безготівковій формі, не пізніше 7 (сьомого) дня, що наступає за днем відвантаження товару зі складу Постачальника (п.5.2 Договору).
За несвоєчасну оплату Товару згідно п.5.2 даного Договору, Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який сплачується пеня.
На виконання умов даного Договору ТОВ «КРІСТАЛ М ГРУП» проведено низку поставок товару ТОВ «СНЕК ДРАЙВ», оплата за які була здійснена відповідачем, крім наступної поставки:
- 26.09.2024 року на суму 783 514,08 грн. з ПДВ (видаткова накладна №2964 від 26.09.2024 р., рахунок на оплату №2964 від 26.09.2024, ТТН №Р2964 від 26.09.2022) - не сплачено;
- 27.09.2024 року на суму 379 992,00 грн. з ПДВ (видаткова накладна №2978 від 27.09.2024 р., рахунок на оплату №2978 від 27.09.2024, ТТН №Р2978 від 27.09.2024) - не сплачено.
Таким чином, станом на дату звернення з позовною заявою за відповідачем утворилася заборгованість в розмірі 1 163 506,08 грн, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом. Наявність вказаної заборгованості також підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків за період 01.09.2024-09.12.2024, підписаний сторонами на суму 1 163 506,08 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію №19-24/2 від 19.12.2024 року з вимомою сплатити заборгованість, яка залишилася без відповіді.
Суд при вирішенні спору враховує таке.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1 163 506,08 грн.
Щодо строків оплати суд враховує, що за змістом п. 5.2. розрахунок за товар Покупець здійснює не пізніше 7 (сьомого) дня, що наступає за днем відвантаження товару зі складу Постачальника.
За ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, обов'язок відповідача щодо оплати товару витікає з положень Цивільного Кодексу України, а строк оплати є таким, що настав, оскільки відповідач повинен був розрахуватись, за отриманий у позивача товар, не пізніше 03.10.2024 та 04.10.2024.
Доказів оплати товару в повному обсязі відповідачем не надані.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Згідно з п. 6.2. Договору за несвоєчасну оплату товару згідно п.5.2 даного Договору, Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав умови договору та не сплатив всю суму за товар в обумовлений Договором строк, що є порушенням зобов'язання в розумінні ст. 610 ЦК України, він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), а тому позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення пені у відповідності до п. 6.2. Договору.
Відповідно до п.6.2. Договору позивач заявив до стягнення з відповідача за загальний період прострочення з 04.10.2024 по 14.01.2025 - 58 057,87 грн, за загальний період прострочення з 05.10.2024 по 14.01.2025 - 27 887,21 грн. Всього позивачем нараховано 85945,08 грн пені.
Як встановлено судом, згідно п.5.2. Договору розрахунки за товар здійснюються не пізніше сьомого дня, що наступає за днем відвантаження товару.
Суд зазначає, що першим днем прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару згідно видаткової накладної №2964 від 26.09.2024 р., рахунок на оплату №2964 від 26.09.2024, ТТН №Р2964 від 26.09.2022) - є 04.10.2024, згідно видаткової накладної №2978 від 27.09.2024 р., рахунок на оплату №2978 від 27.09.2024, ТТН №Р2978 від 27.09.2024) - є 05.10.2024 і саме з цих дат у позивача виникло право нараховувати пеню.
Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню повністю - в сумі 85 945,08 грн.
Щодо стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Судом враховується, що інфляційні витрати є невід'ємною частиною боргу, вимоги про сплату яких кредитор вправі заявити з моменту виникнення права на позов про повернення боргу.
Здійснивши перевірку здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат суд визнає його обґрунтованим. До стягнення підлягає 60 344,99 грн за загальний період з жовтня 2024 - грудень 2024.
Перевірка правильності розрахунків пені, інфляційних витрат та річних проводилась за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «ЛІГА».
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України).
В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.
Матеріалами справи підтверджено наявність основного боргу в сумі 1 163 506,08 грн, строк оплати якого настав, відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення. Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом повністю на загальну суму 1 309 796,15 грн, з яких: 1 163 506,08 грн основного боргу, 85 945,08 грн пені, 60 344,99 грн інфляційних збитків.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правову допомогу суд виходив з наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 1312 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Як свідчить судова практика Верховного Суду, вирішуючи питання про види витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд керується, зокрема, положеннями частини другої статті 126 ГПК України і статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до частини третьої статті 26 зазначеного Закону повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 60 ГПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
В позовній заяві позивач заявив про стягнення з відповідача 26 000,00 грн витрат на правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №10-01/25 від 10.01.2025 (а.с. 18), відповідно до якого Адвокатське об'єднання "Некст Левел" приймає на себе зобов'язання надавати Клієнту правову допомогу щодо стягнення з ТОВ "Снек Драйв" заборгованості в судовому порядку.
Згідно п. 3.1. вказаного Договору вартість послуг Адвокатського об'єднання за цим Договором складає 26 000,00 грн. Рахунок-фактура №1 від 14.01.2025 свідчить про те, що Адвокатським об'єднанням "Некст Левел" були надані позивачу послуги на загальну суму 26 000, 00 грн. Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв'язку з розглядом справи № 917/119/25, і які підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, при зверненні до суд із цим позовом позивач повинен був сплатити 15 717,55 грн судового збору (з урахуванням коєфіцієнта 0,8).
Судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем із майновою вимогою сплачено 19 646,94 грн судового збору, тобто наявна переплата в сумі судового збору з боку позивача (3929,39 грн).
Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Згідно ч. 2 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Після надходження відповідного клопотання позивача сума переплати буде повернута йому з бюджету.
Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в сумі 15 717,55 грн та витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 26 000,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СНЕК ДРАЙВ» (вул. Овочева, 7А, м. Полтава, 36010, код ЄДРПОУ 40467576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРІСТАЛ М ГРУП» (вул. Пушкінська, 36, офіс 306, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 43008296) - 1 163 506,08 грн основного боргу, 85 945,08 грн пені, 60 344,99 грн. інфляційних збитків, 26 000,00 грн витрат на правничу допомогу, 15 717,55 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Суддя І.І. ПУШКО