65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/901/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.,
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про розстрочення виконання рішення за вх.№2-151/25 від 06.02.2025
у справі № 916/901/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П"
про стягнення 7 069 156,56 грн.
за участю представників:
від позивача: Пустовойтов Д.М. /ордер серія АІ №1837696 від 03.03.2025/
від відповідача: Лобанов Р.М. /ордер серія ВН №1362563 від 06.06.2024/
Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" задоволено частково. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА ЕРІДОН" 36,00% річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України та п.6.7 договору в розмірі 212 375,13 грн., проценти за користування товарним кредитом відповідно до ст.536, ч.5 ст.694 ЦК України, умов пунктів 4 та 5 додатків до договору в розмірі 283 166,84 грн., пеню за договором в розмірі 211 373,68 грн., а також судові витрати, які складаються із витрат по сплаті судового збору в розмірі 84 829,88 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі №916/901/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМА ЕРІДОН» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 залишено без змін.
19.11.2024 на виконання рішення Господарського суду Одеського області від 12.08.2024 у справі №916/901/24, яке залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, та яке набрало законної сили 06.11.2024, видано відповідний наказ.
Супровідним листом від 11.12.2024 на виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.12.2024 направлено справу № 916/901/24 до Верховного Суду.
Постановою Верховного Суду від 21.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" задоволено частково. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі № 916/901/24 скасовано в частині відмови у стягненні процентів за користування товарним кредитом у розмірі 2 548 501,60 грн. У цій частині прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" про стягнення процентів за користування товарним кредитом. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 2 548 501,60 грн. процентів за користування товарним кредитом. В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 45 837,03 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес Агро-П" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" 61 164,03 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги. Доручено Господарському суду Одеської області видати накази на виконання цієї постанови.
06.02.2025 за вх.№2-151/25 господарським судом одержано заяву про розстрочення виконання рішення, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" просить суд розстрочити виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №916/901/24 в розмірі 2 655 502,66 грн. наступним чином:
- 28.02.2025 - 50 000 грн.
- 31.03.2025 - 50 000 грн.
- 30.04.2025 - 50 000 грн.
- 31.05.2025 - 50 000 грн.
- 30.06.2025 - 50 000 грн.
- 31.07.2025 - 50 000 грн.
- 31.08.2025 - 785167,55 грн.
- 30.09.2025 - 785167,55 грн.
- 31.10.2025 - 785167,56 грн.
Листом Господарського суду Одеської області від 06.02.2025 заявнику повідомлено, що відповідно до підпункту 17.3 підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України питання щодо прийняття вказаної заяви до розгляду буде вирішено після повернення справи №916/901/24 з Верховного Суду.
28.02.2025 матеріали справи №916/901/24 повернуто до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.02.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про розстрочення виконання рішення за вх.№2-151/25 від 06.02.2025 у справі №916/901/24 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.03.2025.
07.03.2025 за вх.№7630/25 господарським судом одержано заяву, в якій позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Антарес Агро-П» щодо розстрочення виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 916/901/24.
11.03.2025 за вх.№7997/25 господарським судом одержано додаткові пояснення, в яких відповідач просив суд розстрочити виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №916/901/24 в розмірі 2 605 502,66 грн. наступним чином:
- 31.03.2025 - 50 000 грн.
- 30.04.2025 - 50 000 грн.
- 31.05.2025 - 50 000 грн.
- 30.06.2025 - 50 000 грн.
- 31.07.2025 - 50 000 грн.
- 31.08.2025 - 785167,55 грн.
- 30.09.2025 - 785167,55 грн.
- 31.10.2025 - 785167,56 грн., з посиланням при цьому на те, що відповідач оплатив позивачу 50 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №2924 від 11.03.2025
11.03.2025 за вх.№8066/25 господарським судом одержано додаткові пояснення відповідача у справі.
12.03.2025 судове засідання не відбулося, у зв'язку із оголошенням системою цивільної оборони в м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги та ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2025 учасників справи в порядку ст.120 ГПК України повідомлено про призначення судового засідання на 17.03.2025.
У судовому засіданні 17.03.2025 за участю представників сторін судом постановлено вступну та резолютивну частину ухвали.
Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.
У відповідності до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За змістом ст. 18 ГПК України, яка кореспондується зі ст. 326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частинами першої, другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до чч. 3, 4 ст. статті 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Згідно із ч. 5 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.02.2020 у справі № 922/2191/19.
Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та 03.09.2020 у справі № 905/30/16.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
У якості підстав для розстрочення виконання рішення відповідач наводить наступне:
- ТОВ «Антарес Агро-П» є вітчизняним виробником сільськогосподарської продукції. Переважно Підприємство займається вирощуванням зернових культур (крім рису) і насіння олійних культур а також здійснює торгівельні операції реалізації та придбання с/г продукції власного виробництва на вітчизняному ринку. Запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило фінансовий стан підприємства. ТОВ «Антарес Агро-П» реалізовує сільськогосподарську продукцію власного виробництва виключно вітчизняним підприємствам - резидентам України. На сьогоднішній день покупці пропонують значно занижені ціни на вироблену ТОВ «Антарес Агро-П» продукцію на умовах самостійного вивезення «з поля». Настільки занижена ціна у порівняні із цінами на світовому ринку обумовлюється веденням бойових дій на території України, проблемами із логістикою, іншими негативними факторами.
- Станом на дату ухвалення Рішення підприємство відповідача перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою за поставлену підприємством продукцію, зменшенням об'ємів виробництва, що, в свою чергу, і призвело до прострочення виконання зобов'язання перед позивачем зі сплати вартості отриманого товару, заборгованість за який заявлена до стягнення у даній справі.
- У випадку покладання на відповідача станом на даний час виплатити всю суму заборгованості за судовим рішенням в розмірі 2 655 502,66 грн., це може призвести до вкрай негативних наслідків для підприємства відповідача, зокрема ускладнить або взагалі унеможливить виплату заробітної плати працівникам, внесення податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а так само може виникнути реальна загроза повного зупинення виробничої діяльності, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов'язків перед постачальниками необхідних у виробництві с/г продукції витратних матеріалів, таких як засоби захисту рослин, міндобрива, посівний матеріал, роботи підрядників із оброблення землі, інш. Зазначене ж в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки у вигляді банкрутства та ліквідації підприємства.
- Фактично виробник сільгосппродукції перебуває на межі виживання, що стало, крім іншого, наслідком посухи на півдні Одеської області у 2022 році в період росту рослин. Ці дана є загальновідомими, неодноразово висвітлювались у засобах масової інформації.
- Оскільки прибутковість від діяльності Господарства залежить саме від врожайності сільськогосподарських культур, так як іншою діяльністю відповідач не займається, то вказані обставини свідчать про критичний стан платоспроможності відповідача на теперішній час.
- Відповідач не ухиляється від виконання судовою рішення, а лише вказує про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед позивачем саме одним разовим платежем. Більш того, інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи господарства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутнього врожаю сільськогосподарських культур. Дії відповідача спрямовані на виконання рішення суду, але з розстроченням сплати боргу.
- На теперішній час ТОВ «Антарес Агро-П» обробило землю (оброблення мінеральними добривами, проведення земляних робіт, сіяння високоякісним насінням для вирощування сільськогосподарських культур) та чекає на збір врожаю наступного року.
- ТОВ «Антарес Агро-П» частково сплатило на користь ТОВ «Фірма Ерідон»: основну заборгованість у сумі 3 250 358,97 грн., заборгованість за рішенням Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/24 ТОВ "Антарес у сумі 791 745,53 грн.
- В якості підтвердження реальності виконання рішення суду у даній справі під час терміну розстрочення ТОВ «Антарес Агро-П» надає бухгалтерську довідку, що підтверджує наявність у підприємства посівів озимих сільськогосподарських культур, у т.ч.: пшениця - 1038 га; ячмінь - 472 га; ріпак - 425 га; горох - 77 га.
На підтвердження своїх посилань відповідачем надано до суду:
- оборотно-сальдову відомість по рахунку 661 за січень 2024- січень 2025, з якої вбачається заборгованість зі сплати працівникам заробітної плати на суму 233 618,02 грн.;
- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 «Всім кого це стосується»;
- платіжну інструкцію №784 від 28.11.2024 про сплату на рахунок позивача 791 745,53 грн.;
- фінансову звітність малого підприємства за 2021 рік, з якого вбачається, що чистий прибуток за 2021 рік складав 32 357 000 грн.;
- фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік, з якого вбачається, що чистий прибуток за 2023 складав 12 690 000 грн.;
- балансову довідку відповідача, в якій ТОВ «АНТАРЕС АГРО-П» повідомляє, що на балансі за 2024 рядок 1100 запаси - 113910 тис. грн, у т.ч. незавершене виробництво: пшениця на 1038 га на суму 21 016 000 грн, ячмінь на 472 га на суму 11 879 000 грн., ріпак на 425 га на суму 6 700 000 грн., горох на 77 га на суму 1 650 000 грн., соняшник на 555 га на суму 2 325 000 грн., всього на 2567 га на суму 43 570 000 грн.
Окрім того відповідачем на підтвердження вчинення дій щодо погашення задоволеної Верховним Судом у постанові від 21.01.2025 суми стягнення надано платіжну інструкцію №2924 від 11.03.2025 про сплату на рахунок позивача 50 000 грн.
В свою чергу, позивач заперечує проти розстрочення виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 916/901/24 із посиланням на таке:
- Боржник не додав до заяви жодних належних і допустимих доказів на підтвердження існування виключних обставин, які є об'єктивними та незалежними від нього, що давали б можливість розстрочити виконання судового рішення. Лише зазначення ТОВ «Антарес Агро-П» у заяві щодо скрутного фінансового стану підприємства не свідчить про наявність виключних підстав для розстрочення виконання рішення.
- Долучена до справи боржником фінансова звітність є лише структурованим відображенням фінансового стану та фінансових результатів діяльності суб'єкта господарювання, яка, серед іншого, демонструє результати того, як управлінський персонал суб'єктів господарювання розпоряджається ввіреними йому ресурсами.
- Відповідач, незважаючи на наявність у нього оборотних засобів, не здійснював пошук шляхів виконання господарських зобов'язань з оплати Товару на користь позивача та не вживав всі залежні від нього заходи щодо добровільного виконання договірних зобов'язань у погоджені сторонами строки. Тобто, сплата заборгованості залежала тільки від волі боржника, а не від будь - яких виняткових чи непереборних обставин. Вказане призвело до виникнення судового спору між сторонами та необхідності виконання боржником рішення суду щодо перерахування на користь стягувача процентів за користування товарним кредитом.
- У поданій заяві щодо розстрочення боржник фактично лише посилається на те, що виконання судового рішення викликає складнощі та є економічно невигідним для нього, а, отже, у разі задоволення такої заяви буде порушено баланс інтересів сторін судового спору.
- Надані ТОВ «Антарес Агро-П» фінансові звіти відображають окремі результати господарської діяльності та фінансові показники за 2021 - 2023 роки і з них можна дослідити відповідні дані щонайпізніше станом на початок 2024 року, в той час як заява про розстрочення виконання рішення подана до суду 05.02.2025 без долучення до неї жодних належних та допустимих доказів щодо чистого доходу від реалізації продукції за 2024 рік, щодо наявних наразі оборотних активів боржника, зокрема, грошових коштів на рахунках, залишку готової і не реалізованої продукції, та про інше майно на яке можливо було б звернути стягнення під час виконання рішення суду.
- Щодо аргументу боржника про необхідність розстрочення рішення суду з огляду на форс - мажорні обставини викликані військовою агресією російської федерації, які начебто підтверджені шляхом видачі Торгово-промисловою палатою України листа № 2024/02.0-7 1 від 28 лютого 2022 року, позивач зазначає, що Боржник міг і повинен був при певній обачності передбачити виникнення труднощів у виконанні договору, пов'язаних з введенням воєнного стану, зважаючи на те, що на момент укладення договору та додатків, отримання Товару, по всій території України вже було введено воєнний стан.
- Заявлені відповідачем підстави для розстрочення виконання рішення суду як військова агресія російської федерації та оголошенням військового стану, погіршення фінансового стану, зниження ціни на вироблену продукції, зміна вартості дизельного палива, підвищення ціни на комплектуючі та запчастини до сільськогосподарської техніки, проблеми з логістикою, несплата контрагентами за поставлену продукцію, - навіть за умови підтвердження належними та допустимими доказами, не дають підстави стверджувати, що вказане є виключною обставиною, яка наразі унеможливлює належне виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 вчасно і в добровільному порядку.
- Надана відповідачем довідка балансова довідка є внутрішнім документом відповідача та створена ним самостійно.
В матеріалах справи також наявна Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності, з якої вбачається, що видами діяльності відповідача є:
- 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний);
- 01.12 Вирощування рису;
- 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів;
- 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур;
- 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
Господарський суд, дослідивши надані відповідачем документи, дійшов висновку, що такі його посилання на наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі заслуговують на увагу із врахуванням того, що відповідач є сільськогосподарським виробником, тобто специфіка його діяльності передбачає одержання прибутку саме у запропонований період розтермінування (тобто на час збирання врожаю сільськогосподарської продукції), а також наданої відповідачем фінансової звітності малого підприємства, яка свідчить про зменшення прибутку відповідача.
Водночас надана відповідачем балансова довідка свідчить про планування одержання ним прибутку у заявлений період, що сприятиме ефективному виконанню рішення суду та не призведе до негативних наслідків для відповідача.
При цьому господарський суд також враховує, що відповідач вчиняє відповідні дії щодо виконання рішення суду у даній справі, а саме ним повністю сплачено стягнуті за рішенням господарського суду Одеської області від 12.08.2024 у справі №916/901/254 суми 36% річних, процентів за користування товарним кредитом, пені та судових витрат, про що до матеріалів справи надано відповідну платіжну інструкцію №784 від 28.11.2024 на суму 791 745,53 грн.
Окрім того, відповідач дотримується запропонованого ним графіку розстрочення та сплатив першу суму такого графіку під час розгляду господарським судом даної заяви про розстрочення виконання рішення суду, про що в матеріалах справи наявна платіжна інструкція №2924 від 11.03.2025 про сплату на рахунок позивача 50 000 грн.
В свою чергу господарський суд зауважує, що негайне звернення стягнення на кошти і майно відповідача хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, оскільки основним джерелом доходів відповідача є кошти, які він отримує від реалізації своєї сільськогосподарської продукції, збір якої припадає на запропонований відповідачем період розстрочення.
Господарський суд виходить з того, що інтерес стягувача полягає саме в тому, щоб рішення суду було виконано в повному обсязі.
Отже, оцінивши всі наведені обставини та надані відповідачем докази, враховуючи що сума, яку відповідач просить розстрочити є процентами за користування товарним кредитом, а не сумою основного боргу, яка була погашена ще до ухвалення рішення господарського суду, з метою реального виконання постанови Верховного Суду та з урахуванням необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, господарський суд доходить до висновку про наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення суду у даній справі та унеможливлюють сплату відповідачем всієї суми стягнутої постановою Верховного Суду разовим платежем станом на теперішній час, що є підставою для розстрочення виконання судового рішення у даній справі.
При цьому посилання позивача на ненадання відповідачем фінансової звітності за 2024 рік господарський суд не приймає до уваги, оскільки в силу вимог Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2000 р. № 419 строк подачі річної фінансової звітності малого підприємства становить до 28 лютого наступного року, тобто, такий строк не сплинув станом на час звернення до суду відповідача із даною заявою про розстрочення 06.02.2025 за вх.№2-151/25.
Водночас господарський суд також враховує, що позивач жодних доказів на підтвердження свого скрутного становища до суду не надав.
Посилання позивача, що надана відповідачем балансова довідка є внутрішнім документом відповідача та створена ним самостійно, а тому не має враховуватись господарським судом, суд до уваги не приймає, оскільки позивачем не доведено, що така довідка містить обставини, що не відповідають дійсності.
При цьому господарський суд наголошує на тому, що розстрочення виконання рішення жодним чином не зменшує суму грошових коштів, яка має бути сплачена боржником на виконання рішення суду у даній справі, натомість таке розстрочення забезпечить реальне виконання останнім цього рішення, тобто дозволить досягти мети виконання судового рішення з дотриманням балансу інтересів обох сторін (співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора).
Керуючись ст.ст.331, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТАРЕС АГРО-П" про розстрочення виконання рішення за вх.№2-151/25 від 06.02.2025 із врахуванням додаткових пояснень за вх.№7997/25 від 11.03.2025 у справі №916/901/24 задовольнити.
2.Розстрочити виконання постанови Верховного Суду від 21.01.2025 у справі №916/901/24 в розмірі 2 605 502,66 грн. наступним чином:
31.03.2025 - 50 000 грн.
30.04.2025 - 50 000 грн.
31.05.2025 - 50 000 грн.
30.06.2025 - 50 000 грн.
31.07.2025 - 50 000 грн.
31.08.2025 - 785167,55 грн.
30.09.2025 - 785167,55 грн.
31.10.2025 - 785167,56 грн.
Ухвала набирає законної сили 12.03.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Повну ухвалу складено 17.03.2025.
Суддя Смелянець Ганна Євгенівна