79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
03.03.2025 Справа № 914/199/23
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б.., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області в інтересах держави, місто Львів
до відповідача-1 Львівської міської ради, місто Львів
до відповідача-2 Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар», місто Винники, Львівська область
про визнання недійсним рішень та скасування державної реєстрації права власності.
За участі представників сторін:
від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор;
від відповідача-1: Барда Ю.М. - представник (повноваження відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в порядку самопредставництва);
від відповідача-2: Юнко М.В.- адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1182734 від 26.01.2023; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №21/883 від 23.02.2013).
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Заступника керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави до відповідача-1 Львівської міської ради та до відповідача-2 обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» про визнання недійним рішень та скасування державної реєстрації права власності.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено у протоколах судових засідань.
Прокурор в судове засідання 19.02.2025 для розгляду справи по суті з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача-1 в судове засідання 19.02.2025 для розгляду справи по суті з'явився, заявлені прокурором позовні вимоги підтримав повністю, вважає обґрунтованими доводи останнього та просить задовольнити позов з підстав зазначених у відзиві.
Представник відповідача-2 в судове засідання 19.02.2025 для розгляду справи по суті з'явилася, просила залишити без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі від 08.01.2025 та відмовити у задоволенні позову повністю. Заявила про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подання відповідних доказів у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку відмови судом у задоволенні позову.
В судовому засіданні 19.02.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив дату та час проголошення скороченого рішення на 03.03.2025 на 11:00 год.
Прокурор та представники відповідачів у судове засідання 03.03.2025 з'явилися.
Відводів складу суду та секретарю судового засідання учасниками справи не заявлено.
У судовому засіданні 03.03.2025 року проголошено скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Правова позиція сторін.
Позиція прокурора.
В обґрунтування заявленого позову прокурор зазначає, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова під час з'ясування наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру в інтересах держави встановлено факт незаконної передачі земельної ділянки у приватну власність.
Рясне-Руська сільська рада Яворівського району Львівської області надала Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар'у власність для будівництва та обслуговування гаражів земельну ділянку без затвердженої містобудівної документації, як того вимагає законодавство. Оскільки Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради, позов у частині визнання недійсними ухвал подано до відповідача-1 (Львівської міської ради).
Покликаючись на положення статті 41 Земельного кодексу України, яка передбачає надання гаражним будівельним кооперативам земельної ділянки лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови, прокурор зазначає, що Рясне-Руська сільська рада передала у власність кооперативу землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Звернення Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар'не містило цілей, для яких потрібна земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки кооперативу - відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорювані рішення Рясне-Руської сільської ради не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів кооперативу умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею0,1984 га, а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу. Наведене свідчить, про порушення оспорюваними рішеннямиРясне-Руська сільська рада статті 41 Земельного кодексу України.
На думку прокурора передача спірних земельних ділянок відбулась з порушенням чинного законодавства, що має наслідком порушених прав та законних інтересів територіальної громади міста Львова, тому останній звернувся до суду з даним позовом.
З огляду на вказане прокурор просить суд 1) Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4844 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки; 2) Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4837 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки; 3) Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» на земельну ділянку за кадастровим номером: 4610137500:11:016:0087, площею 0,1984 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2339693546101, номер відомостей про речове право: 41553900.
Прокурор зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з 5 954,40 грн витрат на оплату судового збору.
Позиція відповідача-1.
У поданому відповідачем-1 відзиві зазначив, що підтримує заявлені прокурором вимоги, вважає обґрунтованими доводи останнього з таких підстав.
Спірна земельна ділянка хоча і була передана у власність Рясне-Руської сільської ради, однак це не змінило факт її місцезнаходження в межах території міста Львова, що підтверджується Генпланом міста Львова, самою радою в спірних рішеннях.
Згідно з інформацією Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, земельні ділянки кадастровими номерами 4610137500:11:016:0070 та 4610137500:11:016:0071 в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087відповідно до генерального плану міста Львова (основне креслення масштабу 1:10000), затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, розташовані в межах території багатоповерхової житлової забудови (5,9, 14, 15 поверхів). Відповідно до плану зонування території Шевченківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657, за функціональним регламентом (базове зонування) зазначені земельні ділянки розташовані у межах функціональної зони Ж-4 - зони багатоквартирної житлової забудови. Згідно з схемою зонування за планувальним регламентом плану зонування території Шевченківського району вказані земельні ділянки розташовані в межах підзониVI-периферійної зони з коефіцієнтом цінності 0,37, та поза межами підзон за санітарно-гігієнічним, інженерно-геологічним, історико-архітектурним та природо-заповідним регламентами.
В межі опрацювання містобудівної документації села Рясне-Руська земельні ділянки кадастровими номерами 4610137500:11:016:0070 та 4610137500:11:016:0071 в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 (спірна земельна ділянка)не входила, відтак і план зонування та детальний план території розроблені не були.
Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548 від 23.07.2010, для будівництва індивідуальних гаражів та для колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до земель категорії - землі житлової та громадської забудови.
Гаражно-будівельним кооперативам, в порядку статті 41 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови.
Водночас, оскаржуваними рішеннями Рясне-Руської сільської ради № 4844 від 12.11.2020 та № 4837 від 12.11.2020, відповідачу-2 передано у власність земельні ділянкив подальшому об'єднані в земельну ділянкуза категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення, за кодом КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що прямо суперечить статті 41 Земельного кодексу України.
Проект відведення земельної ділянки кооперативу - відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорюване рішення Рясне-Руської сільська рада не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею 0,1984 га, а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу. Наведене свідчить, про порушення оспорюваними рішеннями ради статті 41 Земельного кодексу України.
Враховуючи наведене, Львівська міська рада зазначає, що позов заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави є підставним.
Позиція відповідача-2.
Відповідач-2 заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Зокрема зазначає, що про інвентаризовані земельні ділянки орієнтовною площею 209 га ніколи не належали до земель міста Львова. Покликання прокурора на затверджений ухвалою Львівської міської ради № 2588 від 16.11.2017 «Меморандум про порозуміння між Львівською міської ради та Рясне-Руською сільською радою» як підстави перебування земельної ділянки площею 209,0 га у комунальній власності Львівської міської ради є необґрунтованим. Це пояснюється тим, що його метою є вирішення багаторічного конфлікту між містом та селом, спричиненого непорозумінням в частині погодження меж міста і села з 1988 року.
Крім того, на думку відповідача-2, необґрунтованим є посилання прокурора на Генеральний план м. Львова 2010 року як доказ незаконного розпорядження Рясне-Руською сільської ради земельною ділянкою, оскільки судовими рішеннями у справі №813/479/17 встановлено, що місто Львів має єдиний Генеральний план 1978 року, який не змінювали у спосіб, передбачений законом. Отже, не можна брати до уваги Генеральний план міста Львова, що затверджений ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924, та план зонування, що затверджений ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657.
Також, зазначає, що прокурор безпідставно ототожнює гаражно-будівельний кооператив з обслуговуючим кооперативом. Відповідач-2 за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом. Норми Земельного кодексу України не обмежують прав обслуговуючих кооперативів на отримання земельних ділянок, а також не містять вимог щодо обґрунтування (розрахунку) площ.
Крім того, відповідач-2 зазначає, що Львівська міської ради не є правонаступником Рясне-Руської сільської ради. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/15962/20 (яке набрало законної сили 27.05.2022) визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» у частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові. Станом на час розгляду цієї справи спір переглядається у касаційному порядку. Щодо ухвали Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» (якою Львівську міської ради визнано правонаступником прав та обов'язків місцевих рад, що приєднуються до Львівської територіальної громади), то така прийнята на підставі скасованого розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р та, відповідно, втратила чинність у відповідній частині.
Відповідач вважає, що суд має закрити провадження у справі, оскільки стороною спірних правовідносин є Рясне-Руська сільська рада, яка є офіційно припиненою та не має правонаступників.
На думку відповідача-2, у даному спорі відсутній інтерес держави, оскільки в результаті задоволення позову держава не отримає ніякого матеріального чи нематеріального блага, таке благо отримає територіальна громада. Повноваженнями щодо управління майном територіальної громади володіє Львівська міська рада, яка в свою чергу не делегувала таких повноважень прокуратурі. Прокуратура перед поданням даного позову не зверталася до Львівської міської ради та не повідомляла про наявність підстав для звернення до суду з позовом цим самим позбавила Львівську міської ради можливості відреагувати на, як стверджує прокурор, порушення інтересів держави. Як наслідок, прокуратурою штучно створено обставини нібито відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати функції захисту її інтересів у спірних правовідносинах.
З огляду на вказане, відповідач-2 просить суд відмовити у задоволенні позову.
Обставини встановлені судом.
Ухвалою Львівської міської ради № 4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова» від 14.02.2019 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова орієнтовною площею 209,0 га (території, які межують з Рясне Руською сільською радою), у тому числі земельної ділянки № 2 площею 7,6991 га (кадастровий номер 4610137500:11:015:0010, у тому числі 2,2757 га у межах червоних ліній вулиці (код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
19.03.2019 зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:11:015:0010.
Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 916/0/5-19 «Про прийняття земельних ділянок комунальної власності у державну власність» від 23.08.2019 прийнято із земель комунальної власності Львівської міської ради у державну власність земельні ділянки, зокрема площею 26,5865 (кадастровий номер - 4610137500:11:016:0001, КВЦПЗ - 16.00) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Розпорядженням Львівської обласної державної адміністрації № 1483/0/5-19 «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» від 13.12.2019 зобов'язано передати до земель комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області земельні ділянки державної власності, зокрема площею 26,5865 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0001, КВЦПЗ - 16.00, обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи площею 5,5847 га) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3365 «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» від 18.12.2019 вирішено прийняти до земель Рясне-Руської сільської ради земельні ділянки державної власності, зокрема площею 26,5865 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0001, КВЦПЗ - 16.00, обмеження у використанні земельної ділянки: охоронна зона навколо (вздовж) об'єкта енергетичної системи площею 5,5847 га) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
19.12.2019 зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0001.
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3432 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (при поділі) від 03.01.2020 вирішено дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:016:0001 площею 26,5865 га на 7 ділянок, зокрема земельну ділянку № 4 площею 8,1837 га.
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 3700 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об'єднання земельних ділянок» від 19.05.2020 вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 26,5865 га на 7 земельних ділянок, зокрема земельну ділянку № 4 площею 8,1837 гакадастровий номер 4610137500:11:016:0004. Крім того, вказаним рішенням дано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою для зміни цільового призначення земельних ділянок, зокрема, земельна ділянка № 4 площею 8,1837 гакадастровий номер 4610137500:11:016:0004 розташована Львівська область, місто Львів (територія, що межує із Рясне-Руською сільською радою), з КВЦПЗ 16.00 - землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4149 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (при поділі)» від 11.09.2020 вирішено дати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:016:0004 площею 8,1837 га на земельні ділянки(згідно додатку №1 до рішення).
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4377 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об'єднання земельних ділянок» від 19.10.2020 вирішено затвердити технічну документацію щодо поділу земельної ділянки площею 8,1837 га на 72 земельних ділянок, зокрема, дві з них: кадастровий номер 4610137500:11:016:0070 площею 0,0992 га; кадастровий номер 4610137500:11:016:0071 площею 0,0992 га. Крім того, вказаним Рішенням вирішено зареєструвати право комунальної власності за Рясне-Руською сільською радою на вищенаведені 72 земельні ділянки, зокрема на дві з них: кадастровий номер 4610137500:11:016:0070 площею 0,0992 га; кадастровий номер 4610137500:11:016:0071 площею 0,0992 га.
04.11.2020 зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610137500:11:016:0071 та 4610137500:11:016:0070.
04.11.2020 Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» подав до Рясне-Руської сільської ради звернення, де просив розглянути можливість передачі у його власність 9 земельних ділянок: площею 0,0983 га, площею 0,0992 га, площею 0,0998 га, площею 0,099 га, площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,099 га, площею 0,0997 га, площею 0,092 га, загальною площею 0,8834 га. До звернення кооперативу долучено виписку з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань та картографічний матеріал.
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4837 «Про передачу у власність Обслуговуючого кооператива «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки» від 12.11.2020 передано Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельну ділянку площею 0,0992 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0071) у власність для будівництва та обслуговування гаражів (код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.
Рішенням Рясне-Руської сільської ради № 4844 «Про передачу у власність Обслуговуючого кооператива «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки'від 12.11.2020 передано Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельну ділянку площею 0,0992 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0070) у власність для будівництва та обслуговування гаражів (код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.
23.11.2020 зареєстровано право приватної власності Обслуговуючого кооператива «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» на земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610137500:11:016:0071 та 4610137500:11:016:0070.
В матеріалах справи міститься заява директора Обслуговуючого кооператива «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» від 04.02.2021 з проханням об'єднати належні кооперативу земельні ділянки, а саме:
- земельної ділянки площею 0,0992 га, кадастровий номер 4610137500:11:016:0071, державна реєстрація якої проведена 23.11.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2226389046101, номер запису про право власності: 39424758;
- земельної ділянки площею 0,0992 га, кадастровий номер 4610137500:11:016:0070, державна реєстрація якої проведена 23.11.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 2226383946101, номер запису про право власності: 39421409. Вказана заява завірена приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Глод А.Р., реєстровий запис №45.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 14.04.2021 вищевказані об'єкти нерухомого майна - земельні ділянки за кадастровими номерами: 4610137500:11:016:0071 та 4610137500:11:016:0070 закрито у зв'язку з об'єднанням. В подальшому, 14.04.2021 зареєстровано право власності Обслуговуючого кооператива «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» на земельну ділянку за кадастровим номером №4610137500:11:016:0087, площею 0,1984 га на підставі заяви №45, посвідченої 04.02.2021 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Глод А.Р., рішень Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4844, №4837 від 12.11.2020.
Ухвалою Львівської міської ради № 6 від 29.12.2020 вирішено визначити Львівську міську територіальну громаду правонаступником усього майна, прав та обов'язків, зокрема Рясне-Руської територіальної громади, територія якої включена до території Львівської міської територіальної громади.
Ухвалою Львівської міської ради № 7 від 29.12.2020 ухвалено припинити шляхом приєднання до Львівської міської ради юридичні особи, зокрема Рясне-Руську сільську раду.
Підставою позову прокуратура визначила невідповідність рішень Рясне-Руської сільської ради № 4844, № 4837 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «АВТОСВІТ» земельної ділянки» вимогам статей 41, 116, 134 Земельного кодексу України та статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З огляду на вказане прокурор просить суд 1) Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4844 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки; 2) Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4837 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки; 3) Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» на земельну ділянку за кадастровим номером: 4610137500:11:016:0087, площею 0,1984 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2339693546101, номер відомостей про речове право: 41553900.
Позиція суду.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші ресурси, які знаходяться в межах України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Суб'єктами права власності землі комунальної власності згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.
Відповідно до положень статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Відповідно до статті 38 Земельного кодексу України Ддо земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.
Згідно статті 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Частиною 1 статті 41 Земельного кодексу України встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Як з'ясовано судом, за зверненням Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» від 04.11.2020 Рясне-Руська сільська рада рішеннями від 12.11.2020 № 4844 та №4837 передала цьому кооперативу у власність земельні ділянкизагальною площею 0,1984 га (кадастровий номер 4610137500:11:016:0071та кадастровий номер 4610137500:11:016:0070, які в подальшому були об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 (спірна земельна ділянка) для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Суд установив наявність підстав для представництва прокуратурою інтересів держави в суді, відсутність компетентного органу в інтересах якого мав подаватись даний позов, відсутність підстав для залишення позову без руху. Мотивація суду з приводу вказаного викладена в ухвалі від 02.12.2024. Відтак в рішення не відображається.
Щодо правонаступництва відповідача-1 суд зазначає наступне.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області» (надалі - Розпорядження № 718-р) Рясне-Руську сільську раду включено до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові.
Рішенням від 23.12.2021 у справі № 640/15962/20 Окружний адміністративний суд міста Києва визнав протиправним та скасував Розпорядження № 718-р у частині включення Рясне-Руської сільської ради до складу Львівської ОТГ з адміністративним центром у місті Львові. Постановою від 27.05.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін це рішення. Постановою від 15.08.2023 Верховний Суд скасував зазначені вище судові рішення судів попередніх інстанцій, справу № 640/15962/20 скерував до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Ухвалою від 16.01.2024 Київський окружний адміністративний суд закрив провадження у справі. Постановою від 18.07.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив без змін ухвалу від 16.01.2024. До суду касаційної інстанції вказана постанова не оскаржувалась.
Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади», керуючись, серед іншого, Розпорядженням № 718-р, визнано Львівську міську раду правонаступником всього майна, прав та обов'язків Рясне-Руської територіальної громади.
Ухвалою Львівської міської ради від 29.12.2020 № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради», враховуючи розпорядження № 718-р та інші нормативно-правові акти, Рясне-Руську сільської ради припинено шляхом приєднання до Львівської міської ради.
Ухвали Львівської міської ради від 29.12.2020 № 6 «Про функціонування Львівської міської територіальної громади» тавід 29.12.2020 № 7 «Про припинення місцевих рад шляхом приєднання до Львівської міської ради» чинні, в судовому порядку не скасовані.
Частиною 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що акти ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, судом встановлено, що Львівська міська рада є правонаступником Рясне-Руської сільської ради. Відтак, твердження відповідача про відсутність правонаступників Рясне-Руської сільської ради є безпідставним та не приймається судом до уваги.
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (стаття 116 Земельного кодексу України).
Стаття 41 Земельного кодексу України передбачає спеціальний спосіб набуття земельної ділянки гаражно-будівельними кооперативами. Згідно з цією нормою гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Отже, при безоплатній передачі землі у власність за статтею 41 Земельного кодексу України необхідно дотриматися сукупності таких спеціальних умов: Суб'єктний склад: гаражно-будівельний кооператив. Мета передачі: для гаражного будівництва. Визначення розміру земельної ділянки: встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про кооперацію» закріплено, що кооперативом є юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо (частина друга статті 6 Закону України «Про кооперацію»).
Згідно з частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про кооперацію» чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи.
ОК «ГБК «Львів-автокар'створено трьома засновниками (фізичними особами), про що свідчить Статут кооперативу. Державна реєстрація кооперативу відбулася 31.07.2020, що відображено у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідач-2 за своїм типом є обслуговуючим, а за напрямом діяльності -гаражно-будівельним. Отже, останній є суб'єктом, якому могла передаватись безоплатно у власність земельна ділянка.
Земельний кодекс України містить процедуру безоплатного набуття у власність земельних ділянок фізичними особами (стаття 118). Водночас процедура безоплатної приватизації земельних ділянок кооперативами не врегульована. Зважаючи на вказане, при безоплатному отриманні у власність земельних ділянок за статтею 41 Земельного кодексу України обидві сторони (як орган місцевого самоврядування, так і гаражно-будівельний кооператив) повинні діяти таким чином, щоб кожна їх дія була обґрунтована, логічна та не викликала сумнівів у правомірності таких дій.
Верховий Суд у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 констатував, що системне тлумачення статті 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема статтею 134 Земельного кодексу України - щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок безоплатно у власність. Тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому (задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів) та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.
Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що коли йдеться про отримання гаражно-будівельним кооперативом у власність земельних ділянок в порядку статті 41 Земельного кодексу України, то такі ділянки повинні надаватись виключно за наявності дійсної необхідності у задоволенні мінімальних обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), та ці ділянки повинні надаватись безоплатно у власність лише з цією метою.
При вирішенні питання щодо передання безоплатно у власність гаражно-будівельному кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку статті 41 Земельного кодексу України, наявність у суб'єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив), не єдостатньою підставою для передання безоплатно у власність кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити в тому числі належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.
Вказане узгоджується із сталою правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 30.05.2018 № 910/9373/17, від 13.09.2022 № 906/260/21.
Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» 04.11.2020 звернувся до Рясне-Руської сільської ради із заявою про надання йому у власність 9 земельних ділянок: площею 0,0983 га, площею 0,0992 га, площею 0,0998 га, площею 0,099 га, площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,099 га, площею 0,0997 га, площею 0,092 га, загальною площею 0,8834 га. Заява не містила жодного обґрунтування з якою метою кооперативу потрібна ці ділянки, як і не містила обґрунтування необхідності отримання земельних ділянок у конкретному заявленому розмірі.
Матеріали справи не місять доказів, які підтверджують дійсну необхідність у задоволенні мінімально обґрунтованих потреб трьох членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) та їх кількості.
Зважаючи на вказане, достатніх підстав для надання відповідачу-2 земельних ділянок (кадастровий номер 4610137500:11:016:0071та кадастровий номер 4610137500:11:016:0070, які в подальшому були об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 (спірна земельна ділянка) безоплатно у власність не було, а умови щодо мети передачі земельних ділянок не було дотримано.
Слід зазначити, що розмір земельної ділянки встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах була Рясне-Руська сільська рада.
При цьому статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Чітке та неухильне дотримання органом місцевого самоврядування вимог закону, особливо в частині розпорядження майном, що належить відповідній територіальній громаді, покликане забезпечити не просто дотримання прав цієї громади, а й забезпечити ефективне управління цим майном, що призведе (має на меті призвести) до підвищення доходів з такого управління.
Рішенням № 4837 від 12.11.2020 Рясне-Руська сільська рада передала ОК «ГБК «Львів-автокар» у власність земельну ділянку 0,0992 га кадастровий номер 4610137500:11:016:0071 для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Рішенням № 4844 від 12.11.2020 Рясне-Руська сільська рада передала ОК «ГБК «Львів-автокар» у власність земельну ділянку 0,0992 га кадастровий номер 4610137500:11:016:0070 для будівництва та обслуговування гаражів (землі запасу за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення).
Згідно з Листом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Управління надання адміністративних послуг від 22.11.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137500:11:016:0071 (площею 0,0992 га), 4610137500:11:016:0070 (площею 0,0992 га) для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу (вид цільового призначення: 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства) перебували у власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» відповідно до переданого інформаційного файла про зареєстровані речові права Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Вищезгадані земельні ділянки зареєстровані у Державному земельному кадастрі в результаті поділу земельної ділянки кадастровий номер 4610137500:11:016:0004 (площею 8,1837 га) на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради від 11.09.2020 за №4194 та розробленої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки. Відповідно до переданого інформаційного файла про зареєстровані речові права Яворівською районною державною адміністрацією земельна ділянка перебувала в комунальній власності Рясне-Руської сільської ради.
Земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:11:016:0004 зареєстрована у Державному земельному кадастрі в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0001 (площею 26,5865 га) на підставі рішення Рясне-Руської сільської ради від 03.01.2020 за №3432 та розробленої технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки.Відповідно до переданого інформаційного файла про зареєстровані речові права Яворівською районною державною адміністрацією земельна ділянка перебувала в комунальній власності Рясне-Руської сільської ради.
Земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137500:11:016:0071(площею 0,0992 га), 4610137500:11:016:0070 (площею 0,0992 га) перейшли в розряд архівних, у зв'язку з об'єднаннямі реєстрацією нової земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 (площею 0,1984 га) на підставі заяви керівника ( ОСОБА_1 ) Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» про об'єднання земельних ділянок від 04.02.2021 та розробленої технічної документації із землеустрою щодо об'єднання земельних ділянок. Відповідно до переданого інформаційного файла про зареєстровані речові права Пустомитівською міською радою Львівського району Львівської області (реєстраційний номер земельної ділянки у Державному реєстрі прав 41553900 від 14.04.2021) земельна ділянка перебуває у власності обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив«Львів-автокар».
Стаття 41 розміщена в Главі 6 Земельного кодексу України «Землі житлової та громадської забудови». Натомість Глава 13 врегульовує надання земельних ділянок, що за категорією належать до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Відповідно до пункту 1.2 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - наказ № 548 від 23.07.2010), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
Згідно з пунктом 1.4 наказу № 548 від 23.07.2010 КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Відповідно до розділу ІІ наказу № 548 від 23.07.2010 «Класифікація видів цільового призначення земель» для будівництва індивідуальних гаражів та для колективного гаражного будівництва надаються земельні ділянки з кодом КВЦПЗ 02.05 та 02.06 відповідно, що належать до земель категорії «землі житлової та громадської забудови».
Отже, гаражно-будівельним кооперативам земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням «землі житлової та громадської забудови». Тому надання відповідачу-2 земельної ділянки з категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення не відповідає вимогам законодавства.
Варто зауважити, що згідно зі статтею 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Натомість статутна діяльність відповідача-2 не передбачає діяльності, визначеної цією статтею.
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту; містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
Частинами 1 та 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
План зонування та детальний план території розробляються на основі генерального плану та уточнюють його.
У листі Управління архітектури та урбаністики від 12.12.2022 зазначено що земельні ділянки кадастровими номерами 4610137500:11:016:0070 та 4610137500:11:016:0071 в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 відповідно до генерального плану міста Львова (основне креслення масштабу 1:10000), затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, розташовані в межах території багатоповерхової житлової забудови (5, 9, 14, 15 поверхів). Відповідно до плану зонування території Шевченківського району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657, за функціональним регламентом (базове зонування) зазначені земельні ділянки розташовані у межах функціональної зони Ж-4 - зони багатоквартирної житлової забудови. Згідно з схемою зонування за планувальним регламентом плану зонування території Шевченківського району вказані земельні ділянки розташовані в межах підзони VI-периферійної зони з коефіцієнтом цінності 0,37, та поза межами підзон за санітарно-гігієнічним, інженерно-геологічним, історико-архітектурним та природо-заповідним регламентами.
В межі опрацювання містобудівної документації с. Рясне-Руська земельні ділянки кадастровими номерами 4610137500:11:016:0070 та 4610137500:11:016:0071 (в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087) земельні ділянки не входили, оскільки розташовані на території міста Львова.
Оскільки земельні ділянки кадастровими номерами 4610137500:11:016:0070 та 4610137500:11:016:0071 (в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 спірна земельна ділянка) були передані у власність Рясне-Руської сільської ради, останніми, для розпорядження нею, мало бути первинно внесено зміни в Генеральний план населеного пункту та мала бути розроблена інша містобудівна документація (план зонування, детальний план території). В матеріалах справи відсутня така містобудівна документація.
З огляду на це спірне рішення про передачу гаражно-будівельному кооперативу земельних ділянок (в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 спірна земельна ділянка) прийнято за відсутності визначеного розміру у затвердженій містобудівній документації, а тому всупереч статті 41 Земельного кодексу України.
Про незаконність передачі земельних ділянок (в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 спірна земельна ділянка) відповідачу-2 безоплатно у власність для будівництва гаражів свідчить і припис частини 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлено заборону передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб за відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону.
Крім того, суд вважає за необхідне додатково звернути увагу на приписи статті 121 Земельного кодексу України про норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Пунктом «д» частини 1 коментованої статті встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара. Оскільки у матеріалах справи наявні докази того, що учасниками ОК «ГБК «Львів-автокар» є лише 3 особи, заява ОК «ГБК «Львів-автокар'могла би бути обґрунтованою у частині розміру земельної ділянки, якби йшлося про надання у власність кооперативу 0,03 га землі (а не 0,1984 га).
Щодо підстав для скасування державної реєстрації права власності відповідача-2 на земельну ділянку.
Згідно з частиною 2 статті 393 Цивільного кодексу України якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Відповідно до частин 1 та 4 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на спірну земельну ділянку 14.04.2021 зареєстровано за ОК «ГБК «Львів-автокар» (номер запису про право власності: 41553900).
Відповідно до приписів абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень'у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.
Враховуючи вказане, спірні рішення Рясне-Руської сільської ради підлягають визнанню недійсними, наявні підстави для скасування запису про право власності, внесеного за наслідками прийнятих вказаних рішень. Отже, позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності ОК «ГБК «Львів-автокар» на земельну ділянку за кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 площею 0,1984 га підлягає задоволенню.
Щодо ефективності способів захисту, суд зазначає наступне.
Серед способів захисту порушених прав та інтересів законодавець у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного України розрізняє визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.
Частиною 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до частини 1 статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Статтею 21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно зі статтею 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Якщо інше не встановлено законом, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.
Зміст вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.
Відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення селищної ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав можуть бути предметом розгляду в господарських судах. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17.
Визнання незаконними (протиправними) рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, якими порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, є належним і ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 20.03.2024 у справі № 731/264/23.
Крім того, у постанові від 12.03.2024 справі № 927/1206/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що обраний прокурором спосіб захисту шляхом оскарження рішення (наказу) уповноваженого органу про передачу земельної ділянки в комунальну власність безпосередньо передбачений у пункті 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та, за встановлених судами конкретних обставин справи, є достатнім і ефективним у спірних правовідносинах, відповідає правовій природі відносин учасників спору. З урахуванням обставин, з якими прокурор пов'язував порушення прав та інтересів держави (наявність у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про реєстрацію права комунальної власності на спірну земельну ділянку), скасування рішення уповноваженого органу, яке продовжує діяти як підстава виникнення та існування права комунальної власності і внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, саме лише приведе до усунення порушення прав держави.
Отже, оскільки у цій справі рішення Рясне-Руської сільської ради є правовстановлюючимидокументами, на підставі таких відповідач-2 набув у власність земельні ділянки з кадастровими номерами 4610137500:11:016:0070 та 4610137500:11:016:0071 (в подальшому об'єднані в земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:11:016:0087 спірна земельна ділянка), визнання недійсним цих рішень є належним та ефективним способом захисту цивільних прав та інтересів територіальної громади та відповідає правовій природі відносин учасників спору. Задоволення такої вимоги приведе до усунення порушення права власності територіальної громади на спірну земельну ділянку.
Вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку є належним способом захисту. Задоволення цієї вимоги відновить становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію, як наслідок, поверне спірну земельну ділянку у комунальну власність. Вказане підтверджує та забезпечує достатність та ефективність обраного способу захисту.
Водночас, суд звертає увагу, що невідповідність чи неповна відповідність позовних вимог належному способу захисту не може бути підставою для відмови в позові з формальних підстав, якщо прагнення позивача не викликає сумніву, а позовні вимоги можуть бути витлумачені у відповідності до належного способу захисту прав Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 911/3135/20. Протилежний підхід не відповідав би завданням господарського судочинства вказаним у статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи усне клопотання представника відповідача-2, суд дійшов висновку залишити без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі від 08.01.2025.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, прокурор відповідно до положень статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України довів належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підставність позовних вимог до задоволення. Відповідач-1 погодився із позицією прокуратури. Водночас відповідач-2 не спростував належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами підставності позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
У відповідності до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду Львівською обласною прокуратурою було сплачено судовий збір в сумі 5 954,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2766 (внутрішній номер 248821954) від 27.12.2022.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідач-1 погодився із позовними вимогами, однак не заявляв про їх визнання, відтак сплачений прокуратурою судовий покладається на відповідачів порівну.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4844 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки.
3. Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 4837 від 12.11.2020 «Про передачу у власність Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» земельної ділянки.
4. Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» на земельну ділянку за кадастровим номером: 4610137500:11:016:0087, площею 0,1984 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2339693546101, номер відомостей про речове право: 41553900.
5. Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська область, місто Львів, площа Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код юридичної особи 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79057, Львівська область, місто Львів, вулиця Чупринки, будинок 85; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031; рахунок: UA38201720343140001000000774) 2 977,20 грн судового збору.
6. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Львів-автокар» (79495, Львівська область, місто Винники, вулиця Івана Франка, будинок 17б; ідентифікаційний код юридичної особи 43740840) на користь Львівської обласної прокуратури (79057, Львівська область, місто Львів, вулиця Чупринки, будинок 85; ідентифікаційний код юридичної особи 02910031) 2 977,20 грн судового збору.
7. Накази видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
У звязку із перебуванням судді у відпустці 13.03.2025 та 14.03.2025, повне рішення складено 17.03.2025.
Суддя Сухович Ю.О.