Рішення від 13.03.2025 по справі 914/2975/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2025 Справа № 914/2975/24

За позовом:Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», м. Київ, в особі Карпатської філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», м. Івано-Франківськ

до відповідача:Фізичної особи-підприємця Білоуса Олега Івановича, Львівська обл., с. Добрівляни

простягнення боргу та пені

Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача:Скорий С.В. - представник;

від відповідача:не з'явився.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» в особі Карпатської філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (надалі - Позивач, ДП «УДЦР») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Білоуса Олега Івановича (надалі - Відповідач, ФОП Білоус О.І.) про стягнення боргу та пені.

Ухвалою від 05.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначив на 13.01.2025.

Ухвалою від 13.01.2025 судове засідання у справі відкладено на 03.02.2025.

Ухвалою від 03.02.2025 судове засідання у справі відкладено на 27.02.2025.

Ухвалою від 27.02.2025 відкладено судове засідання у справі на 13.03.2025.

Представник позивача у судове засідання 13.03.2025 з'явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Що стосується відповідача, то явки повноважного представника відповідна сторона не забезпечила у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 13.03.2025. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 13.03.2025 відповідач не повідомляв.

Слід зазначити, що у ході розгляду справи судом направлено на юридичну адресу ФОП Білоуса О.І., яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 (Т.1; а.с. 93), судові рішення у справі, а саме:

- ухвалу про відкриття провадження у справі від 05.12.2024, яка повернулась на адресу суду із зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання» (поштове відправлення №0600991233609) (Т.1; а.с.106-108);

- ухвалу від 13.01.2025, яку не було вручено відповідачу із зазначенням причин: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення №0601102219132) (Т.1; а.с. 132-134);

- ухвалу від 03.02.2025, яка повернулася на адресу суду із зазначенням причин: «адресат відсутній за вказаною адресою» (поштове відправлення №0601108409456) (Т.1; а.с. 158-161).

Щодо вказаних вище поштових відправлень АТ «Укрпошта» листом відповіддю вх. №6162/25 від 10.03.2025 (Т.1; а.с. 174-176) повідомило таке:

- рекомендований лист №0600991233609 не був вручений через відсутність у грудні 2024 року листоноші на дільниці, що обслуговує відповідну адресу. Повідомлення про надходження цього листа адресату не надсилалось. З працівниками відділення №2 м. Стрий Львівської області повторно опрацьовано порядок пересилання рекомендованих листів. Керівництву відділення вказано посилити контроль за роботою підлеглих працівників;

- рекомендований лист №0601102219132 надійшов до відділення №2 м. Стрий Львівської області 17.01.2025 та доставлявся адресату 18.01.2025. Однак, він не був вручений, оскільки під час доставки двері ніхто не відчинив. У той же день у поштовій скриньці адресата залишено повідомлення про надходження листа, проте останній за отриманням листа не звернувся. Вказане обумовило повернення листа за зворотною адресою 31.01.2025;

- рекомендований лист №0601108409456 надійшов до відділення № 2 м. Стрий Львівської області 10.02.2025 та доставлявся адресату 11.02.2025. Однак, він не був вручений, оскільки під час доставки двері ніхто не відчинив. У той же день у поштовій скриньці адресата залишено повідомлення про надходження листа, проте останній за отримання листа не звертався. Вказане обумовило повернення листа за зворотною адресою 24.02.2025.

Схожі відповіді щодо відповідних поштових відправлень надавались АТ «Укрпошта» і у листах вх. №1988/25 від 23.01.2025 (Т.1; а.с. 112-121) та вх. №5324/25 від 28.02.2025 (Т.1; а.с. 171-173).

Варто зауважити, що поштове відправлення №0601119303307, яким відповідачу надіслано ухвалу від 27.02.2025, також не було вручено, що підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом з офіційного веб-сайту АТ «Укрпошта» (Т.1; а.с. 177).

У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Зважаючи на викладені вище висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою відповідача і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, суд, з огляду на причини невручення поштових відправлень, доходить висновку, що ФОП Білоус О.І. в силу вимог статті 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи №914/2975/24.

КЛОПОТАННЯ СТОРІН.

Від позивача до суду надійшла заява вх. №609/25 від 14.02.2025, у якій він просить збільшити розмір позовних вимог до 2'913,73 грн., з яких 2'746,80 грн. сума основного боргу, 166,93 грн. пеня (Т.1; а.с. 137-156).

Відповідно до частини 2 статті 46 ГПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 статті 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на те, що заява про збільшення розміру позовних вимог подана до суду після початку першого судового засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без розгляду заяви вх. №609/25 від 14.02.2025.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Позов обґрунтовано тим, що 24.05.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір №26.3-9-024/1 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором він виконав належним чином та виконав роботи на загальну суму 2'197,44 грн. за період з березня по жовтень 2024 року. Разом з цим, відповідач не здійснив оплату вартості виконаних робіт у встановлені строки.

Зважаючи на це, позивач просить стягнути на його користь 2'364,37 грн., з яких 2'197,44 грн. основний борг, 166,93 грн. пені.

Аргументи відповідача.

Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

24.05.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір №26.3-9-024/1 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів (надалі - Договір), предметом якого є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) згідно з виданими дозволами, які зазначені у Додатку 1 до договору, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника. Радіочастотний моніторинг одного РЕЗ радіорелейного зв'язку замовника здійснюється з періодичністю 1 раз на рік в послідовності, визначеній виконавцем (пункти 1.1, 1.2).

Виконавець зобов'язується протягом всього строку дії договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого, серед іншого, повинен:

- виконувати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах радіочастот, що використовує замовник згідно з отриманими ліцензіями та/або дозволами на експлуатацію РЕЗ;

- своєчасно вживати необхідних заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника у смугах радіочастот, що використовує замовник згідно з отриманими ліцензіями та/або дозволами на експлуатацію РЕЗ, у терміни та згідно з порядком, що визначені законодавством і нормативно-правовими актами у сфері використання радіочастотного ресурсу (пункт 2.1 Договору).

У свою чергу, замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт (пункт 2.2 Договору).

Згідно із пунктом 3.1 Договору ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається на підставі затверджених у встановленому порядку чинних «Тарифів на роботи (послуги) ДП «УДЦР»» за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.

У Додатку №1 до Договору сторони погодили, що радіочастотному моніторингу підлягають три РЕЗ (РО), а саме СРТ-26-0708194 від 10.12.2021, СРТ-26-0708798 від 01.12.2021, СРТ-28-0708797 від 01.12.2021, а вартість щомісячного моніторингу становить 274,68 грн. з ПДВ (Т.1; а.с. 20).

Відповідно до пункту 3.2 Договору виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома сторонами.

Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з Актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи:

- якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову;

- у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в підпункті 3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті (пункт 3.3 Договору).

Судом встановлено, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату за надані послуги за період з березня по жовтень 2024 року на загальну суму 2'197,44 грн., що підтверджується копіями наявних у матеріалах справи рахунків (Т.1; а.с. 21, 26, 31, 36, 41, 46, 51, 53).

Окрім цього, ДП «УДЦР» складалися Акти виконаних робіт за Договором за період з березня по жовтень 2024 року на загальну суму 2'197,44 грн. (Т.1; а.с. 22, 27, 32, 37, 42, 47, 52, 54). Відповідні документи підписані та скріплені печаткою лише позивачем.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був оформлений та надісланий рахунок.

Згідно із твердженнями позивача, відповідач не оплатив вартості наданих послуг за період з березня по жовтень 2024 року. У зв'язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 2'197,44 грн.

З матеріалів справи прослідковується, що позивач надсилав відповідачу вимоги про сплату боргу, долучаючи до них відповідні рахунки на оплату та Акти виконаних робіт, а саме:

- Претензію №Ф26/31-1-30/129/24 від 02.08.2024 про сплату боргу за період з березня по червень 2024 року, яку надіслано 02.08.2024 разом із рахунками на оплату та актами виконаних робіт за період з березня по липень 2024 року (Т.1; а.с. 58-61);

- Претензію №Ф26/31-1-30/185/24 від 05.11.2024 про сплату боргу за період з березня по вересень 2024 року, яку надіслано 05.11.2024 разом із рахунками на оплату та актами виконаних робіт за період з березня по вересень 2024 року (Т.1; а.с. 62-65).

Як передбачено пунктами 4.2, 4.3 Договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу, але не більше ніж за 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.

На підставі вказаного пункту, позивач здійснив нарахування на основну суму боргу 166,93 грн. пені, про стягнення якої просить суд.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено Договір №26.3-9-024/1 на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів від 24.05.2021.

За своїм змістом відповідний договір належить до договорів про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Досліджуючи питання надання позивачем послуг за договором, суд враховує, що сторони погодили особливий порядок оформлення відповідного факту. Так, за умовами Договору надання послуг засвідчується Актами виконаних робіт, які позивач повинен надсилати на адресу відповідача до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. У разі, якщо останній не підписує отримані акти та не надає вмотивованої відмови від їх підписання, вони вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

У матеріалах справи наявні Акти виконаних робіт за період з березня по жовтень 2024 року, які підписані лише позивачем, а також докази надіслання окремих актів на адресу відповідача.

У цій частині варто звернути увагу на те, що на підтвердження факту надіслання відповідачу актів за увесь спірний період позивачем подано Реєстри відправлень кореспонденції (Т.1; а.с. 23-25, 28-30, 33-35, 38-40, 43-45, 48-50, 55-57).

Проаналізувавши зміст цих документів, суд дійшов висновку, що такі не можуть вважатися належними та допустимим доказами, поданими на підтвердження факту направлення відповідачу актів. Відповідні Реєстри відправлень виготовлені в односторонньому порядку позивачем, на них відсутні будь-які печатки оператора поштового зв'язку. Відтак, вони можуть зазнавати змін в інтересах лише однієї сторони спору у цій справі (ДП «УДЦР») та, відповідно, не можуть свідчити про реальну відправку кореспонденції. До того ж, на них нанесено лише підписи фахівця та бухгалтера, без використання печатки позивача, а у матеріалах справи відсутні докази того, що відповіді підписанти є повноважними працівниками ДП «УДЦР». Наведене породжує обґрунтовані сумніви з приводу правдивості інформації відображеної у Реєстрах відправлень, а тому суд не бере їх до уваги при вирішенні спору між сторонами.

Не зважаючи на викладене вище, судом все ж встановлено обставину надіслання на адресу відповідача Актів виконаних робіт за період з березня по вересень 2024 року. Так, зі змісту описів вкладення у цінний лист, фіскальних чеків та поштових накладних АТ «Укрпошта» вбачається, що позивач надіслав відповідачу:

- 02.08.2024 акти виконаних робіт за період з березня по липень 2024 року (Т.1; а.с. 60-61);

- 05.11.2024 акти виконаних робіт за період з серпня по вересень 2024 року (Т.1; а.с. 64-65).

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висловив мотивовану відмову від підписання актів за період з березня по вересень 2024 року.

Зважаючи на це, а також враховуючи положення пунктів 3.2, 3.3 Договору, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт надання послуг за Договором за період з березня по вересень 2024 року на загальну суму 1'922,76 грн.

Що стосується Акта виконаних робіт №24-08-1952 від 31.10.2024 (за жовтень 2024 року) на суму 274,68 грн., то до суду не було подано жодних належних та допустимих доказів його надіслання відповідачу, що позбавляє можливості встановити факт надання послуг за цей місяць.

Як передбачено частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був оформлений та надісланий рахунок.

З матеріалів справи прослідковується, що позивач 02.08.2024 надсилав відповідачу рахунки на оплату за період з березня по липень 2024 року, а 05.11.2024 - рахунки на оплату за період з серпня по вересень 2024 року.

Відтак, рахунки за період з березня по липень 2024 року підлягали оплаті не пізніше 25.09.2024, а за період з серпня по вересень 2024 року - не пізніше 25.12.2024.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Як передбачено статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що відповідач своїх обов'язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих йому послуг за період з березня по вересень 2024 року належним чином не виконав. У зв'язку із цим, у нього утворилась заборгованість у розмірі 1'922,76 грн.

Зважаючи на те, що доказів повної чи часткової сплати вказаної вище суми боргу відповідачем надано не було, суд доходить висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги позивача про стягнення 1'922,76 грн.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 274,68 грн. основного боргу за жовтень 2024 року суд відмовляє, з огляду на недоведеність позивачем факту надання послуг.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення 166,93 грн. пені.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.

Зі змісту розрахунків позивача вбачається, нарахування пені проводиться на суму боргу за кожен окремий місяць спірного періоду (березень-вересень 2024 року). Першим днем прострочення є 26 день місяця наступного за місяцем виставлення кожного рахунку, а кінцевою датою нарахування неустойки за усіма рахунками є 25.11.2024.

З цього приводу суд зазначає, що позивач помилково визначив перші дні прострочення за кожним із рахунків, адже прострочення за період з березня по липень 2024 року розпочалось 26.09.2024, а за період з серпня по вересень 2024 року - з 26.12.2024 (враховуючи дати надіслання рахунків відповідачу).

Таким чином, правомірним є нарахування пені за період з 26.09.2024 по 25.11.2024 на суму заборгованості за період з березня по липень 2024 року (1'373,40 грн.). Нарахування пені за боргом за період з серпня по вересень 2024 року (на суму 549,36 грн.) є неможливим, адже прострочення розпочалося поза межами визначеного позивачем періоду нарахування, тобто після 25.11.2024.

Зважаючи на це, здійснивши відповідний перерахунок, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 59,51 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 3'028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №612 від 28.11.2024 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (Т.1; а.с. 13, 92).

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2'538,65 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 42, 46, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Білоуса Олега Івановича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, проспект Перемоги, інше 151; код ЄДРПОУ 01181765) в особі Карпатської філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, буд. 30б; код ЄДРПОУ 20564880) 1'922,76 грн. основного боку, 59,51 грн. пені та 2'538,65 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 17.03.2025.

Суддя Крупник Р.В.

Попередній документ
125873242
Наступний документ
125873244
Інформація про рішення:
№ рішення: 125873243
№ справи: 914/2975/24
Дата рішення: 13.03.2025
Дата публікації: 18.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Львівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.03.2025)
Дата надходження: 02.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором від 24 травня 2021 року № 26.3-9-024/1
Розклад засідань:
13.01.2025 13:00 Господарський суд Львівської області
13.03.2025 10:30 Господарський суд Львівської області