вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/877/25
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши заяву № 09 від 12.03.2025 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна» про забезпечення позову
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» про стягнення 2178475855,76 грн.
Одночасно з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна» подано заяву № 09 від 12.03.2025 р. про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, земельні ділянки, грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» і знаходяться у нього чи інших осіб в рамках ціни позовної заяви - 2178475855,76 грн., в тому числі на всі розрахункові рахунки, які відкриті Товариством з обмеженою відповідальністю «Євроенерготрейд» на день подання цієї заяви та які будуть відкриті після подання даної зави про забезпечення позовної заяви.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено наступне.
За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Заяву про забезпечення позову подано до відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Однак, заявником не дотримано вимог ч. 2 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Заявник, звертаючись із заявою про забезпечення позову до відкриття провадження у справі, вказує учасників справи (позивач, відповідач) без урахування того, що визначені заявником юридичні особи ще не набули вказаних статусів.
Частиною п'ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 р. становить 3028,00 грн.
Отже за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Проте заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач» зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв'язку із зазначенням необхідних реквізитів.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.
Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 163 від 29.07.2022 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг.
Пунктом 41 Інструкції встановлено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Отже розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.
На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір» зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу» в платіжному документі.
Як доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову заявником до заяви додано квитанцію ID:0929-6200-5208-0941 від 12.03.2025 р., в графі призначення платежу якої зазначено: «101 37037544;Судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна», Господарський суд Київської області».
Зазначена квитанція за своїм змістом не може підтверджувати сплату судового збору за подання Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна» саме заяви про забезпечення позову.
Таким чином, квитанція ID:0929-6200-5208-0941 від 12.03.2025 р. не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст.ст. 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Сокар Україна» про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.О. Рябцева