вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3392/24
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Державного підприємства “Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 151)
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гагаріна, буд. 3)
про стягнення 985,92 грн. боргу за договором № 3725/26м-17 від 10.02.2017 р.,
Без виклику представників сторін
Державне підприємство “Український державний центр радіочастот» (далі - ДП “Український державний центр радіочастот», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» (далі - ТОВ “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010», відповідач) про стягнення 985,92 грн. боргу за договором № 3725/26м-17 від 10.02.2017 р.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за виконані останнім роботи, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 985,92 грн. основного боргу, а також судові витрати покласти на відповідача.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Державним підприємством “Український державний центр радіочастот» позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» про стягнення 985,92 грн. боргу за договором № 3725/26м-17 від 10.02.2017 р. підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2024 р. було відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Вказану ухвалу було отримано позивачем 24.12.2024 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
Поряд з цим, копія вказаної ухвали суду згідно з трекінгом АТ "Укрпошта" не була отримана відповідачем 31.12.2024 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення № 0600996655161) у зв'язку з відсутністю одержувача за вказаною адресою.
Частиною 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення, зокрема, є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місця реєстрації відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.
Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, сторони не були позбавлені можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2024 р. у справі № 911/3392/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов чи інших пояснень або заперечень щодо позовних вимог відповідачем до матеріалів справи не подано.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
10.02.2017 р. між Державним підприємством “Український державний центр радіочастот» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» (замовник) було укладено договір № 3725/26-17, відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
У відповідності з п. 2.2.2 договору виконавець зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.
Згідно з п. 3.1 договору ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС, РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», затверджених у встановленому порядку, за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно з законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі додатку до договору, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктами 3.2, 3.3 договору встановлено, що виконання робіт підтверджується відповідними актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувалися роботи.
Умовами п. 3.3.1 договору передбачено, що якщо замовник не підписує акти виконаних робіт, він повинен протягом п?яти робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову.
Відповідно до п. 3.3.2 договору у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку. вказаного в п. 3.3.1 договору, акти вважаються підписаними, а роботи - прийнятими та підлягають оплаті.
Згідно з п. 6.1 договір укладений на строк один календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін.
Договір вважається продовженим на кожний наступний строк тривалістю один календарний рік, якщо жодна зі сторін за тридцять календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі (п. 6.2. договору). Закінчення дії договору не звільняє замовника від сплати заборгованості за цим договором (п. 6.6. договору).
Доказів припинення дії договору до матеріалів справи не надано.
Як слідує з матеріалів справи, акт виконаних позивачем робіт № 22-354 від 31.01.2022 р. на суму 37,92 грн., акт № 22-1583 від 28.02.2022 р. на суму 37,92 грн.; акт № 22-2303 від 31.03.2022 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-737 від 31.01.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-1969 від 28.02.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-3436 від 31.03.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-4966 від 28.04.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-6685 від 31.05.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-7740 від 30.06.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-9034 від 31.07.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-10135 від 31.08.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-11723 від 29.09.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-12960 від 31.10.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-14071 від 30.11.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23- 15318 від 29.12.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-672 від 31.01.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-1543 від 29.02.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-2768 від 29.03.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-3721 від 30.04.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-4755 від 31.05.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-5677 від 28.06.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-6720 від 31.07.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-8064 від 29.08.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-9407 від 30.09.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24 11070 від 31.10.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-11900 від 29.11.2024 р. на суму 37,92 грн. зі сторони замовника не підписані.
Вказані акти виконавець надсилав замовнику:
11.07.2024 р. (акт № 22-354 від 31.01.2022 р. на суму 37,92 грн.; акт № 22-1583 від 28.02.2022 р. на суму 37,92 грн.; акт № 22-2303 від 31.03.2022 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-737 від 31.01.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-1969 від 28.02.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-3436 від 31.03.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-4966 від 28.04.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-6685 від 31.05.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-7740 від 30.06.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-9034 від 31.07.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-10135 від 31.08.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-11723 від 29.09.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-12960 від 31.10.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-14071 від 30.11.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 23-15318 від 29.12.2023 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-672 від 31.01.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-1543 від 29.02.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-2768 від 29.03.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-3721 від 30.04.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-4755 від 31.05.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-5677 від 28.06.2024 р. на суму 37,92 грн.);
29.07.2024 р. (акт № 24-6720 від 31.07.2024 р. на суму 37,92 грн.);
03.09.2024 р. ( № 24-8064 від 29.08.2024 р. на суму 37,92 грн.);
25.09.2024 р. (акт № 24-9407 від 30.09.2024 р.);
04.12.2024 р. (акт № 24-11070 від 31.10.2024 р. на суму 37,92 грн.; акт № 24-11900 від 29.11.2024 р. на суму 37,92 грн.), що підтверджується наявними у справі матеріалами поштових відправлень.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, позивач не отримував від відповідача вмотивованої відмови від підписання вищезазначених актів про виконання робіт за договором № 3725/26м-17 від 10.02.2017 р.
Поряд з тим, суд зазначає, що роботи вважаються прийнятими за підписаним в односторонньому порядку актом за наявності реального їх виконання у разі неотримання у встановлений строк обґрунтованої відмови замовника про неприйняття таких. Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду№ 910/16308/20 від 17.08.2021 р.
Отже, позивач виконав свої зобов'язання за договором № 3725/26м-17 від 10.02.2017 р. належним чином.
Оскільки обов'язок з оплати виконаних робіт за договором № 3725/26м-17 від 10.02.2017 р. на суму 985,92 грн. відповідачем не був виконаний, позивач і звернувся з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» заборгованості за виконані роботи.
Оцінюючи подані до справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
Як зазначено у статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів статті 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписамистатті 193 Господарського кодексу України.
За приписами статті 525 Цивільного кодексу Україниодностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Поряд з цим, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу Українисуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу Українине допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу Українипередбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 цього ж кодексу замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно достатей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Позивач доводить, а відповідачем не спростовано, що ТОВ “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» не виконало свої грошові зобов'язання з оплати виконаних за договором робіт, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 985,92 грн.
Доказів сплати коштів за виконані ДП “Український державний центр радіочастот» згідно актів роботи на суму 985,92 грн. станом на час прийняття рішення у даній справі відповідачем до суду не надано.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ДП “Український державний центр радіочастот» у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 3 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронна агенція “БЕЗПЕКА-2010» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Гагаріна, буд. 3, код 37250155) на користь Державного підприємства “Український державний центр радіочастот» (03179, м. Київ, пр-т Перемоги, 151, код 01181765) 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 92 коп. заборгованості, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 17.03.2025 р.
Суддя В.М. Бабкіна