ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.03.2025Справа № 910/14467/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України";
про стягнення 105 221 676,16 грн.
Суддя Мандриченко О. В.
Секретар судового засідання Рябий І. П.
Представники:
Від позивача: Панченко Ю.В., адвокат, довіреність від 18.12.2024 № 995;
Від відповідача: Коваль Н.Т., адвокат, довіреність від 19.12.2024 № 19/12-2024/27.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" грошові кошти в загальному розмірі 105 221 676,16 грн, з яких: заборгованість у розмірі 97 712 133,86 грн; пеня у розмірі 5 714 809,41 грн; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 655 200,94 грн; інфляційні втрати в розмірі 1 139 531,95 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" було укладено договір транспортування природного газу № 1907000467 від 11.12.2019, за умовами якого позивач надавав відповідачу послугу транспортування природного газу. Позивач вказує, що у період лютий - червень 2024 року у відповідача виник небаланс природного газу внаслідок безпідставного відбору природного газу з газотранспортної системи України, у зв'язку із чим у відповідача виник обов'язок сплатити позивачу кошти, відповідно до розміру добового небалансу (оплатити безпідставно відібраний газ). Проте, відповідач не здійснив плату за добовий небаланс у строки, передбачені укладеним між сторонами договором транспортування природного газу, у зв'язку із чим позивач вважає, що його права є порушеними та звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача відповідної заборгованості.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/14467/24, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 09.01.2025.
18.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову.
25.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало до господарського суду відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
30.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подало до господарського суду заперечення на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на відзив.
08.01.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подано до господарського суду клопотання про долучення до матеріалів справи заяви свідка, в якій містяться відповіді на запитання, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" у відзиві на позовну заяву.
16.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подало до господарського суду клопотання про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи.
Також 16.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" подало до господарського суду клопотання про зупинення провадження, в якому просило зупинити провадження у справі № 910/14467/24 до набрання законної сили рішенням у справі № 640/5663/22.
17.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України" подало до господарського суду заяву про залучення до участі у справі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
У підготовчому засіданні 21.01.2025 судом було розглянуто заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оператор газотранспортної системи України" про залучення третьої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Судом, не виходячи до нарадчої кімнати, відхилено зазначене клопотання, оскільки представник позивача законодавчо не обґрунтував та не надав суду доказів того, що прийняте рішення у справі може вплинути на права чи обов'язки Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Також у підготовчому засіданні 21.01.2025 судом було розглянуто клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про зупинення провадження у справі.
Як встановлено п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як вказує заявник, він звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови від 08.07.2021 №1120 в частині.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.
12.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Наразі, ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2024, від 03.07.2024 та від 30.12.2024 витребувано справу №640/5663/22 у Київського окружного адміністративного суду.
Тобто, апеляційне провадження у вказаній справі ще не відкрито.
Пунктом 18 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
За своєю суттю та змістом постанова НКРЕКП від 08.07.2021 №1120 є нормативно-правовим актом.
Згідно приписів ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим; 2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень. Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності. Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
В свою чергу, ч. 2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Враховуючи наведене, судом, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено відмовити у задоволенні клопотанні про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні 11.03.2025 судом розглядалося клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про призначення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи.
Як вбачається з заяв по суті спору, позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свої обов'язки за договором транспортування природного газу №1907000467 від 11.12.2019 щодо балансування свого портфоліо (не врегульовано обсяги подач та відборів природного газу на протязі газового місяця так, щоб не допустити утворення небалансів та виключити необхідність здійснювати балансування ГТС позивачем), що призвело до утворення негативного небалансу за лютий-червень 2024 року.
Відповідач, заперечуючи проти позову, стверджує, що надані позивачем докази є суперечливими, позивачем, зокрема, не доведено та не обґрунтовано належними та допустимими доказами вчинення балансуючих дій - фізичного балансування, які останній зобов'язаний вчинити відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи за результатами тих діб, у яких відповідачем допущено негативний щодобовий небаланс, обсяги щодобових небалансів та їх вартість у період лютий-червень 2024 року (по всіх споживачах відповідача).
Відповідач вказує, що при встановленні факту наявності чи відсутності врегулювання Оператором ГТС добового небалансу (підстав для оплати заявлених вимог), необхідно виходити із доказів, які свідчитимуть про відхилення у функціонуванні ГТС від її звичайного рівня (загроза цілісності ГТС); доказів, які дії були вчинені Оператором ГТС з врегулювання небалансу (вчинення балансуючих дій); реальних витрат, залежно від результатів вчинення балансуючих дій, Оператор ГТС виставляє рахунки за врегулювання небалансів. Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 по справі №927/1041/19.
Відповідач наполягає на тому, що позивачем не підтверджено факт існування загрози цілісності газотранспортної системи у період лютий-червень 2024 року, а відтак і підстав для здійснення балансування.
Водночас, в учасників справи та суду відсутні спеціальні знання, які б давали змогу встановити чи дійсно у період лютий-червень 2024 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи і якщо так, то зазначити як величина відхилень обсягів підтверджених замовником послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня.
За доводами відповідача, вказана обставина входить до обставин справи, що підлягають дослідженню, оскільки саме встановлення факту відсутності існування загрози цілісності газотранспортної системи свідчитиме про відсутність необхідності здійснювати балансування, що зумовлює доцільність призначення будівельно-технічної експертизи.
Для встановлення факту наявності чи відсутності небалансу (позитивного чи негативного) необхідно встановити: який обсяг природного газу, поданий замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та який обсяг природного газу відібраний замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу шляхом проведення порівняння алокацій; чи наявна різниця між обсягом природного газу, поданим замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу та обсягом природного газу, відібраним замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу шляхом проведення порівняння алокацій.
Водночас, для встановлення факту наявності чи відсутності негативного небалансу необхідно встановити чи наявний факт перевищення обсягів відібраного замовником послуг транспортування природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу цим замовником послуг транспортування.
Відповідач вважає, що у нього, як у постачальника "останньої надії" відсутній обов'язок постачати природний газ Операторам ГРМ для покриття об'ємів (обсягів) фактичних витрат та ВТВ природного газу в газорозподільній системі та споживачам, що здійснюють виробництво теплової енергії ( далі - ТКЕ).
Обсяги інших груп споживачів, що були включені до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" не заперечуються відповідачем, однак здійснити достовірні розрахунки окремих категорій та розкрити складові небалансів за період лютий-червень 2024 року він не має можливості.
Крім того, відповідач наголошує на тому, що обсяги газу, відібраного операторами ГРМ, що відображені в актах приймання-передачі природного газу, не співпадають з обсягами газу, що відображені в остаточних алокаціях за газовий місяць по кожному оператору ГРМ у спірний період. Водночас, зі змісту вказаних документів неможливо достеменно встановити об'єми (обсяги) природного газу використаного операторами ГРМ для фактичних витрат та ВТВ в газорозподільній системі у спірний період.
За доводами відповідача, по жодному із операторів ГРМ сукупні дані з Інформації про остаточну алокацію за період лютий-червень 2024 року, що підписані між оператором ГТС та оператором ГРМ, або взагалі додано тільки зведений акт приймання-передачі природного газу, в якому взагалі не відображено обсягу (об'єму) на ВТВ від ВОГ до межі передачі у лютому-червні 2024 року.
Положеннями частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну (частини 4, 5 статті 99 Господарського процесуального кодексу України).
Судом встановлено, що при вирішенні даного спору між сторонами необхідно встановити обставини щодо дійсних обсягів неврегульованих подач та відборів природного газу в спірний період (лютий-червень 2024 року), обсягу утворених небалансів окремо по кожному Оператору ГРМ та наявності дійсної необхідності здійснювати балансування ГТС позивачем.
Встановлення таких обставин має вирішальне значення для розгляду даної справи та правильного вирішення спору між сторонами, а також для встановлення наявності та дійсного розміру заборгованості відповідача перед позивачем, що безпосередньо впливає на результат вирішення даної справи.
Без належного встановлення зазначених обставин неможливо встановити обґрунтованість доводів сторін та, відповідно, вирішити спір в даній справі.
Сторонами при цьому не надано до суду відповідних висновків судової експертизи, проведеної на замовлення відповідного учасника справи.
При цьому, відповідно до чинного законодавства України, суд вирішує спір та встановлює істину на основі всебічного з'ясування всіх суттєвих моментів спірних правовідносин та об'єктивного дослідження фактичних даних, що визначають наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
Відтак, клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Судом визначено остаточний перелік питань, які слід поставити експерту з урахуванням питань, запропонованих відповідачем.
Заперечення позивача проти призначення у справі судової експертизи жодним чином не спростовують зазначених висновків суду та не підтверджують відсутності підстав для її призначення судом.
Відповідно до частини 1 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Проведення судової експертизи у встановлений законом строк суд вважає за доцільне доручити обраній відповідачем установі - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
За змістом п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.
Наразі, за висновками суду, саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" є заінтересованою особою, яка має нести витрати, пов'язані з проведенням експертизи.
Відповідно до частини 5 статті 100 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
У зв'язку з призначенням судом судової експертизи, провадження у даній справі слід зупинити на час проведення експертизи, відповідно до положень статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" про призначення у справі № 910/14467/24 комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи задовольнити повністю.
2. Призначити у справі № 910/14467/24 комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
3. На вирішення експертів поставити наступні запитання:
- Які об'єми (обсяги) природного газу увійшли в обсяг щодобових негативних небалансів за лютий-червень 2024 року по кожній із категорій споживачів (побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/ або державні установи тощо), закладом охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператор газорозподільної системи) за кожний місяць окремо?
- Які об'єми (обсяги) природного газу спожиті підприємствами теплової комунальної енергетики ( ТКЕ) увійшли в обсяг щодобових негативних небалансів за лютий-червень 2024 року відповідача окремо по кожному підприємству та окремо за кожний місяць?
- Чим саме документально підтверджується відбір заявлених об'ємів (обсягів) по кожній із категорій споживачів?
- Чи дійсно за лютий-червень 2024 року існувала ситуація з відхиленням технічних параметрів роботи газотранспортної системи? Якщо так, то зазначити як величина відхилень обсягів підтверджених замовником послуг транспортування номінацій вплинула на величину відхилення технічних параметрів від їх звичайного рівня?
- На скільки відсотків плата за добовий небаланс за газовий місяць (за лютий-червень 2024 року більша за витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", які пов'язані із купівлею-продажем природного газу для врегулювання добових небалансів за спірні газові місяці (окремо по кожному)?
4. Для проведення експертизи матеріали справи № 910/14467/24 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м. Київ, вул. Сім'ї Бродських, 6).
5. Відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.
6. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України".
7. Провадження у справі № 910/14467/24 на час проведення експертизи та отримання висновку експерта зупинити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.03.2025.
Суддя О. В. Мандриченко