61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
17.03.2025р. Справа №905/1570/24
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-Агро», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фідлайф», м.Лиман
про стягнення заборгованості в сумі 5313626,80 грн.
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
1. Стислий зміст позовних вимог:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-Агро», м.Київ, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фідлайф», м.Лиман про стягнення заборгованості в сумі 5313626,80 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №853 від 10.01.2020р.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 16.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1570/24; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.01.2025 року об 11:00 год.; запропоновано відповідачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву і всі письмові докази (які можливо доставити до суду), протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду до початку судового засідання; зобов'язано позивача до дати підготовчого засідання надати суду належні докази часткової оплати поставленого товару на суму 1203266,30 грн.
13.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання на виконання вимог ухвали суду про долучення доказів. Окрім того, ТОВ «Торговий дім «Світ-Агро», заявило клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
У підготовче засідання 20.01.2025р. сторони не з'явились. Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 20.01.2025р. відкладено підготовче засідання на 17.02.2025р. об 11:50 год.; запропоновано позивачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 17.02.2025р. в режимі відеоконференції з'явився представник позивача. Відповідач в засідання суду не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою суду від 17.02.2025р. відкладено підготовче засідання на 03.03.2025 року об 11:00 год.; запропоновано позивачу надати відповідно до ст.165 ГПК України відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 03.03.2025р. сторони не з'явились.
Ухвалою суду від 03.03.2025р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 17.03.2025 року о 11:20 год.
У судове засідання 17.03.2025р. сторони не з'явились. Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.
Одночасно, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фідлайф» було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у ТОВ «Торговий дім «Фідлайф» не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2024р. була направлена рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 84402, Донецька область, м.Лиман, вул. Оборони, буд. 231.
Поштовий конверт повернуто до господарського суду без вручення адресатові з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
За змістом ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі №904/9904/17).
Окрім того, уповноваженим працівником суду було встановлено зв'язок, за номером телефону +380686999957, з діючим керівником товариства - Ходаківським Олександром Олексійовичем, та повідомлено останнього про відкриття провадження у справі №905/1570/24, що підтверджується наявною в матеріалах справи телефонограмою від 17.12.2024р.
Також, господарським судом Донецької області відповідно до ч.2 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вчинялися дії з повідомлення відповідача про винесені судом ухвали по справі шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті судової влади України.
Судом також враховано, що відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно із ст.2 Господарського процесуального кодексу України однією із засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи.
Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Ухвалюючи судове рішення суд виходить з тих обставин, що боржник здійснивши свою реєстрацію за певною адресою у Єдиному державному реєстрі бажав та не заперечував, щоб ці засоби комунікації використовувалися іншими особами, у тому числі й судом. Це, в свою чергу, покладає на відповідача обов'язок отримувати повідомлення та відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести "ризик незнання" учасника, який надав необмеженому колу осіб свою адресу, номер телефону, але не користується чи не стежить за ними.
Таким чином, враховуючи вжиті судом заходи щодо повідомлення відповідача з наявним судовим провадженням, суд виходить з принципу "презумпції обізнаності" відповідача з наявним провадженням та згідно із ст.165 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
3. Встановлені судом обставини справи:
10.01.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-Агро» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фідлайф» (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки №853 (далі - договір), згідно з п.1.1 якого постачальник відповідно до умов цього договору зобов?язується поставити кормові добавки, ветеринарні препарати, біопрепарати, вітамінні та лікарські препарати, іншу ветеринарну продукцію, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у видаткових накладних, що виписуються на кожну партію товару.
Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов цього договору, вказуються у видаткових накладних, що мають силу специфікацій до даного договору у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України, та є невід?ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).
Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару вказується у рахунках - фактурах постачальника та в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість (п.2.1 договору).
У відповідності до п.п. 2.2 - 2.3 договору поставка товару здійснюється на умовах 100% передоплати, на підставі рахунків, що виставляються продавцем на підставі письмових замовлень від покупця та передаються покупцю шляхом надсилання по електронній пошті. Рахунки дійсні до сплати протягом 3 днів з моменту їх виставлення продавцем. У випадку не оплати покупцем замовленого товару у вказаний вище строк, поставка (відвантаження) товару може здійснюватися за розсудом продавця. Якщо поставка (відвантаження) товару відбулася без оплати, то покупець в такому разі зобов?язаний оплатити поставлений товар протягом одного робочого дня із моменту отримання товару. (Моментом отримання товару вважається момент підписання покупцем товарно-транспортної або видаткової накладної).
Датою оплати замовленого/отриманого товару вважається дата зарахування грошових коштів за товар на поточний рахунок постачальника (п.2.4 договору).
Пунктами 3.4, 3.5 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється відповідно до правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» у редакції 2010р., що застосовуються із урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору. Конкретні умови та строки поставки товару узгоджуються сторонами в замовленні на кожну окремо замовлену партію товару. Датою (моментом) поставки (передачі) товару вважається дата підписання видаткової накладної покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.
Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31 грудня 2020р. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про розірвання даного договору в письмовій формі (п.п. 9.1 - 9.2 договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками підприємств.
На виконання умов договору №853 від 10.01.2020р. протягом березня 2021 - січня 2022 року позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7863925,20 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:
- №1872 від 18.03.2021р. на суму 856989,00 грн.;
- №2301 від 05.04.2021р. на суму 1203733,20 грн.;
- №2700 від 20.04.2021р. на суму 174000,00 грн.;
- №2937 від 29.04.2021р. на суму 927948,00 грн.;
- №4115 від 14.06.2021р. на суму 1340662,80 грн.;
- №5193 від 23.07.2021р. на суму 153000,00 грн.;
- №8557 від 08.12.2021р. на суму 1492544,10 грн.;
- №9128 від 31.12.2021р. на суму 1643048,10 грн.;
- №545 від 28.01.2022р. на суму 72000,00 грн.
Видаткові накладні містять підпис представника ТОВ «Торговий дім «Фідлайф», скріплений печаткою підприємства.
За твердженням позивача, відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 1203266,30 грн. Відповідач проти вказаного факту не заперечує.
Окрім того, частину отриманого відповідачем товару було повернуто позивачу, а саме на суму 1347032,10 грн., що підтверджується зворотною накладною від покупця №2 від 14.04.2022р.
З урахуванням наведеного, позивач наполягає на тому, що залишок заборгованості відповідача за поставлений товар складає 5313626,80 грн.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з заборгованості за договором поставки №853 від 10.01.2020р. у розмірі 5313626,80 грн.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Оцінивши зміст договору №853 від 10.01.2020р., на підставі якого між сторонами виникли господарські правовідносини, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання зобов'язань за договором №853 від 10.01.2020р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 7863925,20 грн., що підтверджується видатковими накладними №1872 від 18.03.2021р. на суму 856989,00 грн., №2301 від 05.04.2021р. на суму 1203733,20 грн., №2700 від 20.04.2021р. на суму 174000,00 грн., №2937 від 29.04.2021р. на суму 927948,00 грн., №4115 від 14.06.2021р. на суму 1340662,80 грн., №5193 від 23.07.2021р. на суму 153000,00 грн., №8557 від 08.12.2021р. на суму 1492544,10 грн., №9128 від 31.12.2021р. на суму 1643048,10 грн., №545 від 28.01.2022р. на суму 72000,00 грн.
Надані позивачем видаткові накладні містять посилання на договір №853 від 10.01.2020р., найменування суб'єктів господарювання, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, одиницю виміру господарської операції та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства щодо оформлення первинних бухгалтерських документів, тому є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Одночасно, господарський суд при розгляді спору приймає до уваги відсутність у матеріалах справи доказів стосовно наявності у відповідача, як покупця за договором, будь-яких заперечень та претензій щодо неналежного виконання продавцем прийнятих за договором зобов'язань з передання товару.
В матеріалах справи відсутні докази того, що переданий згідно з представленими видатковими накладними товар відповідачем не був прийнятий з підстав неналежної якості або порушення продавцем умов щодо кількості та асортименту товару, так само в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт застосування відповідачем передбачених законом та договором наслідків порушення продавцем умов договору щодо порядку та строків продажу, кількості, асортименту, якості товару.
Беручи до уваги викладені умови оплати та дати поставки відповідно до п.2.3 договору, відповідач повинен був оплатити поставлений товар протягом одного робочого дня із моменту отримання товару.
Отже, строк оплати поставленого товару за видатковими накладними є таким що настав.
Як вже було зазначено судом, відповідач частково оплатив поставлений товар на загальну суму 1203266,30 грн.
Також судом враховано, що частину отриманого відповідачем товару суму 1347032,10 грн. було повернуто позивачу, що підтверджується зворотною накладною від покупця №2 від 14.04.2022р.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять.
Таким чином, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №853 від 10.01.2020р. належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований. Тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 5313626,80 грн.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-Агро», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фідлайф», м.Лиман про стягнення заборгованості в сумі 5313626,80 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фідлайф» (84402, Донецька обл., м.Лиман, вул. Оборони, буд. 231, код ЄДРПОУ 40514620) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-Агро» (04128, м. Київ, вул. Мрії, буд. 23, ЄДРПОУ 37405944) заборгованість в сумі 5313626,80 грн. грн., судовий збір в сумі 63763,52 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Повний текст рішення підписано 17.03.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина