61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
17.03.2025р. Справа №905/1578/24
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Виробничого підрозділу "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший фарфоровий завод“, м.Дружківка
про стягнення заборгованості в сумі 118282,13 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 89854,98 грн., 3% річних в сумі 6530,07 грн. та інфляційне збільшення в сумі 21897,08 грн.
Суддя Левшина Г.В.
за участю секретаря судового засідання Ревенко Д.С.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
1. Стислий зміст позовних вимог:
Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Виробничого підрозділу "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Перший фарфоровий завод“, м.Дружківка, про стягнення заборгованості в сумі 118282,13 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 89854,98 грн., 3% річних в сумі 6530,07 грн. та інфляційне збільшення в сумі 21897,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №ЕЕЦ19010408999991338/00092 від 29.11.2019р. в частині порушення строків оплати за надані послуг.
2. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 06.01.2025р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1578/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; судове засідання призначено на 21.01.2025 року о 12:30 год.; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
У судове засідання 21.01.2025р. в режимі відеоконференції з'явились представники сторін. Відповідач відзив на позовну заяву не надав, втім заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду. Одночасно, відповідачем було повідомлено суд про надсилання відповідного клопотання до суду безпосередньо перед початком розгляду справи. За змістом усного клопотання відповідача, останнім звернуто увагу суду на відсутність у матеріалах справи належних доказів в підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, та представника позивача, який приймає участь в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 21.01.2025р. відкладено судове засідання на 18.02.2025 року о 10:45 год.; запропоновано позивачу в строк до 12.02.2025р. надати суду письмові заперечення на заявлене відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду (з доданням відповідних доказів у разі їх наявності).
Після завершення судового засідання 21.01.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
10.02.2025р. на адресу суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, за змістом яких останній виклав заперечення проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
У судове засідання 18.02.2025р. сторони не з'явились. Відповідач в телефонному режимі повідомив секретаря судового засідання про відсутність електропостачання, просив суд відкласти розгляд справи.
Ухвалою суду від 18.02.2025р. відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фарфоровий завод» про залишення позову без розгляду; відкладено розгляд справи на 17.03.2025 року о 10:30 год.
14.03.2025р. через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява б/н від 14.03.2025р. про залишення позову без розгляду у зв'язку з відсутністю у позивача процесуальної дієздатності.
У судове засідання 17.03.2025р. представники сторін не з'явилися.
Розглянувши заяву відповідача б/н від 14.03.2025р. про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
Наразі, відповідач, звертаючись із заявою про залишення позову без розгляду акцентує увагу суду на тому, що виробничий підрозділ "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут", який звернувся до суду з цим позовом, не є юридичною особою, а отже не має процесуальної правосуб'єктності, що, у свою чергу, позбавляє його права на звернення до суду з позовною заявою.
Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 Цивільного кодексу України).
Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (частина перша статті 89 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 64 Господарського кодексу України функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.
Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (частини перша-третя статті 95 Цивільного кодексу України).
Тобто філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості сторони у справі може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її філії.
Так, суд приймає доводи відповідача стосовно того, що виробничий підрозділ "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут" не має статусу юридичної особи.
Втім, позивачем у справі №905/1578/124 є юридична особа Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Виробничого підрозділу "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця", а не виробничий підрозділ "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут".
З урахуванням наведеного, доводи відповідача, викладені у заяві про залишення позову без розгляду, носять помилковий характер та не можуть бути прийняті судом.
Окремо, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що судом вже досліджувалось питання щодо належності повноважень представників позивача на підписання позовної заяви (ухвала суду від 18.02.2025р.).
Так, під час розгляду попереднього клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, судом було ретельно досліджено зміст Положення про філію «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця», Положення про Виробничий підрозділ «Донецьке регіональне відділення «Енергозбут» філії «Енергозбут» Акціонерного товариства «Українська залізниця», а також надані до позовної заяви копії довіреності та інші документи на підтвердження наявності повноважень підписантів позовної заяви. За результатом такого дослідження судом було зроблено висновок про підписання позову уповноваженими особами. Підстав для повторного аналізу вказаного питання суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший фарфоровий завод» б/н від 14.03.2025р. про залишення позову без розгляду.
3. Встановлені судом обставини справи:
29.11.2019р., шляхом подання заяви-приєднання, між АТ «Українська залізниця» (далі - Оператор системи, позивач) та ТОВ «Перший фарфоровий завод» (далі - Споживач, відповідач) було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №ЕЕЦ19010408999991338/00092 (далі - Договір), за п. 1.1 якого цей Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживача як послуги оператора системи. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору згідно із заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього Договору.
EIC-код точки комерційного обліку за об'єктом споживання 62Z6628765115731 за адресою: Донецька область, м.Дружківка, вул. Педагогічна, 18.
Умови Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №312 (далі ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів (п. 1.2 Договору).
Ціною цього Договору є вартість послуг з розподілу електричної енергії на об'єкт (об'єкти) Споживача зазначені в Паспорті точки розподілу електричної енергії (п. 5.1 Договору).
Оплата послуг з розподілу електричної енергії та оплата за перетікання реактивної електроенергії за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Оператора системи (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 5.3 Договору тариф (ціна) на послугу з розподілу (передачі) електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в Додатку № 4 "Порядок розрахунків".
Споживач оплачує послуги з розподілу Оператору системи якщо згідно з умовами Договору про постачання Споживач забезпечує оплату послуги з розподілу, або купує електричну енергію для власного споживання за двостороннім договором та на організованих сегментах ринку. Постачальник оплачує послуги з розподілу (передачу) Оператору системи якщо згідно з умовами Договору про постачання оплату послуги з розподілу (передачі) забезпечує Постачальник (п .5.4 Договору).
Оператор системи в особовому рахунку Споживача зазначає сторону, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу електричної енергії (п. 5.5 Договору).
Цей Договір набирає чинності з дня приєднання Споживача до умов цього договору і діє протягом 1 року, якщо інший термін не зазначено в заяві-приєднанні. Договір вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 11.1. Договору).
Відповідно до п.1 Додатку №4 до Договору оплата вартості послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та інших платежів проводиться Споживачем виключно у грошовій формі на поточний рахунок Оператора системи за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточний рахунок Оператора системи.
Сума оплати послуг з розподілу (передачі) визначається виходячи з обсягу електричної енергії, розподіленої Оператором системи, та тарифу на розподіл (передачу) електричної енергії, що діяв у розрахунковому періоді (п.2 Додатку №4 до Договору).
За умовами п.5 Додатку №4 до Договору споживач здійснює повну оплату обсягу електричної енергії, заявленого на відповідний розрахунковий період, наступним чином:
- попередня оплата здійснюється Споживачем самостійно - за 5 днів до початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться відповідно до фактичного обсягу розподіленої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду, 100 % від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий місяць;
- остаточний розрахунок за розподілену електричну енергію та інші платежі згідно з умовами цього Договору здійснюються Споживачем на підставі отриманих у Оператора системи рахунків протягом 5-ти операційних днів з дня їх отримання.
При остаточному розрахунку за розподілену електроенергію Оператор системи враховує здійснену Споживачем попередню оплату станом на кінець розрахункового періоду (п.6 Додатку №4 до Договору).
Пунктом 8 Додатку №4 до Договору передбачено, що за підсумками місяця Оператор системи надає Споживачу:
- акт приймання-передачі наданих послуг з розподілу (передачі) електричної енергії;
- акт про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.
Оформлені належним чином акти Споживач повертає Оператору системи у п'ятиденний термін. У разі неповернення Споживачем належно оформленого Акту та за відсутності заперечень останній вважається підтвердженим.
Рахунки на оплату можуть надаватися у паперовому вигляді у відповідних структурних підрозділах Оператора системи, поштовим зв'язком, факсимільним зв'язком, електронною поштою або іншими способами з використанням новітніх інформаційних технологій у системі електронного документообігу (п. 11 Додатку №4 до Договору).
Додатком 10 до договору є договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, за умовами пункту 1.1 якого оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо забезпечення перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до умов пункту 4.4 договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії (Додаток 10 до договору) оплата послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії проводиться споживачем на підставі рахунка, виставленого оператором системи. Розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Споживач зобов'язаний здійснити оплату рахунку, що надається йому оператором системи, у термін, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання.
На виконання вказаних умов Договору позивачем відповідачу були надані послуги з розподілу електричної енергії у період березень - квітень 2022 року на загальну суму 90362,42 грн., на підтвердження чого в додатках до позовної заяви додані акти приймання-передачі наданих послуг:
- №133 від 31.03.2022р. за березень 2022 року на суму 52415,71 грн.;
- №133 від 302.04.2022р. за квітень 2022 року на суму 37946,71 грн.
Вказані акти підписані лише з боку позивача.
Окрім того, на підтвердження виконання Договору, позивачем було надано Акти контрольного огляду засобів комерційного обліку, а саме: №044658 від 01.04.2022р., №044659 від 01.04.2022р., №044660 від 01.05.2022р., №044661 від 01.05.2022р.
На оплату наданих послуг відповідачу були виставлені відповідні рахунки на загальну суму 90362,42 грн.
Окремо, позивачем було повідомлено суд, що 07.02.2022р. відповідачем було сплачено 19000,00 грн., у якості погашення заборгованості за Договором №ЕЕЦ19010408999991338/00092, за періоди, які передували спірному. Наведене підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 07.02.2022р.
Так, враховуючи, що вказана сума (19000,00 грн.) перевищувала заборгованість відповідача за попередній період, її частина у розмірі 507,44 грн. була зарахована в рахунок часткової оплати заборгованості за спірний період.
З урахуванням наведеного, позивач наполягає на тому, що за відповідачем обліковується борг у розмірі 89854,98 грн.
25.04.2023р. позивачем була направлена відповідачу претензія №ЕЕЦ-17/724 від 21.04.2023р., разом з якою також направлено акти приймання-передачі наданих послуг №133 від 31.03.2022р. та №133 від 30.04.2022р., а також рахунки №991338 від 31.03.2022р. та №991338 від 30.04.2022р.
В якості доказів направлення, представником позивача долучено лише копію фіскального чеку АТ «Укрпошта» від 25.04.2023р.
Відповідь на вищевказану претензію відповідачем надано не було, заборгованість не сплачено, що стало підставою для звернення позивача до суду.
4. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Згідно постанови НКРЕКП від 08.11.2018р. за №1395 - ПАТ Українська залізниця (код ЄДРПОУ 40075815) анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами) та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видані відповідно до постанови НКРЕКП від 19 лютого 2016 року №213, та видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 року.
У відповідності до преамбули Закону України Про ринок електричної енергії він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
На даний час, взаємовідносини учасників ринку електричної енергії щодо виробництва, передачі, розподілу, купівлі-продажу, постачання електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам врегульовані, серед іншого, Законом України Про ринок електричної енергії, Правилами роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 (зі змінами та доповненнями). Закон України Про ринок електричної енергії зобов'язує розділення енергокомпаній за напрямками діяльності з генерації, постачання, розподілу, передачі електричної енергії.
Розподіл електричної енергії за своєю сутністю є послугами, що надаються оператором системи розподілу.
Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 "Послуги. Загальні положення" Цивільного кодексу України можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до положень частини першої статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 4.2 ПРРЕЕ визначено, що послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи.
Відповідно до п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.
Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується:
протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем;
протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем;
в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань щодо надання відповідачу послуг з розподілу електричної енергії у період березень - квітень 2022 року, у зв'язку з чим у відповідача виникло зобов'язання з оплати цих послуг у порядку, визначеному умовами Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №ЕЕЦ19010408999991338/00092 від 29.11.2019р. з додатками.
Одночасно, суд враховує, що відповідачем не надано обґрунтованих заперечень та належних та допустимих доказів, які б спростовували факт отримання послуг за спірний період в обсязі, який визначений позивачем.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом пункту 5 Додатку 4 "Порядок розрахунків" до Договору відповідач повинен був здійснити остаточну оплату послуг з розподілу електричної енергії та інші платежі згідно з умовами цього Договору протягом 5 операційних (робочих) днів з дня отримання відповідного рахунку.
Доказів вручення відповідачу (отримання ним) рахунків на оплату наданих у спірний період послуг з розподілу електричної енергії матеріали справи не містять.
Проте, рахунок на оплату за своєю правовою природою не є первинним документом, що фіксує здійснення певної господарської операції, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти.
Тож, з огляду на п. 4.12 ПРРЕЕ строк виконання відповідачем зобов'язань з оплати є таким, що настав з 21 дня після закінчення розрахункового періоду.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу електричної енергії у сумі 89854,98 грн. відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення суми боргу з оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 89854,98 грн.
Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 21897,08 грн. та 3% річних у сумі 6530,07 грн., суд виходить з такого.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок інфляційних втрат у сумі 21897,08 грн. за період з червня 2022 року по вересень 2024 року та 3% річних у сумі 6530,07 грн. за період з 21.05.2022р. по 21.10.2024р., судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахування та наданий розрахунок є арифметично вірним.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги в частині інфляційних втрат у сумі 21897,08 грн. та 3% річних у сумі 6530,07 грн. є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Натомість відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи позивача не спростував.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі Виробничого підрозділу "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший фарфоровий завод", м.Дружківка про стягнення заборгованості в сумі 118282,13 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 89854,98 грн., 3% річних в сумі 6530,07 грн. та інфляційне збільшення в сумі 21897,08 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший фарфоровий завод" (84205, Донецька обл., м.Дружківка, вул. Педагогічна, буд. 18; код ЄДРПОУ 42604490) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Виробничого підрозділу "Донецьке регіональне відділення "Енергозбут" філії "Енергозбут" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97; код ЄДРПОУ 40150221) основну заборгованість в сумі 89854,98 грн., 3% річних у сумі 6530,07 грн., інфляційне збільшення у сумі 21897,08 грн., всього заборгованість в сумі 118282,13 грн., судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні 17.03.2025р. оголошено повний текст рішення.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина