пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
17 березня 2025 року № 903/258/25
Суддя Господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши матеріали
за позовом Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор", м. Рівне
до Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України"
про стягнення 39292,56 грн.,
10.03.2025 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява від 07.03.2025 Державної установи «Рівненський слідчий ізолятор», в якій позивач просить стягнути з Державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої служби України» 39292,56 грн. заборгованості.
Подана позовна заява не може бути прийнята Господарським судом Волинської області, оскільки не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Проте, всупереч вимог п.п. 3, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку суми заборгованості у розмірі 39292,56 грн.
Із тексту позовної заяви також не зрозуміло, яка саме правова природа заявленої до стягнення суми, оскільки позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача 39292,56 грн. заборгованості, а у тексті позовної заяви зазначає про заподіяння збитків слідчому ізолятору на суму 39292,56 грн., що свідчить про невідповідність прохальної частини позовної заяви її описовій частині.
Якщо позивач вважає суму коштів у розмірі 39292,56 грн. заборгованістю, то відповідно до п.5.ч.3 ст.162 ГПК України у позовній заяві має бути зазначено, у який період, на яку суму було надано відповідачу товару (виконано робіт, надано послуг), якими доказами ці факти підтверджуються, яку суму оплачено, яка заборгованість; у позовній заяві має бути наведено правову кваліфікацію правовідносин (правовідносини щодо купівлі-продажу, надання послуг, виконання робіт тощо), наведено відповідні правові підстави для стягнення цієї заборгованості.
Якщо позивач вважає суму коштів у розмірі 39292,56 грн. збитками, то у позовній заяві має бути наведено відповідне обґрунтування стягнення збитків, а саме: обґрунтовано розмір збитків, наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, зазначено, в чому саме полягають збитки для позивача.
За змістом ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Таким чином, позивач, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків), на підставі ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України має за допомогою належних та допустимих доказів довести виникнення у відповідача зобов'язання, яке було ним порушено, та наявність в його діях складу цивільного правопорушення.
Тобто, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
З огляду на викладене, позивач у позовній заяві не зазначив, яке саме зобов'язання було порушено відповідачем, не обґрунтував, в чому полягає протиправність (незаконність) поведінки відповідача, та не обґрунтував причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Окрім цього, зазначивши у позовній заяві третю особу - Філію державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально - виконавчої Служби України" у Волинській та Рівненській областях, позивач не обґрунтував її залучення.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а тому її слід залишити без руху.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовну заяву Державної установи "Рівненський слідчий ізолятор" залишити без руху.
2. Встановити ДУ "Рівненський слідчий ізолятор" строк для усунення недоліків позовної заяви впродовж 10-ти днів з дня одержання цієї ухвали:
- усунути вищевказані недоліки позовної заяви шляхом подання суду письмових пояснень;
- привести у відповідність прохальну частину позовної заяви її описовій частині.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала підписана 17.03.2025.
Суддя І. О. Якушева