06.03.2025 м. Дніпро Справа № 904/1514/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 у справі № 904/1514/24 (суддя Рудь І.А.), повний текст рішення складено 09.08.2024
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», м. Дніпро
про стягнення заборгованості за зобов'язаннями з Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у сумі 112673258,00 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
05.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» заборгованість у сумі 112673258,00 грн, з яких: 75011775,10 грн - основний борг, 14920150,32 грн - пеня, 4314735,20 грн - 3% річних, 18426597,38 грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 клопотання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про зменшення штрафних санкцій - задоволено частково.
Позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» 75011775,10 грн - основного боргу, 7460075,16 грн - пені, 4314735,20 грн - 3% річних, 18426597,38 грн - інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 847840,00 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду позивач оскаржує його в апеляційному порядку та просить:
- скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 7460075,16 грн і прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 7460075,16 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.
ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не погоджується з рішенням суду першої інстанції від 30.07.2024 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у сумі 7 460 075 грн 16 коп. (зменшення розміру пені на 50%), вважає оскаржуване судове рішення в цій частині таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що у відповідності з приписами ст. 277 ГПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення у відповідній частині.
Позиція скаржника полягає в тому, що рішення суду першої інстанції щодо зменшення штрафних санкцій є неправомірним. Скаржник аргументує, що відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів України, боржник не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язань, і штрафні санкції, передбачені договором, повинні бути стягнуті у повному обсязі. Скаржник також зазначає, що у даному випадку немає підстав для зменшення штрафу, оскільки дії відповідача не можна вважати винятковими, а розмір штрафу відповідає погодженим умовам договору.
3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Дніпропетровськгаз» заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, а рішення Господарського суду першої інстанції вважає законним, обґрунтованим і таким, що відповідає нормам права.
Відповідач вважає, що ухвалюючи рішення про зменшення розміру пені, місцевий господарський суд діяв відповідно до законодавства та здійсненої оцінки обставин справи, а сам процес зменшення розміру пені на 50% є належно обґрунтованим, враховує майновий стан сторін та інші обставини, що суттєво впливають на фінансове становище АТ «Дніпропетровськгаз».
АТ «Дніпропетровськгаз» звертає увагу на важкі умови воєнного стану, що негативно вплинуло на господарську діяльність компанії, зокрема на її фінансове становище. Це, зокрема, ускладнило моніторинг та технічне обслуговування газорозподільної системи, що є критично важливим для забезпечення населення газом. Також зазначає, що є підприємством критичної інфраструктури, і зважаючи на це, було змушене виконувати свої обов'язки навіть у складних умовах.
АТ «Дніпропетровськгаз» наголошує, що суд, при ухваленні рішення про зменшення пені, діяв на основі дискреційних повноважень, які дозволяють йому оцінювати обставини справи та приймати рішення, зокрема, з урахуванням майнового стану сторін і ступеня виконання зобов'язань.
4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є ліцензованим постачальником природного газу на території України та визначено постачальником «останньої надії» на підставі розпорядження Кабміну від 22.07.2020 № 917-р. Це означає, що компанія зобов'язана постачати газ споживачам, які не мають іншого постачальника, на обмежений період.
Інформаційна платформа, адміністратором якої є Оператор газотранспортної системи (Оператор ГТС), використовується для виконання операцій з транспортування газу, зокрема для подання номінацій і перевірки фінансових гарантій. Споживачі, зокрема і відповідач у даній справі, мають доступ до цієї платформи для здійснення відповідних дій.
У жовтні 2022 року відповідач був закріплений за постачальником «останньої надії» ТОВ «ГК «Нафтогаз України», що підтверджується відповідними документами Оператора ГТС.
Згідно з правилами постачання природного газу, договір постачання з постачальником «останньої надії» укладається шляхом публічної оферти та акцептування через факт споживання газу без необхідності підписання договору.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі - договір) затверджений постановою НКРЕКП № 2501 від 30.09.2015.
За цим договором постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (п. 2.1. договору).
Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1. договору).
Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п. 3.3. договору).
Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов'язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (п. 4.1. договору).
Об'єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2. договору).
Постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3. договору).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5. договору).
За умовами цього договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу (пп. 1 п. 5.2. договору).
Постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлений природний газ (пп. 1 п. 6.1. договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 8.1. договору).
Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим договором (п. 11.1. договору).
Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача (п. 11.5. договору).
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином, обсяг спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Позивач стверджує, що у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 поставив відповідачу природний газ в об'ємі 1821, 14516 м3, на підтвердження чого надав лист Оператора ГТС від 25.11.2022 № ТОВВИХ-22-12812 (а. с. 16-17 т 1), інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56X060000000001Y (а. с. 18 т 1), а також підписаний постачальником акт приймання-передачі природного газу: № 4171 від 28.02.2022 про постачання відповідачу у лютому 2022 року природного газу в обсязі 1821, 14516 м3 на суму 75 011 775,10 грн з ПДВ (а. с. 21 т 1).
Обсяг природного газу, використаний відповідачем ЕІС-код 56X060000000001Y у вказаний період та внесений в алокацію позивача, як постачальника «останньої надії», ТОВ «ГК «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х930000008780В) становить: з 01.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 1821, 14516 м3.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником «останньої надії» щоденно розраховується за формулою, наведеною в п. 24 «Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії», затвердженого постановою КМУ від 30.09.2015 № 809 (в редакції Постанови КМУ № 1102 від 25.10.2021).
З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https//gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, відповідна роздруківка додається. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.
Позивач виставив відповідачу рахунок № 10105 від 12.03.2022 на оплату поставленого у лютому 2022 року природного газу в обсязі 1821, 14516 м3. на суму 75011775,10 грн 10 коп. (а. с. 21-22 т 1).
Як вказано вище, відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Позивач зазначає, що на виконання п. 4.3. договору направив на адресу відповідача рахунок № 10105 на оплату поставленого природного газу, на підтвердження чого надав список згрупованих відправлень Укрпошти та фіскальні чеки (а. с. 22-24 т 1).
Відповідно до п. 4.4. договору споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до п. 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору за поставлений природний газ не сплатив, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 75 011 775,10 грн, що і стало причиною звернення до суду.
5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Договір - це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).
За договором поставки постачальник зобов'язується передати товар покупцеві для використання у підприємницькій діяльності, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України). До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором або законом (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та законодавства (ч. 1 ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова або зміна зобов'язань не допускається, якщо інше не передбачено договором чи законом (ст. 525 ЦК України). Порушення зобов'язання є невиконанням або неналежним виконанням умов договору (ст. 610 ЦК України).
Оскільки відповідач не надав доказів оплати за поставлений природний газ, а його доводи не спростовують позовні вимоги, місцевий господарський суд стягнув з відповідача суму 75 011 775,10 грн основного боргу.
Позивач нарахував до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 14 920 150,32 грн, інфляційних втрат на суму 18 426 597,38 грн та 3% річних на суму 4 314 735,20 грн за загальний період з 01.04.2022 по 29.02.2024.
Перевіркою наданих позивачем розрахунків пені, інфляційних втрат та 3% річних місцевим господарським судом арифметичних помилок не виявлено, позовні вимоги позивача місцевим господарським судом визнано обґрунтованими.
Предметом апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції є зменшення розміру пені господарським судом до 50% на суму 7460075,16 грн.
Досліджуючи питання зменшення розміру суми пені, колегія суддів зазначає, що суд має право зменшити неустойку, якщо вона значно перевищує збитки або за наявності інших суттєвих обставин.
У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню й оцінюванню на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), так і ті, які хоча й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 2 ст. 233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Аналогічні положення також містить ч. 3 ст. 551 ЦК України, положення якої надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Суд зазначає, що інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
При цьому, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).
Місцевим господарським судом було враховано, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, яке зазнало значних пошкоджень через військові дії (більш ніж 700 газопроводів зазнало значних пошкоджень в результаті обстрілів), та будучи єдиним оператором газорозподільної системи на території Дніпропетровської області, забезпечував газом більш ніж 600,5 тисяч споживачів. З огляду на це, суд вирішив зменшити розмір пені на 50%, встановивши її на рівні 7 460 075,16 грн.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним відхилити їх з огляду на наступне.
Суд правильно застосував норми матеріального права, зокрема ст. 233 ГК України, які надають можливість зменшення штрафних санкцій у разі, якщо вони є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора.
Разом з тим, позиція позивача про те, що штрафні санкції мають бути стягнуті у повному обсязі, не враховує можливість суду з урахуванням обставин справи ухвалити рішення про зменшення розміру штрафу. Судом першої інстанції були враховані обставини, зумовлені необхідністю зменшення заявленого до стягнення розміру пені, зокрема те, що відповідач є підприємством критичної інфраструктури, яке здійснює важливу для країни діяльність та зазнало значних збитків через військові дії. Пошкодження понад 700 газопроводів внаслідок військової агресії є також тією винятковою обставиною, яка є важливою у вирішенні питання про зменшення заявленого до стягнення з відповідача розміру пені. Доводи скаржника про відсутність таких підстав є безпідставними.
Щодо аргументу про невідповідність розміру штрафу погодженим умовам договору, то судом були враховані погоджені між сторонами договірні умови, але в силу того, що штрафні санкції мають бути пропорційними до збитків, місцевий господарський суд скористався своїм правом на зменшення розміру пені в межах балансу інтересів сторін, що є вимогою законодавства та усталеної судової практики, яка допускає коригування розміру неустойки, що дає змогу здійснити правосуддя в межах справедливості, враховуючи конкретні обставини справи.
З огляду на вищезазначене, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є обґрунтованим, відповідає нормам процесуального та матеріального права, а тому доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
6. Висновки за результатами апеляційного перегляду справи.
У даній справі суд дійшов висновку, що скаржникові надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За вказаних вище обставин, з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін.
7. Здійснення апеляційним судом розподілу судових витрат.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 у справі № 904/1514/24 - залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17.03.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов