17 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/3993/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Россолов В.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Хачатрян В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (вх. №110 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2024 у справі №922/3993/24
за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Швеця Владислава Ігоровича
про стягнення заборгованості,-
КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП Швеця В.І., в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за невиконання зобов'язань за Договором оренди від 31.01.2020 №7516 у сумі 398.344,41 грн, а також витрати зі сплати судового збору.
Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди від 31.01.2020 №7516 в частині своєчасної сплати частини орендної плати на користь позивача (балансоутримувача).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.12.2024 у справі №922/3993/24 у позові відмовлено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Швеця Владислава Ігоровича на користь Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" заборгованість за невиконання зобов'язань за Договором оренди від 31.01.2020 №7516 у сумі 130 227,82 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 562,74 грн; в іншій частині позову відмовлено.
Частково відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що вимоги щодо відшкодування експлуатаційних витрат та пені не можуть бути арифметично перевірені, оскільки позивач не надав ані розрахунку пені, ані доказів існування договору, який би підтверджував зобов'язання відповідача компенсувати витрати балансоутримувача на утримання орендованого майна, що унеможливлює перевірку коректності нарахованих експлуатаційних витрат.
Комунальне підприємство "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" з відповідним рішенням суду не погодився, звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував той факт, що договір, передбачений пунктом 4.10 Договору, не був укладений, саме тому позивач не звертався до суду з вимогою про стягнення з відповідача витрат на утримання орендованого майна та оплату комунальних послуг. Водночас, відповідно до пункту 4.9 Договору, відповідач, зокрема, зобов'язаний відшкодовувати позивачу плату за землю пропорційно частині будівлі, яку він орендує. Таким чином, розрахунок позовних вимог здійснено позивачем саме на підставі пункту 4.9 Договору.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2024 у справі №922/3993/24; розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2024 у справі №922/3993/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без виклику учасників справи; Учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзиви на апеляційну скаргу, які повинні відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, а також докази надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів апелянтові; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/3993/24.
Станом на 20.03.2025 інші учасники справи своїм право для подачі відзивів не скористалися, про розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" були повідомлені належним чином.
Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини справи.
Між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та ФОП Швецем В.І. (орендар) був укладений Договір оренди від 31.01.2020 №7516 (надалі - Договір). Згідно з його умовами орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлову будівлю літ. "Б-1" площею 134,0 кв. м та нежитлову будівлю літ. "Вп" площею 134,6 кв. м, загальною площею 268,6 кв. м (Майно), яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, просп. Гагаріна, 62-А та знаходиться на балансі КП "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що проводить діяльність з вирощування грибів.
Згідно з положеннями пункту 3.2. Договору базова орендна плата становить 8.506,25 грн. Ставка орендної плати становить 15%.
Відповідно до пункту 3.5. орендна плата за орендоване Майно сплачується орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.
Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (пункт 3.6. Договору).
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що орендна плата перераховується наступним чином: 30% на поточний рахунок балансоутримувача, 70% до бюджету.
Згідно з пунктом 4.4. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).
Цей Договір діє з 31.01.2020 до 31.12. 2022 (пункт 10.1. Договору).
На підставі Акту приймання-передачі до орендного користування нежитловими будівлями від 31.01.2020 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради передало, а ФОП Швець В.І. прийняв в орендне користування Майно.
Листом від 25.08.2023 №07-25/9120 позивач звернувся до Юридичного департаменту Харківської міської ради з проханням здійснити заходи щодо дострокового розірвання Договору у зв'язку з наявністю заборгованості зі сплати орендної плати.
В подальшому листом від 02.11.2023 №07-27/11650 позивач повторно звернувся до Юридичного департаменту Харківської міської ради, в якому, посилаючись на наявність заборгованості за Договором, просив повідомити щодо стану справ з питання розірвання такого Договору.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.07.2024 у справі №922/1952/24, зокрема, розірвано Договір та зобов'язано ФОП Швеця В.І. звільнити та повернути Майно. Зазначене рішення набрало законної сили 27.08.2024.
Як зазначає позивач, у відповідача утворилася заборгованість за Договором зі сплати орендної плати за період з серпня 2021 до серпня 2024 у загальному розмірі 398.344,41 грн
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права, а саме: стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.
Згідно з частиною першою статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні визначення містить норма статті 759 ЦК України, яка зокрема зазначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Разом з тим, орендоване Майно за Договором є комунальним, тому на спірні правовідносини поширюється дія спеціального закону, а саме Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Частиною першою статті 17 вказаного Закону передбачено, що орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Умовами пункту 3.6. Договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
З матеріалів справи судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за розрахунком позивача станом на вересень 2024 становила 398 344,41 грн.
Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості зі сплати орендної плати за Договором не надано.
Разом з цим, суд вважає неможливим задоволення такої позовної вимоги про стягнення коштів, яка не має здатності до арифметичної (математичної) перевірки, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність.
Диспозитивність означає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14 ГПК України).
З аналізу змісту наведених статей вбачається, що доведення суми заборгованості є обов'язком особи, яка звертається до суду з вимогою про стягнення такої суми. Суд зобов'язаний перевірити наданий розрахунок на предмет дотримання у такому розрахунку вимог чинного законодавства та правильності арифметичних розрахунків.
Зі змісту наданих позивачем Актів на виконання орендних послуг та відшкодування витрат підприємства, за якими позивач обліковує заборгованість відповідача в розмірі 398.344,41 грн, вбачається, що окрім орендної плати в деяких актах позивачем здійснено нарахування відшкодування експлуатаційних витрат та пені за несвоєчасну оплату, зокрема, за серпень 2021, вересень 2021, жовтень 2021, листопад 2021, грудень 2021, січень 2022, лютий 2022, грудень 2022, лютий 2023, березень 2023, квітень 2023, травень 2023, червень 2023, липень 2023, серпень 2023, вересень 2023, жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, квітень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024.
Так дійсно пунктом 3.10. Договору передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь балансоутримувача та бюджету міста Харкова з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення (включаючи день проплати).
З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п'ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то Господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.
Натомість, по-перше позовна заява не містить вимоги про стягнення пені, по-друге жодних розрахунків пені щодо прострочення оплати орендної плати матеріали справи не містять, а позивачем до позовної заяви не додавалося. Таким чином суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахування пені, зокрема, щодо дати початку її нарахування; періоду прострочення; розміру облікової ставки Національного банку України; суми заборгованості, на яку нараховується пеня, тощо.
Окрім цього, згідно з положеннями пункту 4.10. Договору орендар зобов'язаний укласти у термін не більше шести місяців із дати підписання акта приймання-передачі з балансоутримувачем договір на відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.
Тобто, виходячи з умов пункту 4.10. Договору відшкодування позивачу як балансоутримувачу витрат на утримання орендованого майна повинно здійснюватися на підставі окремого договору, котрий повинен бути укладений у строк не більше ніж шість місяців із дати підписання акта приймання-передачі.
Натомість, як правильно вказав суд першої інстанції, доказів укладення відповідного договору матеріали справи також не містять, при цьому позивачем взагалі не зазначено в позовній заяві про його укладення та не заявлено вимоги про стягнення цих витрат. При цьому, ані в позовній заяві, ані у наведених вище актах позивачем не зазначені всі вихідні дані, котрі ним використовувалися під час розрахунку відшкодування експлуатаційних витрат, що унеможливлює перевірити його правильність. Окрім цього, з умов спірного Договору не вбачається за можливе встановити строк відшкодування експлуатаційних витрат, а отже суд позбавлений можливості встановити строк настання виконання зобов'язання з їх оплати. При цьому рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
А отже, суд вважає неможливим задоволення такої позовної вимоги про стягнення коштів (відшкодування експлуатаційних витрат та пені), яка не має здатності до арифметичної (математичної) перевірки. На переконання суду, якщо розмір грошової вимоги не може бути верифікований, перевірений в ході судового розгляду, вимога не може бути задоволена навіть у разі, коли загальні підстави позову видаються суду переконливими.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що заявлена до стягнення заборгованість за Договором у розмірі 398 344,41 грн, яка складається з орендної плати, відшкодування експлуатаційних витрат та пені, не має здатності до повної арифметичної та логічної перевірки, в силу чого не може бути задоволена в повному обсязі.
Разом із тим, місцевим судом самостійно здійснено розрахунок заборгованості з орендної плати за період з серпня 2021 до серпня 2024, виходячи з даних, котрі містяться в Актах на виконання орендних послуг та відшкодування витрат підприємства, та встановлено, що її розмір становить 130 227,82 грн з ПДВ.
Під час розрахунку орендної плати судом враховано рішення 21 сесії Харківської міської ради 8 скликання "Про деякі питання нарахування та сплати орендної плати за користування майном комунальної власності Харківської міської територіальної громади під час дії воєнного стану" від 01.12.2023 №496/23, згідно з яким за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 включно за договорами оренди комунального майна, укладеними до 24.02.2022, звільнено від орендної плати орендарів, які використовують нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, цілісні майнові комплекси, що належать до комунальної власності Харківської міської територіальної громади.
З урахуванням викладеного, розмір орендної плати в лютому 2022 року становив 2 881, 48 грн з ПДВ (за 23 календарних дня місяця), за період з березня 2022 до вересня 2022 орендна плата відповідачу не нараховувалася, а розмір орендної плати за серпень 2024 становив 4 131, 32 грн (за 26 календарних дня місяця), оскільки рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2024 у справі №922/1952/24 набрало законної сили 27.08.2024, а отже з цієї дати спірний Договір є розірваним.
За інші місяці розмір орендної плати станови: серпень 2021 - 3 409,20 грн, вересень 2021 - 3 450,11 грн, жовтень 2021 - 3 481,16 грн, листопад 2021 - 3 509,02 грн, грудень 2021 3 530,06 грн, січень 2022 - 3 575,95 грн, жовтень 2022 - 4 407,25 грн, листопад 2022 - 4 438,10 грн, грудень 2022 - 4 469,17 грн, січень 2023 - 4 504,93 грн, лютий 2023 - 4 536,46 грн, березень 2023 - 4 604,51 грн, квітень 2023 - 4 613,71 грн, травень 2023 - 4 636,79 грн, червень 2023 - 4 673,88 грн, липень 2023 - 4 645,84 грн, серпень 2023 - 4 580,80 грн, вересень 2023 - 4 603,70 грн, жовтень 2023 - 4 640,53 грн, листопад 2023 - 4 663,73 грн, грудень 2023 - 4 696,37 грн, січень 2024 - 4 715,16 грн, лютий 2024 - 4 729,30 грн, березень 2024 - 4 752,95 грн, квітень 2024 - 4 762,45 грн, травень 2024 - 4 791,02 грн, червень 2024 - 4 896,43 грн, липень 2024 - 4 896,43 грн. Розмір орендної плати включає ПДВ 20%.
Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розрахунком та зазначає, що доводи апелянта щодо неврахуванням місцевим судом п.4.9 є хибним з огляду на таке.
Суд першої інстанції не заперечував зобов'язання відповідача відшкодовувати позивачу плату за землю пропорційно орендованій частині будівлі, а лише констатував, що позивач не надав належних доказів щодо нарахованих сум.
Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні:
- документальне підтвердження конкретного механізму розрахунку плати за землю, зокрема, на якій підставі визначається пропорційність платежу та розрахунок загальної площі, яка підлягає оплаті;
- деталізований розрахунок відповідних платежів;
- офіційні підтвердження про зміну ставок або їх застосування на рівні комунальної власності;
- належні докази, які підтверджують правомірність зазначеної суми.
Відповідно до принципу змагальності сторін (ст. 13 ГПК України) та покладення обов'язку доказування на сторону, що заявляє вимоги (ст. 74 ГПК України), саме позивач мав обґрунтувати свої вимоги належним чином. Це включає не лише зазначення загального зобов'язання у договорі, але й детальний розрахунок платежів з відповідними документальними підтвердженнями. Оскільки цього не було зроблено, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткову відмову у задоволенні позову.
Таким чином, посилання на п. 4.9 Договору без відповідного підтвердження у вигляді належних доказів не може бути підставою для перегляду рішення суду першої інстанції та повного задоволення позовних вимог.
Отже, суд встановив, що договір, передбачений п. 4.10 Договору, не був укладений, а тому вимоги щодо відшкодування експлуатаційних витрат не можуть бути задоволені; позивач не надав коректного розрахунку пені, що унеможливлює її стягнення; посилання на п. 4.9 Договору саме по собі не є достатнім для задоволення вимог, оскільки розрахунок відповідних платежів не був належним чином обґрунтований та підтверджений доказами.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2024 у справі №922/3993/24, яке відповідає вимогам ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2024 у справі №922/3993/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Повна постанова складена 17.03.2025
Головуючий суддя В.В. Россолов
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.С. Хачатрян