17 березня 2025 року м. Харків Справа № 905/666/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.
без виклику представників сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу», Донецька область, с. Полтавка, (вх.№3069 Д/1) на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 (суддя Зельман Ю.С., ухвалене в м.Харків, дата складення повного тексту - 11.12.2024)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги», м. Дніпро,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу», Донецька область, с. Полтавка,
про стягнення 189623,35грн., з яких основна заборгованість в розмірі 151128,26грн., 3% річних в розмірі 2176,00грн., інфляційні в розмірі 5440,39грн., пеня в розмірі 30878,70грн.,
31.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 189623,35грн., з яких основна заборгованість в розмірі 151128,26грн., 3% річних в розмірі 2176,00грн., інфляційні в розмірі 5440,39грн., пеня в розмірі 30878,70грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1642 від 01.08.2020 в частині неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 151128,26грн., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних в розмірі 2176,00грн., інфляційних в сумі 5440,39грн. та пені в розмірі 30878,70грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/666/23; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
10.07.2023 позивачем подано до господарського суду Донецької області заяву, в якій повідомлено, що після звернення з відповідним позовом до суду, відповідач частково сплатив заборгованість.
18.07.2023 позивачем подано до господарського суду Донецької області заяву, в якій повідомлено суд, що в рахунок погашення нарахувань за період листопад 2022, 13.06.2023 відповідачем було здійснено платіж з чітким призначенням платежу на суму 40666,68грн. Залишились несплаченими: нарахування за розрахунковий період жовтень в повному обсязі (76461,58грн.), частина нарахувань за листопад 2022 в сумі 34000,00грн. З урахуванням вищенаведеного, за періоди жовтень 2022, листопад відповідачу нараховано 151128,26грн., а сплачено 40666,68грн. Заборгованість станом на 18.07.2023 становить 110461,58грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.03.2024 зупинено провадження у справі №905/666/23 до закінчення перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку справи №911/1359/22.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.11.2024 провадження у справі №905/666/23 поновлено.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 позов задоволено частково; закрито провадження у справі №905/666/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 50128,26грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" суму боргу в розмірі 101000,00грн., 3% річних в сумі 2176,00грн., інфляційні в сумі 5440,39грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1635,00грн.; в решті позову відмовлено.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 509, 530 Цивільного кодексу України, статті 193, 202, 275, 276 Господарського кодексу України, статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії» мотивовані тим, що факт постачання електричної енергії у спірний період на заявлену до стягнення суму підтверджений матеріалами справи, з огляду на що позивач має право на отримання як плати за поставлену електричну енергію, так і нарахованих за її несвоєчасну оплату процентів річних та інфляційних у заявлених до стягнення сумах.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи відповідачем було сплачено частину суми основного боргу в розмірі 50128,26грн, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі у відповідній частині в порядку пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу.
В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 30878,70грн., нарахованої у зв'язку із порушенням виконання грошового зобов'язання за період прострочення з 08.11.2022 по 16.05.2023, місцевим господарським судом було враховано положення пункту 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 25.02.2022 № 332 “Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яким встановлено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії».
На підставі викладеного, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені, суд дійшов висновку, що з 26.04.2022 постановою встановлено чітку заборону нарахування та стягнення штрафних санкцій, у зв'язку із чим, судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог у відповідній частині.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу» з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом було порушено як норми матеріального так і процесуального права, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що не був повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі, а справа слухалась без виклику сторін. Внаслідок вказаних обставин, відповідач був позбавлений можливості повідомити суду повну інформацію щодо стану розрахунків за договором про постачання електричної енергії споживачу №1642 від 01.08.2020, а саме щодо сплати боргу в повному обсязі в сумі 151128,26грн. станом на 04.07.2023. На підтвердження вказаних обставин відповідачем долучено до апеляційної скарги копії платіжних інструкцій від 06.06.2023 №141 на суму 67000,00грн., від 04.07.2023 №189 на суму 34000,00грн.
Як стверджує апелянт, про факт сплати боргу, ним в телефонному режимі було повідомлено співробітників позивача, відповідальних за розрахунки, на що було отримано запевнення про те, що позовні вимоги будуть скасовані. Направити ж до суду відповідне клопотання відповідачу було досить складно, з огляду на відсутність зареєстрованого особистого кабінету в системі Електронний суд.
Лише 29.11.2024 відповідачем було зареєстровано Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС), та 18.11.2024 зайшовши в особистий кабінет у підсистемі "Електронний суд", він дізнався про те, що рішення ухвалене без урахування платіжних доручень від 06.06.2023 №141 та 04.07.2023 №189, які підтверджують погашення боргу в повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 витребувано у господарського суду Донецької області матеріали справи №905/666/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
02.01.2025 матеріали справи №905/666/23 надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 залишено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу» на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 без руху в порядку статті 260 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що апелянтом не було надано доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги».
09.01.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду документи на підтвердження усунення недоліків, що стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу» на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23; встановлено позивачу у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу» на рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 ухвалено розпочати з 17.01.2025 без повідомлення учасників справи.
28.01.2025 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№1311), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу», рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 залишити без змін.
29.01.2025 апелянтом подано до апеляційного господарського суду відповідь на відзив (вх.№1364).
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За приписами частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частиною 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Ухвала суду про відкриття апеляційного провадження була направлена учасникам справи через підсистему Електронний суд до кабінету користувача і доставлена їм 16.01.2025 року.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням не надійшло.
За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
В ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (надалі - позивач, постачальник), яке створене у результаті здійснення заходів з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг, протягом періоду визначеного абзацом четвертим пункту 13 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон).
В пункті 1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - Правила) затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 №312 (надалі - Постанова №312) зазначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно пункту 3.1.9. Правил споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Відповідно до пункту 7 постанови постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.08.2018 №312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
01.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" (адалі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №1642 (надалі - договір т.1 а.с.8-13) на умовах комерційної пропозиції "Індивідуальна-А/Б фактична (строкова)" постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (додаток №2 до договору).
Відповідач приєднався до умов договору шляхом підписання заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток №1 до договору т.1 а.с.15).
Згідно з умовами пункту 1.1. договору, цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.
Згідно з пунктом 2.1. договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до пункту 2.2. договору постачання електричної енергії споживачу здійснюється якщо об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи, в установленому законодавством порядку; постачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи; споживач є стороною діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії; за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи розподілу, до мереж якого приєднаний цей споживач; відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії; споживач відповідає критеріям обраної ним комерційної пропозиції.
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але у будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору (пункт 3.1. договору).
Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Згідно пункту 5.5. договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до пункту 5.6. договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 5.7. договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, який не може бути менше 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Відповідно до умов пункту 5.8. договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені; споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (пункт 13.1. договору).
З 01.08.2019 споживач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу», приєдналось до умов комерційної пропозиції "Індивідуальна А/Б фактична (строкова)" (т.1 а.с.17-19) постачальника електричної енергії ТОВ "Донецькі енергетичні послуги".
Розділом 2 "Ціна" комерційної пропозиції, визначено метод розрахунку ціни на електричну енергію для розрахункового періоду.
Згідно змісту розділу 3 комерційної пропозиції встановлено, що оператор системи розподілу споживача - ТОВ "ДТЕК Донецькі електромережі".
Умовами пункту 5.1. розділу "Порядок оплати" комерційної пропозиції встановлено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:
-не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду - 50% від прогнозного обсягу споживання електричної енергії;
- не пізніше ніж на 15-й день розрахункового періоду - 50% від прогнозного обсягу споживання електричної енергії;
-остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від Постачальника.
Згідно з пунктом 6.3. комерційної пропозиції, рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, наступного робочого дня після закінчення розрахункового періоду (при умові отримання постачальником даних про обсяги споживання від споживача чи адміністратора комерційного обліку). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у п. 5.1. комерційної пропозиції.
Відповідно до пункту 7.1. комерційної пропозиції, у разі, якщо споживач порушив терміни (строки) оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, до дати повної оплати (датою оплати вважається день зарахування коштів на рахунок постачальника), та 3% річних від суми боргу. На суму заборгованості нараховуються інфляційні втрати за весь період прострочення. Санкції сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені.
Договір на умовах даної комерційної пропозиції починає діяти з серпня 2020р, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк до 01.08.2022 та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв'язку з порушенням споживачем умов п.5.1. цієї комерційної пропозиції (пункт 9.1. комерційної пропозиції).
Комерційна пропозиція підписана та скріплена печатками сторін.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період жовтень 2022 року-листопад 2022 року на загальну суму 151128,26грн., на підтвердження чого до позовної заяви додано акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень та листопад 2022 та сформовані рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:
- рахунок за спожиту електроенергію №1642 за жовтень 2022 від 04.11.2022 на суму 76461,58грн. (т.1 а.с.20);
- рахунок за спожиту електроенергію №1642 за листопад 2022р від 04.12.2022 на суму 74666,68грн. (т.1 а.с.14).
Акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки отримані відповідачем та підписанні електронним підписом (т.1 а.с.24).
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач зазначав, шо відповідач в порушення умов договору та Комерційної пропозиції своїх зобов'язань по своєчасній оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії в повному обсязі не виконав, що і стало підставою для звернення 31.05.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю “Донецькі енергетичні послуги» до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 189623,35грн., з яких основна заборгованість в розмірі 151128,26грн., 3% річних в розмірі 2176,00 грн., інфляційні в розмірі 5440,39грн., пеня в розмірі 30878,70грн. (т.1 а.с.1-31).
18.07.2023 позивачем подано до господарського суду Донецької області заяву, в якій повідомлено суд, що в рахунок погашення нарахувань за період листопад 2022 року 13.06.2023 відповідачем було здійснено платіж з чітким призначенням платежу на суму 40666,68грн. Залишились несплаченими: нарахування за розрахунковий період жовтень в повному обсязі (76461,58грн.), частина нарахувань за листопад 2022 року в сумі 34000,00грн. З урахуванням вищенаведеного, за періоди жовтень 2022 року, листопад 2022 року відповідачу нараховано 151128,26грн., а сплачено 40666,68грн. Заборгованість станом на 18.07.2023 становить 110461,58грн. (т.1 а.с.37-39).
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у даній справі позов задоволено частково; закрито провадження у справі №905/666/23 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 50128,26грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" суму боргу в розмірі 101000,00грн., 3% річних в сумі 2176,00грн., інфляційні в сумі 5440,39грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1635,00грн.; в решті позову відмовлено, з підстав викладених вище (т.1 а.с.51-56).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Умови укладеного між сторонами договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Положеннями частин 1 та 2 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
За умовами розділу 4 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.
Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до пункту 5.5 договору про постачання електричної енергії споживачу №1642 від 01.08.2020 розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. ата початку та закінчення розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.
Згідно заяви-приєднання до договору розрахунковим вважається період з 00:00 годин 1 числа місяця до 24:00 годин останнього числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Відповідно до пункту 5.1. Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду, не залежно від дати отримання рахунку від постачальника.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період жовтень - листопад 2022 року на загальну суму 151128,26грн., на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за жовтень та листопад 2022 року та сформовані рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:
- рахунок за спожиту електроенергію №1642 за жовтень 2022 року від 04.11.2022 на суму 76461,58грн. (т.1 а.с.20);
- рахунок за спожиту електроенергію №1642 за листопад 2022 року від 04.12.2022 на суму 74666,68грн. (т.1 а.с.14).
Рахунки за спожиту електроенергію та акти приймання-передавання товарної продукції підписано електронними цифровими підписами представників постачальника та споживача (т.1 а.с.24).
Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу за зобов'язанням жовтень-листопад 2022 року становила загальну суму 151128,26грн.
Поряд з цим, матеріалами справи також підтверджується, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції відповідачем було сплачено частину суми основного боргу в розмірі 50128,26грн., з яких 9461,58грн. за жовтень 2022 року та 40666,68грн за листопад 2022 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача станом на 13.06.2023 (т.1 а.с.39).
Отже, з огляду на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем було сплачено частину суми основного боргу в розмірі 50128,26грн., колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для закриття провадження у справі у відповідній частині в порядку пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за період жовтень-листопад 2022 року в розмірі 101000,00грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в розмірі 5440,39грн., та 3% річних у сумі 2176,00грн., судова колегія зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних наданий позивачем, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних в розмірі 5440,39грн. та 3% річних у сумі 2176,00грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що не був повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі, а справа слухалась без виклику сторін. Внаслідок вказаних обставин, відповідач був позбавлений можливості повідомити суду повну інформацію щодо стану розрахунків за договором про постачання електричної енергії споживачу №1642 від 01.08.2020, а саме щодо сплати боргу в повному обсязі в сумі 151128,26грн. станом на 04.07.2023.
Отже, з урахуванням вказаних обставин, на думку апелянта, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Судова колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
За приписами частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Матеріалами справи підтверджується, що 26.06.2023 копія ухвали господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі від 05.06.2023 направлялась поштовим відправленням на адресу відповідача відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, поштовий конверт повернуто органом поштового зв'язку із довідкою ф. 20 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (т.1 а.с.40).
Згідно з положеннями частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З аналізу приписів статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, вбачається, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у низці постанов, а саме від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 07.09.2022 у справі №910/10569/21, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21, від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22.
Крім того, згідно частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Колегія суддів також зазначає, що з 05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв'язку.
З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", яким, зокрема, внесено зміни до положень Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 29.06.2023 №3200-IX "Про внесення змін") адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу», відноситься до осіб, які відповідно до вказаних норм господарського процесуального законодавства зобов'язані зареєструвати Електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Матеріалами справи підтверджується, що після зупинення провадження у даній справі відповідачем було зареєстровано електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", а тому відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.
У зв'язку із викладеним, ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження у справі від 20.03.2024 та ухвала суду першої інстанції про поновлення провадження у справі від 29.11.2024 були доставлені до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки про доставку документів до електронного кабінету (т.1 а.с.47, 50).
Приймаючи до уваги вищенаведене, судова колегія вважає, що відповідач не був позбавлений права на подання до місцевого господарського суду відзиву на апеляційну скаргу з відповідним доказами щодо сплати боргу за договором про постачання електричної енергії споживачу №1642 від 01.08.2020 в повному обсязі.
Проте, станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, відповідачем у встановлений судом строк не було подано до господарського суду першої інстанції відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд повідомлено не було.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сади Донбасу» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 11.12.2024 у справі №905/666/23 залишити без змін.
Повна постанова складена 17.03.2025.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий