вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" лютого 2025 р. Справа№ 910/11176/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Владимиренко С.В.
Кропивної Л.В.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 27.02.2025:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024
у справі №910/11176/24 (суддя - Грєхова О.А.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго"
про стягнення штрафу в розмірі 1 832 030,28 грн.,
Короткий зміст заявлених вимог
Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дарекс-енерго» (далі - відповідач, скаржник) про стягнення штрафу в розмірі 1 832 030,28 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором поставки № ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024, у частині порушення строків поставки товару.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" штраф у розмірі 1 832 030 (один мільйон вісімсот тридцять дві тисячі тридцять) грн. 28 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 984 (двадцять одна тисяча дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 37 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму штрафу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення господарського суду м. Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАРЕКС-ЕНЕРГО" про стягнення штрафу в розмірі 1 832 030,28 грн., а саме, викласти п. п. 1,2 резолютивної частини в наступній редакції: позов задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" штраф у розмірі 183 203,00 грн. коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 21 984 грн. 37 коп. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 32 976,00 грн. 00 коп.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
- судом визнано встановленою (преюдиційною) обставину відсутності форс-мажорних обставин у відповідача, в той час як матеріали справи не містять доказів, що це підтверджують - судових рішень у справі № 910/3657/24, що набрали законної сили;
- висновок суду, що відповідач вчасно не поставив більшу частину товару за Договором, не відповідає встановленим обставинам справи;
- висновок суду про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує можливість зменшення розміру штрафу для Відповідача, не відповідає встановленим обставинам справи;
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
31.01.2025 через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що у прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений Законом України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон); висновки, викладені у рішенні №60/11-р/к, відповідають фактичним обставинам справи №308/60/87-рп/к.23 та є обґрунтованими; Відділення АМК надано належну оцінку обставинам справи №308/60/87-рп/к.23 та прийнято законне та обґрунтоване рішення №60/11-р/к про встановлення порушення законодавства захист економічної конкуренції та про притягнення позивача як порушника до визначеної Законом відповідальності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Владимиренко С.В., Кропивної Л.В.
Ухвалою Північного апеляційного суду від 13.01.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11176/24; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи, які надійшли на адресу суду 16.01.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24. Призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24 на 27.02.2025.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
Представники позивача та відповідача з'явилися у судове засідання 27.02.2025 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 31.01.2024 між Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дарекс-Енерго» (далі - постачальник) укладено Договір поставки №ЦЗВ-07-00424-01 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до Специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
У пункті 1.2 Договору вказано найменування товару: генератори (двигуни електричні, електростанції, генератори).
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у Специфікації до цього договору (п. 1.3 Договору).
У пункті 1.5 Договору постачальник гарантував, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України, а у пункті 1.6 Договору постачальник гарантував, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару не раніше 01.12.2023.
Згідно з п. 4.1 Договору постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах CPT (перевезення сплачено до…) пункт призначення - Київська обл., м. Фастів (або згідно рознарядки покупця) відповідно до «Інкотермс» у ред. 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та Правилами «Інкотермс» у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.
Відповідно п. 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - Київська обл. м. Фастів (або згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
У пункті 4.5 Договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомлення про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням його є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Датою поставки вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної (п. 4.6 Договору).
Згідно п. 6.1 Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору.
Загальна ціна договору, у відповідності до п. 6.3 Договору становить 15 500 000,00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 3 100 000,00 грн., усього з ПДВ - 18 600 000,00 грн. Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього договору.
У пункті 7.2 Договору сторонами погоджено, що покупець здійснює попередню оплату в розмірі 20% вартості партії товару протягом 15 робочих днів на підставі рахунку-фактури, який надається постачальником протягом 3 робочих днів з дня направлення відповідної письмової рознарядки згідно з п. 4.5 цього договору. Оплата 80% вартості партії товару за фактично поставлений товар за цим договором проводиться покупцем протягом 45 сорока робочих днів з дати оформлення та реєстрації податкової/податкових накладної/накладних, у відповідності до вимог чинного законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього договору при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього договору з врахуванням попередньої оплати у відповідності до абзацу першого цього пункту. Сторони узгодили, що для цілей договору робочим днем вважається робочий день в апараті управління покупця, а саме - день календарного тижня, на який відповідно до законодавства України не припадає або не перенесений вихідний, святковий, неробочий день.
У відповідності до п. 7.7 Договору у разі прострочення постачальником строків поставки товару, строк оплати за такий товар збільшується за кожний календарний день прострочення поставки товару на 1 робочий день відповідно. Простроченням є різниця календарних днів між плановою датою прибуття товару на умовах відповідно до п. 4.2 цього договору та датою фактичної поставки товару.
Пунктом 8.3.1 Договору визначено, що постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим Договором.
Відповідно до п. 9.3.1 Договору при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Згідно з п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 10.2 Договору).
У пункті 10.5 Договору вказано, що якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.03.2024. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених умовами цього договору (16.1 Договору).
У Специфікації № 1 до Договору сторони погодили постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" Акціонерному товариству "Українська залізниця":
1) дизель-генераторів DE-14013E (дизельна генераторна установка 10 кВт, пересувна, трифазна) у кількості 55 шт. вартістю 7 305 155,00 грн. без ПДВ;
2) дизель-генераторів DE-9503E (дизельна генераторна установка 7 кВт, пересувна, трифазна) у кількості 36 шт. вартістю 2 062 800,00 грн. без ПДВ;
3) дизель-генераторів DE-7000 (дизельна генераторна установка 5 кВт, пересувна, однофазна) у кількості 136 шт. вартістю 5 322 054,00 грн. без ПДВ;
4) дизель-генераторів DE-4500 (дизельна генераторна установка 3 кВт, пересувна, однофазна) у кількості 23 шт. вартістю 809 991,00 грн. без ПДВ.
Загалом вартість товару за Специфікацією № 1 склала 18 600 000,00 грн. з ПДВ.
22.02.2024 Акціонерне товариство «Українська залізниця» надало відповідачу рознарядку від 21.02.2024 на постачання 55 шт. дизель-генераторів DE-14013E (дизельна генераторна установка 10 кВт, пересувна, трифазна), 36 шт. дизель-генераторів DE-9503E (дизельна генераторна установка 7 кВт, пересувна, трифазна), 136 шт. дизель-генераторів DE-7000 (дизельна генераторна установка 5 кВт, пересувна, однофазна), 23 шт. дизель-генераторів DE-4500 (дизельна генераторна установка 3 кВт, пересувна, однофазна) до відділу складського господарства (Фастів) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.
На виконання умов Договору, відповідачем поставлено товар на суму 6 386 464,80 грн. згідно товарно-транспортної накладної № Р40 від 14.03.2024 та на суму 12 213 535,20 грн. згідно товарно-транспортної накладної № Р51 від 05.04.2024.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" із претензією вих. №ЦЗВ-20/1671 від 09.04.2024 про сплату штрафних санкцій у сумі 1 832 030,285 грн. за порушення строків поставки, яка залишена відповідачем без задоволення.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач здійснив поставку товару вартістю 12 213 535,20 грн. з порушенням строків визначених п. 4.2 Договору, в зв'язку з чим, позивачем на підставі п. 9.3.1 Договору, нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 1 832 030,28 грн., що становить 15% від вартості поставленого з порушенням строків за Договором товару.
Відповідач заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що затримка поставки імпортних комплектуючих не залежить від волі постачальника, проте унеможливлює дотримання ним узгоджених строків поставки партій товару, передбачених Договором, на підтвердження чого відповідачем надано позивачу Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин № 112/08-15 від 29.02.2024. Також, відповідач зазначає, що 05.04.2024 звернувся до Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати із заявою, в якій просив засвідчити форс-мажорні обставини, що вплинули на строк поставки товару за спірним договором та як наслідок, призвели до його прострочення за результатами чого відповідачем отримано Сертифікат № 3200-24-0735 (вих. № 240/3.23 від 09.04.2024) зі строком дії вищевказаних обставин: з 27.02.2024 по 03.04.2024. Також, відповідач зазначає, що оскільки ним поставлено більшу частину товар позивачу вчасно, а решту - впродовж відносно невеликого строку понад обумовлений в Договорі строк, а також, з огляду на те, що позивачем не доведено наявності у нього збитків в результаті прострочення поставки з боку відповідача, просить застосувати дискреційні повноваження суду щодо зменшення заявленого до стягнення розміру штрафних санкцій до 10%, а саме 183 203,03 грн.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
У Специфікації № 1 до Договору сторони погодили постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" Акціонерному товариству "Українська залізниця":
1) дизель-генераторів DE-14013E (дизельна генераторна установка 10 кВт, пересувна, трифазна) у кількості 55 шт. вартістю 7 305 155,00 грн. без ПДВ;
2) дизель-генераторів DE-9503E (дизельна генераторна установка 7 кВт, пересувна, трифазна) у кількості 36 шт. вартістю 2 062 800,00 грн. без ПДВ;
3) дизель-генераторів DE-7000 (дизельна генераторна установка 5 кВт, пересувна, однофазна) у кількості 136 шт. вартістю 5 322 054,00 грн. без ПДВ;
4) дизель-генераторів DE-4500 (дизельна генераторна установка 3 кВт, пересувна, однофазна) у кількості 23 шт. вартістю 809 991,00 грн. без ПДВ.
Загалом вартість товару за Специфікацією № 1 склала 18 600 000,00 грн. з ПДВ.
Відповідно п. 4.2 Договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Строк поставки товару - протягом 30 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Місце поставки - Київська обл. м. Фастів (або згідно рознарядки покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
У пункті 4.5 Договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому Договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомлення про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням його є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Як вбачається із матеріалів справи, що 22.02.2024 Акціонерне товариство «Українська залізниця» відправило на електронну адресу постачальника рознарядку від 21.02.2024 на постачання 55 шт. дизель-генераторів DE-14013E (дизельна генераторна установка 10 кВт, пересувна, трифазна), 36 шт. дизель-генераторів DE-9503E (дизельна генераторна установка 7 кВт, пересувна, трифазна), 136 шт. дизель-генераторів DE-7000 (дизельна генераторна установка 5 кВт, пересувна, однофазна), 23 шт. дизель-генераторів DE-4500 (дизельна генераторна установка 3 кВт, пересувна, однофазна) до відділу складського господарства (Фастів) філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця», Київська обл., м. Фастів, вул. Шевченко, 48.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
На виконання умов Договору, відповідачем поставлено товар на суму 6 386 464,80 грн. згідно товарно-транспортної накладної № Р40 від 14.03.2024 та на суму 12 213 535,20 грн. згідно товарно-транспортної накладної № Р51 від 05.04.2024.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем поставлено товар вартістю 12 213 535,20 грн. з порушенням визначеного Договором строку, що скаржником у своїй апеляційній скарзі не заперечується.
Натомість скаржник зазначає, що затримка поставки імпортних комплектуючих не залежить від волі постачальника, проте унеможливлює дотримання ним узгоджених строків поставки партій товару, передбачених Договором, на підтвердження чого відповідачем надано позивачу Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин № 112/08-15 від 29.02.2024.
Разом з тим, як вірно зазначено судом першої інстанції, що внесення змін до укладеного між сторонами Договору не є предметом даного спору, однак, як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просило суд визнати укладеною додаткову угоду №1 до укладеного сторонами Договору поставки №ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024 в редакції, доданій до листа позивача вих. №72 від 05.03.2024. В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" вказувало, що у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору поставки №ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024, наявні правові підстави для укладення додаткової угоди до спірного договору про подовження строку поставки решти 114 генераторів до 30.04.2024 разом із продовженням строку дії даного договору до 30.04.2024 в редакції, доданій до листа вих. №72 від 05.03.2024, однак Акціонерне товариство "Українська залізниця" від укладення додаткової угоди ухиляється.
У свою чергу, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/3657/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024, у задоволені позову відмовлено.
Означеним рішенням встановлено, що відсутні підстави для внесення змін до Договору поставки №ЦЗВ-07-00424-01 від 31.01.2024.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вищевикладленим спростовуються доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом визнано встановленою (преюдиційною) обставину відсутності форс-мажорних обставин у відповідача, в той час як матеріали справи не містять доказів, що це підтверджують - судових рішень у справі № 910/3657/24, що набрали законної сили.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Посилання на обставини справи № 910/3657/24 були зазначені позивачем, зокрема, у відповіді на відзив від 15.10.2024, а також зазначалися представником позивача в усних поясненнях під час розгляду цієї справи.
У відповідності до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.
Таким чином, рішення суду у справі № 910/3657/24 є відкритим, перебуває у відкритому доступі без обмежень, міститься у Єдиному реєстрі судових рішень, а отже долучення його тексту чи копії не є необхідним, у зв'язку з чим посилання на його при ухваленні рішення судом першої інстанції у справі № 910/11176/24 є правомірним
Також, скаржник зазначає, що 05.04.2024 звернувся до Київської обласної (регіональної) торгово-промислової палати із заявою, в якій просив засвідчити форс-мажорні обставини, що вплинули на строк поставки товару за спірним договором та як наслідок, призвели до його прострочення за результатами чого відповідачем отримано Сертифікат № 3200-24-0735 (вих. № 240/3.23 від 09.04.2024) зі строком дії вищевказаних обставин: з 27.02.2024 по 03.04.2024.
Згідно з п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України. Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 10.2 Договору).
У пункті 10.5 Договору вказано, що якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.
Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
За змістом частини 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Так, частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно зі статтями 617 ЦК України, 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: 1) наявність обставин непереборної сили; 2) їх надзвичайний характер; 3) неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; 4) причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками (постанова Верховного Суду України від 10 червня 2015 року у справі № 904/6463/14 (3-216гс15)).
Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Відповідно до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Частиною 1 цієї статті встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 зазначив, що сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати (пункт 75).
Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.
Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.
Саме таких висновків дотримується колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, у постанові від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, у постанові від 04.10.2022 у справі № 927/25/21.
У контексті вищевикладеного, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що укладаючи договір фактично під час широкомасштабної триваючої військової агресії російської федерації проти України, скаржник не міг не усвідомлювати всі наявні ризики, що зумовлені обставинами, що розпочалися ще 24.02.2022.
Як унормовано частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд, оцінюючи обставини справи, враховує, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Колегія суддів звертає увагу, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір, скаржник повинен був оцінити погоджені сторонами строки поставки обумовленого обсягу та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк.
Судовою колегією також враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2024 у справі № 910/3657/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.10.2024 встановлено наступні обставини щодо наданого ТОВ «Дарекс-Енерго» Сертифікату № 3200-24-0735: «Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" як у зверненні до Дніпропетровської торгово-промислової палати, так у листі вих. №50/3 від 22.02.2024 зазначало, що строк від замовлення товару до доставки товару на склад в Україну становить понад 60 календарних днів, натомість збільшення вантажопотоку із КНР перед Китайським Новим Роком "простежується щорічно попередньо в період з січня до початку офіційних вихідних у Китаї", внаслідок чого відправлення вантажів затримується. Водночас спірні дизель-генератори були поставлені позивачу протягом 59 календарних днів, що в такому разі має прогнозований та звичайний характер.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарекс-Енерго" у зверненні до Дніпропетровської торгово-промислової палати, так у листі вих. №50/3 від 22.02.2024 зазначало, що зазвичай строк остаточної комплектації дизель-генераторів складає 12-15 робочих днів. Тобто повний цикл виготовлення та доукомплектування товару у позивача, за його ж твердженнями складає, понад 80 календарних днів. Натомість від дати укладення Договору до дати поставки спірного товару сплинуло 66 календарних днів.
Отже, як станом до укладення спірного Договору, так і після його укладення для належного виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором з поставки товару протягом 30 календарних днів з дати вимоги, повний цикл доставки товару в Україну та його комплектація тривали близько 60-80 календарних днів, що і мало місце у даному випадку, а відтак жодної істотної зміни обставин, як і форс-мажорних обставин не відбулось.».
Частиною 2 ст. 218 ГК України унормовано, що не вважаються форс-мажориними обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
У зв'язку з викладеним, суд відхиляє посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 216, 218 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Суд зазначає, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 9.3.1 Договору при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки, як встановлено колегією суддів вище та не спростовано скаржником у своїй апеляційній скарзі, відповідачем порушено строк поставки товару вартістю 12 213 535,20 грн., суд першої інстанції дійшов цілком правомірного та обгрунтованого висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 832 030,28 грн.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафу до 10%, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.
У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В обґрунтування як поданого клопотання так і в своїй апеляційній скарзі, відповідач/скаржник зазначає про те, що ним поставлено більшу частину товар позивачу вчасно, а решту - впродовж відносно невеликого строку понад обумовлений в Договорі строк, а також, що позивачем не доведено наявності у нього збитків в результаті прострочення поставки з боку відповідача.
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, що доводи відповідача про вчасну поставку більшої частини товару суперечать встановленим судом обставинам справи.
Також, відхиляючи доводи апеляційної скарги, стосовно наявності правових підстав для зменшення розміру штрафу, колегія суддів зазначає таке.
Договір укладений за результатами процедури закупівлі UA2023-10-24-015234-a (Лот № 1), яка здійснювалася на конкурсних засадах згідно з вимогами законодавства України у сфері публічних закупівель.
Приймаючи участь, скаржник, будучи учасником процедури закупівлі, завчасно ознайомився із тендерної документацію, невід'ємною частиною якої є проект договору про закупівлю, та погодився виконувати Договір на умовах, зазначених у тендерній документації філії «ЦЗВ».
Отже, скаржник заздалегідь був ознайомлений з умовами Договору та погодився з ними, зокрема з підпунктом 9.3.1. пункту 9.3. розділу 9 Договору, де передбачено, що при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Покупцю штраф у розмірі 15 (п'ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.
Колегія суддів звертає увагу, що АТ «Укрзалізниця» утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».
Метою діяльності товариства є задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, роботах і послугах, що виконує та надає товариство, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту, створення умов для підвищення конкурентоспроможності транспортної галузі.
АТ «Укрзалізниця» відноситься до підприємства державного сектору економіки, є стратегічним підприємством залізничного транспорту, яке після початку широкомасштабної збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні.
Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, колегія суддів цілком погоджується із судом першої інстанції, що сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов'язку не може бути єдиною самостійною підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки означені посилання нівелюють інститут застосування штрафу за порушення зобов'язання, у даному випадку, порушення строків поставки товару за Договором, укладеним під час дії воєнного стану з підприємством державного сектору економіки, яке є стратегічним підприємством залізничного транспорту.
Відтак, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав дл зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем/скаржником не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов'язує можливість зменшення розміру штрафу.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 у справі №910/11176/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "Дарекс-енерго".
4. Матеріали справи №910/11176/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 17.03.2025.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді С.В. Владимиренко
Л.В. Кропивна