Справа № 629/2943/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/778/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.185 КК України
05 березня 2025 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_7 , -
Вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12.12.2024 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, не військовозобов'язаного, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 29.07.2005 вироком Лозівського міського суду Харківської області за ч.2 ст.190 КК України, до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень;
- 20.01.2006 вироком Лозівського міського суду Харківської області за ст.186 ч.2, ст.190 ч.2, із застосуванням ст.69 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
- 07.09.2009 вироком Лозівського міського суду Харківської області за ст.186 ч.2, із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяці 14 днів;
- 19.02.2018 вироком Близнюківського районного судом Харківської області за ст.186 ч.2, ст.189 ч.2, ст.189 ч.3 ст.7- ч.1, ст.70 ч.2 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
- 17.05.2021 року вироком Лозівського міського суду Харківської області ст. 190 ч. 2 КК України на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік,
визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Строк покарання обвинуваченому рахується з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 25.03.2024.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 залишено раніше обраний - у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта по кримінальному провадженню № 12024221110000125 за проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/3480-ТВ від 08.02.2024 в сумі 1135,92 грн.
Вирішено долю речових доказів відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Речовий доказ по кримінальному провадженню: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 12, Onyx Grey, Emei 1: НОМЕР_1 , Emei 2: НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_3 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_9 , залишено в розпорядженні останнього.
Оскаржуваним вироком встановлено, що 03.01.2024 близько 09:00, більш точного часу, як в ході досудового розслідування, так і вході судового розгляду, встановити не виявилося можливим, потерпілий ОСОБА_9 перебував за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_2 , де вони разом вживали спиртні напої. Після чого, ОСОБА_9 залишився переночувати у ОСОБА_7 за вищевказаною адресою.
Далі, ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за вищевказаною адресою, побачив мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 12, Onyx Grey, Emei 1: НОМЕР_1 , Emei 2: НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 . Після чого у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжки) - вищевказаного мобільного телефону у ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення мобільного телефону, в ніч з 03 на 04 січня 2024 року, ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, достовірно знаючи про те, що згідно з Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 було введено воєнний стан на всій території України та в подальшому продовжено його дію, впевнившись, що потерпілий спить та не спостерігає за його діями, таємно, повторно викрав мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 12, Onyx Grey, Emei 1: НОМЕР_1 , Emei 2: НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_3 вартістю 4979 гривень, який належить ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_7 викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_9 майнову шкоду на загальну суму 4979 гривень.
На зазначений вирок суду першої інстанції прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_10 , обвинуваченим ОСОБА_7 та захисником ОСОБА_8 подані апеляційні скарги.
До початку апеляційного розгляду прокурор відмовився від своєї апеляційної скарги, відповідно до вимог ч.1 ст.403 КПК України.
В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить скасувати вирок суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування своєї апеляційної вимоги обвинувачений зазначає, що висновки суду, що викладені в оскаржуваному вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, так як він не вчиняв інкримінований йому злочин. Зазначає, що судом було допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неповноту судового розгляду, оскільки судом безпідставно залишено без задоволення клопотання сторони захисту про призначення та проведення повторної судово-товарознавчої експертизи телефону Xiaomi Redmi Note 12, необґрунтовано відмолено в допиті свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також не надано належної оцінки показанням свідка ОСОБА_14 та його матері.
Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить оскаржуваний вирок скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, захисник зазначає, що вирок суду є необґрунтованим і підлягає скасуванню за недоведеністю винуватості ОСОБА_7 , окільки, у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав, стороною обвинувачення не перевірено доводи обвинуваченого, не допитано осіб, які причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також необгрунтвоано відмовлено в призначенні проведення судово-товарознавчої експертизи телефону потерпілого.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційні скарги сторони захисту, думку прокурора, який вважав оскаржуваний вирок законним та обґрунтованим, колегія суддів, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги сторони захисту не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що ставлять під сумнів винуватість обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний чи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення та докази і позицію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Крім того згідно з п. 15 ст.7, ст.22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд виконав в повному обсязі.
Надаючи оцінку такому твердженню обвинуваченого колегія суддів виходить із правової позиції, висловленій в постанові Верховного суду від 10.09.2020 року у справі № 555/2067/18.
Зокрема, колегія суддів виходить із того, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням, що у даному провадженні було дотримано.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 , встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного обсягу, дослідив обставини вчинення обвинуваченим злочину за ч.4 ст.185 КК України згідно пред'явленого обвинувачення та обґрунтовано дійшов висновку про винуватість останнього у вчиненні крадіжки, а саме у таємному викраденні чужого майна, вчиненого повторно та в умовах воєнного стану.
На підтвердження винуватості ОСОБА_7 та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення, суд обґрунтовано послався на показання потерпілого ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 в суді першої інстанції надав показання про те, що 03.01.2024 року близько 09-00 год. прийшов у гості до ОСОБА_7 . З моменту як він прийшов і до пізнього вечора разом розпивали спиртні напої, поки вони знаходились вдома ніхто не приходив, весь час були вдвох, він сидів в кріслі, а ОСОБА_7 на дивані. Телефон лежав на столі, за яким вони сиділи. Близько 23-00 год. він пішов спати. Приблизно о 01-00 год. вставав у туалет, бачив як ОСОБА_7 грав на його телефоні, проти цього він не заперечував та пішов знову спати. Зранку прокинувся, почав збиратись додому, запитав у ОСОБА_7 «Де телефон?», він сказав «Не було ніякого телефону», почали разом шукати телефон, однак не знайшли. Близько 09-00 год. він пішов додому. 10.01.2024 року оскільки телефон йому ОСОБА_7 не повернув, написав заяву дільничному. Потім ще раз писав заяву. Також зазначив, що новий телефон Xiaomi, Android на 2 сім-картки йому подарувала дружина ОСОБА_15 у другій половині 2023 року, придбала телефон за 7000 грн.. ОСОБА_7 він дозволяв грати на телефоні, однак не дозволяв йому передавати телефон іншим особам. У ОСОБА_7 був свій телефон з розбитим екраном. Телефон з пошкодженнями повернув слідчий. З телефону були видаленні всі данні, фотографії, відео. Був встановлений google - акаунт. Коли шукали телефон настройки були збиті, та очищений акаунт. Також ОСОБА_7 не казав, що коли він ( ОСОБА_9 ) спав, йому телефонувала дружина. Крім того, зазначив, що 03.01.2024 мама ОСОБА_19 не приходила до обвинуваченого, він разом з ОСОБА_20 протягом всього часу вживали спиртні напої вдвох, інших людей не було, в інші дні коли він приходив до ОСОБА_19 , у обвинуваченого вдома було багато людей.
Свідок ОСОБА_15 , будучи допитаною в суді першої інстанції, пояснила, що до будинку зайшли два чоловіки, один з них ОСОБА_21 . У цей час він сидів на кухні на табуретці і ОСОБА_21 запитав у нього де його син ОСОБА_22 , на що він повідомив, що його немає вдома, після чого ОСОБА_21 нічого не пояснивши «зацідив» - вдарив його кулаком два рази у вухо, яке тривалий час було синім, та пішов ходити по кімнатах, коли ОСОБА_21 йшов з будинку то забрав коробку з «Мівіною», що ще з будинку забрав ОСОБА_21 він не бачив. Зазначив, що йому 77 років, він має незадовільний стан здоров'я та пересувається за допомогою милиці, слідчі дії з ним проводились і він все розказував та показував слідчому як було.
Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_16 пояснив, що на центральному ринку у м.Павлоград у ОСОБА_23 , котрий торгує вживаними телефонами, купив телефон Редмі за 4000 грн. Він лежав на вітрині, сказали нормальний, без коробки. Телефон купував сину на день народження, телефон був в користуванні 12- річного сина. Через деякий час сину подзвонили з поліції, та повідомили, що телефон крадений. Через 2-3 місяця поліція його забрала. Також повідомив, що купував телефон в гарному стані, цілий, без пошкоджень. але потім дитина впустила телефон і на телефоні з'явилася збоку подряпина.
Судом першої інстанції також був допитаний свідок ОСОБА_17 , який пояснив, що 04.01.2024 року йому подзвони ОСОБА_7 та попрохав зайняти гроші у розмірі 1000 грн. Він привіз гроші ОСОБА_7 додому. ОСОБА_24 показав йому телефон, марку не пам'ятає, здається Самсунг, і попрохав допомогти відвезти його до ОСОБА_25 . Він підвіз, ОСОБА_26 вийшов та попрохав почекати. Через 4-5 хвилин він прийшов та попрохав звозити його «на хрест» в магазин. Приїхали «на хрест», там його чекала білява жінка, ОСОБА_24 вийшов до неї та залишився. Кошти повернув приблизно через місяць.
Свідок ОСОБА_18 надав в суді першої інстанціх про те, що він працює приватним підприємцем на центральному ринку в м. Павлоград, здійснює продаж мобільних аксесуарів. На початку 2024 року в період з Нового року по 10.01.2024 року придбав мобільний телефон у чоловіка, який зайшов у магазин, показав телефон та запитав «Купите?», він спитав чи є документи, чоловік пред'явив паспорт, його нічого не насторожило і він купив телефон моделі Redmi Note 12 приблизно за 1000 грн. На телефон особа документи не пред'являла. Телефон був в гарному стані без пошкоджень, чорного кольору. На той час такий новий телефон коштував приблизно 6000 грн. Про те, що телефон викрадений дізнався після дзвінка з поліції. Коли вони телефонували телефон вже був проданий приблизно за 4000 грн.
Згідно відомостей цього судового провадження, свідки попереджалися про кримінальну відповідальність за надання завідома неправдивих показань і стороною захисту не надано будь-яких об'єктивних доказів, що останні мали намір обмовити обвинуваченого чи не могли пам'ятати події, які мали місце згідно формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Зазначені показання свідків також відповідають показанням потерпілого ОСОБА_9 .
При цьому, свідок ОСОБА_15 повідомила в суді першої інстанції, що її чоловік - потерпілий ОСОБА_9 03.01.2024 року перебував разом із обвинуваченим ОСОБА_7 за місцем мешкання останнього та залишився у нього ночувати, а також те, що вона на протязі всього дня телефонувала ОСОБА_9 , який постійно їй відповідав, але на останній дзвінок, десь після першої години ночі, відповів саме обвинувачений ОСОБА_7 , який повідомив, що її чоловік вже спить. Свідок також повідомила, що на наступний день приблизно о 09 годині ранку її чоловік повернувся додому та в нього вже не було мобільного телефону.
Ці показання свідка ОСОБА_15 повністю узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який під час свого допиту повідомляв суду, що цілий день перебував разом з обвинуваченим у нього вдома, де залишився ночувати. При цьому, потерпілий також зазначив, що коли він прокинувся вночі та пішов до туалету, то побачив обвинуваченого ОСОБА_7 , який був з його мобільним телефоном та грався на ньому в ігри.
Свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_18 безпосередньо повідомили в суді першої інстанції, що вони купляли мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 12 в гарному стані, без будь-яких видимих пошкоджень.
Крім того, вищезазначені свідки у цьому кримінальному провадженні також були попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання завідома неправдивих показань, а також обвинувачений та його захисник не надали суду апеляційної інстанції доказів, що ці свідки надавали завідомо неправдиві показання чи вони мають намір обмовити обвинуваченого.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.7, ч. 1 ст.26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Отже, сторона захисту у змагальному процесі не була позбавлена можливості також задавати потерпілому та свідкам запитання, у тому числі, з метою підтвердження версії про те, що 03.01.2024 року на протязі дня до ОСОБА_7 приходили інші особи, які мають причетність до вчиненого злочину, а також щодо незадовільного стану мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 12, який належить потерпілому , на час вчинення злочину, що безпосередньо впливає на його вартість.
Згідно ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, а тому апеляційні скарги в цій частині є необґрунтованою та безпідставною.
Колегія суддів також зазначає, що потерпілий та свідки, що зазначені вище, ретельно допитувалися в ході судового розгляду в суді першої інстанції, вони надавали детальні показання щодо обставин, пов'язаних із вчиненими ОСОБА_7 кримінального правопорушення за ч.4 ст.185 КК України, попереджалася про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні процесуальні підстави ставити під сумнів зазначені вище показання потерпілого та свідків.
При цьому, під час судового розгляду в суді першої інстанції також була допитаний свідок ОСОБА_27 , яка пояснила, що 03.01.2024 року близько обіду зайшла до сина ОСОБА_28 додому, у нього була повна хата людей. Він попрохав її купити в магазині хліб та воду, вона купила, принесла йому та пішла додому. Вніч з 03.01.2024 на 04.01.2024 він прийшов до неї близько 02-00 год. з білявою дівчиною та попрохав зайняти 2000 грн. Потім о 09-00 год. він зателефонував та сказав що пропав телефон, і попрохав прийти з батьком та допомогти знайти телефон. Вони пішли до нього, шукали телефон. Хвилин через 20 ОСОБА_29 відсунув диван та сказав що знайшов сенсорний телефон. Потім сказав що його чекає знайомий і йому треба їхати. Також повідомила, що син працював на господаря який давав ОСОБА_28 телефони на реалізацію. Через неділю він віддав гроші. На запитання прокурора повідомила, що запам'ятала, що було 03.01 бо в цей день у онука Рената день народження, виповнилося 4 роки, але потім згадала, що день народження онука 13.01. на старий Новий рік, та зазначила, що запам'ятала дату 03.01. бо приходила до сина в гості, та в нього було купа людей.
Разом з цим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції вірно поставився критично до пояснень свідка ОСОБА_27 про те, вона 03.01.2024 приходила до сина ОСОБА_7 і в нього дома було багато людей та ОСОБА_24 вночі з дівчиною приходив до неї, оскільки ОСОБА_27 є матір'ю обвинуваченого і може давати показання в інтересах свого сина. Також вони спростовуються показами потерпілого, який на досудовому розслідуванні і під час судового розгляду давав стабільні покази і зазначав, що 03.01.2024 він вживав спритні напої разом з ОСОБА_20 і дома у обвинуваченого більше нікого не було, в інші дні коли він приходив до ОСОБА_19 , у обвинуваченого вдома було багато людей. Крім того, під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 плуталась в показах, вказавши спочатку, що запам'ятала дату 03.01.2024, оскільки у її онука день народження, але потім пояснила, що день народження у онука 13.01, та пам'ятає 03.01. тому, що у сина було багато людей.
За таких обставин, апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції необґрунтовано не взяв до уваги показання його матері - свідка ОСОБА_27 , на думку колегії суддів, є безпідставними та суб'єктивними.
Судом першої інстанції також співставлено, проаналізовано і покладено в основу обвинувального вироку дані, що містяться у:
- заяві ОСОБА_9 про вчинення злочину від 29.01.2024, в якій потерпілий просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_30 , який 4 січня 2024 року за адресою: АДРЕСА_3 таємно заволодів його мобільним телефоном XIAOMY марки Redmi Note 12 (4/128) Onyx Gray S/N: НОМЕР_4 , IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 вартістю 7199 грн., з сім-картою «Водафон» номер НОМЕР_5 (вартістю 100 грн.).(арк. 177-178 т.);
- протоколі огляду предмету від 13.02.2024 р. та фототаблицею до нього, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є відкрита ділянка місцевості за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, на «Центральному ринку», де гр. ОСОБА_16 добровільно видав працівникам поліції телефон Redmi Note 12 для огляду. Вказаний мобільний телефон в корпусі темно-синього кольору без видимих пошкоджень. В ході огляду було встановлено, що телефон у справному стані, у вкладці «Налаштування» було встановлено «Emei» та серійний номер пристрою: Emei 1: НОМЕР_1 , Emei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_4 . Крім цього, телефон має 128 GB вбудованої пам'яті та 4-2 GB оперативної пам'яті. В ході огляду предмету не було встановлено та виявлено пошкодження, які б впливали на його функціональність. В ході огляду вилучено вказаний мобільний телефон. (арк.. 182-188 т.1)
- протоколі проведення слідчого експерименту від 06.02.2024 р. за участю свідка ОСОБА_31 , та відтвореним у судовому засіданні DVD-диском, з яких вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_32 добровільно пояснив та показав, що 04 січня 2024 року, знаходився зі своєю співмешканкою Катуніною в кв. АДРЕСА_4 , до них прийшов ОСОБА_33 , аби випити спиртних напоїв, але, оскільки у них не було грошей ОСОБА_33 надав мобільний телефон для закладу його до ломбарду. Мобільний телефон був марки Xiaomi Redmi 4А. ОСОБА_34 заклав його до ломбарду «Економ» за 450 гривень, та на виручені гроші купили спиртних напоїв. Пізніше ОСОБА_33 запропонував ОСОБА_35 продати ще один мобільний телефон Redmi Note 12, при цьому ОСОБА_33 запевнив що це його мобільний телефон. 05.01.2024 ОСОБА_32 в м.Павлоград, Дніпропетровської області здійснив продаж мобільного телефону Redmi Note 12 за 1500 грн., під час продажу надав свій паспорт для виїзду за кордон. Повернувшись до м.Лозова повернув гроші ОСОБА_36 (арк.189-192 т.1)
- висновку експерта № СЕ-19/121-24/3480-ТВ від 08.02.2024, з якого вбачається, що ринкова вартість мобільного телефону «Xiaomi» марки «Redmi Note 12 Onyx Gray 4GB RAM 128GB ROM» imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_4 , станом на 04.01.2024, з урахуванням умов, зазначених у дослідній частині, становить 4979,00 грн.(арк. 193-197 т.1);
- постанові про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 13.02.2024 р., згідно якої було визнано речовим доказом у кримінальному провадженню: мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 12, Onyx Gray, Еmei 1: НОМЕР_1 , Еmei 2: НОМЕР_2 , з серійним номером НОМЕР_4 , та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_16 ( арк.199-200 т.1)
- протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 20.02.2024 р. згідно якого свідку ОСОБА_35 були пред'явленні для впізнання фотознімки громадян, на фото № 2 він впізнав особу, котра 04.01.24 дала мобільний телефон Redmi Note 12 щоб він його продав. Згідно додатку на фотокартці на яку вказав свідок зображений ОСОБА_7 (арк.202-204 т.1)
- протоколі проведення слідчого експерименту від 18.03.2024 р. за участю потерпілого ОСОБА_9 , та відтвореним у судовому засіданні DVD-диском, з яких вбачається, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_9 добровільно пояснив та показав, що 03.01.2024 року він прийшов до кв. АДРЕСА_5 , до ОСОБА_7 додому, аби випити та залишився в нього переночувати. Вночі ОСОБА_9 , коли прокинувся, помітив в руках ОСОБА_7 телефон на якому останній слухав музику. Мобільний телефон був Redmi Note 12 Onyx Gray та належить ОСОБА_9 . 04.01.2024 року ОСОБА_9 запитав у ОСОБА_7 про мобільний телефон, але ОСОБА_28 відповів, що не знає. До квартири ніхто не заходив на всьому проміжку часу (арк.205-208 т.1).
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обґрунтованого висновку що ОСОБА_28 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, оскільки у вироку суду першої інстанції в повній відповідності до вимог ч. 3 ст.374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_28 за пред'явленим обвинуваченням, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки.
Судом першої інстанції повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки стороною захисту не доведено наявність підстав для виправдання обвинуваченого за пред'явленим обвинуваченням чи зміни оскаржуваного вироку, з урахуванням доводів, наведених в апеляційних скаргах захисника ОСОБА_37 та обвинуваченого ОСОБА_28 .
Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами сторони захисту про те, що суд допустив неповноту судового розгляду з тієї підстави, що відмовив у задоволенні клопотання про призначення повторної судово-товарознавчої експертизи мобільного телефону Redmi Note 12, з наступних підстав.
Так, 05.01.2024 слідчим СВ Лозівського РВП ГУНП в Харківській області винесено постанову про призначення судово-товарознавчої експертизи, мобільного телефону марки ««Xiaomi» моделі «Redmi Note 12 Onyx Gray RAM 128GB ROM».
Згідно висновку експерта № СЕ-19/121-24/3480-ТВ від 08.02.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи ринкова вартість мобільного телефону марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 12 Onyx Gray RAM 128GB ROM» станом на 04.01.2024 становила 4979,00 грн.
Експертом ринкова вартість ненаданого на дослідження мобільного телефону визначалась виходячи із споживчих цінностей з урахуванням основних принципів, передбачених у Національному Стандарті №1 «загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою КМУ №1440 від 10.09.2003 року. Вартість не наданого на дослідження майна, яке було у використанні, визначалось шляхом використання інформації щодо вартості майна, яке знаходилося в користуванні (вартість обєкту дослідження на основі інформації про ціни пропонування подібного майна, з урахуванням відповідних правок). При цьому, експертом було проаналізовано цінову інформацію, розміщену на сайтах з продажу товарів, що були вживанні, та встановлено, що вторинний ринок подібного до об'єкта дослідження майна добре розвинений, а саме мається достатня кількість вартісних пропозицій, та цінову інформацію використану в експертизі можливо вважати достовірною, яка не викликає сумнівів у експерта. При проведенні експертизи було застосовано порівняльний підхід (арк.193-197 т.1).
До матеріалів цього судового провадження також залучено копію фіскального чеку про придбання мобільного телефону Xiaomi Redmi Note 12 4/128 Onyx Gray 23.06.2023 року за 7227 грн. (арк.181 т.1).
Під час судового розгляду потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_15 зазначили, що остання подарувала своєму чоловіку мобільний телефон Redmi Note 12 приблизно за півроку до вчиненого злочину. Приблизна вартість складала 7000-7400 грн. При цьому потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_15 зазначили, що телефон був в гарному стані до вчиненого кримінального праавопорушення.
В судовому засіданні в суді першої інстанції свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_18 безпосередньо повідомили, що вони купляли мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 12 в гарному стані, без будь-яких видимих пошкоджень. При цьому свідок ОСОБА_16 зазначив, що телефон купував 12-річному сину, який в подальшому вронив телефон і на ньому з'явилася збоку подряпина.
При цьому, під час судового розгляду в суді першої інстанції обвинуваченим ОСОБА_7 заявлено клопотання про проведення судово-товарознавчої експертизи для визначення суми завданої шкоди потерпілим з тих підстав, що телефон експертом не був досліджений, а експертиза була проведена за приблизною вартістю.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 02.12.2024 року відмолено у задоволенні вищезазначеного клопотання обвинуваченого, мотивувавши своє рішення тим, що з показань свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_16 вбачається, що вони купували телефон в гарному стані, а також те, що цим телефон в подальшому користувалася дитина свідка ОСОБА_16 , яка впустила телефон та він зазнав механічних пошкоджень, у зв'язку з чим суд дійшов вірного висновку, що клопотання обвинуваченого є необґрунтованим, оскільки призначення повторної судово-товарознавчої експертизи у даній справі є недоцільним, а призведе лише до затягування справи та порушення розумних строків її розгляду.
Колегія суддів також бере до уваги, що з висновку експерта № СЕ-19/121-24/3480-ТВ від 08.02.2024 вбачається, що судовим експертом, із застосуванням порівняльного підходу, враховувалася цінова інформація, що розміщена на сайтах з продажу товарів, що були у вживанні, та за наслідком проведення експертизи було встановлено, що станом 04.01.2024 ринкова вартість мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 12 складала 4979 грн.
Отже, враховуючи ту, що обставину мобільний телефон потерпілого до вчиненого злочину мав гарний стан, але в подальшому зазнав механічні пошкодження, а також те, що судовим експертом при проведенні судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/121-24/3480-ТВ від 08.02.2024 року, в тому числі, враховувалася середня вартість мобільного телефону цієї моделі на інтернет сайтах з вживаних товарів, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано та вмотивовано відмовлено в задоволенні клопотання сторони захисту про призначення повторної судово-товарознавчої експертизи.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що стороною захисту не надано доказів, що судово-товарознавча експертиза № СЕ-19/121-24/3480-ТВ від 08.02.2024 року проведена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства та експертом невірно визначення вартість майна на час вчинення кримінального правопорушення, а також не наведено достатніх доводів про порушення судом першої інстанції вимог ст.ст. 242, 332 КПК України, у зв'язку з чим, на переконанняапеляційного суду, апеляційні скарги захисника та обвинуваченого в цій частині є суб'єктивними та безпідставними.
Крім того, колегія суддів критично ставиться до апеляційних доводів захисника та обвинуваченого про те, що судом допущено неповноту судового розгляду з тієї підстави, що не було допитано свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , оскільки з відомостей судового провадження вбачається, що свідок ОСОБА_32 знаходиться в розшуку у зв'язку із самовільним залишенням військової частини (арк.22 т.2), свідок ОСОБА_13 протягом 2024 року утримувався під вартою в одній камері із ОСОБА_7 в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», що може свідчити про можливу упередженість свідка, а свідок ОСОБА_11 , як пояснив обвинувачений в судовому засіданні від 02.12.2024 року (файл «760bd5ecf9c7444af7d7849fe276eac7_391afe6d-6352-4222-847a-f484c5eb9d9b», починаючи з 57 хв. 28 сек.), не був безпосереднім очевидцем злочину, що інкримінується ОСОБА_7 .
З матеріалів судового провадження також вбачається, що судовий розгляд в суді першої інстанції неодноразово відкладався, в тому числі для виклику свідка ОСОБА_31 , але встановити місцезнаходження цього не виявилося можливим, оскільки останній перебуває у розшуку, як зазначалося вище.
При цьому, під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні зі свідком ОСОБА_38 06.02.2024 року було проведено слідчий експеримент, в ході якого останній повідомив про обставини події у цьому кримінальному провадженні, в тому числі, що 04.01.2024 року він разом із своєю дружиною перебував у себе вдома та тільки у цей день до них прийшов обвинувачений для спільного вживання спиртних напоїв, але, оскільки у них не було грошей, ОСОБА_7 надав два мобільних телефон для їх закладу до ломбарду, а саме мобільні телефони марки Xiaomi Redmi 4А та Redmi Note 12. Свідок ОСОБА_32 також зазначив, що телефони він здав до ломбарду за вказівкою ОСОБА_7 , який запевнив, що телефону належить саме йому (арк.189-192 т.1)
Належить також зазначити, що показання свідка ОСОБА_17 , що викладені в оскаржуваному вироку, а також ті, що зафіксовані на аудіозапису судового засіданні від 12.11.2024 року, не містять істотних суперечностей, у зв'язку з чим, на апеляційна скарга обвинуваченого в цій частині є суб'єктивною та необґрунтованою.
Поряд з цим, колегія суддів враховує, що в судовому засіданні від 02.12.2024 року після запитання головуючого судді щодо наявності у сторін клопотань та можливості завершення судового розгляду, обвинувачений та захисник ОСОБА_39 не заявляли клопотань про необхідність відкладення судового засідання для виклику вищезазначених свідків та вважали за можливе перейти до судових дебатів.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Тобто, захисник обвинуваченого також не була позбавлена процесуальної можливості забезпечувати явку свідків сторони захисту в судове засідання в суд першої інстанції, що зроблено не було.
З огляду на викладене, версія та доводи сторони захисту щодо суперечливість та відсутність достовірних доказів на підтвердження вини ОСОБА_7 в інкримінованому йому злочині за ч.4 ст.185 України, а також наявності істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, на переконання колегії судді, мають суто суб'єктивний та безпідставний характер, оскільки стороною захисту не надано суду відповідних доказів.
Колегія суддів розцінює не визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, як обраний засіб захисту від пред'явленого обвинувачення і бажання уникнути відповідальності за скоєне.
У вироку суду в повній відповідності до вимог ч. 3 ст. 374 КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст. 94 КПК України. В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки. Судом першої інстанції також повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. Стороною захисту не доведено наявність підстав для виправдання обвинуваченого за пред'явленим обвинуваченням чи скасування оскаржуваного вироку і призначення нового розгляду в суді першої інстанції, з урахуванням доводів, наведених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_7 .
Таким чином, колегія суддів констатує, що суд першої інстанції дослідивши докази надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ за своїм внутрішнім переконанням, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто у скоєнні таємного викрадення чужого майна, що вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При цьому, на думку колегії суддів, суд першої інстанції призначив покарання обвинуваченому, який раніше неодноразово притягувалася до кримінальної відповідальності та знову вчинив тяжкий злочин проти власності, що повністю відповідає вимогам ст.ст.50,65 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та запобігання скоєння ним, а також іншими особами, кримінальних правопорушень.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування чи зміни судового рішення при перевірці цього кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 ч. 1 п. 1, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий -
Судді :