Справа № 486/1794/24
Провадження № 2/486/302/2025
17 березня 2025 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,
при секретарі - Манзенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Південноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
24.10.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Паріс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позову зазначає, що 04.02.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №002-14903-040213 за умовами якого останньому були надані у власність грошові кошти в розмірі 30000 грн на умовах поверненості, платності, строковості тощо. Дата погашення кредиту 02.02.2016 року. 02.10.2015 року НБУ відкликав банківську ліцензію та ліквідував ПАТ «Дельта Банк». 18.09.2014 року він визнаний банкрутом постановою Господарського суду в Миколаївській області, справа №915/1257/14. У жовтні місяці 2023 року у нього були заблоковані банківські картки. Через Южноукраїнський ДВС він з'ясував, що картки заблоковані приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. та подав запит виконавцю. У відповіді від 02.11.2023 року вказано, що виконавче провадження №63389199 відкрите відповідно виконавчому напису №51114, виданого 25.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» 69500,08 грн. Заборгованості за Кредитним договором 002-14903-040213 від 04.02.2013 року, укладеного з ПАТ «Дельга Банк». Правонаступником «Дельта Банк» усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2230/К від 23.04.2020 року є ТОВ «Фінансова компанія «Паріс». Стягнення заборгованості відбувалось за рахунок утримання суми боргу з пенсії. У зв'язку з вищевикладеним просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., що зареєстрований в реєстрі №51114, про стягнення заборгованості за договором ПАТ «Дельта Банк» позики грошей.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте надав суду заяву, у якій просить провести судове засідання без його участі.
Представник відповідача до суду не з'явився, проте направив заяву до суду, у якій визнав позов.
Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. причину неявки суду не повідомив, про місце та час розгляду справи сповіщався шляхом направлення судових повісток. Заяв чи клопотань до суду не надавав.
Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.10.2024 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №63389199, яке проводиться на підставі виконавчого напису, виданого нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., №51114 від 25.09.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» заборгованості у розмірі 70050,08 грн до набрання законної сили судовим рішенням по цій справі.
Згідно з ч.1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
Як встановлено ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач позов визнав, третя особа пояснень не надавала.
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріали справи містять копію заяви №002-14903-040213 ОСОБА_1 від 04.02.2013 року до ПАТ «Дельта Банк» про відкриття кредитної лінії останньому (а.с. 6).
24.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис за №51114, про стягнення з ОСОБА_1 за кредитним договором 002-14903-040213 від 04.02.2013 року на користь ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» в сумі 70050,08 грн (а.с. 5).
На підставі вказаного виконавчого напису 22.10.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Миколаївської області Довгань В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63389199 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. №51114 від 25.09.2020 року (а.с. 8-9).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч.1 ст. 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст. 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрований за № 282/20595.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст. 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Окрім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому, стаття 50 Закону передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Отже, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням положень статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05.07.2017 року справа № 6-887цс17, від 23.01.2018 року справа № 310/9293/15ц, від 19.09.2018 року справа № 207/1587/16 та від 31.10.2018 року справа № 308/11193/16-ц.
Окрім того, матеріали справи не містять відомостей того, що ТОВ «Фінансова компанія «Паріс», набувши право вимоги за кредитним договором до позивача ОСОБА_1 , направило відповідне повідомлення за його адресою, а нотаріусу надало належні та достатні документи, що підтверджують безспірність заборгованості.
Таким чином, вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості. Розрахунок розміру невиконаних зобов'язань за кредитним договором, суми боргу за тілом кредиту та відсотків за користування кредитом у виконавчому написі зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача. Жодного повідомлення позивачу від нотаріуса не надсилалось.
Документами, які підтверджують безспірність заборгованості, не можуть бути розрахунок заборгованості чи довідка про існування заборгованості, складені банком. Останні є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків банку і не можуть слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог відповідача до позивача.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підтвердження факту безспірності заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Паріс» мало б надати нотаріусу первинні бухгалтерські документи, чеки, квитанції, та інше, які підтверджують факти оплати або неналежної оплати.
Належними доказами є первинні облікові документи, оформлені у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Постанови правління НБУ № 566, Постанови правління НБУ № 174 - виписки з рахунку, платіжні доручення, меморіальні ордери та ін.
Таким чином, приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3 глави 16 Порядку.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом, із заявою про забезпечення позову та клопотанням про витребування доказів, ОСОБА_1 сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн (а.с. 10, 14, 18).
Оскільки позивачем не ставиться питання про відшкодування судового збору, то судовий збір сплачений ним при зверненні до суду в сумі 2422,40 грн, відшкодуванню на його користь не підлягає.
Керуючись ст. 257 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та ст. 12, 13, 19, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 25.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, який зареєстрований в реєстрі за №51114, про стягнення заборгованості за договором ПАТ «Дельта Банк» позики грошей.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 25.10.2024 року.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О. І. Савін