490/1614/25 17.03.2025
нп 1-кс/490/1235/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/1614/25
12 березня 2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сімферополь Автономна Республіка Крим, громадянина України, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України,
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України, за наступних обставин.
Так, у травні 2022 року (точна дата досудовим розслідуванням не встановлена), громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючись ідеологічними мотивами, підтримуючи дії держави-агресора у проведенні агресивної війни проти України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою з невстановленими особами з числа військового керівництва рф та окупаційної влади, прибув до тимчасово окупованого м. Херсон в якості військового кореспондента російського новинного агентства «News Front» під псевдонімом LeX, з метою здійснення інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та її окупаційною адміністрацією, спрямованої на визнання правомірною і заперечення збройної агресії рф проти України, виправдування тимчасової окупації Херсонської області, поширення проросійської агітаційної продукції з глорифікацією збройних формувань рф та окупаційної адміністрації держави-агресора.
Задля надання видимості підтримки дій держави-агресора - російської федерації, та її окупаційної адміністрації, молоддю тимчасово окупованої території м. Херсон та Херсонської області, ОСОБА_6 за фінансової підтримки рф та т.зв. військово-цивільної адміністрації Херсонської області (мовою оригіналу - Военно-гражданская администрация Херсонской области), діючі за попередньою змовою з іншими невстановленими на даний час особами, у червні 2022 року організував інформаційно-деструктивний проєкт «Улицы Херсона», діяльність якого полягала у здійсненні інформаційних заходів шляхом проведення антиукраїнських масових громадських та політичних акцій, з метою зміни світоглядних основ громадянського суспільства на тимчасово окупованій території України, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, викривлення подій, що відбуваються внаслідок розпочатої рф збройної агресії проти України, шляхом обвинувачення України і ЗСУ в здійсненні обстрілів та веденні бойових дій проти населення тимчасово окупованої території України, в тому числі Херсонської області.
При цьому, під час проведення громадських та політичних акцій використовувались російська символіка, публічні виступи на користь збройних сил рф та окупаційної адміністрації, з визнанням правомірною і заперечення збройної агресії рф проти України, виправдуванням тимчасової окупації Херсонської області,а також із публічними закликами щодо зміни території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, шляхом приєднання території Херсонської області до території російської федерації, які висвітлювались в засобах масових інформацій шляхом розміщення публічно в мережі Інтернет та інших джерелах поширення публічної інформації, переважно російськомовного контенту та тих, що контролюються окупаційними військами.
Для досягнення поставлених цілей т.зв. проєкту «Улицы Херсона», в період з червня 2022 року по серпень 2022 р., ОСОБА_6 , перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон, за попередньою змовою з невстановленими на даний час особами - учасниками т.зв. проекту «Улицы Херсона», діючи з прямим умислом та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, направлених на здійснення інформаційної діяльності проти України, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч врегульованим чинним законодавством України суспільним відносинам у сфері національної безпеки України, створював російськомовний відеоконтент, з метою його подальшого збереження і розміщення в засобах масової інформації, як то телебачення та інтернет ресурси, усвідомлюючи при цьому можливість вільного доступу до вказаного матеріалу, його запозичення (скачування), вільного сприйняття масовою аудиторією та вільного поширення серед невизначеного кола осіб.
24.01.2025 року ОСОБА_6 повідомленопро підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28 ч. 6 ст. 111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 436-2 КК України.
28.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України.
Посилаючись на те, що ОСОБА_6 має можливість безперешкодного виїзду за межі території України, а також, що у період окупації останній постійно перебував на території м. Херсон, яке до 11.11.2022 було фактично окуповане російською федерацією внаслідок збройного наступу та воєнної агресії проти України,що у своїй сукупності є достатніми мотивуючими особу факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду шляхом перетину державного кордону України через неконтрольовані його ділянки, що межують з російською федерацією, серед іншого, вчиняючи зазначену вище протиправну діяльність, ОСОБА_6 неодноразово контактував із особами, які могли бути обізнані в його незаконній діяльності та зможуть в подальшому надати викривальні показання щодо аналогічних злочинів,, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав у ньому викладених, просив про його задоволення.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
24.01.2025 року ОСОБА_6 повідомленопро підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.28 ч. 6 ст. 111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч. 3 ст. 436-2 КК України.
28.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України.
У передбачений законом спосіб повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» та на сайті Офісу Генеральної прокуратури України.
Вказаний факт підтверджений прокурором у судовому засіданні документально.
Підозрюваний ОСОБА_6 , будучи викликаним до органу досудового розслідування шляхом публікацій в засобах масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр» та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик на 04,05,06 березня 2025 рокудо слідчого не з'явився, не повідомивши про причини неявки, що в тому числі свідчить про переховування від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з неприбуттям підозрюваного ОСОБА_6 на неодноразові виклики до органу досудового розслідування, переховуванням з метою ухилення від кримінальної відповідальності, постановою слідчого від 03.02.2025 р. ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_6 виїхав з деокупованої території м. Херсон та на даний час перебуває на ТОТ Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь).
Досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025230000000071 від 03.02.2025 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України, триває.
Згідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов'язаний в тому числі прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду.
За правилами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Ч. 1 ст. 183 КПК України, визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених п.п.6,7ст. 176 КПК України.
Ст. 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
В ч. 1 ст. 135 КПК України передбачено, що особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
Відповідно до ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У судовому засіданні встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 особисто вручено не було, оскільки останній перебуває на даний час на непідконтрольній території України.
На виклики слідчого підозрюваний не з'явився, не повідомляючи про причини неявки, що свідчить про його ухилення від кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурором доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у даному кримінальному провадженні, оскільки органом досудового розслідування вжито всіх можливих заходів для вручення йому повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України, підтверджується даними:
- протоколу допиту свідка ОСОБА_7 який показав, що ОСОБА_8 був організатором розмальовування парканів в м. Херсоні кольорами прапору рф, особисто видавав балончики та фарби, здійснював відеозйомки та розраховувався за роботу;
- протоколу пред'явлення для впізнання за фотознімкамизі свідком ОСОБА_7 ,який впізнає ОСОБА_8 за фотознімками;
- протоколу слідчого експерименту, відповідно до якого ОСОБА_7 показав місця, де він разом з іншими учасниками розмальовував паркан ДП «Херсонська біологічна фабрика» повул. Робочої в м. Херсонікольорами прапору рфпід контролем ОСОБА_6 ;
- Протоколу огляду від 13.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_8 виготовив відеосюжет, якій у подальшому 23.06.2022 поширив в Telegram-каналі за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_3 и украинской оккупации»;
- Протоколу огляду від 13.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_8 виготовив відеосюжет, якій у подальшому ІНФОРМАЦІЯ_4 поширив на Інтернет-ресурсі ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_7 »;
- Протоколу огляду від 13.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_8 виготовив відеосюжет, якій у подальшому 11.08.2022 поширив в телеграм-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_8 » ( ІНФОРМАЦІЯ_9 ) за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 під назвою: «Проект « ІНФОРМАЦІЯ_10 », молодёжь против нацист ской символики и идеологии. Работайте, младшие братья»;
- Протоколу огляду від 13.09.2023, відповідно до якого ОСОБА_8 виготовив відеосюжет, ІНФОРМАЦІЯ_11 поширив на веб-сайті « ОСОБА_9 » ( ІНФОРМАЦІЯ_12 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_12 під назвою: «Активисты общественного проекта «Улицы Херсона» провели очередную акцию по закрашиванию нацисткой символики»;
- Висновку судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №СЕ-19/102-24/13316-ЛД від 19.07.2024, відповідно до якого у наданих на дослідження протоколах огляду від 13.09.2024 наявні висловлювання у формі інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресором та його окупаційною адміністрацією, спрямованих на підтримку держави-агресора, її окупаційної адміністрації чи збройних формувань та на уникнення нею відповідальності за збройну агресію проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України та публічні заклики до підтримки дій та рішень держави-агресора рф, окупаційної адміністрації держави-агресора, до співпраці з державою-агресором, до невизнання поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, публічних закликів з метою зміни меж території або державного кордону України, а також виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також шляхом виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України та глорифікація держави-агресора російської федерації.
Стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, п. 34).
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Достатність даних для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення є оціночним поняттями.
Досліджені у судовому засіданні дані є достатньо вагомими у своїй сукупності для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України.
Матеріали кримінального провадження також містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч. 6 ст. 111-1 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.110 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, та у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, вчиняючи зазначену вище протиправну діяльність, ОСОБА_6 неодноразово контактував із особами, які могли бути обізнані в його незаконній діяльності та зможуть в подальшому надати викривальні показання щодо аналогічних злочинів, має можливість продовжувати вчиняти такі ж кримінальні правопорушення чи інші, оскільки підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території України - АР Крим.
Підозрюваний ОСОБА_6 неодноразово не з'являвся за викликами до слідчого.
Вказане дає обґрунтовані підстави вважати, що існує ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.
З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні найбільш суспільно небезпечного злочину, характеру та способу ймовірно вчинених кримінальних правопорушень проти держави Україна, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, є обґрунтованою.
Застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, на даній стадії досудового розслідування кримінального провадження не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Також, відповідно до положень ст.ст. 183,193,194 КПК України, згідно з якими при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається та у разі наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу вирішуватиметься остаточно вже після його затримання та доставки до суду, тому строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, триває до його затримання та доставки до суду і не обмежується строком, встановленим ч.1 ст. 197 КПК України, підозрюваному ОСОБА_6 відносно якого необхідно обрати запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу, розмір застави слідчим суддею не визначається.
Обставини, визначені ч. 2 ст. 183 КПК України, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , відсутні.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.6 ст.111-1, ч.2 ст.110, ч.2 ст.28 ч.3 ст.436-2 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення строку дії такого запобіжного заходу та розміру застави.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніш як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1