Справа № 484/881/25
Провадження № 2-а/484/8/25
17.03.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
головуючого судді - Шикері І.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вялова Ірина Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вялова І.М., звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 08.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову № 44 по справі про адміністративне правопорушення, якою останнього притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, в сумі 17000 грн. В оскаржуваній постанові зокрема зазначено, що 03.04.2024 о 09.00 год., ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № НОМЕР_1 , без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказану постанову по справі про адміністративне правопорушення представник позивача вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. Крім того, 19.05.2024 набув чинності Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто до 19.05.2024, норми ч.3 ст. 210-1 КУпАП не існувало. Також, цим же Законом було встановлено обов'язок громадян України у 60-денний строк уточнити свої дані, щодо виконання військового обов'язку, а тому ОСОБА_1 не міг 03.04.2024 вчинити правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки дія цієї норми була введена лише 19.05.2024. З врахуванням вищевикладеного, представник позивача просила скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.02.2025 № 44 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити.
Розгляд даної справи, відповідно до вимог ст. 257 КАС України, проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Заперечуючи проти вимог, викладених у позові, 25.02.2025 тво. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 направив до суду відзив у якому містяться роз'яснення норм чинного законодавство, щодо явки військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_2 , порядку вручення та оформлення повісток про їх виклик, при цьому зазначив, що в порушення вимог п.41 Постанови КМУ № 560 від 16.05.2024 солдат запасу ОСОБА_1 вважався таким, що належно оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , який не з'явився за викликом до ТЦК та СП без поважних причин, а тому вважав, що оскаржувана постанова № 44 від 08.02.2025, є законною і підстав для її скасування не має, в зв'язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, відзив та додані до нього докази,суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, в межах даної справи суду належить здійснити перевірку рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності на предмет відповідності вимогам законності, верховенства права, правам, свободам та законним інтересам осіб, вимогам розумності, добросовісності, безсторонності (неупередженості).
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст.279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
З постанови по справі про адміністративне правопорушення № 44 від 08.02.2025 року вбачається, що 03.04.2024 о 09.00 год., ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № 38884, без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно вимог ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Судом встановлено, 19.05.2024 набув чинності Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210-1 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період, тобто на час вчинення правопорушення - 03.04.2024, такої норми, як 3 ст.210-1 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою, не існувало.
Тому, в врахуванням вищевикладеного, позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
До того ж, з наявних матеріалів справи, в тому числі й наданих представником відповідача неможливо перевірити та встановити чи дійсно ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце явки за повісткою, зокрема, докази доведення до відома ОСОБА_1 змісту відповідної повістки та її вручення, або відмови від її отримання, тобто у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці № 38884.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП за викладених в оскаржуваній постанові обставин суперечить закону, оскільки закон, за яким він притягується до адміністративної відповідальності, не має зворотної дії в часі, законодавства, яке згідно оскаржуваної постанови порушив позивач, в період часу, за який він притягується до адміністративної відповідальності, не існувало, а строки накладення адміністративного стягнення за вказаний в оскаржуваній постанові період часу вчинення адміністративного правопорушення також спливли.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову та на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, слід скасувати рішення суб'єкта владних повноважень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору, в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 77, 78, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Вялова Ірина Михайлівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 № 44 від 08.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу, в сумі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності, передбаченої за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 17.03.2025.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ,місце проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача - адвокат Вялова Ірина Михайлівна, місцезнаходження: вул. Театральна, 21, м. Первомайськ, Миколаївська область.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 , код НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя: І.А.ШИКЕРЯ