Справа № 489/1679/24
Номер провадження 2/489/107/25
Іменем України
19 лютого 2025 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Ленінського районного суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) , третя особа - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради як орган опіки та піклування про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини
встановив
У березні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 29.12.2015 між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу в них народилася донька ОСОБА_3 . Після припинення шлюбних відносин донька проживає разом з відповідачем, яка створю штучні перешкоди стосовно спілкування позивача з донькою та участі у її вихованні, налаштовує доньку проти нього, у зв'язку з чим змушений звернутися до суду.
З цих підстав просив суд зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у вільному спілкуванні ,вихованні та побаченні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановити для нього наступний порядок та графік участі у спілкуванні та вихованні доньки ОСОБА_3 :
- кожну суботу та неділю місяця з 10.00 год. суботи до 16:00 год неділі з виїздом до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- у період зимових, весняних та осінніх канікул не менше половини календарних днів на кожний період канікул з виїздом до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
- один місяць у період літніх канікул з можливістю виїзду для відпочинку та оздоровлення доньки на території України ,а за кордон - за згодою відповідача;
- безперешкодне відвідування доньки в святкові дні, дні народження та необмежене спілкування за допомогою телефонного зв'язку.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, надала суду відзив, в яком вказала, що відповідачка категорично заперечує те, що вона чинить перешкоди в спілкуванні позивача з дитиною, оскільки до лютого 2024 року позивач мав можливість бачити та спілкуватися з дитиною та і досі має можливість спілкуватися з нею по телефону. Твердження позивача про те, що на даний час він не має можливості бачитись з дитиною передували обставини які приховує позивач, а саме те, що відносно нього 08.12.2023 року було винесено постанови Ленінським районним судому м. Миколаєва по справі №3/489/2088/23 року та визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-2 ч. 1 КУпАП, також 27.03.2024 року по справі № 3/489/1015/24 визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. В лютому 2024 року відповідачка звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва з заявою про видачу обмежувального припису, в якій зазначила позивач ОСОБА_1 своїми діями систематично завдає ОСОБА_2 та її дочці ОСОБА_3 моральних та фізичних страждань, а також переслідує їх, тобто вчиняє домашнє насильство. Враховуючи наведене а також те, що позивачем не надано доказів та не доведено належними засобами доказування факту чинення відповідачкою перешкод у спілкуванні з дитиною, вважає за неможливе зустрічі дитини з батьком до відновлення стану дитини, оскільки дитина боїться батька та до сплину обмежувального припису, який закінчується у серпні 2024 року та після звернення сторін до сімейного психолога.
Представник відповідача в судовому засіданні погодився з порядком спілкування та участі позивача з дитиною, який міститься у висновку, наданому Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник третьої особи просив розглядати справу без його участі.
Дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини та відповідні правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.03.2021 шлюб між сторонами розірвано та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн. щомісячно, з подальшою індексацією.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.05.2021 рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 17.03.2021 в частині визначення розміру аліментів змінено з 5000 грн. до 2000 грн.
Позивач надав суду копії квитанцій про сплату ним аліментів відповідно до рішення суду.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 28.02.2024 видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), громадянина України, поклавши на нього на строк шість місяців такий обов'язок:
- заборонити ОСОБА_1 наближатися на відстань менше, ніж 100 метрів до місця проживання ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до Висновку Виконавчого комітету ММР від 16.10.2024 орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь батька ОСОБА_1 , у спілкуванні з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , встановивши наступний графік :
- враховуючи думку дитини, відсутність контакту між нею та батьком, рекомендувати батькам: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом з дитиною провести з психологом Миколаївського міського центру соціальних служб або іншим роботу щодо налагодження взаємостосунків між батьком і дитиною та між батьком і матір'ю щодо питань виховання малолітньої. За результатами проведеної роботи, виключно за наявності згоди дитини, рекомендувати такий графік спілкування дитини з батьком: перша, третя субота місяця з 10:00 год. до 16:00, за бажанням дитини; - перші три місяці з дня набрання рішення законної сили побачення проводити в присутності матері дитини.
Згідно з ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
На підставі ч.ч. 1,2 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішуються батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування.
В ст. 153 СК України зазначено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно з ч.1 ст.158 СК України за заявою батька дитини, орган опіки і піклування визначає спосіб участі у вихованні дитини та спілкування із нею того із батьків хто проживає окремо.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини. Рішення органів опіки та піклування з цих питань можуть бути оскаржені до суду у порядку, встановленому законом.
У ч.1 ст. 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991, дата набуття чинності для України 27.09.1991) передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 766/11784/16-ц від 10.02.2022 зазначено, що батько, який проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини.
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі "Хант проти України" зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Суд виходить з рівності прав батьків щодо участі у вихованні дитини.
Суд враховує право та бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю малолітньою дочкою, а також те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , досягла того віку, коли вона може перебувати певні періоди часу без матері, зважаючи на розпорядок дня та необхідність забезпечення дитині права на відпочинок. Крім того, суд враховує висновок про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, та визначення способів батька у вихованні дитини від 16.10.2024, в якому орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити участь батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Враховуючи те, що повноцінного контакту між батьком та дитиною не встановлено, що полягає в тому, що зустрічі проходять в присутності матері і зі слів позивача дитина не приймає самостійні рішення щодо спілкування з батьком, а орієнтована на думку матері, суд вважає, що сторонам необхідно продовжити з психологом Миколаївського міського центру соціальних служб або іншим психологом щодо налагодження взаємостосунків між батьком і дитиною та між батьком і матір'ю щодо питань виховання малолітньої. Таке спілкування психолога повинно проходити як за участі обох батьків і дитини, так і з батьком і дитиною, без присутності матері.
Суд вважає доцільним, після проведення з психологом Миколаївського міського центру соціальних служб або іншим роботу щодо налагодження взаємостосунків між батьком і дитиною та між батьком і матір'ю щодо питань виховання малолітньої, встановити наступні способи участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,:
- протягом першого місяця з дня набрання рішенням суду законної сили - в першу, третю суботу місяця з 10:00 год. до 16:00 год., в присутності матері та з урахуванням бажання дитини;
- протягом другого та третього місяця з дня набрання рішенням суду законної сили - в першу, третю суботу місяця з 10:00 год. до 16:00, без присутності матері під час безпосереднього спілкування батька з дитиною, однак з присутністю матері на такій відстані від дитини, що забезпечує візуальний контакт матері і дитини;
- в подальшому в першу, третю суботу місяця з 10:00 год. до 16:00 год., без присутності матері;
- безперешкодне відвідування доньки в святкові дні, дні народження для привітання;
- спілкування за допомогою телефонного зв'язку з 08 год. 00 хв. до 20 год. 30 хв. будь-якого дня..
Таким чином, визначений судом спосіб участі у вихованні та спілкуванні дитини з батьком у формі встановлення порядку спілкування відповідає інтересам дитини, сприятиме уникненню між сторонами конфліктів, забезпечить спокійний психологічний розвиток та зростання дитини, створить умови для виконання батьком, який проживає окремо, обов'язку щодо виховання дитини та здійснення його права на особисте спілкування із дочкою, відповідатиме вимогам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Визначений спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини не є постійним, і може бути змінений у зв'язку зі зміною обставин, у тому числі після встановлення стійкого контакту дитини з батьком, віку дитину, порозуміння батьків дитини у питаннях щодо спілкування з нею. З урахуванням вікових змін дитини, її розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі у вихованні дитини, що буде відповідати інтересам дитини.
Враховуючи те, що належних і допустимих доказів чинення перешкод у спілкуванні з дитиною позивачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2-13, 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визначити способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з обов'язковим продовженням спілкування з психологом Миколаївського міського центру соціальних служб або іншим психологом щодо налагодження взаємостосунків між батьком і дитиною та між батьком і матір'ю щодо питань виховання малолітньої, та та встановивши графік спілкування:
- протягом першого місяця з дня набрання рішенням суду законної сили - в першу, третю суботу місяця з 10:00 год. до 16:00 год., в присутності матері та з урахуванням бажання дитини;
- протягом другого та третього місяця з дня набрання рішенням суду законної сили - в першу, третю суботу місяця з 10:00 год. до 16:00, без присутності матері під час безпосереднього спілкування батька з дитиною, однак з присутністю матері на такій відстані від дитини, що забезпечує візуальний контакт матері і дитини;
- в подальшому в першу, третю суботу місяця з 10:00 год. до 16:00 год., без присутності матері;
- безперешкодне відвідування доньки в святкові дні, дні народження для привітання;
- спілкування за допомогою телефонного зв'язку з 08 год. 00 хв. до 20 год. 30 хв. будь-якого дня.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .
Третя особа: Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, адреса: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 07.03.2025.
Суддя В. В. Кокорєв