вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"18" лютого 2025 р. Справа№ 910/24368/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Скрипки І.М.
Мальченко А.О.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Тучіна О.В. за ордером;
від відповідача 1 : не з'явився;
від відповідача 2: Вернигора В.П. арбітражний керуючий;
від відповідача 3 : Василевич Д.С. за ордером;
від АТ "Райффайзен Банк": не з'явився;
від ТОВ "Сортвікс": не з'явився;
арбітражний керуючий Беніцька В.І.: не з'явилась;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи від учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" Галагана Ю.О.
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 (повний текст складено 22.01.2024)
у справі №910/24368/14 (суддя Чеберяк П.П.)за заявою уповноваженої особи від учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" Галагана Ю.О.
до 1.Першої української міжрегіональної товарної біржі
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем"
3. ОСОБА_1
за участю Акціонерного товариства "Райффайзен Банк",
Товариства з обмеженою відповідальністю "СОРТВІКС",
арбітражного керуючого Беніцької В.І.
про визнання результатів аукціону недійсним в межах справи №910/24368/14
у справі № 910/24368/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система - Київ") (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем"
про банкрутство,
У провадженні Господарського суду м. Києва перебувала справа №910/24368/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система - Київ") (нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж-Трейд") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 залучено Галагана Юрія Олександровича до участі у справі - учасником провадження як уповноважену особу від засновників (учасників, акціонерів) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем".
У грудні 2016 року уповноважена особа від засновників (учасників) ТОВ "Полірем" Галаган Юрій Олександрович (далі - позивач) звернувся у Господарський суд міста Києва з позовною заявою до Першої української міжрегіональної товарної біржі (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" (далі - відповідач 2, боржник) та ОСОБА_1 (далі - відповідач 3), в якій просив суд визнати недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника ТОВ "Полірем", що відбувся 25.04.2016 та укладені за результатами аукціону Договори купівлі-продажу майна ТОВ "Полірем".
Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорюваний аукціон організовано і проведено з істотними порушеннями вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), зокрема: ціну майна боржника визначено на підставі недійсного висновку про його оцінку; порушено правила підготовки аукціону; оголошення про проведення аукціону не містили повної і достовірної інформації про майно ТОВ "Полірем", його місцезнаходження та фотографічні зображення; розміщено неправдиву інформацію про час і місце проведення аукціону 25.04.2016; порушено правила щодо формування початкової вартості майна банкрута та правила допуску до участі в аукціоні; участь в аукціоні брали заінтересовані і взаємопов'язані особи; відеозапис і протокол оспорюваного аукціону мають суттєві суперечності та не відображають дійсних обставин продажу майна банкрута; ліквідатором не забезпечено продаж майна боржника за найвищою ціною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 відмовлено в задоволенні заяви уповноваженої особи учасників (засновників) ТОВ "Полірем" Галагана Ю. О. про визнання недійсними результатів аукціону, що відбувся 25.04.2016 в межах справи про банкрутство ТОВ "Полірем".
Ухвала суду першої інстанції мотивована недоведенням позивачем порушення правил проведення аукціону, а також відсутністю порушення прав чи інтересів уповноваженої особи учасників боржника внаслідок проведення оспорюваного аукціону, оскільки ця особа не є учасником аукціону з продажу майна банкрута.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 13.11.2018, а резолютивну частину цієї ухвали залишено без змін
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у справі про банкрутство уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника представляє інтереси його засновників (учасників, акціонерів) лише з правом дорадчого голосу і Закон про банкрутство не визначає для такої особи будь-яких інших повноважень, тому позивача оспорюваним аукціоном не порушені та він не належить до кола осіб, які можуть оспорювати результати аукціону з продажу майна боржника, отже обставини підготовки і проведення аукціону не підлягали дослідженню під час розгляду вимог позивача, права якого оспорюваним аукціоном не порушені.
Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 касаційну скаргу уповноваженої особи учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" Галагана Юрія Олександровича задоволено повністю, постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 у справі № 910/24368/14 скасовано повністю. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У вказаній постанові Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду сформульовано висновок щодо застосування норм права, згідно якого уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника як зацікавлена особа у продажі майна боржника за найвищою ціною наділена правом вимагати визнання недійсним результатів аукціону, проведеного в межах справи про банкрутство з порушенням вимог закону.
За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 10 січня 2024 року відмовлено у задоволенні уповноваженої особи від учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" Галагана Ю.О. про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем", що відбувся 25.04.2016 в межах справи № 910/24368/14.
Рішення суду мотивоване тим, що під час проведення аукціону з продажу майна ТОВ "Полірем", який відбувся 25.04.2016, організатором аукціону та ліквідатором банкрута не було допущено фундаментальних порушень вимог Закону про банкрутство, натомість доводи позивача зводяться до незгоди з його результатом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, уповноважена особа від учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" Галагана Ю.О. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі заявлену вимогу про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем", що відбувся 25.04.2016 в межах справи № 910/24368/14.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки:
- суд застосував не зміст договору від 22.10.2015, складеного арбітражним керуючим Беніцькою В.І. з Організатором аукціону, а додатки до договору, що створені з помилками та надані Організатором аукціону лише 22.06.2020, тому вони не можуть вважатись належними доказами; докази у справі підтверджують, що інвентаризація, яка була проведена на стадії ліквідації арбітражним керуючим Беніцькою В.І. разом із звільним директором ТОВ "Полірем" викликає великі сумніви у її достовірності, про що зазначено у постанові ВГСУ від 08.11.2016 у справі про банкрутство ТОВ "Полірем";
- висновки суду про відсутність вини відповідачів у продажі майна боржника за відповідною ціною є незаконними, оскільки докази на підтвердження вини відповідачів та ліквідатора містяться в матеріалах справи, досліджені судом, але не були враховані під час прийняття незаконного рішення;
- звіт ТОВ "Українська експертна група", складений Антоновим В.О. і Душинським Є.В. , щодо оцінки майна банкрута не має юридичної сили, оскільки Антонов В.О. з 29.10.2015 не мав права здійснювати оціночну діяльність, і Фондом державного майна України було зроблено рецензію на вказаний звіт та експертів було притягнуто до відповідальності;
- судом не було досліджено висновок комплексної судової експертизи, складений ПП "Бюро Маркуса", згідно якого реальна початкова вартість майна ТОВ "Полірем" занижена ТОВ "Українська експертна група" на 92%, а також незаконно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик експерта, що є грубим порушенням процесуальних прав позивача;
- згідно договорів застави від 28.12.2010 заставна вартість майна дорівнювала 6 386 514,89 грн (802 325,99 доларів США за курсом 7,96 грн), на дату оцінку 31.10.2015 курс долара США становив 22,9 грн, тому вартість майна повинна була дорівнювати близько 18 373 265,10 грн і вказана вартість є найближчою до вартості майна, згідно висновків судових експертів ПП "Бюро Маркуса";
- працівники АТ "Райффазен Банк Аваль" та арбітражний керуючий Беніцька В.І. своєю бездіяльністю сприяли з 2015 року кредитору ТОВ "Полірем Київ" та власнику цього товариства ОСОБА_1. у безоплатному використанні усього заставного майна, а учасники аукціону та майбутній покупець ОСОБА_1. були заздалегідь визначені тому експертна оцінка ТОВ "Українська експертна група" була виконана на його користь;
- у договорі від 22.10.2015 про проведення аукціону не визначено початкову вартість майна, на вимогу ухвали суду від 21.09.2018 відповідні додатки до договору не були надані, натомість вони були надані лише 22.06.2020 і оформлені з помилками, тому вказані докази не є достовірними;
- судом зроблено помилкові висновки, що оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута містить всі відомості, передбачені ч.1 ст.59 Закону про банкрутство, а також вміщено фотографічні зображення речей, які продаються;
- судом не досліджені докази у справі, на які посилався представник позивача, щодо інформації про місцезнаходження майна ТОВ "Полірем", наведеної в оголошенні про проведення аукціону, не зроблено аналізу доказів для висновку чи були законні підстави для зміни адрес фактичного місцезнаходження майна, що виставляється на продаж та якими доказами підтверджується, що внаслідок зміни адрес майно було фактично переміщено за адресою вул. Магнітогорська, 1, чи є дозвіл заставного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на демонтаж заставного майна та необхідність вчинення таких дій;
- незважаючи на наявність доказів того, що автонавантажувач марки Daewoo G20SC держ.номер НОМЕР_1 був заставним майном, вказаний т/з виставлено на продаже як незаставне, а також продано на аукціоні за його фізичною відсутністю за адресою вул.Магнітогорська 1;
- наявні в матеріалах справи докази підтверджують родинні стосунки двох учасників аукціону з продажу майна ТОВ "Полірем", а відповідно участь в аукціону двох пов'язаних осіб родинними стосунками підтверджує їх зацікавленість до майна ТОВ "Полірем";
- щодо доступу ТОВ "Трефік Лайт" до аукціону судом зроблені невірні висновки, так як вимоги за змістом оголошення від 25.03.2016 вказаним товариством не були виконані;
- зазначені у позові порушення організатором аукціону правил про порядок організації та проведення аукціонів (публічних торгів) з продажу майна підприємств банкрутів є не єдиним порушенням, так як доказами у справі підтверджуються системні порушення організатором аукціону вимог Закону про банкрутство та чинного законодавства України;
- судом незаконно відхилені доводи і докази позивача про порушення ст.58 Закону про банкрутство щодо нерозміщення оголошення про продаж майна банкрута на нерухомому майні;
- у матеріалах справи відсутні повідомлення від замовника аукціону - ліквідатора ТОВ "Полірем" Беніцької В.І. або від організатора аукціону уповноважену особу про проведення засідання комітету кредиторів боржника, а також про продаж майна на аукціоні;
- наданими позивачем доказами підтверджується, що за адресою: м.Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 33А, офіс 1 не проводився аукціон з продажу майна ТОВ "Полірем" 25.04.2016;
- судом не враховано те, що майно ТОВ "Полірем" під час його продажу на аукціоні 25.04.2016 знаходилось під арештом за виконавчим провадженням ВП №35401629 та звільнено з-під арешту постановою від 23.05.2016;
- також судом допущено ряд порушень норм процесуального права (незаконний допуск до участі у розгляді позову кредиторів ТОВ "Андіж Трейд", ТОВ "Теремплюс", чисельні відкладення та оголошення перерв в судових засіданнях, ненадання можливості представнику відповідача 2 висловити свою позицію, перед виходом до нарадчої кімнати не було проведено судові дебати).
Відповідач 3 у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що:
- у позовній заяві позивачем було визначено шість підстав позовних вимог (проведення аукціону на підставі недійсної оцінки майна, у договорі на проведення аукціону не визначено початкову вартість майна, оголошення містить неправдиві відомості про місцезнаходження майна та відсутні фотографічні зображення деяких об'єктів, організатором аукціону не відмолено у допуску заявників з підстав невідповідності їх заяв, ліцетатором не інформовано про умови договору, що укладається на аукціоні, ліквідатором Беніцькою В.І. не забезпечено продаж майна за найвищою ціною), проте у відповіді на відзив, апеляційній скарзі на ухвалу від 13.11.2018 і заяві від 22.05.2023 про долучення доказів позивачем наведені додаткові підстави позову, проте заяву про зміну підстав позову ним не було подано, тому слід виходити з підстав позову, зазначених саме у позовній заяві;
- початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена, тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу;
- додатки до договору про надання послуг з організації аукціону були надані відповідачем 1 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, який частково задовольнив клопотання ПАТ "Полірем", яке визнавало позов і синхронізувало свою позицію з позивачем;
- позивач, посилаючись на створення відповідачем 1 доказів під впливом колишнього арбітражного керуючого, не підтвердив ці обставини належними та допустимими доказами;
- зміст постанови ВГСУ від 08.11.2016 у справі про банкрутство ТОВ "Полірем" не доводить, що арбітражним керуючим Беніцькою В.І. були допущені порушення при проведенні інвентаризації ТОВ "Полірем" про які вказує апелянт;
- матеріали справи не містять договору застави автонавантажувача марки Daewoo G20SC держ.номер НОМЕР_1, який було продано за лотом №2;
- на дату проведення оцінки 31.10.2015 оцінювачи Антонов В.О. та Душинськмий Є.І. мали право проводити відповідні оцінки, враховуючи чинні сертифікати, а дії оцінювачів ТОВ "Українська експертна група" в судовому порядку не оскаржені;
- висновок експертів ПП "Бюро Маркуса", складений на замовлення позивача не є належним доказом і не спростовує ані дійсність оцінки, виконаної ТОВ "Українська експертна група", ані заниженості оцінки спірного майна;
- суд першої інстанції вірно відмовив у задоволення клопотання експерта ПП "Бюро Маркуса", оскільки виклик експерта здійснюються лише у випадку коли є потреба роз'яснити висновок і відповісти на конкретні питання суду та учасників справи, проте у клопотанні позивача конкретних питань до експертів не зазначено, такі питання були відсутні і у відповідача та суду;
- дії ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та арбітражного керуючого Беніцької В.І. щодо неоскарження висновку, викладеного у звіті ТОВ "Українська експертна група" не можуть вважати протиправними;
- у матеріалах справи наявний договір про проведення аукціону від 22.10.2015 та додатки до нього, в яких визначено початкову вартість майна банкрута і які були надані на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020 про витребування доказів, а твердження позивача про недостовірність додатків є голослівними;
- судом було досліджено та встановлено, що оголошення про продаж майна банкрута містить фотографії об'єктів, що пропонувались до продажу на спірному аукціоні, а кількість фотографічних зображень не вплинула на результат аукціону;
- в оголошенні про проведення аукціону 25.04.2016 місцезнаходження майна "Полірем", виставленого на продаж визначено за адресою: м.Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1 і відповідач 3, як учасник аукціону, ознайомлювався з усім виставленим на продаж майном саме за цією адресою;
- надані позивачем копії оголошень щодо призначення аукціону на 22.01.2016 та 19.04.2016 не є належними доказами, оскільки неможливо перевірити їх достовірність, а докази подані з пропущенням процесуального строку;
- позивачем не надано належних доказів стосовно наявності заінтересованості учасників спірного аукціону станом на час його проведення;
- судом надано вичерпну відповідь на доводи позивача стосовно порушення ТОВ "Трефік Лайт" порядку оформлення участі в торгах;
- посилання на порушення організатором аукціону правил про порядок організації та проведення аукціонів (публічних торгів) з продажу майна підприємств банкрутів є недоведеними, оскільки текст вказаних правил до справи не надано, а посилання у мережі Інтернет неактивне;
- приписи Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", на врахування яких наголошує позивач, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин;
- договір купівлі-продажу майна на аукціоні укладено 27.04.2016 між відповідачем 1 та відповідачем 3 у передбачений законом спосіб та формі, доказів протилежного позивачем не надано;
- оголошення про продаж майна на спірному аукціоні підлягало розміщенню на нерухомому майні в період з 05.04.2016 по 25.04.2016, а тому фотографії від 17.12.2015, 21.03.2016, 25.03.2016 і протокол огляду місця події від 15.03.2016 не можуть підтверджувати відсутність відповідних оголошень на майні;
- Законом про банкрутство не передбачено обов'язок здійснювати повідомлення уповноваженої особи боржника про продаж майна на аукціоні;
- лист ФОП Потульницького Г.В. від 13.07.2017 не є належним доказом того, що аукціон не проводився 25.04.2016 за адресою м.Київ, вул. Ярославів Вал, 33-А, оф.1;
- майно боржника не перебувало під арештом, оскільки постановою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 суд скасував арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, а арешт накладений постановою державного виконавця від 27.11.2012 було скасовано постановою державного виконавця від 24.11.2014 (ВП №35401629);
- судом в рівній мірі забезпечено право на висловлення власної позиції всім учасникам судового процесу, а судові дебати відбулись 13.12.2023 та 10.01.2024;
- позивачем не надано доказів, ані на підтвердження статусу уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ "Полірем", ані доказів порушених прав та інтересів оскаржуваним результатом аукціону;
- такий спосіб захисту, як визнання недійсним результатів аукціону та договору купівлі-продажу не є ефективними способами захисту інтересу та права позивача;
- відповідач 3 повідомляє суд про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції - професійна правничу допомога - 100000,00 грн, докази, що підтверджують розмір судових витрат, будуть надані суду до закінчення судових дебатів або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
АТ "Райффайзен Банк" у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що:
- Звіт про оцінку майнового комплексу, до складу якого входили активи в кількості 944 інвентарних позицій був складений за результатами проведеної оцінки суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання ТОВ "Українська експертна група" та підписаний двома оцінювачами - Антоновим В.О. та Душинським Є.І, які на дату проведення оцінки (31.10.2015) мали відповідні чинні кваліфікаційні свідоцтва, а рішенням засідання експертної комісії від 29.10.2015 Антонову В.О. позбавлено (анульовано) кваліфікаційний документ лише за спеціалізацією 1.1. в межах напрямку І "Оцінка об'єктів у матеріальній формі";
- ліквідатор ТОВ "Полірем", діючи відповідно до вимог чинного законодавства, правильно здійснював продаж всього майна боржника на перших торгах цілісним майновим комплексом, а в подальшому перейшов до продажу майна окремими лотами;
- оголошення про проведення аукціону було розміщено на веб-сайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, містило детальний перелік сіх складових позицій обладнання і інвентарю з визначенням його характеристик та вміщенням в оголошення їх фотографічних зображень, крім того, за висновками Верховного Суду при розміщенні оголошення відсутній обов'язок розміщувати фотографічне зображення кожної речі, що продається;
- факт не розміщення оголошень безпосередньо на об'єкті (не пізніше 05.04.2016) не доведений позивачем належними та допустимими доказами;
- твердження позивача щодо порушення ліквідатором вимог ст.44 Закону про банкрутство у зв'язку з незабезпеченням відчуження майна боржника за найвищою ціною є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи;
- на балансі боржника - ТОВ "Полірем" не обліковувалось та не могло обліковуватись майно, яке належало на праві власності окремим господарюючим суб'єктам - ТОВ "Полірем-Центр" (м.Київ, вул. Віскозна, 3) та ТОВ "Полірем-Логістика" (м.Київ, вул.Бутлерова Академіка, 8);
- аукціон з продажу майна боржника був проведений за адресою м.Київ, вул. Ярославів Вал, 33-А, оф.1, а посилання позивача на лист ФОП Потульницького Г.В. є безпіставними, оскільки вказаний ФОП був зареєстрований лише 23.05.2016 і на дату проведення аукціону 25.04.2016 не мав права, які фізична особа-підприємець укладати будь-які договори, в тому числі оренди, суборенди;
- ТОВ "Андіж Трейд" та ТОВ "Теремплюс" є кредиторами у справі про банкрутство ТОВ "Полірем", тому є учасниками будь-якого спору, який виник при проведенні чи виконанні результатів аукціону.
16.05.2024 представником позивача подано заяву про виклик експерта, у якій просить викликати у судове засідання керівника ПП "Бюро Маркус", судового експерта Маркус Я.І. та за необхідності інших судових експертів, які приймали участь у проведенні комплексної судової експертизи №1/04-17 від 25.04.2017 для надання роз'яснень висновку експертизи та відповідей на питання суду та учасників справи.
21.06.2024 представником позивача подані пояснення із запереченнями щодо доводів, викладених у відзиві відповідача 3 на апеляційну скаргу. До пояснень додані докази: декларація ОСОБА_1. та фотографічні зображення 3-х великих силосів 120 куб.м. станом на 25.05.2024.
25.06.2024 представником позивача подано клопотання про огляд доказів (основних засобів) ТОВ "Полірем", які перебували у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та були відчужені на аукціоні 25.04.2016 із зазначенням недостовірної адреси про фактичне їх місцезнаходження м.Київ, вул.Магнітогорська (зараз вул. Я.Гніздовського), 1 та зобов'язати власника майна ТОВ "Сортвікс" (третя особа у справі) забезпечити безперешкодний доступ до об'єктів дослідження, залучити до участі в огляді доказів учасників справи та експертів ПП "Бюро Маркус". До клопотання додані фотографічні зображення на карті гуглмапс трьох великих силосів станом на 2024 року, фотографічне зображення трьох великих силосів станом на 25.05.2024, що знаходяться за адресою м.Київ, вул. Магнітогорська (зараз вул. Я.Гніздовського), 1 на території ТОВ "Полірем".
27.08.2024 арбітражний керуючий Вернигора В.П. подав письмові пояснення, в яких вказав, що ТОВ "Сертвікс" не відповіло на його запит і не допустило не територію, яка перебуває під охороною, тому він не мав реальної можливості не підтвердити ні спростувати незаперечними доказами наявність чи відсутність за адресою м.Київ, вул. Я.Гніздовського, 1 силосів для цементу об'ємом 120 м.куб.
27.08.2024 представником відповідача 3 подано заперечення на заяву представника позивача про виклик експерта.
27.08.2024 представником відповідача 3 подано заперечення на заяву представника позивача про проведення доказів за їх місцезнаходженням.
13.09.2024 представником відповідача 3 подано заперечення проти приєднання доказів, що долучені до пояснення представника позивача від 21.06.2024.
17.09.2024 арбітражний керуючий Вернигора В.П. подав додаткові пояснення, в яких вказав, що згідно положень Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором; у арбітражного керуючого та організатора аукціону був відсутній обов'язок повідомляти позивача про дату проведення аукціону; передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, на підставі якого нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна; перелік можливості недопущення потенційного покупця до торгів обмежено всього трьома пунктами, серед яких відсутні будь-які моменти щодо родинних чи будь-яких інших зв'язків засновників тих чи інших юридичних осіб.
17.11.2024 арбітражний керуючий Вернигора В.П. подав повідомлення про скасування довіреностей та припинення представництва, яким повідомив, що повноваження адвокатів Тучіної О.В. та Тучіна М.М. на представництво інтересів ТОВ "Полірем" припинені. Також вказав, що постановою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Полірем", припинити повноваження розпорядника майна ТОВ "Полірем", визнано банкрутом ТОВ "Полірем", відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором ТОВ "Полірем" арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича, припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 16.10.2024.
Учасники процесу неодноразово повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду у електронному вигляді через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та рекомендованими поштовими відправленнями.
Неявка у судове засідання представників АТ "Райффайзен Банк", ТОВ "Сортвікс" та арбітражного керуючого Беніцької В.І., не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні підтримала клопотання про виклик експерта, залучення доказів та дослідження доказів за їх місцезнаходженням, також підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.
Представник відповідача 2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та проти задоволення клопотань представника позивача.
Представник відповідача 3 у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві та проти задоволення клопотань представника позивача.
Клопотання представника позивача про виклик експерта відхилене судом, оскільки згідно частини 5 статті 98 ГПК України суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку, проте позивач не зазначив які саме пояснення він просить надати експерта, а у клопотанні зазначив, що метою виклику є "аби суд та учасники справи мали поставити експерту питання, що вимагають спеціальних знань".
Клопотання представника позивача про дослідження доказів за їх місцезнаходженням відхилене судом, оскільки позивач просить провести огляд доказів (основних засобів) ТОВ "Полірем", які перебували у заставі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та були відчужені на аукціоні 25.04.2016, однак не визначив які саме докази він просить оглянути, не надав підтвердження знаходження цих доказів за адресою, яка зазначена у клопотанні, з врахуванням того, що з моменту проведення спірного аукціону минуло більше восьми років.
Клопотання представника позивача про долучення нових доказів відхилене судом, оскільки прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ст. 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто, без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює позивачу більш сприятливі, аніж відповідачу умови в розгляді конкретної справи, а така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/24368/14 за заявою ТОВ "Єдина торгова система - Київ" правонаступником якого є ТОВ "Андіж Трейд" (до зміни назви - ТОВ "Полірем Київ") про банкрутство ТОВ "Полірем", яке перебувало на стадії розпорядження майном.
Ухвалою попереднього судового засідання від 08.04.2015 було визнано конкурсними кредиторами ТОВ "Полірем": - ТОВ "Єдина Торгова Система-Київ" на суму 651069,61 грн. (6 090,00 грн. - перша черга, 644 979,61 грн. - четверта черга); - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 5 433 075,50 грн. (1 218,00 грн. (1 218,00 грн. - перша черга, 5 431 857,70 грн. - четверта черга) та на суму 8 795 221,08 грн. був визнаний забезпеченим кредитором боржника, а також затверджено реєстр вимог кредиторів.
Відповідно до протоколу зборів кредиторів боржника № 1 від 29.04.2015 обрано комітет кредиторів ТОВ "Полірем" у складі ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Полірем Київ".
Постановою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 боржника визнано банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Беніцьку В.І.
Після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором боржника було проведено інвентаризацію майна ТОВ "Полірем".
За результатами проведеної інвентаризації виявлено, що все майно (нерухоме та рухоме майно, оборотні засоби і товар в обігу), що належить на праві власності ТОВ "Полірем", окрім одного автонавантажувача є предметом забезпечення виконання зобов'язань кредитора АТ "Райффайзен Банк".
Таким чином, до ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Полірем" був включений лише один об'єкт не обтяжений заставою - автонавантажувач G20SC-2, рік випуску - 2004, державний реєстраційний № НОМЕР_1, а всі інші виявлені оборотні та необоротні активи ТОВ "Полірем", які належали останньому на праві власності, не ввійшли до ліквідаційної маси банкрута.
22.10.2015 між ТОВ "Полірем" в особі ліквідатора Бепніцької В.І., як замовника, та Першою українською міжрегіональною біржою, як Організатором аукціону, був укладений Договір про проведення аукціону, відповідно до якого замовник уповноважує, а Організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок аукціон з продажу майна, що належить замовнику відповідно до умив, які визначені в цьому Договорі. Перелік майна (далі за текстом "Об'єкти продажу"), його характеристика, форма проведення аукціону та інша необхідна інформація, визначена законодавством, вказується у Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього договору.
За клопотанням ліквідатора, ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2015 було залучено учасником провадження у справі про банкрутство ТОВ "Полірем" організатора аукціону - Першу українську міжрегіональну товарну біржу (відповідач 1).
Спочатку до продажу пропонувався цілісний майновий комплекс підприємства банкрута - ТОВ "Полірем", за початковою вартістю 15067524,62грн майна ТОВ "Полірем".
22.01.2016 за згодою заставного кредитора АТ "Райффайзен Банк" був призначений аукціон з продажу майна цілісного майнового комплексу підприємства банкрута - ТОВ "Полірем" за початковою вартістю цілісного майнового комплексу, визначеною, як сукупність визнаних вимог кредиторів у сумі 15 067 524,62 грн, зі встановленням терміну подачі заяв на участь в аукціоні до 06.01.2016.
Оголошення про проведення аукціону було розміщено: на веб-сайті Міністерства юстиції України від 17.12.2015 року номер публікації 26336 та на веб-сайті Вищого господарського суду України від 17.12.2015 року номер публікації 26336.
Однак, аукціон не відбувся, в зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників на 06.01.2016, у зв'язку із чим був змінений спосіб продажу майна боржника і до продажу пропонувалось майно ТОВ "Полірем" частинами, а саме: все заставне майно, яке було включено до лоту №1 та один об'єкт, який увійшов до ліквідаційної маси боржника ТОВ "Полірем" (автонавантажувач), був включений до лоту №2.
Комітетом кредиторів та заставним кредитором був погоджений спосіб та порядок продажу майна банкрута частинами на аукціоні з продажу майна боржника ТОВ "Полірем".
Оголошення про проведення аукціону було розміщено: на веб-сайті Міністерства юстиції України від 28.03.2016 о 13:33, номер публікації 29625 та на веб-сайті Вищого господарського суду України 25.03.2016 о 14:45, номер публікації 29625.
Заяви на участь в аукціоні подали дві особи - ТОВ "Трефік Лайт" та ОСОБА_1 (відповідач 3).
25.04.2016 Першою українською товарною біржою був проведений аукціон з продажу майна банкрута - ТОВ "Полірем" частинами.
Відповідно до протоколу проведення аукціону з продажу майна банкрута ТОВ "Полірем" №16/13 від 25.04.2016 переможцем аукціону з продажу майна банкрута:
лот №1 комплекс будівель та споруд з обладнанням, інвентарем, матеріальними запасами та транспортні засоби, за адресою: м. Київ, вул.Магнітогорська, 1, визначено ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) за найвищою ціною продажу об'єкту аукціону у сумі 1708978,38грн без ПДВ;
лот №2 автонавантажувач G20SC-2, за адресою: м. Київ, вул.Магнітогорська, 1, визначено ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 ) за найвищою ціною продажу об'єкту аукціону у сумі 2694,84гривень без ПДВ.
Не погоджуючись із результатами проведеного аукціону, уповноважена особа учасників (засновників) ТОВ "Полірем" Галаган Ю.О. звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника ТОВ "Полірем", що відбувся 25.04.2016, та укладені за результатами аукціону Договори купівлі-продажу майна ТОВ "Полірем".
Обґрунтовуючи вимоги, позивач стверджував, що оспорюваний аукціон організовано і проведено з істотними порушеннями вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема: ціну майна боржника визначено на підставі недійсного висновку про його оцінку; порушено правила підготовки аукціону; оголошення про проведення аукціону не містили повної і достовірної інформації про майно ТОВ "Полірем", його місцезнаходження та фотографічні зображення; розміщено неправдиву інформацію про час і місце проведення аукціону 25.04.2016; порушено правила щодо формування початкової вартості майна банкрута та правила допуску до участі в аукціоні; участь в аукціоні брали заінтересовані і взаємопов'язані особи; відеозапис і протокол оспорюваного аукціону мають суттєві суперечності та не відображають дійсних обставин продажу майна банкрута; ліквідатором не забезпечено продаж майна боржника за найвищою ціною.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції у даній справі та направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в свій постанові від 20.05.2021 зазначив, що суди попередніх інстанцій обмежились у своїх висновках щодо відмови у задоволені заяви про визнання недійсними результатів аукціону посиланням на відсутність порушень законодавства при проведені аукціону (суд першої інстанції) та застосувавши лише "суб'єктний критерій" визначення права учасника на оскарження аукціону (суд апеляційної інстанції), залишивши поза увагою "критерій зацікавленості в такої особи у продажі майна за найвищою ціною" у співставленні зі статусом уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів), з якими суд касаційної інстанції погодитися не може.
Також у вказаній постанові Верховний Суд дав вказівки під час нового розгляду справи взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін, зокрема, з'ясувати та надати всебічну і повну оцінку всім доводам заявника з урахуванням наведеного у цій постанові, в тому числі надавши оцінку спірним правовідносинам пов'язаним із оскарженням аукціону із застосуванням "змішаного критерію" визначення кола суб'єктів, які мають право на оскарження аукціону.
Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
За наслідком нового розгляду спору суд першої інстанції прийшов до висновку щодо необхідності відмови у позові, оскільки під час проведення аукціону з продажу майна боржника, який відбувся 25.04.2016, Організатором аукціону та ліквідатором банкрута не було допущено фундаментальних порушень вимог Закону про банкрутство, натомість доводи позивача зводяться до незгоди з його результатом.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини;
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Предметом розгляду у даному спорі є вимоги учасника справи про банкрутство - уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ "Полірем" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та укладених за результатами аукціону Договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Полірем".
Продаж майна банкрута відбувався в порядку встановленому нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі №20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі №5009/2987/12, від 07.05.2020 у справі №922/3059/16, від 04.10.2018 у справі №910/3638/15-г, від 31.07.2019 у справі №5004/1537/12).
Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону). Тому, враховуючи передбачені законодавством щодо прилюдних торгів (аукціону) особливості, проведення таких торгів (аукціону) є правочином. Такий висновок узгоджується з приписами статей 650, 655 і частини 4 статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу купівлю-продаж на публічних торгах (аукціонах) і визначають, що до таких договорів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті (постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 (пункти 6.17-6.18) та від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц (пункти 38-39)).
Наведена правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання їх недійсними за правилами визнання недійсними правочинів згідно з положеннями статті 215 ЦК України, яка передбачає недійсність правочину в разі недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених, зокрема, частиною 1 статті 203 цього Кодексу, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Приписами ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу, тобто відновлення прав боржника на реалізоване з торгів майно та в подальшому організацію нового аукціону, за результатами якого майно буде продане за найвищою ціною.
Виходячи з положень наведеної норми, підставами для визнання результатів аукціону недійсними є недодержання ліквідатором або організатором аукціону вимог Закону про банкрутство щодо його проведення, зокрема, порядку визначення початкової вартості майна, яке підлягає реалізації в ліквідаційній процедурі, проведення конкурсу та визначення організатора аукціону, порядку допуску до участі в аукціоні, дотримання строків та часу проведення аукціону, оприлюднення оголошення про проведення аукціону та вимог до його змісту, порядку проведення аукціону (повторного, другого повторного аукціонів).
До предмету дослідження, з питань розгляду недійсності результатів аукціону, входять встановлення обставин підготовки до проведення аукціону (інвентаризація та оцінка майна банкрута), дотримання організатором аукціону вимог, які ставляться Законом про банкрутство до його проведення.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення таких обставин: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (правові висновки у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі №920/1316/14 та ін.).
Як зазначалось вище, позивач в обґрунтування підстав позову послався на те, що оспорюваний аукціон організовано і проведено з істотними порушеннями вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), зокрема: ціну майна боржника визначено на підставі недійсного висновку про його оцінку; порушено правила підготовки аукціону; оголошення про проведення аукціону не містили повної і достовірної інформації про майно ТОВ "Полірем", його місцезнаходження та фотографічні зображення; розміщено неправдиву інформацію про час і місце проведення аукціону 25.04.2016; порушено правила щодо формування початкової вартості майна банкрута та правила допуску до участі в аукціоні; участь в аукціоні брали заінтересовані і взаємопов'язані особи; відеозапис і протокол оспорюваного аукціону мають суттєві суперечності та не відображають дійсних обставин продажу майна банкрута; ліквідатором не забезпечено продаж майна боржника за найвищою ціною.
Верховний Суд у своїй постанові дав вказівку при новому розгляді справи з'ясувати та надати всебічну і повну оцінку всім доводам заявника.
Виконуючи вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду, суд першої інстанції надав оцінку кожному доводу позивача, що наведений у позовній заяві, та дійшов наступних висновків:
Щодо забезпечення продажу майна боржника за найвищою ціною.
Метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто, ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу (правова позиція Верховного Суду в постанові від 26.09.2019 у справі №11/19).
Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону про банкрутство, початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів, відтак, така вартість цілісного майнового комплексу ніяк не пов'язана з оцінкою (прогнозом) його дійсної вартості і, з високим ступенем вірогідності, може бути завищеною.
Згідно ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство, ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Норми Закону про банкрутство не містять визначення поняття цілісного майнового комплексу, однак, виходячи з положень даного Закону, зокрема статті 33 Закону, можна дійти висновку, що під час продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу в установленому Законом порядку як в процедурі санації, так і у ліквідаційній процедурі, відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують боржника, його продукцію, роботи, послуги (фірмове найменування, знаки для товарів та послуг), інші права, які належать боржнику, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам (правова позиція Верховного Суду у постанові від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15).
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.
Системний аналіз ст. 43, ч. ч. 1, 5 ст. 44 та ст. ст. 64-66 Закону про банкрутство дає підстави для висновку, що законодавець, з одного боку, надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч. 1 ст. 44 Закону про банкрутство), з іншого (ч. 5 ст. 44 Закону про банкрутство) - визначає обов'язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.
Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч. 1 ст. 43 Закону про банкрутство) є обов'язковою умовою початку продажу майна боржника.
Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що 22.01.2016 за згодою заставного кредитора АТ "Райффайзен Банк" (лист від 26.11.2015 №140-0-0-00/8/3939) був призначений аукціон з продажу цілісного майнового комплексу підприємства банкрута- ТОВ "Полірем" з встановленням початкової вартості у сумі 15 067 524,62 грн та терміну подачі заяв на участь в аукціоні до 06.01.2016.
Оголошення про проведення аукціону було розміщене: на веб-сайті Міністерства юстиції України 17.12.2015, номер публікації 26336 та на веб-сайті Вищого господарського суду України 17.12.2015, номер публікації 26336.
Початкова вартість майна визначалась виходячи з сукупного розміру визнаних вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Полірем", а саме, заборгованість перед конкурсними кредиторами становила 6 272 303,54 грн, вимоги заставного кредитора сукупно становили: 8 795 221,08 грн (ухвала Господарського суду міста Києва від 08.04.2015).
Проте, аукціон не відбувся, у зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників станом на 06.01.2016.
Відтак, продати майно ТОВ "Полірем" у складі цілісного майнового комплексу не вдалося.
Законодавцем не визначено в обов'язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом.
Такий правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17.
Повторний та другий повторний аукціон передбачені у Законі для того, щоб запобігти ситуаціям, коли майно неможливо продати через його завищену початкову вартість.
При цьому, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів, відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками (вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі №914/701/17 та у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 19.07.2018 у справі №910/7266/14).
Під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону (постанова Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15)
Відповідно до ч.8 ст. 26 Закону про банкрутство до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у даній справі комітетом кредиторів та заставним кредитором був погоджений спосіб та порядок продажу майна банкрута частинами на аукціоні з продажу майна боржника ТОВ "Полірем".
Згідно ст. 57 Закону про банкрутство, початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим і підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
22.10.2015 між ТОВ "Полірем" в особі ліквідатора Бепніцької В.І., як замовника, та Першою українською міжрегіональною біржою, як Організатором аукціону, був укладений Договір про проведення аукціону, відповідно до якого замовник уповноважує, а Організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок аукціон з продажу майна, що належить замовнику відповідно до умив, які визначені в цьому Договорі. Перелік майна (далі за текстом "Об'єкти продажу"), його характеристика, форма проведення аукціону та інша необхідна інформація, визначена законодавством, вказується у Додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно з додатком №2 до Договору про проведення аукціону від 22.10.2015 початкова вартість Об'єкта продажу: за лот №1 становила 1 675 469,00 грн. без ПДВ. Без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні. За лот №2 становила 2 642,00 грн. без ПДВ. без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що у відповідності до умов Договору про проведення аукціону від 22.10.2015 зниження початкової ціни на спірному аукціоні не відбулось.
Договір про проведення аукціону від 22.10.2015 не оспорений та не визнаний недійсним, відтак, оцінюючи порядок продажу майна боржника, визначений умовами договору, суд першої інстанції вірно виходив з презумпції правомірності правочину.
Доводи позивача про те, що додатки до договору створені з помилками та надані Організатором аукціону лише 22.06.2020, тому вони не можуть вважатись належними доказами, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки вказані додатки були надані відповідачем 1 на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2020, який частково задовольнив відповідне клопотання ПАТ "Полірем", і позивачем не доведено, що вказані додатки мають ознаки фальсифікації тощо.
Посилання позивача на те, що інвентаризація, яка була проведена на стадії ліквідації арбітражним керуючим Беніцькою В.І. разом із звільненим директором ТОВ "Полірем", викликає великі сумніви у її достовірності, про що зазначено у постанові ВГСУ від 08.11.2016, відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зміст вказаної постанови не доводить, що арбітражним керуючим Беніцькою В.І. були допущені порушення при проведенні інвентаризації майна ТОВ "Полірем".
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відсутність вини відповідачів у продажі майна боржника за відповідною ціною, оскільки ціна продажу цілком залежала від учасників та попиту на майно ТОВ "Полірем", протилежного позивачем не доведено.
Щодо проведення оцінки майна банкрута, яке було виставлене на продаж на спірному аукціоні.
Згідно ст. 43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором.
В даній справі, ці вимоги Закону про банкрутство дотримані арбітражним керуючим Беніцькою В.І.
Так, за рішенням комітету кредиторів ТОВ "Полірем" ліквідатором банкрута Беніцькою В.І. із суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Українська експертна група" був укладений договір про проведення незалежної оцінки №1114-П/15 від 28.10.2015.
При цьому, як вірно зазначив суд першої інстанції, Закон про банкрутство не передбачав обов'язку ліквідатора здійснювати саме експертну оцінку майна боржника, адже при здійсненні своїх повноважень ліквідатор є незалежним, самостійно оцінює майно, виходячи з принципів розумності та ефективності.
Так, за результатом проведеної оцінки 31.10.2015 суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ "Українська експертна група" складено звіт про оцінку майна вих. №292/2, відповідно до якого вартість майнового комплексу ТОВ "Полірем" становила: 1 678 111,00 грн., в тому числі: вартість заставного майна становила 1675 469,00 грн. та вартість не обтяженого заставою майна становила 2642,00 грн.
Позивач заперечує дійсність наведеної оцінки майна, посилаючись на те що її виконано експертом Антоновим Володимиром Олександровичем, свідоцтво котрого анульовано відповідно до протоколу №82 від 29.10.2015 засідання Екзаменаційної комісії Фонду державного майна України.
З матеріалів справи вбачається, що Звіт ТОВ "Українська експертна група" від 31.10.2015 підписаний двома оцінювачами: Антоновим Володимиром Олександровичем та Душинським Євгеном Івановичем.
На дату оцінки, зазначену у висновку про вартість Майнового комплексу (31.10.2015):
- ТОВ "Українська експертна група" отримало у Фонді державного майна України сертифікат суб'єкта оціночної діяльності від 11.06.2013 №14766/13 за такими напрямками оцінки майна та спеціалізаціями в межах цих напрямків:
І. "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та спеціалізаціями в межах цього напряму:
1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них",
1.2. "Оцінка машин і обладнання",
1.3. "Оцінка колісних транспортних засобів",
1.4. "Оцінка літальних апаратів",
1.5. "Оцінка судноплавних засобів",
1.7. "Оцінка рухомих речей, крім таких, що віднесені до машин, обладнання, колісних транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, та тих що становлять культурну цінність" (далі спеціалізації - 1.1., 1.2., 1.3, 1.4, 1.5, 1.7), за напрямком
ІІ. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та матеріальних активів, у тому числі оцінка прав на об?єкти інтелектуальної власності" та спеціалізаціями в межах цього напряму:
2.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об'єкти інтелектуальної власності)",
2.2. "Оцінка прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі спеціалізації - 2.1, 2.2.)
Сертифікат діяв до 11.06.2016. У подальшому цей суб'єкт господарювання отримав новий сертифікат суб'єкта оціночної діяльності 17.06.2016 №449/16 за спеціалізаціями: 1.1., 1.2.,1.3, 1.4, 1.5, 1.7, 2.1, 2.2. Сертифікат діяв до 17.06.2019, тобто був чинний станом на день проведення оцінки.
- Душинський Євген Іванович, мав чинні кваліфікаційні документи оцінювача:
1) кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 14.03.2009 МФ №6766, видане Міжнародним інститутом бізнесу спільно з Фондом (за спеціалізаціями 1.1., 1.2., 1.3).
2) кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 18.07.2009 ЦМК №478, видане Українською комерційною школою спільно з Фондом (за спеціалізацією 2.1.).
- Антонов Володимир Олександрович, отримав такі кваліфікаційні документи:
1) сертифікат оцінювача від 25.12.1999 №1495, виданий Міжнародним центром приватизації, інвестицій та менеджменту спільно з Фондом (за спеціалізаціями: 1.1., 1.2., 1.3., 1.4, 1.5., 2.1, 2.2.)
2) кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 26.02.2005 МФ №3492, видане Колективним підприємством "Інформаційно-консультаційний центр" Українського товариства оцінювачів спільно з Фондом (за спеціалізацією 1.7.)
Як вбачається з листа Фонду державного майна України щодо надання інформації та копій документів стосовно оцінювача Антонова В.О. на виконання рішення Екзаменаційної комісії від 29.10.2015 наказом Фонду від 03.12.2015 №1834 виключено інформацію про оцінювача Антонова Володимира Олександровича з Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності від 07.02.2014 № 285. Враховуючи наведене, оцінювач не мав права здійснювати оціночну діяльність за спеціалізацією 1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них.
Наказом №1834 від 03.12.2015 Фонду державного майна України анульовано з сертифіката оцінювача №1495 виданого 25.12.1999 Фондом державного майна спільно з Міжнародним інститутом бізнесу Антонову Володимиру Олександровичу спеціалізацію 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок" з 29 жовтня 2015 року.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що станом на день проведення оцінки, тобто 31.10.2015, оцінювач Антонов В.О. мав право здійснювати практичну оціночну діяльність за усіма вказаними у його кваліфікаційних документах спеціалізаціями, за виключенням діяльності за спеціалізацією 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них".
При цьому, кваліфікаційне свідоцтво оцінювача Душинського Є.О. за спеціалізацією 1.1. "Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок, та майнових прав на них", станом на день проведення оцінки залишалось чинним.
Отже, враховуючи той факт, що до складу майна ТОВ "Полірем", що було предметом оцінки увійшли як об'єкти нерухомості, так і інші активи - обладнання, машини, та матеріальні запаси, а також те, що ТОВ "Українська експертна група" мало чинний сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за спеціалізаціями 1.1., 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 1.7., 2.1., 2.2., і те, що кваліфікація оцінювачів Душинського Є.О. надавала можливість здійснювати роботи за спеціалізаціями 1.1., 1.2., 1.3., 2.1., а оцінювача Антонова В.О., відповідно - за спеціалізаціями 1.2., 1.3., 1.4., 1.5., 2.1, 2.2., згідно з вимогами статті 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), зазначений суб'єкт оціночної діяльності мав право здійснювати оцінку майна ТОВ "Полірем", і така оцінка станом на дату оцінки є дійсною, що додатково підтверджується листом Фонду державного майна України від 07.06.2017 №10-59-11113.
При цьому, долучений позивачем до матеріалів справи висновок №1/04-17 експертів ПП "Бюро Маркуса" за результатами проведення комплексного експертного дослідження, щодо майнового комплексу ТОВ "Полірем", розташованого за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1, станом на 31.10.2015, складений 25.04.2017 на замовлення представника позивача, не спростовує ані дійсність оцінки виконаної ТОВ "Українська експертна група" від 31.10.2015, ані заниженості оцінки спірного майна, оскільки висновок №1/04-17 експертів ПП "Бюро Маркуса" складено 25.04.2017 (через півтора року після оцінки виконаної ТОВ "Українська експертна група"), таке експертне дослідження носить ретроспективний характер.
Складність проведення ретроспективних оцінок (експертних досліджень) полягає в тому, що після спливу тривалого проміжку часу з моменту оцінки до проведення оцінки іншою особою, дослідження ринку обмежується наявною інформацією, не завжди повно розкритою у лістингах пропозицій. А зробити повний моніторинг ринку на минулу дату, тобто зателефонувати для отримання більш повної інформації та застосувати пошук по Інтернет-сайтах, практично вже неможливо та безрезультатно.
Характерною особливістю даного виду досліджень для визначення остаточного висновку на поставлені перед дослідженням питання є те, що вказані вище фактори роблять істотний вплив на категоричність загального висновку, тобто відповісти на питання можливо лише із ступенем ймовірності, отже остаточні висновки будуть носити вірогідний характер.
Згідно висновку №1/04-17 експертів ПП "Бюро Маркуса", представником позивача на вирішення експертам, серед іншого, поставлено питання:
- яка ймовірна ринкова та початкова вартість для продажу на аукціоні майнового комплексу ТОВ "Полірем", до складу якого входять активи у кількості 944 інвентарних позицій, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. №1, що належить ТОВ "Полірем", станом на 31.10.2015?
Відповідно, за результатом проведеного дослідження, експертами ПП "Бюро Маркуса" визначено, не дійсну, а ймовірну ринкову та початкову вартість майна для продажу на аукціоні, і у розділі 1.1. висновку зазначено, що експерт та залучені ним кваліфіковані фахівці не здійснювали візуальний огляд об'єктів, які є предметом оцінки, у зв'язку з неможливістю доступу на територію підприємства.
Водночас, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а судове рішення прийматись на основі цих припущень (постанова Верховного Суду від 30.06.2021 у справі № 910/3140/19).
Крім цього, наданий позивачем висновок експертів не відповідає положенням ст.101 ГПК України, частиною 5 якої встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Також суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що правовідносини, які виникають у процесі здійснення оцінки майна, майнових прав, що належать фізичним та юридичним особам України на території України та за її межами визначаються Законом України "Про оцінку майна, майнових права та професійну оціночну діяльність в Україні", норми якого визначають, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Ліквідатор у справі про банкрутство не може нести відповідальність за достовірність оцінки майна, виконаної оцінювачем.
У разі незгоди з вартістю майна, визначеною оцінювачем, позивач не позбавлений права оскаржити дії оцінювача у встановленому законодавством порядку.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.02.2018 у справі № 5023/5782/11, від 06.06.2018 у справі № Б-50/274-10.
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо недійсності проведеної оцінки та заниженої вартості майна банкрута, реалізованого на спірному аукціоні, та, відповідно, що це є підставою для визнання недійсним результатів спірного аукціону.
Щодо визначення початкової вартості майна банкрута.
Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю (ч. 2 ст. 43 Закону про банкрутство).
Згідно ст. 57 Закону про банкрутство початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим.
Початкова вартість підлягає зазначенню у договорі на проведення аукціону.
Так, 22.10.2015 між ліквідатором Беніцькою В.І., як замовником та Першою українською міжрегіональною товарною біржою, як організатором аукціону укладено договір про проведення аукціону.
Відповідно до п.1.1. цього договору організатор аукціону взяв на себе зобов'язання за свій рахунок провести аукціон з продажу майна, що належить ТОВ "Полірем" відповідно до умов, які визначені у цьому договорі. Перелік майна, його характеристика, форма проведення аукціону та інша необхідна інформація визначена законодавством вказується у додатках до цього договору, які є його невід'ємними частинами.
Згідно додатку № 1 до договору про проведення аукціону, визначено початкову вартість продажу цілісного майнового комплексу ТОВ "Полірем".
Згідно додатку № 2 до договору про проведення аукціону, визначено початкову вартість продажу майна ТОВ "Полірем" частинами, а саме:
лот №1: 1 675 469,00 грн. без ПДВ без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні
лот №2: 2 642,00 грн. без ПДВ без можливості зниження початкової вартості на тому ж аукціоні.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вказаними доказами спростовуються доводи позивача, про те що договір на проведення аукціону укладений ліквідатором з порушенням приписів ст. 57 Закону про банкрутство без визначення початкової вартості майна банкрута.
Щодо публікації оголошення про продаж майна.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №910/18250/16 дослідження обставин стосовно порядку повідомлення про проведення торгів, на відповідність вимогам статей 58, 59 Закону про банкрутство є одним з елементів доказування під час розгляду справ про визнання недійсними результатів аукціону.
Доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується, що оголошення про проведення аукціону з продажу майна банкрута, яке опубліковано на веб-сайті Міністерства юстиції України від 28.03.2016 о 13:33, номер публікації 29625 та на веб-сайті Вищого господарського суду України 25.03.2016 о 14:45, номер публікації 29625, містило всі відомості, передбачені частиною 1 статті 59 Закону про банкрутство, у тому числі і характеристики майна, що виставляється на продаж. В оголошенні наведено текст договору, що укладається на аукціоні, крім умови про ціну та зазначення особи покупця, а також вміщено фотографічні зображення речей, які продаються, що відповідає вимогам частини 2 та частини 9 статті 59 Закону про банкрутство.
Щодо вміщення в оголошення про проведення аукціону фотографічних зображень речей, що продаються.
В оголошенні вміщуються фотографічні зображення речей, що продаються (ч.9 ст. 59 Закону про банкрутство).
Стверджуючи про порушення законодавства при проведенні спірного аукціону у даній справі, який відбувся 25.04.2016, позивач посилався, у тому числі, на те, що в порушення вимог статті 59 Закону про банкрутство в оголошенні про майно, опублікованому на веб-сайті Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України, не відображено повної інформації про майно виставлене на аукціон, зокрема, відсутні знімки основних фондів ТОВ "Полірем" (в тому числі ліній з виробництва, силосів) та товарно-матеріальних цінностей.
Разом з тим, за змістом оголошень розміщених 28.03.2016 на веб сайті Міністерства юстиції України та 25.03.2016 на сайті Вищого господарського суду України до продажу на аукціоні, що відбувся 25.04.2016 пропонувалось майно ТОВ "Полірем" такими лотами:
Лот №1 - "Комплекс будівель та споруд з обладнанням, інвентарем та транспортні засоби за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 (обтяжене заставою)".
Лот №2 - "автонавантажувач G20SC-2, за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1".
Всі лінії з виробництва, силоси, які належали ТОВ "Полірем" увійшли до групи майна - обладнання та інвентар вказаному у лоті №1, який має детальний перелік всіх складових кожної позиції обладнання і інвентарю з визначенням його характеристик та вміщення їх фотографічних зображень.
Аналогічно й щодо лоту №2, який пропонувався до продажу на аукціоні, в оголошенні містить його технічні характеристики та фотографічне зображення.
З матеріалів справи також підтверджується, що зазначені оголошення містять фотографії об'єктів, що пропонувались до продажу на спірному аукціоні, а Законом про банкрутство не встановлено мінімальної кількості фотографій речей, виставлених на продаж, як і не встановлений обов'язок створення окремого фотографічного зображення щодо кожної речі що продається (постанова Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №6/36-Б-09).
Крім того, оголошення про продаж майна розміщені на визначених Законом про банкрутство офіційних сайтах, відповідають вимогам статті 59 Закону, тому особи, яких зацікавило оголошення про продаж (потенційні покупці) безумовно мали змогу отримати більш детальну інформацію з цих загальнодоступних джерел, враховуючи також й те, що в оголошенні, зазначалися контактні телефонні дані для отримання додаткової інформації.
За встановлених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо не відображення повної інформації про майно виставлене на аукціон, оскільки вказані доводи суперечать встановленим фактичним обставинам.
Щодо інформації про місцезнаходження майна ТОВ "Полірем", наведеної в оголошенні про проведення аукціону.
Так, відповідно до частини 4 статті 58 Закону про банкрутство організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
Оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити відомості про: майно, що продається, його характеристику та місцезнаходження (ч. 1 ст. 59 Закону про банкрутство).
В оголошенні про проведення аукціону 25.04.2016 місцезнаходження майна ТОВ "Полірем", виставленого на продаж визначено за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1.
Вказуючи про порушення ч.1 ст. 59 Закону про банкрутство позивач посилався на те, що основні засоби (виробничі лінії, силоси), що були виставлені на продаж в дійсності знаходяться за іншими адресами: м. Київ, вул. Віскозна, 3 та м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, 8.
При цьому позивач посилався на інформацію зазначену в оголошенні від 17.12.2015, та в оголошенні від 21.03.2016, на не задоволені судами у даній справі клопотання представника позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням та витребування доказів, на договір застави основних засобів №12/14/1126 від 28.12.2010, на протокол огляду місця події від 06.11.2017, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Бутлерова, буд. 8.
В силу положень ст. 74 ГПК України, позивач посилаючись на недостовірність інформації про фактичне місцезнаходження майна ТОВ "Полірем" наведене в оголошенні від 25.03.2016 про проведення аукціону, повинен довести, що саме в період з 25.03.2016 (дата публікації оголошення) по 25.04.2016 (дата спірного аукціону), обладнання, яке було виставлено на продаж, та з яким мали змогу ознайомитися потенційні покупці перебувало за іншою адресою (адресами), а також довести й ту обставину, що внаслідок того, що в дійсності частина майна ТОВ "Полірем" знаходилась за іншою адресою (адресами) зазначене завадило конкретному потенційному покупцю придбати спірне майно за вищою ціною.
Отже, як вірно відзначив суд першої інстанції, в контексті наведеного не має значення де основні засоби (виробничі лінії, силоси) ТОВ "Полірем" перебували до 25.03.2016 чи після 25.04.2016, оскільки в межах спору про визнання недійсним результатів аукціону, який відбувся 25.04.2016, такі обставини не стосуються предмету доказування.
Натомість жодного належного доказу, на підтвердження тверджень того, що фактично в період з 25.03.2016 по 25.04.2016 майно ТОВ "Полірем" було відсутнє за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1 позивачем не надано.
Також, з наявних у матеріалах справи доказів не вбачається, що будь-хто з потенційних заявників для участі в оскаржуваному аукціоні намагався ознайомитись або ознайомлювався з документами, що стосуються включеного до лоту № 1 обладнання.
Таким чином є юридичного вірним висновок суду першої інстанції про те, що порушень приписів ч.1 ст. 59 Закону про банкрутство щодо надання недостовірної інформації в оголошенні про майно, яке виставлене на продаж позивачем не доведено.
Щодо заінтересованості учасників до спірного аукціону.
Правове значення заінтересованості, що підлягає застосуванню у процедурах банкрутства, визначено нормами статті 1 Закону про банкрутство, згідно з якою заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
Згідно частини 2 статті 60 Закону про банкрутство заява на участь в аукціоні повинна містити також відомості про наявність або відсутність заінтересованості заявника стосовно боржника, кредиторів, замовника, організатора аукціону та про характер цієї заінтересованості у разі її наявності.
Позивач, посилаючись на приписи частини 2 статті 60 Закону про банкрутство, зазначав про неправомірність участі в аукціоні та придбання майна ОСОБА_1 , який, за його доводами, є заінтересованою особою стосовно кредитора боржника - ТОВ "Полірем Київ", внаслідок того, що ОСОБА_1 прямо володіє часткою у статутному капіталі зазначеного товариства у розмірі 70 відсотків, є основним кінцевим бенефіціарним власником (контролером) кредитора боржника.
Аналогічно в порушення наведених вище норм, позивач зазначив про неправомірність допуску іншого заінтересованого учасника до спірного аукціону - ТОВ "Трефік Лайт", в силу того, що дружина ОСОБА_1 , є власником частки у розмірі 80% відсотків статутного капіталу зазначеного товариства.
За вказаних обставин, на думку позивача, аукціон з продажу майна ТОВ "Полірем" підлягав визнанню організатором аукціону таким, що не відбувся, оскільки між фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ "Трефік Лайт" була відсутня конкуренція.
Так, на підтвердження доводів стосовно заінтересованості учасників аукціону до кредиторів боржника, позивачем до позову долучено: заяву на участь в аукціоні вих. №57 від 08.04.2016, заяву на участь в аукціоні (без дати та номеру) фізичної особи ОСОБА_1 , протокол про визначення учасників аукціону Першої української міжрегіональної біржі, відомості щодо юридичних осіб ТОВ "Полірем Київ" та ТОВ "Трефік Лайт" у формі таблиці. Додатково під час нового розгляду справи в суді першої інстанції позивачем до заяви вих.№01-018/04/23 від 18.04.2023, сформованої в системі "Електронний суд" 19.04.2023 долучено роздруківку декларації кандидата на посаду ОСОБА_1 за 2018 з веб-сайту Bihus.info.
Проте, з матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 та ТОВ "Трефік Лайт" в заявах про участь в аукціоні, підтверджено відсутність заінтересованості, що, за вірним висновком суду першої інстанції, не можна визнати недостовірною інформацією, враховуючи наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Із наданих позивачем до позовної заяви відомостей щодо ТОВ "Полірем Київ" та ТОВ "Трефік Лайт" неможливо встановити їх актуальність станом на дату подання учасниками спірного аукціону заяви на участь в аукціоні.
Разом з тим, достовірних доказів на підтвердження заінтересованості ОСОБА_1 та ТОВ "Трефік Лайт" стосовно кредиторів боржника в розумінні приписів статті 1 Закону про банкрутство матеріали справи не містять.
Таким чином, як вірно зазначив суду першої інстанції, доводи позивача щодо неправомірності допуску до участі в аукціоні заінтересованих відносно кредиторів боржника осіб не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Крім цього, питання наявності чи відсутності підстав для відмови потенціальним покупцям до участі в аукціоні, яке регламентується абз.2 ч.1 ст.61 Закону про банкрутство, рішення про відмову в допуску заявника до участі в аукціоні приймається у разі, якщо: заява на участь в аукціоні не відповідає вимогам, що встановлені цим Законом і вказаним у повідомленні про проведення аукціону; подані заявником документи не відповідають встановленим до них вимогам; на дату складання протоколу про визначення учасників аукціону не підтверджено надходження гарантійного внеску на рахунки, вказані в повідомленні про проведення аукціону.
Отже, перелік можливості недопущення потенціального покупця до торгів обмежено всього трьома пунктами, серед яких відсутні будь-які моменти щодо родинних чи будь-яких інших зв'язків засновників тих чи інших юридичних осіб.
Щодо доступу ТОВ "Трефік Лайт" до аукціону.
В оголошеннях Першої української міжрегіональної товарної біржі, розміщених 28.03.2016 на веб сайті Міністерства юстиції України та 25.03.2016 на сайті Вищого господарського суду України до продажу на аукціоні, що відбувся 25.04.2016 встановлено порядок оформлення участі в торгах, перелік документів і вимоги, що пред'являються учасникам, до їх оформлення.
У позовній заяві позивач стверджує, що наведений порядок учасником аукціону - ТОВ "Трефік Лайт" порушено, оскільки останнім не надано організатору аукціону довіреність уповноваженої особи заявника з повноваженнями на подання заяви, участь в аукціоні та підписання протоколу аукціону, а також довідку органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ.
Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Із заяви на участь в аукціоні вих. № 57 від 08.04.2016 ТОВ "Трефік Лайт" вбачається, що вона підписана та подана його керівником, повноваження котрого встановлено долученими до заяви: статутом, протоколом №1 загальних зборів засновників, наказом №27/02/2015 від 27.02.2015, відомостями з ЄДРПОУ, випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначеного товариства.
Отже, надання вказаних документів відповідно виключає необхідність подачі керівником ТОВ "Трефік Лайт" разом з цією заявою додатково довіреності.
Щодо довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, то постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 № 842 із функцій Держстату виключено зобов'язання розробляти, затверджувати та видавати довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Зазначена постанова набрала чинності 30.11.2013.
Також, визнано такою, що втратила чинність, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.2011 № 749 "Про надання органами державної статистики платної адміністративної послуги з видачі довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України".
Відповідні зміни внесені у Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118. Зокрема, у пункт 16 зазначеної постанови в абзаці першому слова "Довідка з Реєстру видається" замінено словами "Відомості з Реєстру надаються"
Натомість, як зазначено, до заяви на участь в аукціоні вих. №57 від 08.04.2016 ТОВ "Трефік Лайт" серед іншого долучено відомості з ЄДРПОУ, тому організатор аукціону правомірно допустив ТОВ "Трефік Лайт" до участі в спірному аукціоні.
Щодо правил, порядку проведення та оформлення результату спірного аукціону.
У відповідності до ст. 64 Закону про банкрутство аукціон проводиться безпосередньо ведучим (ліцитатором). Ліцитатором може бути організатор аукціону.
Перед початком аукціону ліцитатор інформує про: умови договору, що укладається на аукціоні; суму, якій повинне бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону), що не може перевищувати 10 відсотків початкової вартості; спосіб повідомлення про готовність укласти договір; початкову вартість.
Якщо перед початком аукціону не було оголошено про інший спосіб повідомлення про готовність укласти договір (за допомогою електронних засобів, шляхом подання пропозицій виключно з голосу тощо), під час аукціону учасники повідомляють про готовність укласти договір на умовах оголошеної ліцитатором ціни, піднімаючи аукціонну картку з номером, повернутим до ліцитатора, або одночасно піднімають картку учасника аукціону і пропонують свою ціну.
Якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер учасника і запропоновану ним ціну. Після кожного оголошення ціни слідує удар молотка ліцитатора.
Якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну, та пропонує йому негайно сплатити ціну або частину ціни у випадках, установлених цим Законом. Ліцитатор оголошує переможцю та іншим учасникам аукціону наслідки відмови від негайної сплати ціни.
В позовній заяві позивач посилався на порушення Правил (Положення) про порядок організації та проведення аукціонів (публічних торгів) з продажу майна підприємств банкрутів, затвердженими загальними зборами членів Першої української міжрегіональної товарної біржі, розміщені на офіційному веб-сайті організатора аукціону за посиланням: www.pumtb.com.ua.
Разом з тим, копію зазначеного електронного доказу позивач до позову не долучив, а посилання: www.pumtb.com.ua неактивне, тому суд першої інстанції при оцінці доводів, щодо порушення правил, порядку проведення спірного аукціону, підставно не керувався зазначеними Правилами відповідача 1.
Також позивач у позовній заяві посилався на порушення відповідачем 1 процедур, визначених Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Однак, як вбачається із статті 2 зазначеного Закону, об'єктами малої приватизації є:
- єдині майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб'єкти господарювання - юридичні особи (у тому числі ті, що передані в оренду, перебувають у процесі реструктуризації), на яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 мільйонів гривень та/або вартості майна яких недостатньо для формування статутного капіталу акціонерного товариства, у тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група А);
- окреме індивідуально визначене майно, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких таке майно розташовано (група А);
- об'єкти незавершеного будівництва, законсервовані об'єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані (група Д);
- об'єкти соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані, крім тих, що не підлягають приватизації (група Ж).
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Полірем" під жодну із наведених вище ознак не підпадає, тому сфера дії Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" на правовідносини, що склалися з приводу продажу майна ТОВ "Полірем" на спірному аукціоні не поширюється.
Відтак, при перевірці доводів позивача, щодо порушення відповідачем 1 правил, порядку проведення та оформлення результату спірного аукціону суд першої інстанції правомірно керувався виключно нормами Закону про банкрутство.
Так, зі стенограми запису спірного аукціону вбачається що відеозапис проводився безпосередньо процедури торгів і така процедура відбулась відповідно до приписів ч. 4-6 ст. 64 Закону про банкрутство.
Що стосується обов'язку організатора аукціону проінформувати учасників аукціону: про умови договору, що укладається на аукціоні; суму, якій повинне бути кратне перевищення наступної пропозиції над попередньою (крок аукціону); спосіб повідомлення про готовність укласти договір; початкову вартість тощо, то, як вірно відзначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні докази наявності будь яких претензій зі сторони учасників аукціону до відповідача 1, щодо невиконання зазначеного обов'язку.
Крім того, необхідність фіксації на відео наведеного вище обов'язку з інформування є припущенням позивача, який не ґрунтується на нормах, що регулюють спірні правовідносини.
Також, позивач в позовній заяві посилався на порушенням ч.5 ст. 64 Закону про банкрутство та, те, що до протоколу спірного аукціону не додано засвідчені організатором тексти договорів, вказані в оголошенні про проведення аукціону, котрі як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить визнати недійсними. До вказаного висновку позивач прийшов з огляду на те що у протоколі про проведення аукціону здійснено помітку, що сумарний обсяг прошитих та пронумерованих сторінок становить 10, без будь яких додатків, та засвідчених печаток, проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, наведені доводи є припущенням позивача, що не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зазначаючи про відсутність у позивача договорів купівлі-продажу майна ТОВ "Полірем", останній не заявив клопотання про витребування цих доказів у належних розпорядників, зокрема у відповідача 3 та ліквідатора банкрута, як одночасно з поданням позову, так і в подальшому під час нового розгляду даної справи в суді першої інстанції.
При цьому, під час апеляційного розгляду справи арбітражний керуючий Вернигора В.П. пояснив, що на аукціоні з продажу майна ТОВ "Полірем" договір купівлі-продажу нерухомого майна за нормами ст.50 Закону про банкрутство не укладався, а, як наслідок і не було потреби не існуючий договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчувати нотаріально через те, що при реалізації нерухомого майна через аукціон в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, необхідно керуватися не ст.50, а ст.75 Закону, якою встановлено, що передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства, а нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом
Щодо розміщення оголошення про продаж майна банкрута на нерухомому майні.
Так, Відповідно до положень частин 1, 3, 4 ст. 58 Закону про банкрутство під час продажу на аукціоні нерухомого майна оголошення повинно бути також розміщено на нерухомому майні. Організатор аукціону забезпечує доступ до інформації про майно, що підлягає продажу, а також можливість ознайомитися з майном за його місцезнаходженням.
Вказуючи про відсутність оголошень на об'єктах продажу, позивач послався на те, що слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Ревера М.С. у протоколі огляду місця події від 15.03.2016 встановлено відсутність на майні ТОВ "Полірем" оголошення про продаж, що підтверджено фотографічним зображенням.
Із змісту наведеного протоколу вбачається, що об'єктом огляду являлась ділянка території по вул. Магнітогорська, 1а і на момент огляду вказана територія знаходилась під охороною невстановлених осіб, у зв'язку з чим слідчий зафіксував відсутність фактичної можливості проведення огляду на території ТОВ "Полірем".
Поряд з тим, обґрунтовуючи позицію стосовно відсутності оголошення про продаж майна банкрута на нерухомому майні, протоколом огляду місця події від 15.03.2016, а також в розрізі доводів позивача про те що в матеріалах справи відсутні докази розміщення на нерухомому майні ТОВ "Полірем" оголошення з грудня 2015 року, першої інстанції вірного виходив із того, що у частині 1 ст.58 Закону про банкрутство закріплена вимога щодо строку оприлюднення оголошення про проведення аукціону, який становить не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону.
Отже, оголошення про продаж майна на спірному аукціоні підлягало розміщенню на нерухомому майні в період з 05.04.2016 по 25.04.2016.
Таким чином, 15.03.2016, коли слідчим СВ Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві лейтенантом поліції Реверою М.С. за участі позивача та його представників проводився огляд місця події, на нерухомому майні ТОВ "Полірем" і не мало розміщуватися оголошення, а позивачем не підтверджено свою присутність за адресою нерухомого майна, виставленого на продаж, та фіксацію відсутності розміщення оголошення про продаж на такому нерухомому майна саме в період з 05.04.2016 - 25.04.2016
Враховуючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про порушення частин 1, 3, 4 статті 58 Закону про банкрутство, щодо нерозміщення оголошення про продаж майна банкрута на нерухомому майні.
Щодо повідомлення власника виставленого на продаж майна ТОВ "Полірем".
Частиною 1 статті 58 Закону про банкрутство унормовано, що організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником.
Матеріалами справи підтверджується, що власником виставленого на аукціон нерухомого та рухомого майна є ТОВ "Полірем", як юридична особа, суб'єкт господарювання.
Доказів, що право власності на виставлене на аукціон майно належить саме позивачу та/або іншим учасникам (засновникам) ТОВ "Полірем", як фізичним особам, позивач не надав.
Постановою Господарського суд міста Києва від 25.05.2015 ТОВ "Полірем" було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, Беніцьку В.І. призначено ліквідатором ТОВ "Полірем", припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном з 25.05.2015.
Згідно ч.3 ст. 41 Закону про банкрутство з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
Отже, на час здійснення організатором аукціону дій з підготовки до проведення аукціону, в тому числі щодо оприлюднення оголошень та повідомлення власника майна, Беніцька Б.І. виконувала функції одночасно керівника та ліквідатора ТОВ "Полірем", та відповідно була повідомлена про проведення спірного аукціону.
Таким чином, позивачем не доведено обставин порушення відповідачами приписів ч.1 ст. 58 Закону про банкрутство, в частині не забезпечення повідомлення власника майна про проведення аукціону.
Щодо місця проведення аукціону.
Згідно ч.1 ст. 59 Закону про банкрутство, серед іншого, оголошення про проведення аукціону на веб-сайті повинно містити час та місце проведення аукціону (для електронних торгів - веб-сайт, на якому проводяться електронні торги, та період часу, протягом якого проводяться торги).
В оголошенні, щодо продажу майна ТОВ "Полірем", час та місце проведення оспорюваного аукціону визначено: 25.04.2016 о 14:00, за адресою м. Київ, вул. Ярославів Вал, будинок 33 А, офіс 1. В подальшому, саме за цією адресою був проведений спірний аукціон з продажу майна ТОВ "Полірем" зі здійсненням фіксації даного факту відповідними технічними засобами, що також підтверджується відповідачем 3, як безпосереднім учасником аукціону.
Водночас, заперечуючи наведені обставини позивачем долучено засвідчену представником позивача копію листа - відповіді фізичної особи-підприємця Потульницького Георгія Володимировича від 13.07.2017 на запит №02-015/05/17 від 15.05.2017.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що фізична особа-підприємець Потульницький Георгій Володимирович повідомляє, що він не має можливості надати копію договору оренди (суборенди) приміщення на 25.04.2016 або інший документ, так як Першою українською міжрегіональною біржою аукціон в приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33 А, оф.1 не проводився.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Вказаний лист обґрунтовано не взято до уваги судом першої інстанції, оскільки даний лист не підписаний фізичною особою-підприємцем Потульницьким Георгієм Володимировичем та в ньому не наведено правового зв'язку фізичної особи-підприємця із нерухомими майном, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 33 А, оф.1, а за відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, фізична особа-підприємець Потульницький Георгій Володимирович зареєстрований вперше суб'єктом господарювання тільки з 23.05.2016 (тобто, зі спливом одного місяця після того, як відбувся оспорюваний аукціон), та за адресою здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_2 , що є відповідно відмінною від адреси зазначеної в оголошенні, щодо продажу майна ТОВ "Полірем".
Щодо посилань позивача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Частиною 2 ст. 277 ГПК України встановлено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно частини 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, посилається на незаконний допуск до участі у розгляді позову кредиторів ТОВ "Андіж Трейд", ТОВ "Теремплюс", чисельні відкладення та оголошення перерв в судових засіданнях, ненадання можливості представнику відповідача 2 Тучіну М.М. висловити свою позицію та те, що перед виходом до нарадчої кімнати не було проведено судові дебати.
Вказані доводи відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки зазначені обставини не відносяться до тих, що є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, крім того представника відповідача 2 Тучін М.М. скористався правом подати відзив на позовну заяву, неодноразово приймав участь у судових засідання, а з протоколу судового засідання від 13.12.2023 вбачається, що суд в 15:44:47 оголосив про перехід до судових дебатів, в подальшому оголосив перерву в судовому засіданні до 10.01.2024, після продовження судового засідання видалився до нарадчої кімнати по виходи з якої оголосив вступну та резолютивні частини рішення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства, встановлені фактичні обставини справи та вказівки Верховного Суду, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що під час проведення оспорюваного позивачем аукціону з продажу майна боржника Організатором аукціону та ліквідатором банкрута не було допущено фундаментальних порушень вимог Закону про банкрутство, тому позовні вимоги позивача є недоведеними, необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
Відхиляючи доводи відповідача, апеляційний господарський суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
За таких обставин доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
Суд першої інстанції виконав вказівки Верховного Суду, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу уповноваженої особи від учасників (засновників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" Галагана Ю.О. залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 10 січня 2024 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 14.03.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді І.М. Скрипка
А.О. Мальченко