вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" березня 2025 р. Справа№ 910/14332/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Суліма В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024
про повернення позовної заяви
у справі № 910/14332/24 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
3) ОСОБА_3
4) ОСОБА_4
5) ОСОБА_5
6) ОСОБА_6
про стягнення 1 029 574 269,62 грн
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про стягнення 1 029 574 269,62 грн.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/8742/24 повернуто позовну заяву та додані до неї документи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвала мотивована тим, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти дану скаргу до розгляду; за результатами розгляду скарги скасувати повністю ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що жодних підстав вважати, що заявлений в даній справі позов був підписаний та поданий не уповноваженою особою - представником Фонду, в тому числі з підстав припинення дії довіреності вих. № 60-15474/23 від 25.12.2023 у суду першої інстанції не було, а тому оскаржувана ухвала є незаконною та підлягає скасуванню.
Позиції учасників справи.
Від учасників справи відзиви на апеляційній скарги не надійшли, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Гаврилюк О.М. - головуючий суддя, судді -Сулім В.В., Майданевич А.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
26.11.2024 матеріали справи №910/14332/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
20.12.2024 від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшов оригінал позовної заяви, який був повернутий ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24.
Враховуючи воєнний стан та обмеження спричиненні цим станом, періодичні оголошення сигналу «Повітряна тривога», тимчасову непрацездатність суддів, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, справа № 910/14332/24 розглядалась протягом розумного строку.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, позовну заяву від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підписано та подано представником Фонду адвокатом Дмитром Дмітрішиним.
До матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності №60-15474/23 від 25.12.2023, відповідно до якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі директора-розпорядника Рекрут Світлани Валеріївни, яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.09.2022 уповноважує адвоката Дмітрішина Дмитра Миколайовича представляти інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його директора-розпорядника (в т.ч. й в статусі члена адміністративної ради Фонду), неплатоспроможних банків та/або банків, процедура здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації яких здійснюється або здійснювалася Фондом, у будь-яких установах, організаціях та підприємствах. органах державної виконавчої служби, у правовідносинах з приватними виконавцями, Конституційному Суді України, Верховному Суді (в т.ч. Великій Палаті Верховного Суду), Вищому антикорупційному суді; апеляційних судах (в тому числі апеляційних судах, утворених в апеляційних округах, апеляційних адміністративних судах, апеляційних господарських судах); місцевих судах (в тому числі місцевих загальних судах, місцевих господарських судах, місцевих адміністративних судах).
Довіреність №60-15474/23 від 25.12.2023 підписана директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Рекрут С.В.
Судом встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 18.07.2024 керівником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є Білай Ольга Сергіївна.
Однак, у матеріалах позовної заяви відсутні будь-які документи, якими Рекрут С.В. надано повноваження діяти від імені позивача та уповноважувати інших осіб підписувати позовні заяви від імені Фонду.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо повноважень адвоката Дмітрішина Д.М. як представника Фонду, зокрема довіреність, виданої Фондом в особі керівника Білай Ольги Сергіївни.
Поряд з тим, згідно довіреності №60-15474/23 від 25.12.2023, директор-розпорядник Рекрут Світлана Валеріївна уповноважила адвоката Дмітрішина Дмитра Миколайовича представляти інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його директора-розпорядника відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.09.2022.
Як вже зазначалось, ухвалою повернуто позовну заяву та додані до неї документи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Дослідивши матеріали заяви, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24, враховуючи наступне.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Частиною 1 ст. 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3 ст. 45 ГПК України).
Згідно зі ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених ст. 46 ГПК України.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 ГПК України).
Частиною 4 ст. 60 ГПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Позовна заява від імені Фонду підписана адвокатом Дмитром Дмітрішиним на підставі довіреності №60-15474/23 від 25.12.2023.
Довіреністю №60-15474/23 від 25.12.2023, відповідно до якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в особі директора-розпорядника Рекрут Світлани Валеріївни, яка діє на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.09.2022 уповноважує адвоката Дмітрішина Дмитра Миколайовича представляти інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його директора-розпорядника (в т.ч. й в статусі члена адміністративної ради Фонду), неплатоспроможних банків та/або банків, процедура здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації яких здійснюється або здійснювалася Фондом, у будь-яких установах, організаціях та підприємствах. органах державної виконавчої служби, у правовідносинах з приватними виконавцями, Конституційному Суді України, Верховному Суді (в т.ч. Великій Палаті Верховного Суду), Вищому антикорупційному суді; апеляційних судах (в тому числі апеляційних судах, утворених в апеляційних округах, апеляційних адміністративних судах, апеляційних господарських судах); місцевих судах (в тому числі місцевих загальних судах, місцевих господарських судах, місцевих адміністративних судах)
Довіреність свідчить, що вона підписана директором-розпорядником Фонду - Рекрут С.В. та скріплена печаткою Фонду.
Однак, колегія суддів, не погоджуючись з такою позицією місцевого суду та вказує на те, що згідно зі ст. 14 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка визначає повноваження директора-розпорядника Фонду, директор-розпорядник Фонду в т.ч. керує поточною діяльністю Фонду та діє від імені Фонду і представляє його інтереси без довіреності у відносинах з державними органами, Національним банком України, банками, міжнародними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами.
В свою чергу, суд першої інстанції вважав, що позовну заяву подано особою, яка не має права її підписувати.
Рекрут С.В. була призначена на посаду директора-розпорядника Фонду 18.07.2019 та звільнена з посади 17.07.2024.
Інформація про чинного директора Фонду є відкритою і міститься зокрема в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та на офіційному сайті Фонду.
Отже, оскільки станом на дату видачі довіреності від 25.12.2023 №60-15474/23 Рекрут С.В. була директором-розпорядником Фонду та мала право діяти без довіреності, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави вважати, що позовна заява Фонду підписана уповноваженою особою, яка має на це право.
Також колегія суддів враховує відсутність доказів на підтвердження факту припинення дії довіреності № 60-15474/23 від 25.12.2023.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно зі ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Фонду підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала має бути скасована, а позовна заява Фонду - направлена для продовження розгляду до до Господарського суду міста Києва на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі (Глава 2 Розділу ІІІ ГПК України).
Керуючись ст. 74, 129, 269, 280-282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 у справі № 910/14332/24 скасувати.
3. Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб направити до Господарського суду міста Києва на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі (Глава 2 Розділу ІІІ ГПК України).
4. Справу №910/14332/24 повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України, за наявності підстав, визначених ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді А.Г. Майданевич
В.В. Сулім