Справа № 727/1033/25
Провадження № 2/727/641/25
10 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:
головуючого судді Літвінової О.Г..,
за участю секретаря судового засідання: Лещинської А.М.,
розглянувши у порядку позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ІМПЕРІАЛ БУД» про захист прав споживача шляхом стягнення пені за просрочку не виконання договірних зобов?язань -повернення забезпечувального платежу,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» про захист прав споживача шляхом стягнення пені за просрочку не виконання договірних зобов?язань-повернення забезпечувального платежу.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він, як споживач будівельних послуг, в повному обсязі та своєчасно виконав всі свої зобов'язання відповідно умов Попереднього Договору № 234 від 13 березня 2017р. Натомість «МС ІМПЕРІАЛ БУД» свої зобов'язання з 01 січня 2019р. по вказаному цивільно - правовому договору своєчасно та в повному обсязі не виконує, а саме: спірний нерухомий об'єкт відповідач йому не передав та в експлуатацію не здав ; належні та відповідні правовстановлюючі документи не отримав та не оформив; не вчиняє усі належні дії для належного виконання будівельних робіт за адресою, зазначеною у договорі, та умисно його не виконує, в зв?язку із чим він змушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів і просить стягнути з відповідача на свою користь, виходячи з умов п.п.1-2 1-11 Попереднього Договору N_ 234 від 13 березня 2017р., вимог ст. ст. 1-5, 13, 15-16 ЦК України, ч. 5, ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідну пеню в розмірі 459 569, 87 грн, а також всі судові витрати по справі.
Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 30.01.2025 року у справі відкрито спрощене провадження по справі.
13.02.2025 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Імперіал Буд» не визнає вимоги Позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи та чинному законодавстві, а відтак не підлягають задоволенню.
Так, на думку відповідача, між сторонами укладене саме Попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, який не містить жодних елементів Договору підряду і не може вважатись договором надання послуги чи робіт, в зв'язку із чим ТОВ «МС Імперіал Буд» не погоджується з протилежними висновками, викладеними у справах 727/12294/23; 727/12300/23; 727/12299/23; 727/12286/23; 727/12296/23; 727/12496/23; 727/12771/23; 727/12297/23; 727/12287/23; 727/12492/23; 727/12293/23. Крім того, враховуючи, що Попередній договір №_ 234 від 13 березня 2017року є саме Попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна, який не містить та не міг містити умов, що Відповідач повинен за замовленням Позивача збудувати об'єкт нерухомості, то відповідно Позивач не являється споживачем Будівельних робіт (послуг).
Також у відзиві на позов вказано, що відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України та п.21 Попереднього договору, зобов'язання сторін по укладанню Основного договору купівлі-продажу припинилось 31 березня 2019 року, а, отже, з 01.04.2019 року змінились правовідносини Сторін з обов'язку продати квартиру на обов'язок повернути забезпечувальний платіж (п. 10 Попереднього договору).
Враховуючи відсутність у сторін з 31.03.2019 року обов'язку укласти Основний договір, у Відповідача не може виникнути прострочення виконання робіт чи послуг, тощо, а може виникнути тільки прострочення зобов'язання по поверненню забезпечувального платежу. Беручи до уваги, що Відповідач по Попередньому договору не повинен був надавати Позивачу послуги та роботи, а також, враховуючи, що у Відповідача відсутнє прострочене зобов'язання, а наявне зобов'язання по поверненню забезпечувального платежу не являється послугою чи роботою, то, відповідно, ч.5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» не може бути застосована до правовідносин, які склались між сторонами.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 232 ГК України та правового висновку,викладеного в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року по справі №756/2781/16-ц, максимальним строком нарахування пені є шість місяців з дня прострочення зобов'язання, а не як розраховано відповідачем.
Крім того, у відзиві зазначено, що заявлена до стягнення Позивачем пеня яка вже була нарахована та ще в сумі 90 652,64 грн. є непропорційною та такою, що значно перевищує розмір сплачених Позивачем коштів на виконання попереднього договору № 234 від 13 березня 2017 року (954 930,00 грн.), з боржника ТОВ «МС Імперіал Буд», станом на даний час вже існує раніше стягнута на користь ОСОБА_3 пеня в загальній сумі 1 453 795, 76 грн (один мільйон чотириста п?ятдесят три тисячі сімсот дев?яносто п?ять гривень 76 копійок) , що майже в двічі перевищує суму забезпечувального платежу і це на тлі того, що ОСОБА_2 було сплачено 954 930 гривеньзабезпечувального платежу, а тому в разі задоволення позову вона має бути зменшена.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що відповідно до ст. 232 ГК України та правового висновку, викладеного в постанові Верховного суду від 30 жовтня 2019 року по справі №756/2781/16-ц, максимальний строк нарахування пені є шість місяців з дня прострочення зобов'язання, проте, як вбачається з позовної заяви, Позивач просить стягнути пеню в сумі 90 652,64грн., розраховану за період з 25 квітня 2024 року по 13 січня 2025 року.
У судове засідання позивач та його представник Корнієнко В.М. з'явилися, просили позов задовольнити.
В судове засідання з'явився адвокат Фортуна Г.Г., який в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов висновку про задоволення вимог позову, виходячи з наступних фактичних обставин та відповідних їм правовідносин.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами статті 264 ЦПКУкраїни під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно вимог ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Як бачається з матеріалів справи та встановлено судом, 13 березня 2017 року між ТзОВ «МС Імперіал Буд» (Сторона 1) та ОСОБА_2 (Сторона 2) було укладено попередній договір № 234 , відповідно до умов якого ТзОВ «МС Імперіал Буд» зобов'язується продати ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 зобов'язується купити в термін до кінця І кварталу 2019 року квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 68,70 кв.м., в тому числі житловою площею 37,36 кв.м., згідно умов, що визначені даним попереднім договором та укладеним у майбутньому договором купівлі-продажу. Строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію - до кінця IV кварталу 2018 року. Сторона 1 має право в односторонньому порядку змінити строк будівництва, а також в односторонньому порядку змінити термін прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва на строк до трьох місяців, цей факт не буде вважатися порушенням умов договору.
Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що сторона 1 зобов'язується оформити на своє ім'я правовстановлюючі документи та зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості до моменту укладення договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості.
Сторони домовилися про істотні умови основного договору купівлі-продажу квартири: об'єкт продажу - квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 68,70 кв.м. (пункт 2). ОСОБА_2 зобов'язується сплатити стороні, на момент підписання основного договору, до моменту його нотаріального посвідчення, повну вартість об'єкта нерухомості, що орієнтовано складає 954 930 гривень (п.2.2 Договору). В якості оплати за об'єкт нерухомості - квартири буде зараховуватись забезпечувальний платіж, здійснений стороною 2 відповідно до п.4 попереднього договору (п.2.5 Договору).
Сторона 2 на забезпечення виконання зобов'язання за цим договором сплачує стороні-1 забезпечувальний платіж у розмірі 954 930 грн. 00 коп. Забезпечувальний платіж не є авансом чи поворотною фінансовою допомогою.
Сторони встановили, що передбачені в цьому пункті забезпечувальні платежі є «іншим видом забезпечення виконання зобов'язання» згідно ст.546 ЦК України та не є неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (п.4 Договору).
Відповідно до п.10 зазначеного договору забезпечувальний платіж повертається СТОРОНОЮ - 1 СТОРОНІ - 2 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього у банківській установі у випадку, якщо Основний договір не буде укладений у зв'язку з неможливістю виконання СТОРОНОЮ - 1 зобов'язання, передбаченого п.1 цього Попереднього договору або відмовою СТОРОНИ - 1 від укладення Основного договору з інших причин, незалежних від СТОРОНИ - 1. При цьому СТОРОНА - 1 зобов'язується повернути забезпечувальний платіж СТОРОНІ - 2 протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів, з моменту спливу терміну, вказаною у пункті 1 цього попереднього договору.
Відповідно до п.11 У випадку порушення Стороною -1 сплачує Стороні 2( на його вимогу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадку якщо прострочення платежу перевищить 30 календарних днів, Сторона-1 сплачує Стороні-2 штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Згідно платіжних доручень які наявні в матеріалах справи, Позивач ОСОБА_2 вніс на рахунки «МС Імперіал буд» грошові кошти відповідно до п.5 договору попереднього договору № 234 на рахунок відповідача в загальній сумі 954 930 грн.( а.с.38-44).
Тобто за формою і змістом укладений між сторонами договір є угодою про послугу з будівництва житла.
Вказаний договір є змішаним і містить в собі, в тому числі, елементи договору підряду.
Отже, вказані правовідносини з надання послуг врегульовано спеціальним законом, Законом України "Про захист прав споживачів", яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з статтею першою Закону України «Про захист прав споживачів» - споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Частиною 5 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Висновком експертного економічного дослідження встановлено, що фактична пеня відповідно до умов п.10 та п.11 Попереднього договору за період з 25 квітня 2024 року по 13 січня 2025 року враховуючи суму боргу становить 90652,64 грн. ( а.с. 70-73).
А тому, враховуючи вказані обставини, а також той факт, що відповідачами ТОВ «МС Імперіал Буд» було фактично порушено п. 10, п.11, умов попереднього договору, то суд приходить до висновку про наявність у останніх заборгованості перед позивачем ОСОБА_2 , що складається з пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення, що вираховується шляхом додавання сум заборгованості за періоди з 25 квітня 2024 року по 13 січня 2025 року.
За правилами частин четвертої, сьомої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
На виконання умов попереднього договору №_234 від 13 березня 2017 року ОСОБА_2 було сплачено 954 930 гривень, що підтверджується належними доказами. В свою чергу, ТзОВ «МС Імперіал Буд» будинок АДРЕСА_2 до теперішнього часу не здано в експлуатацію. Таким чином, відповідач допустив істотне порушення умов договору і не забезпечив отримання позивачем завершеної будівництвом квартири.
Отже, враховуючи зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, а доводи відповідача про неможливість стягнути з нього пеню на користь позивача, оскільки її вже було стягнуто постановою Чернівецького апеляційного суду від 15.09.2022 року по справі №727/40/22 з огляду на період, вказаний у даному позові, та на те, що порушення відповідача є триваючим, а також аргументи ТзОВ «МС Імперіал Буд» про її нарахування позивачем поза межами шестимісячного строку, що є порушенням ст. 232 ГК України, та про те, що на спірні правовідносини не поширюються положення Закону України "Про захист прав споживачів" безпідставні.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення та встановлено достатні підстави для задоволення позовних вимог.
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір пені позивачем розрахований за період з 25.04.2024 року по 13.01.2025 року, та підтверджений висновком експерта.
Враховуючи вище зазначене, суд приходить до висновку, що у відповідача ТОВ «МС Імперіал Буд» наявна заборгованість перед позивачем ОСОБА_2 по сплаті пені.
Відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом, а не обов'язком суду, тому за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Як вбачається з матеріалів справи розмір пені в сумі 90 652 гривні 64 коп., яку просить стягнути позивач є пропорційною та такою, що не перевищує розмір сплачених коштів на виконання попереднього договору № 234 від 13 березня 2017 року позивачем.
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із частиною першою ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України),
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ІМПЕРІАЛ БУД» про захист прав споживача задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ІМПЕРІАЛ БУД», ( ЄДРПОУ 387644435, місце знаходження: 79021, м.Львів вул. Садова 2-А,) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), пеню за прострочення виконання зобов'язань відповідно п.п 1-2, 10-11 попереднього договору № 234 від 13 березня 2017 року в сумі 90 652 ( дев"яносто тисяч шістсот п"ятдесят дві ) гривень 64 (шістдесят чотири) копійок за період з 25 квітня 2024 року по 13 січня 2025 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ІМПЕРІАЛ БУД», ( ЄДРПОУ 387644435, місце знаходження: 79021, м.Львів вул. Садова 2-А,) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати по оплаті послуг судового експерта Перепелюк С.М. в сумі 5000 ( п'ять тисяч) гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МС ІМПЕРІАЛ БУД» на користь держави судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 14 березня 2025 року.
Суддя Літвінова О.Г.