Справа № 211/1735/25
Провадження № 1-кп/211/447/25
14 березня 2025 р. м. Кривий Ріг
Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 ,
обвинуваченого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 31 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052260000047 від 23.01.2025, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дружківка Донецької області, громадянина України, українця, з неповною вищою освітою, одруженого, такого, що не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або інших осіб, такого, що має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Наприкінці осені 2024 року, більш точної дати та часу досудовим слідством не було встановлено, ОСОБА_4 , під час здійснення прибирання на клумбі біля свого будинку по АДРЕСА_2 , знайшов предмет, зовні схожий на наступальну осколкову ручну гранату типу РГД-5. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, не маючи встановленого законом дозволу, ОСОБА_4 незаконно придбав знайдене, шляхом привласнення знахідки. Знайдений предмет, зовні схожий на наступальну осколкову ручну гранату типу РГД-5, ОСОБА_4 забрав з собою до місця свого проживання по АДРЕСА_2 , де почав незаконно зберігати його у недоступному для сторонніх осіб місці, а саме серед речей побутового призначення під навісом на території вказаного домоволодіння.
23.01.2025 в період часу з 17:33 до 18:56 у результаті проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 співробітниками поліції під навісом на території вказаного домоволодіння, було виявлено предмет, зовні схожий на наступальну осколкову ручну гранату типу РГД-5, який у подальшому було вилучено у розібраному стані: корпус гранати та запал до гранати.
Відповідно до висновку експерта від 31.01.2025 №СЕ-19/105-25/765-ВТХ, вилучені під час огляду предмети є: корпусом наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5 (1 од.), промислового виготовлення, який споряджений вибуховою речовиною, корпус гранати РГД-5 до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці); засобом підриву (засобом детонування) уніфікованим запалом ручної гранати модернізованим дистанційної дії типу УЗРГМ (1 од.) промислового виготовлення, який споряджено вибуховою речовиною, та який до категорії бойових припасів не відноситься, є вибуховою речовиною у вигляді конструктивно оформленого заряду (розташованого в металевій оболонці). У конструктивному поєднанні корпус гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ є наступальної осколкової ручної гранати типу РГД-5 (1 од.), яка відноситься до категорії бойових припасів. Споряджений корпус ручної, осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення та запал типу УЗРГМ-2 промислового виготовлення придатні для здійснення вибуху.
Таким чином, дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які полягають в незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
19 лютого 2025 року між прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 36 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні №12025052260000047 від 23.01.2025, та підозрюваним ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України. Обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки з можливістю застосування ст. 75 КК України, та отримана згода обвинуваченого на його призначення.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Прокурор під час підготовчого судового засідання, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги норм КПК та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору відомі та зрозумілі.
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі, викладеному в обвинувальному акті від 19 лютого 2025 року, суду пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 також просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.
Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до вимог ст. 468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Згідно зі ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, на підставі ст. 67 КК України, не встановлено.
Обвинувачений раніше не судимий (а.п. 125), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.п. 132, 134), за місцем проживання характеризується посередньо (а.п. 124), одружений, такий, що не має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей або інших осіб, на військовому обліку не перебуває (а.п. 130).
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання, яке узгоджено сторонами угоди, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
З урахуванням викладеного, суд, дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , та призначення узгодженої міри покарання.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати, пов'язані із залученням експертів, які в силу приписів частини 1 та 2 статті 122 КПК України несе сторона кримінального провадження, яка залучила експерта. При цьому, у разі залучення експертів спеціалізованих державних установ стороною обвинувачення, таке залучення експертів здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються експертним установам з Державного бюджету України.
У силу вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Оскільки, в рамках цього кримінального провадження було проведено судову вибухо-технічну експертизу, оформлену висновком № СЕ-19/105-25/765-ВТХ від 31.01.2025, на проведення якої було витрачено кошти з Державного бюджету України, у сумі 6367,20 грн, що підтверджується довідкою експертної установи - Донецького НДЕКЦ МВС України, тому такі процесуальні витрати підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого ОСОБА_4 .
Питання відносно речових доказів суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України та вважає, що уламки корпусу гранати РГД-5 та запал типу УЗРГМ, підлягають знищенню.
Цивільний позов не заявлено, відомості про матеріальні збитки відсутні.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 374, 394, 468-470, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 19 лютого 2025 року про визнання винуватості, укладену у даному кримінальному провадженні №12025052260000047 від 23.01.2025, між прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури ОСОБА_3 , та обвинуваченим ОСОБА_4 , в присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової вибухо-технічної експертизи, оформленої висновком № СЕ-19/105-25/765-ВТХ від 31.01.2025, у розмірі 6367 (шість тисяч триста шістдесят сім) гривень 20 коп.
Речові докази: уламки корпусу гранати РГД-5 та запалу типу УЗРГМ, які первинно упаковано до сейф-пакету НПУ №CRI1016941, які зберігається у камері схову ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області згідно з постановами від 23.01.2025, від 31.01.2025, квитанція №2-2478, - знищити.
Матеріали кримінального провадження №12025052260000047 від 23.01.2025 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням у справі №211/1735/25, провадження №1-кп/211/447/25.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 394 КПК України вирок може бути оскаржений:
- обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вступна та резолютивна частина вироку проголошена 14 березня 2025 року відповідно до ч.15 ст.615 КПК України.
Суддя: ОСОБА_1