№ 207/4635/24
№ 2/207/174/25
21 січня 2025 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Сівачук А.А.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради про позбавлення батьківських прав,
Звертаючись до суду, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що він перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 14 червня 2014 року. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, поступово після народження сина сімейне життя з відповідачкою почало погіршуватися. Він неодноразово звертався до відповідачки, намагаючись з'ясувати, чому їх відносини псуються, чому зникає тепло і взаєморозуміння. Особливо тяжко було бачити байдуже ставлення відповідачки до сина та постійне уникання від спілкування та проводження часу із сином. Замість догляду за маленьким сином, відповідачка була зайнята спілкуванням з невідомими особами у власному смартфоні, прогулянками по кафе без дитини, сном тощо. Дані обставини призвели до того, що догляд за немовлям здійснював він та допомагала бабуся. Даний догляд передбачав: гігієнічні процедури (купання, заміна підгузків), годування молочною сумішшю, прогулянки на свіжому повітрі.
Починаючи з червня 2018 року, відповідачка неодноразово не приходила ночувати додому, нічим це не пояснюючи. З того ж часу відповідачка практично перестала брати участь у вихованні дитини. Незважаючи на таку поведінку відповідачки, він до останнього намагався врятувати родинні відносини: заохочував дружину до ігор з дитиною, дарував подарунки родині, пропонував надати допомогу, звернутись до психолога, запрошував провести час розважаючись з дитиною тощо. Проте, усі спроби виявилися марними, оскільки відповідачка постійно уникала зустрічей з ним та сином як у будні, так і у вихідні дні.
Крім того, у 2018 році відповідачка почала зловживати алкогольними напоями, зокрема, у червні 2018 року він виявив, що відповідачка вживає домашнє вино, яке вони готують самостійно, у досить значних об'ємах.
30 червня 2018 року відповідачка без жодних пояснень покинула їх спільне місце мешкання та більше не з'явилась вдома, відтак, з того часу шлюбні відносини сторін припинилися (даний факт, також, підтверджується рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року, в якому судом встановлено, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки з червня 2018 року.
Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03.07.2024 у справі № 207/3374/24 шлюб між позивачем та відповідачкою розірвано.
Починаючи з 30 червня 2018 року відповідачка проживає окремо від нього із сином, жодного разу ні з ним, ні з сином не бачилась, не надавала будь-якої, у тому числі фінансової, допомоги, навіть не вітала сина із Днем народження та іншими святами. Син проживає разом з ним, та перебуває на його повному утриманні та фінансовому забезпеченні.
Таким чином, відповідачка фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання, навчання, фізичного та духовного розвитку сина, піклування про його здоров'я, а також обов'язку з утримання сина.
Відповідачка протягом усього життя її сина матеріально його не утримувала, вихованням дитини не займалася, не приділяла їй уваги, не цікавиться її життям. Таким чином, Відповідачка не маючи об'єктивних причин, пов'язаних зі станом фізичного або психічного здоров'я, ухилилась від обов'язків по вихованню свого сина.
Таким чином, відповідачка фактично самоусунулась від виконання батьківських обов'язків по вихованню та матеріальному утриманню дитини.
На підставі викладеного позивач просить суд: позбавити відповідачку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх доказами, викладеними в позовній заяві. Додатково суду пояснив, що він перебував з відповідачкою ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з 14 червня 2014 року. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30 вересня 2018 року відповідачка зібрала речі та переїхала на зйомну квартиру. Він намагався поспілкуватись з відповідачкою з приводу того, чого вона пішла та повернути її в родину та до дитини, але ці спроби ні до чого не привели. До дитини ОСОБА_3 приходила раз на місяць, але з часом взагалі припинила приходити. За останні роки ОСОБА_3 телефонувала йому лише декілька разів з різних номерів. Останній раз вона зателефонувала в 2020 році і, з того часу, більше не телефонувала.
Він проживає з сином та із своєю матір'ю, яка допомагає доглядати за дитиною, матері 51 рік.
В липні 2024 року він офіційно розлучився з відповідачкою.
З того часу, як відповідачка покинула родину, ОСОБА_3 взагалі жодного разу не приїздила до дитини, та не спілкувалась з сином.
Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідно до частин другої, третьої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Так, судом була вислухана думка малолітнього ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що він підтримує позов батька, проживає разом з батьком та бабусею, а матір з ним взагалі не спілкується. Батько постійно приймає участь у його житті. Він навіть не пам'ятає як мама виглядає, оскільки бачив її тільки на фотографіях. У нього є мобільний телефон, але мама йому ніколи не телефонує. В гості до них з батьком мати також не заїжджає. Уроки з ним вчить бабуся, батько працює. Коли він ходив у дитячий садок, то до садка його водив тато. Хоче, щоб матір позбавили батьківських прав, бо вона його покинула і зовсім не цікавиться ним та його життям. Тому він хоче, щоб матір позбавили батьківських прав, так як вона не бере ніякої участі в його житті, нічим не допомагає та фактично не виховує його.
Представник третьої особи - служби у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без їх участі, у задоволенні позову відмовити. Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 Адміністрація Новокадацького районну Дніпровської міської ради вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не доцільним.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала суду відзив на позовну заяву, підпис в якому засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Олійник С.В. (арк. с. 43), в якому зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 про позбавлення її батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнає та не заперечує проти позбавлення її батьківських прав.
08 січня 2025 року представником позивача надані додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що 06 січня 2025 представник позивача дізнався, що 30 грудня 2024 року до суду надійшов висновок Управління-служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради щодо недоцільності позбавлення відповідачки батьківських прав.
Даними письмовими поясненнями, позивач наголошує на тому, що Висновок є необґрунтованим, поверхневим і таким, що суперечить інтересам дитини, та не може братися як належний доказ по справі. Реальну картину і наскільки добросовісно відповідачка виконує свої батьківські обов'язки показали результати обстеження дитини у Комунальному закладі соціального захисту «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» Дніпровської міської ради.
Так, Позивач категорично не погоджується з висновком Управління-служби у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради щодо недоцільності позбавлення Відповідача батьківських прав з огляду на таке.
Малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявляє емоційної прив'язаності до матері, що підтверджується результатами психологічного діагностування, де дитина не згадує про матір та не має бажання з нею спілкуватися. На запитання про матір ОСОБА_5 відповідав спокійно, без емоцій, що свідчить про відсутність емоційної прив'язаності до неї. Крім того, на малюнку «Моя сім'я» дитина зобразила лише батька та бабусю, без присутності матері, що вказує на її емоційну відстороненість від материнської фігури.
При цьому, відповідачка, у свою чергу, не виявляє належної зацікавленості у житті дитини, що підтверджується інформацією з медичних та соціальних установ. Також, на відміну від батька, який активно опікується дитиною, виконує всі призначення лікаря та підтримує належний рівень батьківського потенціалу, мати не бере участі в житті сина, що свідчить про її відсутність у ролі материнської опори та вихователя.
Протягом тривалого періоду часу відповідачка не спілкується з дитиною, не проявляє жодного інтересу та турботу до неї (навіть не привітала зі святами - Днем Святого Миколая, Різдвом, Новим Роком), а отже, зв'язки матері з дитиною розірвані, та відповідачка підлягає позбавленню батьківських прав. При цьому, прав дитини таке позбавлення жодним чином непорушить, та навпаки, буде відповідати її найкращим інтересам.
Після звернення позивача і до надання вказаного висновку орган опіки і піклування не оцінив належним чином обставини неучасті матері у вихованні дитини, та заходи, які відповідачка вчинила для налагодження стосунків, а виконав лише функцію констатації факту того, що мати не заперечує проти позбавлення батьківських прав, при цьому, для неї це нічого не змінить, адже відповідачка телефоном повідомила про бажання спілкуватись з дитиною.
Фактично, як вже зазначалось вище, жодних дій спрямованих на спілкування з дитиною відповідачкою вчинено не було, ані у процесі розгляду справи, ані протягом шести років, що передували зверненню позивача із позовною заявою про позбавлення батьківських прав, а отже такий Висновок є повністю необґрунтованим.
З огляду на вказане, з урахуванням обставин справи, на думку позивача, Висновок органу опіки і піклування суперечить інтересам дитини, поведінка матері вказує на небажання змінити ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, байдужість до долі сина і відсутність намагання налагодити стосунки між ними.
Неактивність та бездіяльність відповідачки, як матері, що не пов'язана з об'єктивними обставинами, її повна відсутність у житті сина є достатньою підставою для того, щоб дійти висновку про наявність виняткових обставин, за яких можливо позбавити відповідачку батьківських прав.
Таким чином, враховуючи, що відповідачка не виконує свої батьківські обов'язки щодо дитини, не приймає належної участі у вихованні свого сина, не забезпечує необхідного утримання та медичного догляду, душевного розвитку, просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Відповідно до ч. 3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета позову на власний розсуд.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено, що відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши позивача, представника позивача, малолітнього ОСОБА_4 , дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено наступне.
Позивач ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 14 червня 2014 року, який зареєстрований 14 червня 2014 року Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції за актовим записом № 302 (арк.с. 16), який рішенням Баглійського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 03 липня 2024 року було розірвано, справа №207/3374/24 (арк.с. 12).
Свідоцтвом про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , підтверджується той факт, що його батьком є ОСОБА_1 , а матір'ю - ОСОБА_3 . Реєстрація актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинена Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 534 від 21 квітня 2015 року (арк.с. 26).
Відповідно до Довідки № 648 від 22 серпня 2024 року, виданої державним реєстратором відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур за адресою: АДРЕСА_1 до складу сім'ї/зареєстрованих входять: ОСОБА_4 (онук), ОСОБА_6 (уповноважений власник), ОСОБА_7 (мати), ОСОБА_1 (син) (арк.с. 40).
Відповідно до інформації адміністрації КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги № 12» ДМР, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьком ОСОБА_1 . Декларації укладені з сімейним лікарем ОСОБА_8 . Дитиною опікується батько, при захворюванні дитини звертається до лікаря та виконує всі призначені рекомендації. Щеплення робить за віком у повному обсязі. Дитина Доглянута. Мати дитини ОСОБА_3 не цікавиться станом здоров'я дитини, жодного разу не приводила дитину до сімейного лікаря (арк.с. 13).
Відповідно до довідки, виданої директором Комунального закладу дошкільної освіти № 239 ДМР від 05 серпня 2024 року, ОСОБА_4 даний навчальний заклад відвідував з вересня 2018 року по серпень 2021 року. Вихованням дитини займалися тато ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_6 . Мати з сім'єю не проживала, у вихованні сина участі не приймала, з вихователями не спілкувалась, матеріальної допомоги в межах дитячого садка не надавала, кошти за харчування оплачувались тільки батьком на протязі всього перебування дитини в закладі (арк.с. 24).
Відповідно до довідки, виданої директором Дніпровського ліцею № 123 «Тандем» ДМР від 17 липня 2024 року, учень 4-Б класу ОСОБА_4 регулярно відвідує заняття у ліцеї. Дитина завжди охайна, доглянута. Батько дитини - ОСОБА_1 спілкується з вчителями, цікавиться навчанням дитини, відвідує батьківські збори. Мати - ОСОБА_3 контакту з ліцеєм, де вчиться дитина, не підтримує, з вчителями не спілкується, не відвідує батьківські збори (арк.с. 25).
Згідно довідки про доходи, вданої головним бухгалтером ТОВ «СКС-БУД», ОСОБА_1 справді працює у ТОВ «СКС-БУД» електрогазозварювальником, загальна сума доходу за період з січня 2024 року по червень 2024 року становить вісімдесят сім тисяч чотириста гривень 00 коп. (арк.с. 23).
Копіями актів виконаних робіт Dental Centre White від 18.12.2022, від 21.12.2022, від 25.12.2022, 26.12.2022, 04.01.2023, 08.01.2023, 11.01.2023, 05.03.2023, 28.01.2024, 16.07.2024 на загальну суму 11 370,00 грн. підтверджено, що позивач піклується про здоров'я ротової порожнини сина, стан та догляд його зубів (арк.с. 29-33).
Відповідно до висновку № 3/9 - 203 від 17.12.2024 року Адміністрації Новокадацького районну Дніпровської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено, що Адміністрація Новокадацького районну Дніпровської міської ради вважає позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не доцільним (арк.с. 70-71). У вказаному висновку також зазначено, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 пройшов психологічне діагностування. Рівень розумового та емоційного розвитку відповідає віку, емоційний стан добрий, стабільний. При особистій бесіді дитина не згадує матір, не має бажання з нею спілкуватися. Батька любить, поважає. У ОСОБА_1 за результатами діагностування виявлено достатньо високий рівень батьківського потенціалу.
Відповідно до висновку психолога КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Обійми» ДМР від 10.12.2024 № 01/4-129 малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пройшов психологічне діагностування. Рівень розумового та емоційного розвитку відповідає віку, емоційний стан добрий, стабільний. При особистій бесіді дитина не згадує про матір, не має бажання з нею спілкуватися. Батька любить, поважає. У ОСОБА_1 за результатами діагностування виявлено достатньо високий рівень батьківського потенціалу. Крім того, з висновку психолога також вбачається, що на малюнку «Моя сім'я» присутній ОСОБА_5 , батько та бабуся, мати відсутня. При особистій бесіді розповів, що не згадує про матір, не має бажання спілкуватися. На запитання про матір відповідає спокійно. Батька любить, поважає (арк.с. 85-86).
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» зазначається, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Іншими словами, батьки несуть аліментний обов'язок перед дітьми.
Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Підставою позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор.
Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 березня 2007 року №7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» надав роз'яснення про те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (п.16).
Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується судом при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав. Суд також приймає до уваги той факт, що мати дитини з 2018 року жодного разу з сином не бачилась, не надавала будь-якої, у тому числі фінансової, допомоги, не вітала сина із Днем народження та іншими святами. Син проживає разом з батьком, перебуває на його повному утриманні та фінансовому забезпеченні. Відповідачка фактично ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків з виховання, навчання, фізичного та духовного розвитку сина, піклування про його здоров'я, а також обов'язку з утримання сина.
Таким чином відповідачкою свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дитини відсутня, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов'язків в розумінні статті 164 СК України.
Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав як винятковий захід є істотним правовим наслідком як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21, провадження № 61-8918сво23.
Як вже зазначалось у позовній заяві, Відповідач з 2018 року не проявляє інтересу до дитини.
Із висновку психолога вбачається, що між відповідачкою та її сином відсутній зв'язок як між матір'ю та дитиною і таке сталося через власну бездіяльність і пасивність відповідачки, тобто така винна поведінка матері у відношенні до своєї дитини була свідомою.
Відповідно до ч.6 ст.19 Сімейного кодексу України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Всіма вищезазначеними доказами підтверджується факт того, що відповідачка нехтує своїми батьківськими обов'язками, не піклується про дитину, не створила належних умов для її виховання та розвитку, не забезпечує сина матеріально та взагалі самоусунулась від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Встановлені обставини свідчать про наявність підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, що не є порушенням статті 8 Конвенції, яка передбачає право особи на повагу до свого сімейного життя.
Таким чином, в судовому засіданні досліджено достатньо доказів, які у повному обсязі підтверджують факт того, що відповідачка ухиляється без поважних причин від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню свого малолітнього сина, оскільки не піклується про його фізичний і духовний розвиток, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для його виховання.
Оскільки відповідачка у справі позов визнала у повному обсязі, проти позбавлення її батьківських прав відносно її дитини не заперечує, а також те, що підстав вважати, що задоволення позову будуть порушені чиїсь інтереси, або він суперечить закону, не встановлено, його можна прийняти, та позов задовольнити.
За таких обставин позов заявлено обґрунтовано та у відповідності до вимог чинного законодавства, тому він підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 49, 81, 82, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354,ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , третя особа: Управління-служба у справах дітей Новокадацької районної у місті Дніпрі ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 27 січня 2025 року.
Суддя І.М. Юрченко