Справа № 164/494/25
п/с 1-в/164/281/2025
17 березня 2025 року Маневицький районний суд Волинської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника адміністрації державної
установи «Маневицька виправна колонія № 42» ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироків відповідно до вимог положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024, -
Засуджений ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням про приведення у відповідність до вимог закону про декриміналізацію вироку. Вимоги обґрунтовано тим, що 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав, просив звільнити його від відбування покарання, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши пояснення засудженого, який клопотання підтримав, думку представника адміністрації установи, висновок прокурора, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання підлягає до задоволення.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
В судовому засіданні встановлено, що вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 лютого 2023 року, ОСОБА_5 було засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 жовтня 2020 року та остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.
ОСОБА_5 засуджений за заволодіння чужого майна шляхом обману (шахрайство) 23.05.2022 вартістю 3936 грн.
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 жовтня 2020 року, ОСОБА_5 було засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки 3 місяці позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.07.2020 року і за сукупністю вироків призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 2 років 4 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5 засуджений за вчинення 01.07.2020 крадіжки майна вартістю 3500 грн., вчинення крадіжки майна 05.07.2020 вартістю 1450 грн., вчинення крадіжки майна 06.07.2020 вартістю 4066 грн., вчинення крадіжки майна 08.07.2020 вартістю 1333 грн. 33 коп., вчинення крадіжки майна 12.07.2020 вартістю 1233 грн. 33 коп., вчинення крадіжки майна 04.08.2020 вартістю 3200 грн., вчинення крадіжки майна 05.08.2020 вартістю 1183 грн. 33 коп., вчинення крадіжки майна 06.08.2020 вартістю 1020 грн., вчинення крадіжки майна 15.08.2020 вартістю 1100 грн.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Згідно з вимогами ч. 2 ст.74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
Відповідно до вказаного Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Підпункт 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначає, що податкова соціальна пільга визначається у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Станом на 1 січня 2020 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 1051 гривень, отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 2102 гривні. Станом на 1 січня 2022 року неоподатковуваний мінімум доходів громадян (загальна податкова соціальна пільга) становила 1240,50 гривень, отже, два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 2481 гривень.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайство) по одному епізоду, що мало місце 23.05.2022, його неправомірну діяльність кваліфіковано за ч. 2 ст. 190 КК України за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 лютого 2023 року;
- вчинення крадіжки майна по трьом епізодам, що мали місце відповідно 01.07.2020, 06.07.2020, 04.08.2020, його неправомірну діяльність кваліфіковано за ч. 2 ст. 185 КК України за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 жовтня 2020 року та беручи до уваги, що вартість викраденого майна шляхом крадіжки та заволодінням чужого майна шляхом обману (шахрайство) за вказаними епізодами перевищує розмір 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян станом на 2020-2022 роки, вказані діяння не можуть бути визнані дрібним викраденням чужого майна, а є кримінальним правопорушенням - злочином.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання засудженого ОСОБА_5 про приведення у відповідність вироків відповідно до вимог положень Закону № 3886-IX від 18.07.2024 - задовольнити.
Встановити такі, що підпадають під декриміналізацію діяння, вчинення крадіжок засудженим ОСОБА_5 , згідно вироку Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15 жовтня 2020 року, за епізодами 05.07.2020 - на суму 1450 грн., 08.07.2020 - на суму 1333 грн. 33 коп., 12.07.2020 - на суму 1233 грн. 33 коп., 05.08.2020 - на суму 1183 грн. 33 коп., 06.08.2020 - на суму 1020 грн., 15.08.2020 - на суму 1100 грн.
ОСОБА_5 вважати засудженим за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 лютого 2023 року за ч. 2 ст. 190, ст. 71 КК України з призначеним покаранням у виді 1 рік 2 місяці позбавлення волі, так як декриміналізація вищевказаних епізодів не впливає на кваліфікацію та строк призначеного покарання.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Маневицького районного суду
Волинської області ОСОБА_1